Дата документу 04.03.2022 Справа № 554/907/21
Справа № 554/907/21
Провадження № 2/554/594/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
04 березня 2022 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Шевченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ» про визнання недійсним ( з підстав удаваності) договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з моменту його укладення в частині покупця та визнання позивача покупцем за договором , -
встановив:
У 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідач ОСОБА_2 , третя особа: підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ» про визнання недійсним ( з підстав удаваності) договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з моменту його укладення в частині покупця та визнання позивача покупцем за договором , в якій просить визнати частково недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , в частині покупця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), укладеного 31 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ» (код ЄДРПОУ 20005075), посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1927.
Визнати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; - РНОКПП НОМЕР_2 ) покупцем нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , за Договором купівлі - продажу, укладеним 31 жовтня 2016 року з Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ» (код ЄДРПОУ 20005075), посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1927.
На обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що 31 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (яка є донькою позивача) та Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ" було укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1927. Однак, Відповідач, яка будучи донькою Позивача, не володіла станом на день підписання Договору такими грошовими коштами, оскільки не була працевлаштована, не здійснювала підприємницької діяльності, відтак не отримувала жодного доходу. Для оплати вартості нерухомого майна, Позивач уклав 28.10.2016 року два договори позики, на загальну суму 640000грн. (копії договорів додаються).
Кредиторами були брат Позивача ОСОБА_3 , та близький друг ОСОБА_4 .
Наявність грошових коштів у кредиторів підтверджується виписками з банківських рахунків, (копії додаються)
Однак, 31.10.2016 року у день підписання договору позивач встановив, що оригінал свого паспорту та коду він помилково залишив після підписання договору позики у свого брата ОСОБА_3 , у зв`язку з чим було вирішено, що покупцем за договором формально буде Відповідач, яка в подальшому відчужить своє право власності на аптеку Позивачеві, оскільки він був фактичним покупцем.
У зв`язку із цим 31.10.2016 року на рахунок відповідача через касу банку, в присутності ОСОБА_3 , були зараховані грошові кошти, оскільки Договором передбачалося, що розрахунок по договору буде здійснюватися безготівково за реквізитами Продавця в АТ «УКРЕКСІМБАНК» (п. 2.1 Договору).
Вважав, що спірне нерухоме майно (аптека) було придбане за кошти позивача і для нього, проте він в договорі купівлі-продажу не зазначений покупцем. Встановлені обставини, є підставою вважати укладений договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна (аптеки) недійсним в частині особи покупця.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає обґрунтованими вимоги про визнання недійсним (з підстав удаваності) Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого 31.10.2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1927, з моменту його укладення в частині покупця та визнання ОСОБА_1 покупцем за вказаним договором.
Стороною відповідачів надано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідачка з позовом не погодилась, просила відмовити у задоволенні позову вважала, що підставі норм законодавства, 31 жовтня 2016 року, нею, ОСОБА_2 , як покупцем та Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМА», як продавцем було дотримано всіх вимог закону, а тому договір - купівлі продажу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 є дійсним та законним.
Вищезазначений Договір завірений нотаріально та зареєстрований ОСОБА_1 не був стороною вчинення правочину, не виступав покупцем. На час вчинення правочину вона, ОСОБА_2 мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, сама виявила вільне волевиявлення щодо його вчинення. Правочин вчинений у письмовій формі, нотаріально засвідчений, зареєстрований і ніякого іншого правочину ніхто не приховував і не спотворював.
02.03.2021 року від третіх осіб підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ» надійшов відзив на позовну заяву, де останні вказували, що договір був укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України із дотриманням всіх умов, що зазвичай ставляться до укладання такого роду договорів. Вважали, що ОСОБА_2 є належним покупцем приміщення за договором купівлі-продажу, а договір купівлі-продажу приміщення не є удаваним. Просили проводити розгляд справи у їх відсутність.
Позивач просив проводити розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також доводи сторін, надавши належну правову оцінку зібраним доказам,пояснення свідків які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ст.5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 31 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою позивача ОСОБА_1 , та Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ" було укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1927 (далі за текстом - Договір).
Згідно п. 2.1 Договору, продаж вчинено за суму 637399 грн. 00 коп.
