Рішення

від 18.09.2013 по справі 2-866/2011

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2-866/2011 РІШЕННЯ

Іменем України

(повторне заочне)

18 вересня 2013 року Балаклавський районний суд міста Севастополя

під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,

при секретарі Карманові К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Горний-2», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор, діючи в інтересах держави, звернуся до суду з позовом, яким просить визнати недійсним виданий відповідачеві державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000га , розташовану у м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК 44/109 , серії ЯИ №067205 , виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 27.04.2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301285 ; витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння відповідача зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 8536300000:58:002:0693 , грошовою вартістю 94000грн.

Вимоги мотивовані тим, що на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29.03.2010 року за №825-р відповідачу було видано державний акт на спірну земельну ділянку, проте, зазначеним розпорядженням адміністрація вийшла за межі своїх повноважень, оскільки правом розпорядження спірною земельною ділянкою наділена Севастопольська міська рада, та зазначене розпорядження скасовано за протестом прокурора, внаслідок чого підстав для видачі державного акту немає, та як наслідок цього, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню.

Прокурор надав заяву, згідно якої просить розглянути справу без своєї участі, на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві наполягає, третя особа, сповіщена належним чином, представника до суду не направила, правову позицію з приводу спору суду не надала.

У судове засідання відповідач, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, не явився, а тому суд, відповідно до вимог ст.244 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 того ж Кодексу.

Як вбачається зі змісту ст.ст.81, 116, 118 ЗК України, громадяни набувають безоплатно право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачу на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 25.11.2009 року № 825-р 27.04.2010 року Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі було видано державний акт серії ЯИ №067205 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000га , розташовану у м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК 44/109 , кадастровий номер 8536300000:58:002:0693 з цільовим призначенням для індивідуального будівництва, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301285 .

У той же час, враховуючи матеріали справи, відповідач з клопотанням про одержання безоплатно у власність земельну ділянку у встановленому законом порядку до відповідних органів не зверталась, з заявою до Севастопольської міської державної адміністрації про вибір місця розташування земельної ділянки звертався Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Горний-2». Розпорядженням СМДА № 1051-р від 17.12.2009 р. затверджені матеріали вибору земельної ділянки і надання дозволу на розробку проекту землеустрою саме Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Горний-2».

Розпорядженням № 825-р від 29.03.2010 року передано громадянам України - членам Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Горний-2» у власність земельні ділянки загальною площею 17га, жодних розпоряджень уповноваженої установи щодо передачі відповідачу у власність спірної земельної ділянки не приймалось.

Згідно положень абз.1 п.12 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст.ст.173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975 року №361 «Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР» в м.Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977 року № 3/93 «Про межі районів м. Севастополя» затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів, та згідно рішення Севастопольської міської ради №4114 від 13.12.2005 року «Про затвердження Генерального плану міста Севастополя до 2025 року» спірна земельна ділянка знаходиться в Балаклавському районі м.Севастополя.

Таким чином, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - Балаклавського району м. Севастополя, тому повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності здійснюються Севастопольською міською Радою в силу п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, в даному випадку не свідчить про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, оскільки відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування» виключно до компетенції міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, отримання відповідачем спірної земельної ділянки було проведено з порушенням вимог земельного законодавства, правова підстава для набуття права власності на земельну ділянку відповідачем відсутня, внаслідок чого позовна вимога про визнання недійсним спірного державного акту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як вбачається з повідомлення директора Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» від 05.07.2013 року вих..№462 та наданого планшету №3 лісовпорядкування 1999 року, земельна ділянка, яка була надана у власність членам ОК «ДБК «Горний-2» входить до складу земель лісового фонду та знаходиться в користуванні підприємства (Орлинівське лісництво, квартал 15) на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, які , відповідно до п.5 Прикінцевих положень ЛК України підтверджують право користування на раніше надані землі.

Відповідно до ч.5 ст.116, ч.1 ст.149 ЗК України надання громадянам земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення їх у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способами визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, а за ст.387 того ж Кодексу, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки спірна земельні ділянка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство», у задоволенні вимог про її витребування від відповідача на користь Севастопольської міської ради слід відмовити.

Судові витрати у вигляді судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 114грн. 70коп., відповідно до вимог ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Згідно ч.3 ст.232 ЦПК України, повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Балаклавського району міста Севастополя задовольнити частково.

Визнати недійсним виданий на ім'я ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000га , розташовану у м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК 44/109 , серії ЯИ №067205 , виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 27.04.2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301285 .

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114грн. 70коп.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов