Ухвала

від 18.05.2022 по справі 2-1127/11

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1127/11

номер провадження 6/695/24/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю секретаря судового засідання Солдат К.В.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчих листах,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах, посилаючись на те, що Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив рішення по справі №2-1127/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором №96МКЗ/2008-980 від 04.08.2008 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра»».

05.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором та іншими похідними договорами перейшло до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".

30.09.2021 між ТОВ "ФК " Дніпрофінансгруп" та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_01, згідно з умовами якого право вимоги за кредитним договором та всіма іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Представник заявника ТОВ ««БрайтІнвестмент»в судове засідання не з`явився. В прохальній частині заяви директор ТОВ «БрайтІнвестмент»Кириченко О.М. просила справу розглядати без участі заявника.

Зацікавлені особи ПАТ «КБ «Надра»», ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»» та боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Боржник ОСОБА_2 та її представник адвокат Сизько Д.Б. у судове засідання не з`явились, але від представника боржника адвоката Сизька Д.Б. надійшли клопотання, у яких просив відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчих листах.

З огляду на положення ч. 3 ст.442ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив рішення по справі №2-1127/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором №96МКЗ/2008-980 від 04.08.2008 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра»».

05.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором та іншими похідними договорами перейшло до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".

30.09.2021 між ТОВ "ФК " Дніпрофінансгруп" та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_01, згідно з умовами якого право вимоги за кредитним договором та всіма іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064).

Згідно з ч. 5 ст.15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст.442ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5ст.15Закону "Провиконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд в постанові від 19.02.2020 у справі N 2-3897/10.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5ст.442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Водночас, відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Отже, заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 11 березня 2021 року у справі 910/2954/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 зазначено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно листа Золотоніського ВДВС ЦМРУ МЮ від 19.05.2022 та витягу з спецрозділу АСВП від 19.05.2022 виконавчий лист у справі № 2-1127/2011 щодо стягнення з ОСОБА_2 був повернутий стягувачу 29.08.2014, а також міг бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 29.08.2015.

Постановою Золотоніського ВДВС ЦМРУ МЮ від 27.07.2018 виконавчий лист у справі № 2-1127/2011 був повернутий стягувачу 27.07.2018, а також міг бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 27.07.2021.

У встановлений строк до примусового виконання зазначені виконавчі листи пред`явленими не були. Крім того, ПАТ КБ «Надра» та ТОВ "Брайт Інвестмент", заяв про поновлення строків пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання не подали.

Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд дійшов висновку, що заява про заміну його правонаступником первісного стягувача не підлягає до задоволення, оскільки укладаючи договір відступлення прав вимоги у заявника не було жодних перешкод в отриманні інформації про стан виконання рішення суду. У випадку встановлення, що строк пред`явлення виконавчого листа вже минув, заявник міг відмовитись від укладення договору в частині цього кредиту, а тому підстави для задоволення заяви про заміну стягувача його правонаступником відсутні.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчих листах відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Суддя: К.М. Ушакова