Позивач зазначає, що будучи його донькою, відповідач не володіла станом на день підписання договору такими грошовими коштами, оскільки не була працевлаштована, не здійснювала підприємницької діяльності, відтак не отримувала жодного доходу.
Позивач є фізичною особою-підприємцем за видом діяльності 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах .
З метою розвитку своєї підприємницької діяльності, позивач здійснював пошук нерухомого майна для відкриття аптеки, було знайдено необхідне приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке належало Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ"
Позивачем були проведені переговори, оглянуто приміщення та досягнуто згоди, щодо продажу вказаного нерухомого майна -аптеки. Укладення договору було заплановано на 31.10.2016 року.
Матеріалами справи підтверджено, що для оплати вартості нерухомого майна, позивач уклав 28.10.2016 року два договори позики, на загальну суму 640000 грн. Кредиторами були брат позивача ОСОБА_3 , та близький друг ОСОБА_4 . Наявність грошових коштів у кредиторів підтверджується виписками з банківських рахунків.
Однак, 31.10.2016 року позивач встановив, що оригінал свого паспорту та коду він помилково залишив після підписання договору позики у свого брата ОСОБА_3 , у зв`язку з чим було вирішено, що покупцем за договором формально буде відповідач, яка в подальшому відчужить своє право власності на аптеку позивачеві, оскільки він був фактичним покупцем.
У зв`язку із цим 31.10.2016 року на рахунок відповідача через касу банку, в присутності ОСОБА_3 , були зараховані грошові кошти, оскільки договором передбачалося, що розрахунок по договору буде здійснюватися безготівково за реквізитами продавця в АТ «УКРЕКСІМБАНК» (п. 2.1 Договору)
Позивач також особисто був присутній у приватного нотаріуса Оканенко Т.Є. під час посвідчення Договору купівлі-продажу.
Факт того, що нерухоме майно (аптека) фактично набувалося позивачем, підтверджується тим, що позивач для здійснення своєї підприємницької діяльності отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами у зв`язку із створенням нових місць провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі.
У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. ,
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді зчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, на відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
При вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним із підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд повинен встановити, що фактично майно було придбане за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір відповідно до статей 235, 236 ЦК України може бути визнаний недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.
Зокрема, за умови доведеності, що за договором купівлі- продажу майно насправді було куплено не зазначеним у договорі покупцем, а іншою особою, за її кошти, суд може визнати, що вказаний договір у частині, що стосується покупця, є удаваною угодою і що дійсним покупцем за цим договором є особа, для якої за її кошти було придбано майно.
Таких висновків дотримується Верховний Суд (постанова від 22 липня 2020 року по справі №265/3310/17; провадження № 61- 2308св19).
Відтак, можна прийти до висновку, що спірне нерухоме майно (аптека) було придбане за кошти Позивача і для нього, проте він в Договорі купівлі-продажу не зазначений покупцем. Встановлені обставини, є підставою вважати укладений договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна (аптеки) недійсним в частині особи покупця.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про визнання недійсним (з підстав удаваності) договору купівлі-продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого 31.10.2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1927, з моменту його укладення в частині покупця та визнання ОСОБА_1 покупцем за вказаним договором.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
За приписами норми ст.659 ЦК України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.
Згідно ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Крім того, згідно ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи в сукупності надані докази, досліджені в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із обставин, підтверджених доказами, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що позивачем надано належні докази на підтвердження своїх вимог.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ» про визнання недійсним ( з підстав удаваності) договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з моменту його укладення в частині покупця та визнання позивача покупцем за договором - задовольнити.
Визнати частково недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , в частині покупця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), укладеного 31 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ» (код ЄДРПОУ 20005075), посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1927.
Визнати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; - РНОКПП НОМЕР_2 ) покупцем нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , за Договором купівлі - продажу укладеним 31 жовтня 2016 року з Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ» (код ЄДРПОУ 20005075), посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1927.
Заочне рішення може бути переглянуте Октябрським районним судом м.Полтави за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Третя особа: Підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕДЕОН РІХТЕР УКРФАРМ", Код ЄДРПОУ 20005075, 01054, місто Київ, вул. Тургенєвська, будинок 17-Б
Суддя В.М.Бугрій
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104384958 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні