Ухвала

від 22.05.2022 по справі 177/1367/21

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1367/21

Провадження № 2/177/139/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2022

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи Сагайдак Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Колективного садового товариства «Рудана», третя особа ОСОБА_4 , про визнання неправомірним виключення з членів садового товариства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд постановити рішення, яким визнати неправомірним виключення його з членів КСТ «Рудана» та відповідно неправомірним прийняття в члени КСТ «Рудана» ОСОБА_4 , оформленим протоколом від 15.11.2014.

В обґрунтування позову вказував, що він є членом КСТ «Рудана» та користується земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 0,05 га, якою часто користувався його син ОСОБА_4 .

Однак, в 2019 році ОСОБА_4 заборонив ОСОБА_1 приїздити на дачу, мотивуючи тим, що на даний час він є членом садівничого товариства. Після цього, представник позивача звернувся до КСТ «Рудана» та отримав інформацію, що він ОСОБА_1 не є членом КСТ «Рудана» з 15.11.2014 року, у зв`язку з переоформленням земельної ділянки № НОМЕР_1 на ОСОБА_4 , нібито на підставі його заяви та заяви сина від 15.11.2014, а також на підставі протоколу № 4 від 2014 року засідання правління КСТ «Рудана».

Стверджував, що його виключення з членів КСТ «Рудана» та включення до членів його сина ОСОБА_4 є неправомірним, проведеним з порушенням ст. 13 Закону України «Про кооперацію» та порушенням процедури виключення з членів КСТ «Рудана», визначеної статутом КСТ «Рудана», адже здійснено без проведення загальних зборів членів КСТ, а рішення правління взагалі не містить вирішення питання про виключення його з членів КСТ. Крім цього, наполягав на тому, що заяву про виключення його з членів КСТ «Рудана» він не писав, в 2014 році сплатив членські внески.

У зв`язку з чим, позивач та його представник просили суду позов задовольнити, визнати неправомірним виключення ОСОБА_1 з членів КСТ «Рудана», та включення до членів КСТ «Рудана» ОСОБА_4 , що оформлено протоколом від 15.11.2014.

Відповідач КСТ «Рудана» позов не визнало, надало суду відзив на позов, в якому в обґрунтування заперечень проти позову зазначило, що вихід позивача з членів кооперативу проведено з дотриманням вимог законодавства про кооперацію, на підставі власної заяви ОСОБА_1 про вихід з членів кооперативу, складеної ним 15.11.2014 року, де він просив переоформити його дачну ділянку АДРЕСА_1 на його сина ОСОБА_4 , що фактично є заявою про вихід з членів кооперативу. ОСОБА_4 подав заяву про переоформлення на нього земельної ділянки, що перебувала в користуванні його батька, у зв`язку з чим у протоколі № 4 засідання правління КСТ «Рудана» від 15.11.2014 зафіксовано рішення щодо розгляду заяв на переоформлення дачних ділянок, а саме про задоволення поданих заяв.

Крім цього, відповідач просив суд застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 надав письмові пояснення щодо позову, в яких вказав що він є сином ОСОБА_1 15.11.2014 в присутності бухгалтера КСТ «Рудана» ОСОБА_5 , його батьком складено заяву про переоформлення належної йому на праві користування земельної ділянки № НОМЕР_1 в КСТ «Рудана» та нього ОСОБА_4 . Причиною цьому вказував бажання самого батька, який не бажав займатися садівництвом та мав намір оформити субсидію, а наявність вказаної земельної ділянки перешкоджала йому. За результатами розгляду їх заяв, батька було виключено з членів кооперативу, а його включено до членів КСТ «Рудана», з наданням членської книжки. Після цього він систематично здійснює сплату членських внесків, а батько садовою земельною ділянкою не цікавився, однак наразі звернувся до суду з вказаним позовом.

В додаткових поясненнях представник третьої особи вказував, що вихід ОСОБА_1 з членів садівничого кооперативу був добровільним, відповідно є безпідставними посилання позивача на недотримання процедури його виключення з членів кооперативу. Крім цього, вказував на пропуск позивачем строку позовної давності (а.с. 90-91).

Позивачем подано суду заяву про поновлення строку позовної давності (а.с. 53), а також клопотання про призначення судової технічної експертизи з метою з`ясування питання про те, чи є надана відповідачем заява оригіналом чи копією (а.с. 103).

Після вступних слів учасників провадження, відповідачем надано суду докази щодо права власності на земельні ділянки КСТ «Рудана», які передаються в користування членам кооперативу, а також список громадян-членів кооперативу, доданий до Державного акта на право колективної власності на землю, згідно з яким підтверджено факт членства позивача у КСТ «Рудана» (а.с. 155-166).

18.05.2022 представник третьої особи Сагайдак Д.С. надав суду клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України (а.с. 188-191).

Позивач та його представник проти задоволення клопотання про закриття провадження заперечили, вважаючи, що справа підлягає розгляду Криворізьким районним судом Дніпропетровської області.

Представник відповідача підтримала клопотання представника третьої особи.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, третьої особи та її представника, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно даних статуту колективного садового товариства «Рудана», останнє є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, метою створення та діяльності якого є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Товариства. Джерелами формування майна товариства є вступні, членські та цільові внески його членів, майно передано членами товариству, пожертвування, інші надходження. Членами товариства можуть бути громадяни України, які досягли 18 віку та отримали земельну ділянку. Згідно п. 7.3-7.4 статуту, вступ до товариства здійснюється на підставі письмової заяви незалежно від форми власності на землю, член товариства робить вступний внесок в порядку визначеному статутом, а припинення членства, серед іншого можливе у випадку добровільного виходу з Товариства. Член товариства має право вийти з Товариства незалежно від згоди інших членів товариства.

Відповідно до п. 8.1 Статуту, одними із основних прав членів товариства є участь в управлінні Товариством, право голосу на зборах членів товариства, право обирати та бути обраним в органи управління товариством. Порядок виходу із членів товариства визначено розділом 9 Статуту, а питання виключення розділом 12 Статуту.

Земельна ділянка площею 29,7869 га, кадастровий номер:1221881400:05:001:0752, передана КСТ «Рудана» на підставі державного акта від 01.11.1994 ДПКВ 000105, при цьому до вказаного державного акта додано список громадян-членів КСТ до якого включено ОСОБА_6 , якому передано у користування ділянку № НОМЕР_1 . Той факт, що ОСОБА_1 в момент передання земельної ділянки у власність КСТ «Рудана» був включеним до членів товариства та мав право користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 в КСТ «Рудана» учасниками не оспорюється.

Відповідачем надано суду заяви сторін, а саме заяву ОСОБА_1 про добровільних вихід з членів КСТ «Рудана» та включення до членів КСТ «Рудана» ОСОБА_4 , які розглянуті правлінням товариства з оформленням протоколу № 4 від 15.11.2014, за рішення про переоформлення проголосували всі члени правління (а.с. 31-33). ОСОБА_4 сплатив вступний внесок, після чого отримав членську книжку та систематично сплачував внески.

Наразі позивач ОСОБА_1 не визнає факт написання заяви про вихід з членів КСТ «Рудана», вважає, що протоколом правління від 15.11.2014 його фактично неправомірно виключено з членів КСТ «Рудана» та неправомірно прийнято до членів КСТ «Рудана» його сина ОСОБА_4 .

Встановивши вказані обставини, суд приходить до висновку, що спір переданий на розгляд суду, предметом якого є визнання неправомірним рішення правління КСТ «Рудана» щодо виключення з членів КСТ «Рудана» позивача та включення до членів його сина, не підвідомчий Криворізькому районному суду Дніпропетровської області.

Згідно зістаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У частині третійстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 20 ГПК Українивизначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до яких, серед інших, віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно господарським судам, серед інших, підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

У справі, що розглядається, спір виник між ОСОБА_1 , який членом КСТ «Рудана», який вибув з нього, та КСТ «Рудана» та стосується, зокрема, визнання неправомірним виключення позивача з членів КСТ «Рудана» та включення до його членів сина позивача ОСОБА_4 , що оформлене протоколом правління КСТ «Рудана» від 15.11.2014.

Законодавство про кооперацію ґрунтується на нормахКонституції УкраїниіЦК України, Закону України «Про кооперацію», інших нормативно-правових актах з питань кооперації (стаття 5 Закону№ 1087-IV).

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимогГК України, інших законодавчих актів (стаття 94 цього Кодексу).

Формою ведення садівництва згідно зістаттею 35 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) є садівницькі товариства.

Наказом Державногокомітету Україниз питаньтехнічного регулюваннята споживчоїполітики від28травня 2004року №97 затверджено Державний класифікатор України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (далі - КОПФГ).

УКОПФГбуло враховано організаційно-правові форми, передбачені на час його прийняття законодавством, а саме: виробничий, обслуговуючий, споживчий кооператив, громадська організація, а такої форми, як садівниче товариство, передбачено не було.

На сьогодні садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в межах своїх повноважень надав роз`яснення, зокрема,від 11 жовтня 2004 року № 6978та від 21 лютого 2006 року№ 1339 про порядок реєстрації садівничого (садового) товариства.

21 жовтня 2009 рокуДержавний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва зробив висновок № 12819, у якому вказав, що садівничі товариства можуть створюватися як об`єднання громадян.

У цих роз`ясненнях визнано, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.

Згідно зістаттею 2 Закону № 1087-IVобслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворений шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою здійснення ними господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 % від загального обороту кооперативу.

Можна стверджувати, що використання для ведення садівництва, городництва та дачного господарства організаційно-правової форми споживчого або обслуговуючого кооперативу як юридичної особи, утвореної фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 1 Закону№1087-IV), відповідає суті вказаної діяльності.

Відповідно достатті 1 Закону №1087-IVкооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Устатті 3 цього Законувказано, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану (статті 6 цього Закону).

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Устатті 8 Закону № 1087-IVпередбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Стаття 12 указаного Закону перераховує основні права члена кооперативу, серед яких: участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.

Відповідно достатті 15 Закону № 1087-IVвищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Устатті 16 цього Законувказано, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.

Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років.

Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталустатті 63 ГК Українивідносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Відповідно достатті 94 ГК Українигосподарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цьогоКодексу, інших законодавчих актів.

За змістом положень статей2,6,9 Закону України «Про кооперацію»кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Відповідно достатті 167 ГК Україникорпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно дозакону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Згідно зістаттею 99 ЦК Українизагальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Можна зробити висновок, що кооперація є одним із різновидів господарської діяльності, здійснюваної у формі кооперативу, правовідносини з питань участі членів кооперативу в управлінні кооперативом та обранні органу управління належать до юрисдикції суду і не є внутрішньою діяльністю кооперативу.

Оскільки даний спір стосується реалізації прав членів кооперативу на управління кооперативом, тобто корпоративних за змістом правовідносин, а відповідно достатті 20 ГПК Українигосподарським судам підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів, то він підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 695/2665/16-ц (провадження № 14-105цс20), у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 07 жовтня 2020 року у справі № 317/346/17 (провадження № 61-184св19); від 25 листопада 2020 року у справі№ 370/1965/18 (провадження № 61-4708св20), від 20.01.2021 року у справі № 187/1626/18, і така судова практика є незмінною.

У справі, яка переглядається, не оспорюється той факт, що з 1996 ОСОБА_1 був членом КСТ «Рудана». Переоформлення 15.11.2014 правлінням КСТ «Рудана» земельної ділянки № НОМЕР_1 на його сина ОСОБА_4 , відповідно до положень Статуту КСТ «Рудана» і статті 13 Закону України «Про кооперацію», є фактично виключенням позивача з членства у садівничому товаристві та набуття членства його сином.Саме вказане переоформлення, що має наслідком виключення з числа членів КСП «Рудана», оскаржується позивачем. Тобто в даному випадку має місце оскарження, ОСОБА_1 членом КСТ «Рудана», який вибув, рішення правління КСТ «Рудана» щодо припинення його членства в КСТ «Рудана» та включення до членів КСТ «Рудана» його сина, а тому суд приходить до висновку, що згідно ст. 20 ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду. Аналогічний висновок містить постанова ВС від 20.01.2021 року у справі № 187/1626/18.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що вказана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а порушення правил підвідомчості є безумовною підставою для скасування рішення по справі, з метою недопущення порушення права позивача на судовий захист судом встановленим законом, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі, роз`яснивши позивачу що розгляд заявлених ним позовних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду Дніпропетровської області.

Беручи до уваги викладене, суд не вирішує питання щодо поважності причин пропуску позивачем строків давності, про застосування яких заявлено відповідачем та третьою особою, а також клопотання про призначення експертизи, оскільки вказані питання підлягають вирішенню судом, уповноваженим на розгляд справи по суті.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255, ст. 256, 258-259, 260-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_6 до Колективного садового товариства «Рудана», третя особа ОСОБА_4 , про визнання неправомірним виключення з членів садового товариства закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Повідомити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду Дніпропетровської області.

Роз`яснити, що у зв`язку з закриттям провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 24.05.2022.

Суддя М.В. Березюк