Постанова

від 07.03.2023 по справі 927/354/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/354/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 (у складі колегії суддів: Копитова О.С. (головуючий), Сотніков С.В., Ткаченко Б.О.) про закриття апеляційного провадження

у справі № 927/354/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверавтотранс»

про звернення стягнення на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ» (далі - ТОВ «Чернігівське РСУ») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверавтотранс» (далі - ТОВ «Сіверавтотранс») про звернення стягнення на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 24.02.2017 № 1 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеним між сторонами, щодо повернення фінансової допомоги в сумі 354 921, 00 грн у строк, встановлений договором. Виконання відповідачем зобов`язання за цим договором забезпечено укладеним між сторонами іпотечним договором від 24.02.2017, тому з оглядну на неналежне виконання забезпеченого зобов`язання у ТОВ «Чернігівське РСУ» наявне право на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, у зв`язку з чим, позивач просив звернути стягнення на зазначене майно шляхом визнання права власності на це майно.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 позов задоволено. Звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору від 24.02.2017, укладеного між ТОВ «Чернігівське РСУ» і ТОВ «Сіверавтотранс», нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій, а саме: нерухоме майно - технічна майстерня з прохідною, загальною площею 1 206,4 кв. м (технічна майстерня літ. «А-2», загальною площею 1 187,5 кв. м, прохідна літ. «Б-1», загальною площею 18,9 кв. м), що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Мазепи Івана, 63, приміщення 1, шляхом набуття ТОВ «Чернігівське РСУ» права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання ТОВ «Сіверавтотранс» за договором № 1 поворотної фінансової допомоги, укладеним 24.02.2017 між сторонами.

Рішення суду мотивовано тим, що за встановлених обставин відповідачем не виконано умови договору з повернення поворотної фінансової допомоги, виконання зобов`язання за яким забезпечено іпотекою. Оскільки договір іпотеки містить умову, що у разі невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушень зобов`язань за цим або основним зобов`язанням у встановлений іпотекодержателем строк, вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки, тому згідно зі статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку» такий договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто правовстановлюючим документом на предмет іпотеки і правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, а право вибору порядку задоволення вимог належить іпотекодержателю.

У листопаді 2020 року Приватне акціонерне товариство «Київфундаментбуд» (далі - ПрАТ «Київфундаментбуд») як особа, яка не брала участі у справі та яка вважає, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 порушено його права, звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 скасовано, у позові відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не містить положень про визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду, отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі. З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у контексті статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» суд не наділений повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції виходив із того, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником справи, зважаючи на предмет і підстави позову у цій справі, не з`ясував питання, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника; розглянувши та задовольнивши апеляційну скаргу ПрАТ «Київфундаментбуд», яке не є учасником процесу, в порушення вимог частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не вирішив питання про залучення цієї особи до участі в справі як третю особу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Банай» (далі - ТОВ «Банай»; правонаступник ТОВ «Чернігівське РСУ») про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції залишено без розгляду. Клопотання ліквідатора ПрАТ «Київфундаментбуд» Нестеренка О.А. про залучення ПрАТ «Київфундаментбуд» як третю особу відхилено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд» закрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, обов`язки та інтереси скаржника не вирішувалося, що є наслідком закриття апеляційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Постановою Верховного Суду від 03.06.2022 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 скасовано; справу № 927/354/17 передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 клопотання ліквідатора ПрАТ «Київфундаментбуд» Нестеренка О.А. про залучення товариства як третю особу відхилено; апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 у справі № 927/354/17 закрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у січні 2023 року ПрАТ «Київфундаментбуд» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК), просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема, порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 17, 254, 236 ГПК, статті 41 Конституції України, частин 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частини 1 статті 321 ЦК, що призвело до позбавлення скаржника права власності на належне йому нерухоме майно.

Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.01.2023 справу № 927/354/17 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Суховий В.Г.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Суховий В.Г., від 02.02.2023 поновлено ПрАТ «Київфундаментбуд» строк на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 927/354/17; відкрито касаційне провадження у справі № 927/354/17 за касаційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд» в особі ліквідатора Нестеренка О.А. та постановлено здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сухового В.Г. справу № 927/354/17 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Зуєв В.А.

ТОВ «Банай» (правонаступник ТОВ «Чернігівське РСУ»), ТОВ «Сіверавтотранс» у відзивах на касаційну скаргу зазначають про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали про закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд», тому просять залишити оскаржене судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині 1 статті 254 ГПК закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Отже, за змістом статей 17, 254 ГПК особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей ГПК, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

ПрАТ «Київфундаментбуд» в обґрунтування права на оскарження рішення місцевого господарського суду в апеляційній скарзі послалося на обставини того, що скаржник є власником нерухомого майна - будівлі технічної майстерні з адміністративними приміщеннями, А-2, А(1)-1; прохідна, Б-1, Б(1)-1, загальною площею 1 660,3 кв. м, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 63. Це майно вибуло з володіння скаржника внаслідок його відчуження за результатами проведення електронних торгів, які в подальшому в судовому порядку було визнано недійсними. У жовтні 2020 року ліквідатору ПрАТ «Київфундаментбуд» на підставі отриманих витягів з державного реєстру стало відомо, що відповідно до договору купівлі-продажу від 11.10.2016 ТОВ «Сіверавтотранс» є власником спірного нерухомого майна, яке 17.02.2017 було поділено і внаслідок поділу створено два об`єкти: адміністративне приміщення А-2 за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 63. приміщення 2 (реєстраційний № 1178462974101) та промислова будівля будівельної індустрії А-2, загальною площею 1 198,2 кв. м, будівля служби охорони Б-1, загальною площею 18,9 кв. м, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 63. приміщення 1 (реєстраційний № 117848 3574101). Згодом ТОВ «Сіверавтотранс» передало технічну майстерню, загальною площею 1 206, 40 кв. м, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 63. приміщення 1, в іпотеку за договором від 24.02.2017 у забезпечення виконання зобов`язань за договором від 24.02.2017 № 1 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеним з ТОВ «Чернігівське РСУ», а за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2017 у цій справі за ТОВ «Чернігівське РСУ» зареєстровано право власності на це майно. ПрАТ «Київфундаментбуд» зауважило, що судовими рішеннями у справах № 927/788/16, № 910/32168/15, № 927/849/17 та № 927/1087/17 підтверджено право власності товариства на спірний об`єкт нерухомого майна, тому вважає, що судовим рішенням у цій справі № 927/354/17 вирішено питання про його права та законні інтереси щодо зазначеного майна.

ПрАТ «Київфундаментбуд» наголошує, що товариство перебуває у правовідносинах з володіння, користування та розпорядження спірним майном, незалежно від його поділу на окремі складові частини в ході перереєстрації права власності третіми особами, і такі правовідносини пов`язані з майновими інтересами позивача у цій справі, який заявив вимогу про звернення стягнення на спірне майно шляхом визнання права власності на це майно і така вимога була задоволена оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, прийнятим без відома та участі первісного власника спірного майна, чиє право власності підтверджено, у тому числі судовими рішеннями у справах, на які здійснено посилання скаржником в обґрунтування права на оскарження судового рішення.

Отже, за твердженнями скаржника судове рішення, ухвалене у цій справі, безпосередньо стосується його прав і законних інтересів щодо майна, визнання права власності на яке є предметом позову ТОВ «Чернігівське РСУ».

Скаржником на підтвердження своїх доводів надано відповідні докази, зокрема довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.10.2020 № 229877515, копії судових рішень у справах № 927/788/16, № 910/32168/15, № 927/849/17 та № 927/1087/17.

Разом із тим Верховний Суд (постанова від 04.10.2021), скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, прийняту за результатами розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Київфундаментбуд» на рішення суду першої інстанції, і передаючи справу № 927/354/17 на новий апеляційний розгляд, вказав на необхідність з`ясування судом апеляційної інстанції питання, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, зважаючи на предмет і підстави позову у цій справі, а також відповідно до частини 2 статті 50 ГПК вирішити питання про залучення до участі у справі ПрАТ «Київфундаментбуд» як третю особу.

Крім того, суд апеляційної інстанції за результатами нового розгляду справи не виконав вказівки, викладені Верховним Судом у постанові від 04.10.2021 щодо з`ясування обставин, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника з огляду на предмет і підстави позову у цій справі, тому Верховний Суд постановою від 03.06.2022 скасував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Київфундаментбуд» на рішення суду першої інстанції та передав справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 316 ГПК вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

У справі, що розглядається, предметом позову є вимога ТОВ «Чернігівське РСУ», заявлена до ТОВ «Сіверавтотранс», про звернення стягнення на нерухоме майна, яке є предметом іпотечного договору від 24.02.2017, укладеного між ТОВ «Чернігівське РСУ» і ТОВ «Сіверавтотранс» у забезпечення виконання зобов`язань останнього за договором від 24.02.2017 № 1 про надання поворотної фінансової допомоги, шляхом визнання за позивачем права власності на це майно.

Отже, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин з огляду на предмет і підстави позову, спір у цій справі виник з відносин між ТОВ «Чернігівське РСУ» і ТОВ «Сіверавтотранс», що випливають із іпотечного договору від 24.02.2017, який у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Водночас судом установлено, що ПрАТ «Київфундаментбуд» не є стороною договору іпотеки і цей правочин не спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків заявника апеляційної скарги; матеріали справи не містять як доказів на підтвердження існування взаємовідносин ПрАТ «Київфундаментбуд» з позивачем чи відповідачем щодо предмета спору станом на 2017 рік, так і не містять доказів, які б підтверджували порушення прав скаржника позивачем, чи підтверджували, що після прийняття рішення у цій справі ПрАТ «Київфундаментбуд» буде наділено новими правами чи на нього буде покладено нові обов`язки, або змінено наявні права та (або) обов`язки, або буде позбавлено певних прав та (або) обов`язків у майбутньому стосовно предмета спору; в оскаржуваному рішенні місцевим судом не надавалася правова оцінка правам та обов`язкам ПрАТ «Київфундаментбуд», а також його правовідносинам зі сторонами у справі, а була надана лише оцінка доказам у справі, що стосуються позивача та відповідача.

Судом апеляційної інстанції установлено, що ПрАТ «Київфундаментбуд» на час прийняття місцевим судом рішення від 16.05.2017 у справі № 927/354/17 не значився та на цей час не значиться власником нерухомого майна, що є предметом іпотечного договору; належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення, зокрема щодо встановлення власника майна не надав; ПрАТ «Київфундаментбуд», вважаючи себе власником спірного майна, не надав суду жодних належних доказів на підтвердження цих обставин, які не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того, судом апеляційної інстанції установлено, що на час вирішення спору та прийняття відповідного рішення у цій справі договір іпотеки, укладений 24.02.2017 між ТОВ «Чернігівське РСУ» і ТОВ «Сіверавтотранс», був чинним; згідно з даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек власником майна значився відповідач, а відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави встановити інші відносини власності у цій справі на дату прийняття рішення.

Як на підставу наявності права на оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, ПрАТ «Київфундаментбуд» послалося, у тому числі на обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 927/788/16 (за позовом ПрАТ «Київфундаментбуд» до ДП «СЕТАМ», Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, ТОВ «РАСТ» про визнання недійсними результатів електронних торгів), № 910/32168/15 (за позовом ТОВ «РАСТ» до ДП «СЕТАМ» про визнання торгів недійсними), № 927/849/17 (за позовом ПрАТ «Київфундаментбуд» до ТОВ «Чернігівінвест» (попередня назва ТОВ «РАСТ») про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно) та № 927/1087/17 (за позовом ПрАТ «Київфундаментбуд» до ДП «СЕТАМ», Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, ТОВ «Чернігівінвест» про визнання недійсним і скасування акта, свідоцтва та запису про право власності).

Разом із тим суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доводам скаржника, зауважив, що у цьому випадку лише посилання особи на те, що спірне майно належить їй, автоматично не може бути підставою для визнання такої обставини встановленою. Якщо особа, яка вважає, що її право власності порушено іншою особою, вона не позбавлена права звернутися з відповідним позовом до суду, подавши при цьому всі необхідні докази. Саме в цьому процесі судом мають досліджуватись обставини власності, правомірності вибуття спірного майна з власності апелянта та правомірність набуття майна у власність на це майно іншими особами.

Судом апеляційної інстанції, між іншим, було наголошено на тому, що подання відповідного позову не є тотожним поданню апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, предметом якого є звернення стягнення на нерухоме майно, за наявності чинних договірних відносин між позивачем і відповідачем та підтвердження права власності в установлений чинним законодавством спосіб.

При цьому судом апеляційної інстанції установлено, що ПрАТ «Київфундаментбуд» не заявлялось у встановленому законом порядку позовів про визнання права власності на спірне майно, витребування цього майна, також не висувалося вимог про визнання іпотечного договору від 24.02.2017 недійсним, а матеріали справи не містять доказів подання заяви про перегляд рішення суду першої інстанції у цій справі за нововиявленими обставинами.

Такі обставини, встановлені на виконання вказівок Верховного Суду, наведених у постановах від 04.10.2021, від 03.06.2022 у справі № 927/354/17, слугували підставою для висновку суду апеляційної інстанції про відсутність обґрунтованих належним чином підстав для залучення у цій справі ПрАТ «Київфундаментбуд» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; при цьому фактично заявлені самостійні вимоги апелянта на предмет спору, як свідчить зміст апеляційної скарги, розгляду в межах зазначеного судового спору не підлягають, як і не підлягають дослідженню та наданню оцінки докази, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що оскарженим судовим рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, не вирішувалося, правомірно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Доводи, викладені у касаційній скарзі ПрАТ «Київфундаментбуд», зазначених висновків апеляційного суду не спростовують, а в силу положень частини 2 статті 300 ГПК встановлені апеляційним судом обставини не можуть набути інакшої оцінки суду касаційної інстанції, оскільки за приписами цієї норми процесуального права суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 ГПК).

Загалом доводи касаційної скарги ПрАТ «Київфундаментбуд» зводяться до незгоди скаржника з постановленим у справі судовим рішенням, яке не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскарженого судового акта щодо закриття апеляційного провадження не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування законної ухвали апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 927/354/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: Н.О. Багай

В.А. Зуєв