Постанова

від 02.06.2022 по справі 927/354/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 927/354/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 (у складі колегії суддів: Панталієнко В.О. (головуючий), Гарник Л.Л., Поляков Б.М.) про закриття апеляційного провадження

у справі № 927/354/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверавтотранс»

про звернення стягнення на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ» (далі - ТОВ «Чернігівське РСУ») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверавтотранс» (далі - ТОВ «Сіверавтотранс») про звернення стягнення на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 24.02.2017 № 1 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеним між сторонами, щодо повернення фінансової допомоги в сумі 354 921, 00 грн у строк, встановлений договором. Виконання відповідачем зобов`язання за цим договором забезпечено укладеним між сторонами іпотечним договором від 24.02.2017, тому з оглядну на неналежне виконання забезпеченого зобов`язання у ТОВ «Чернігівське РСУ» наявне право на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, у зв`язку з чим, позивач просив звернути стягнення на зазначене майно шляхом визнання права власності на це майно.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 позов задоволено. Звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору від 24.02.2017, укладеного між ТОВ «Чернігівське РСУ» і ТОВ «Сіверавтотранс», нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій, а саме: нерухоме майно - технічна майстерня з прохідною, загальною площею 1 206,4 кв. м (технічна майстерня літ. «А-2», загальною площею 1 187,5 кв. м, прохідна літ. «Б-1», загальною площею 18,9 кв. м), що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Мазепи Івана, 63, приміщення 1, шляхом набуття ТОВ «Чернігівське РСУ» права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання ТОВ «Сіверавтотранс» за договором № 1 поворотної фінансової допомоги, укладеним 24.02.2017 між сторонами.

Рішення суду мотивовано тим, що за встановлених обставин відповідачем не виконано умови договору з повернення поворотної фінансової допомоги, виконання зобов`язання за яким забезпечено іпотекою. Оскільки договір іпотеки містить умову, що у разі невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушень зобов`язань за цим або основним зобов`язанням у встановлений іпотекодержателем строк, вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки, тому згідно зі статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку» такий договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто правовстановлюючим документом на предмет іпотеки і правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, а право вибору порядку задоволення вимог належить іпотекодержателю.

У листопаді 2020 року Приватне акціонерне товариство «Київфундаментбуд» (далі - ПрАТ «Київфундаментбуд») як особа, яка не брала участі у справі та яка вважає, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 порушено його права, звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 скасовано, у позові відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не містить положень про визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду, отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі. З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у контексті статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» суд не наділений повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції виходив із того, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником справи, зважаючи на предмет і підстави позову у цій справі не з`ясував питання, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника; розглянувши та задовольнивши апеляційну скаргу ПрАТ «Київфундаментбуд», яке не є учасником процесу, в порушення вимог частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не вирішив питання про залучення цієї особи до участі в справі як третю особу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Банай» (далі - ТОВ «Банай»; правонаступник ТОВ «Чернігівське РСУ») про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції залишено без розгляду. Клопотання ліквідатора ПрАТ «Київфундаментбуд» Нестеренка О.А. про залучення ПрАТ «Київфундаментбуд» як третю особу відхилено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд» закрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, обов`язки та інтереси скаржника не вирішувалося, що є наслідком закриття апеляційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2021 року ПрАТ «Київфундаментбуд» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК), просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема, порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 17, 254, 236 ГПК, статті 41 Конституції України, частин 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що призвело до позбавлення скаржника права власності на належне йому нерухоме майно.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. від 20.01.2022 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 у справі № 927/354/17; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 у справі № 927/354/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. від 11.02.2022 задоволено заяву колегії суддів: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. про самовідвід у розгляді справи № 927/354/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 справу № 927/354/17 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Зуєв В.А., Міщенко І.С.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2022 справу № 927/354/17 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Суховий В.Г.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.05.2022 постановлено здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 у справі № 927/354/17 за касаційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд» без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

ТОВ «Банай» (правонаступник ТОВ «Чернігівське РСУ»), ТОВ «Сіверавтотранс» у відзивах на касаційну скаргу зазначають про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали про закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд», тому просять залишити оскаржене судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині 1 статті 254 ГПК закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Отже, за змістом статей 17, 254 ГПК особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей ГПК, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

ПрАТ «Київфундаментбуд» в обґрунтування права на оскарження рішення місцевого господарського суду в апеляційній скарзі послався на обставини того, що скаржник є власником нерухомого майна - будівлі технічної майстерні з адміністративними приміщеннями, А-2, А(1)-1; прохідна, Б-1, Б(1)-1, загальною площею 1 660,3 кв. м, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 63. Це майно вибуло з володіння скаржника внаслідок його відчуження за результатами проведення електронних торгів, які в подальшому в судовому порядку було визнано недійсними. У жовтні 2020 року ліквідатору ПрАТ «Київфундаментбуд» на підставі отриманих витягів з державного реєстру стало відомо, що на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2016 ТОВ «Сіверавтотранс» є власником спірного нерухомого майна, яке 17.02.2017 було поділено і внаслідок поділу було створено два об`єкти: адміністративне приміщення А-2 за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 63. приміщення 2 (реєстраційний № 1178462974101) та промислова будівля будівельної індустрії А-2, загальною площею 1 198,2 кв. м, будівля служби охорони Б-1, загальною площею 18,9 кв. м, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 63. приміщення 1 (реєстраційний № 117848 3574101). Згодом ТОВ «Сіверавтотранс» передало технічну майстерню, загальною площею 1 206, 40 кв. м, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 63. приміщення 1, в іпотеку за договором від 24.02.2017 у забезпечення виконання зобов`язань за договором від 24.02.2017 № 1 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеним з ТОВ «Чернігівське РСУ», а за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 у цій справі за ТОВ «Чернігівське РСУ» зареєстровано право власності на це майно. ПрАТ «Київфундаментбуд» зауважило, що судовими рішеннями у справах № 927/788/16, № 910/32168/15, № 927/849/17 та № 927/1087/17 підтверджено право власності товариства на спірний об`єкт нерухомого майна, тому вважає, що судовим рішенням у цій справі № 927/354/17 вирішено питання про його права та законні інтереси щодо зазначеного майна.

ПрАТ «Київфундаментбуд» наголошує, що товариство перебуває у правовідносинах з володіння, користування та розпорядження спірним майном, незалежно від його поділу на окремі складові частини в ході перереєстрації права власності третіми особами, і такі правовідносини пов`язані з майновими інтересами позивача у цій справі, який заявив вимогу про звернення стягнення на спірне майно шляхом визнання права власності на це майно і така вимога була задоволена оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, прийнятим без відома та участі первісного власника спірного майна, чиє право власності підтверджено, у тому числі судовими рішеннями у справах, на які здійснено посилання скаржником в обґрунтування права на оскарження судового рішення.

Отже, за твердженнями скаржника судове рішення, ухвалене у цій справі, безпосередньо стосується його прав і законних інтересів щодо майна, визнання права власності на яке є предметом позову ТОВ «Чернігівське РСУ».

Скаржником на підтвердження своїх доводів надано відповідні докази, зокрема довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.10.2020 № 229877515 (том 1, а. с. 98-123), копії судових рішень у справах № 927/788/16, № 910/32168/15, № 927/849/17 та № 927/1087/17.

Разом із тим Верховний Суд (постанова від 04.10.2021), скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, прийняту за результатами розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Київфундаментбуд» на рішення суду першої інстанції, і передаючи справу № 927/354/17 на новий апеляційний розгляд, вказав на необхідність з`ясування судом апеляційної інстанції питання, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, зважаючи на предмет і підстави позову у цій справі, а також відповідно до частини 2 статті 50 ГПК вирішити питання про залучення до участі у справі ПрАТ «Київфундаментбуд» як третю особу.

Відповідно до частини 1 статті 316 ГПК вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції за результатами нового розгляду справи не виконав вказівки, викладені Верховним Судом у постанові від 04.10.2021 щодо з`ясування обставин, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника з огляду на предмет і підстави позову у цій справі. При цьому, суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на те, що зміст апеляційної скарги свідчить про наявність у апелянта самостійних вимог щодо предмета спору у цій справі та відсутністю процесуальної можливості у суду апеляційної інстанції залучити скаржника як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не обґрунтував зазначений висновок посиланням саме на такі вимоги скаржника.

Водночас судом апеляційної інстанції взагалі не було досліджено та надано правової оцінки доводам ПрАТ «Київфундаментбуд» і наданим на їх підтвердження доказам на обґрунтування перебування скаржника у правовідносинах власності щодо спірного майна та аргументам про пряме порушення його прав власника спірного майна судовим рішенням, за яким право власності на таке майно визнано за іншою особою.

З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи ПрАТ «Київфундаментбуд», наведені у касаційній скарзі, про порушення апеляційним судом вимог статей 17, 236, 254 , пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки після відкриття апеляційного провадження, суд належним чином не встановив, чи вирішувалося оскарженим судовим рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки ПрАТ «Київфундаментбуд», яке подало апеляційну скаргу, в оскарженій ухвалі не зазначив, якими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджуються/спростовуються аргументи скаржника щодо порушення його права власності на спірне нерухоме майно, тому передчасно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ПрАТ «Київфундаментбуд» задовольнити, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції у справі № 927/354/17 скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд» задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 у справі № 927/354/17 скасувати.

3. Справу № 927/354/17 передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: Н.О. Багай

В.Г. Суховий