Рішення

від 24.05.2022 по справі 480/12287/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2022 року Справа № 480/12287/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/12287/21 за позовом Фермерського господарства "АПІС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "АПІС" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, і просить суд скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.11.2021 №235212.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за перевезення неподільного вантажу з перевищенням встановлених вагових параметрів без відповідного дозволу відповідачем винесено спірну постанову. Проте, позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів не передбачена, вимірювання здійсненні без застосування відповідної методики, яка б враховувала особливості вантажу, що в свою чергу свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем, а габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснено посадовими особами відповідача без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема, не дотримано правила зважування здвоєної осі транспортного засобу у русі, не враховано особливості вантажу, що перевозився, що в свою чергу свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на осі транспортного засобу.

Ухвалою суду від 14.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Державною службою України з безпеки на транспорті надано до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, виходячи з наступного.

08.10.2021 державним інспектором Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на ділянці дороги Н-07 Київ-Суми-Юнаківка 292 км + 490 м, на підставі направлення на перевірку від 05.10.2021 № 008572 було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт суб`єктами господарювання та складено Акт №314040 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - Акт №314040). В Акті № 314040 зазначено, що перевірка проводилась відносно транспортного засобу МАЗ реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , транспортний засіб належить на праві власності ФГ «АПІС» та здійснював перевезення вантажу - добриво азотно-фосфорно-калійного «Діамофоска» згідно ТТН № 1 від 08.10.2021. Довідка № 0020817 від 08.10.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю містить дані щодо типу транспортного засобу, зокрема позначкою виділено пункт 3. Відстані між осями, відповідно до типу транспортного засобу, становлять відповідно 4,6 м та 1,4 м, а осьові навантаження - 5,4 т та 29,8 т.

Таким чином, було виявлено, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху габаритно-вагових норм на 86,3%, оскільки, транспортний засіб рухався з навантаженням на здвоєну ось 29,8 т, при нормі навантаження 16 т, чим порушено норми ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

На підставі акта №314040 Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову №235212 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 51 000 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окремо звертає увагу, що позивачем, ані до Укртрансбезпеки, ані до суду не надано дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідач вважає посилання позивача на те, що зважування проведено без дотримання часу необхідного для врівноваження подільного вантажу необгрунтованим, оскільки відсутній будь-який нормативно-правовий акт, який передбачав би такий спосіб зважування.

Щодо посилання позивача на відсутність Методики зважування транспортних засобів з рідким вантажем, або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу у русі зазначає, що відсутність такої методики, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення.

Посилання позивача на той факт, що ним здійснювалося перевезення подільного вантажу, а тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, не спростовує вини позивача у порушенні законодавства, а навпаки, підтверджує той факт, що позивач, знаючи про пряму заборону такого перевезення законодавством України свідомо здійснив таке перевезення всупереч заборони, встановленій нормами чинного законодавства. З позицією про необхідність отримання автомобільним перевізником дозволу на подільний (рідкий) вантаж з перевищенням вагових обмежень на осі погодився Верховний Суд в своєму рішенні (постанова Верховного Суду від 01.07.2020 по справі № 803/50/17).

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.10.2021 посадовою особою Слобожанського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки, яке є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, на а/д Н-07 Київ-Суми-Юнаківка 29 км + 490 км, складено акт №029157 про перевищення вагових обмежень автомобілем марки МАЗ номер НОМЕР_1 , який належить фермерському господарству «Апіс», найменування вантажу добриво азотне фосфорно-калійне Діамофоска, фактична маса 35,2 т (нормативно допустима 40 т), відстань між осями (метрів) дорівнює: 4,6 м, 1,4 м, осьові навантаження фактичне 5,4 та 29,8 при нормативно допустимому 11,00 та 16,00 (а.с.11).

За результатами проведення зважування складено довідку від 08.10.2021 №0020817 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у який зазначено автомобіль марки МАЗ реєстраційній номер НОМЕР_1 , тип транспорту - 3 осі, результати вагового контролю навантаження на осі: 1) - 5,4 т, 2) - 15,05 т, 3) - 14,75 т, повна маса транспортного засобу - 35,2 т (а.с.12).

В акті про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №314040 від 08.10.2021 зазначено про порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України (а.с.13).

08.11.2021 заступником начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №235212 (а.с.15). Вказаною постановою на підставі абз.17 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на фермерське господарство «Апіс» накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000,00 грн.

У постанові від 08.11.2021 №235212 зазначено, що фермерським господарством «Апіс» допущено порушення п. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» за яке передбачена відповідальність абз.17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 15 та 27 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. (абз. 2 п.16 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених ст. 39 та ст. 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (п. 15 Порядку № 1567).

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Згідно з ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Так, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з п. 12 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п. 13 Порядку №879).

Із аналізу наведених положень слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на здвоєну вісь, а саме: замість 16 тон навантаження становило 29,8 тон.

При цьому, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач наголошує, що результати здійснення габаритно-вагового контролю не можуть бути належними доказами, оскільки зважування транспортного засобу здійснювалось за відсутності Методик, затверджених Мінекономрозвитку та спеціально уповноваженим центральним органом у сфері метрології.

Не погоджуючись із твердженням позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху, окрім іншого, належить підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативно, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 29 Закону України "Про дорожній рух").

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на момент проведення габаритно-вагового контролю належного позивачу транспортного засобу, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Проте, враховуючи, що за змістом ст. 4 та ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким і керувався відповідач.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.08.2018 по справі № 820/1420/17.

Так, положення пункту 22.5 Правил дорожнього руху окремо встановлюють заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.

Отже рух транспортного засобу із перевищення нормативного допустимого вагового параметру, такого як загальна маса та навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, вказує, що в акті про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю відсутні будь-які ідентифікуючі реквізити приладу, на якому відбувалося зважування, зокрема якими саме вагами проводилося зважування, який відсоток похибки ваг і чи враховувалася під час зважування особливість вантажу.

Водночас, суд відмічає, що надані до суду довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт за формою та змістом відповідають вимогам Порядку №1567, Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207. При цьому, чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення у документах, які складаються під час габаритно-вагового контролю, марки та заводського номера вагів, які були використані під час здійснення габаритно-вагового контролю та відсоток похибки ваг.

Наведеними вище нормами також не передбачено надання під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу на вимогу водія документів, що підтверджують проходження періодичної повірки вимірювального та зважувального обладнання. Матеріали справи не містять доказів того, що водій під час здійснення контролю заявляв таку вимогу.

При цьому, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю водій в ході здійснення перевірки посадовими особами відповідача, підписав без заперечень та зауважень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову, не підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фермерського господарства "АПІС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька