Ухвала

від 29.05.2022 по справі 279/5240/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 травня 2022 року

м. Київ

справа № 279/5240/18

провадження № 61-11930ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Крата В. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира, Коростенський гарнізон (в/ч А1796),

третя особа - виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2020 року у складі судді Коренюк В. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від

01 липня 2020 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира (ділі - КЕВ), Коростенського гарнізону (в/ч А1796) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення.

В обґрунтування позову зазначали, що ОСОБА_1 з 05 серпня 1982 року по 06 січня 2005 року перебував на військовій службі в Збройних Силах України.

17 січня 2001 року ОСОБА_1 та члени його сім`ї: дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_2 були поставлені на квартирний облік у Коростенському гарнізоні.

Під час проходження військової служби ОСОБА_1 на склад сім`ї із трьох осіб було виділено однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 27,5 кв. м без зняття з квартирного обліку. Вказана квартира не була службовою.

На початку березня 2016 року відповідачем був розроблений список розподілу житлової площі для постійного проживання військовослужбовців Коростенського гарнізону відповідно до загальної та пільгових черг, до якого позивач та члени його сім`ї не були включені безпідставно, оскільки на час розроблення списку позивач ОСОБА_1 з сім`єю перебував на квартирному обліку в Коростенському гарнізоні в загальній черзі з 17 січня 2001 року під № 5 та в пільговій черзі (позачергове отримання житла)

з 29 липня 2008 року.

Підставою невключення ОСОБА_1 до списку розподілу житлової площі для постійного проживання була подана ним заява від 28 лютого 2016 року, в якій він відмовився здати отриману раніше квартиру та одержати двокімнатну квартиру у зв`язку із тим, що бажає отримати грошову компенсацію.

17 березня 2016 року на засіданні Коростенської гарнізонної комісії затверджувались списки розподілу житлової площі та в протоколі вказаного засідання зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання квартири. В подальшому список розподілу постійного житла відповідно до загальної та пільгової черг погоджено начальником Коростенського гарнізону 25 травня 2016 року, а на засіданні житлової комісії Коростенського гарнізону того ж дня розглядались аналогічні питання, що і на засіданні 17 березня 2016 року.

В обох витягах комісії не зазначено, що ОСОБА_1 та членам його сім`ї відмовлено у наданні житлового приміщення для постійного проживання, лише зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання квартири.

Вказані відповідачем причини невключення його у списки на отримання постійного житла є надуманими, не відповідають вимогам закону.

Житлова комісія Коростенського гарнізону при вирішенні питання про виділення житла не повинна була брати до уваги його заяву від 28 лютого 2016 року про отримання компенсації за недостаючі квадратні метри, так як ця заява не відповідала вимогам закону.

Вказане порушувало житлові права як його, так і членів його сім`ї, які перебували на квартирному обліку разом з ним, зокрема, право на житло позивача ОСОБА_2 , оскільки вона згоди на отримання грошової компенсації не надавала та від отримання квартири не відмовлялась. Крім того, кошти на виплату грошової компенсації не надходили. Тому позивач та члени його сім`ї повинні були бути включені до списку розподілу житлової площі для постійного проживання.

Виходячи із наведеного, просив:

визнати дії КЕВ щодо не включення в список розподілу житлової площі для постійного проживання військовослужбовців Коростенського гарнізону ОСОБА_1 та членів його сім`ї неправомірними;

зобов`язати КЕВ розглянути питання надання ОСОБА_1 та членам його сім`ї житлової площі для постійного проживання в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 , внести його до списку розподілу житлової площі для постійного проживання військовослужбовців Коростенського гарнізону;

скасувати рішення Житлової комісії Коростенського гарнізону від 17 березня 2016 року та 25 травня 2016 року.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від

01 липня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди виходили з того, що на жодному із оскаржених засідань комісії не було прийнято рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 жилого приміщення для поліпшення житлових умов та постійного проживання, рішення про надання або про відмову у наданні грошової компенсації на засіданнях комісії не приймалось, питання про надання житлової площі позивачами не було порушено, а тому ними заявлено безпідставний позов.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1 та члени його сім`ї безпідставно та незаконно не були включені до списку розподілу житлової площі для постійного проживання.

Заява про відмову здавати однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 була подана ОСОБА_1 , однак ця квартира не перебуває в його власності, таку заяву могла подати лише дочка як власник, документів, які вимагаються чинним законодавством для отримання компенсації (п. 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 728 від 02.09.2015 року, далі - Порядок № 728), позивач не подавав ані до житлової комісії, ані до КЕВ. Тому житлова комісія вказану заяву загалі не вправі була розглядати та брати до уваги, ані житлова комісія, ані КЕВ при вирішенні питання про виділення житла ОСОБА_1 , оскільки це порушувало б житлові права як ОСОБА_1 так і членів його сім`ї, які перебували на квартирному обліку з ним, зокрема право на житло ОСОБА_2 , так як вона нотаріально посвідченої згоди на отримання компенсації за належне для отримання жиле приміщення не надавала, як того вимагає Закон, та від отримання квартири не відмовлялась.

У квітні 2021 року КЕВ подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення. Указує, що нотаріально посвідчена згода членів сім`ї військовослужбовця, який виявив бажання отримати грошову компенсацію за не отримання жилої площі, подається після інформування його житловою комісією про надходження коштів до відповідної квартиро-експлуатаційної установи щодо надання та отримання компенсації та визначення її остаточного розміру.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 справу cправу № 362/643/21 за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Верховний Суд вважав, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ОСОБА_4 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 травня 2022 року справу

№ 362/643/21 (провадження № 14-32цс22) прийнято та призначено до розгляду.

Правовідносини, спір з приводу яких вирішується у цій справі, є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду у справі № 362/643/21.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі.

Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 279/5240/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи

№ 362/643/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат