Ухвала

від 09.06.2022 по справі 559/2585/16-к

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№559/2585/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року смт Млинів, Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності у кримінальному провадженні №12014180040000570, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 03 липня 2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Городок Хмельницької області, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ПП «Тур-Ретур» раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (вредакції ЗаконуУкраїни №270-VIвід 15квітня 2008 року, яка діяла на час вчинення злочину).

ВСТАНОВИВ:

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 ,перебуваючи напосаді директораПП «Тур-Ретур»,переслідуючи корисливиймотив,а самезаволодіння чужимикоштами шляхомобману підприводом наданнятуристичних послугв повномуобсязі щодоорганізації туристичнихпоїздок таучасті вміжнародних фестивалях,на початкуберезня 2014року наелектронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав рекламнупропозицію відімені ПП«Тур-Ретур»щодо наданняпослуг зорганізації поїздкита участів II міжнародному фольклорному фестивалі «Літо в Будапешті».

В подальшому,продовжуючи свійкорисливий мотивна заволодіннячужим майномшляхом обману, ОСОБА_4 повідомив вберезні 2014року ОСОБА_8 як представникуДубенської гімназії№2та дитячоготанцювального ансамблю«Веснянка» Дубенськоїгімназії №2неправдиві відомості,а саме-запевнив їїв існуванніу ньогореального наміруна наданнятуристичних послугв повномуобсязі щодоорганізації туристичноїпоїздки таучасті вміжнародному фестивалі.Однак,не маючиреального наміруна наданнятаких послуг,04квітня 2014року ОСОБА_4 від іменіПП «Тур-Ретур»уклав із ОСОБА_9 вособі дитячоготанцювального ансамблю«Веснянка» Дубенськоїгімназії №2договір №40414про туристичнеобслуговування та обслуговуванняпід часпроведення міжнародногофольклорного фестивалю.На виконаннявказаного договору ОСОБА_4 в особіфірми ПП«Тур-Ретур»зобов`язувався реалізуватидитячому танцювальномуансамблю «Веснянка»Дубенської гімназії№2,в кількості45 оплачуваних осіб +3особи безкоштовно,туристичні послугипо організаціїекскурсійного туру Дубно-Будапешт-Сентендре-Егер-Мішкольц-Дубноз 02липня 2014року по07липня 2014року таучасть вIIМіжнародному фольклорномуфестивалі «Літо в Будапешті».

На виконання зазначеного договору №40414 ОСОБА_4 зобов`язувався: 1) забезпечити замовника необхідними документами: запрошенням, страховим полісом, посадочними місцями в автобусі по усьому маршруту; 2) донести замовнику інформацію, передбачену чинним законодавством України; 3) поселити групу туристів в кількості 48 осіб в готелях туристичного класу 1* та організувати харчування згідно програми; 4) оформити учасникам поїздки шенгенські візи; 5) оформити кожному учаснику поїздки медичний страховий поліс; 6) організувати згідно програми екскурсійне обслуговування на російській або українській мовах; 7) організувати концертний виступ на фестивалі в Будапешті.

В подальшому, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, погодився на пропозицію ОСОБА_8 щодо можливості збільшення учасників поїздки до 52 чоловік + 3 особи безкоштовно.

Разом з тим, ОСОБА_4 , не маючи на меті надавати послуги в повному обсязі відповідно до договору №40414, а лише обмежившись забезпеченням оформлення учасникам поїздки шенгенських віз та медичних страхових полісів, впродовж квітня-червня 2014 року, під приводом надання в повному обсязі послуг відповідно до договору 40414, отримав від 43 осіб грошові кошти в загальній сумі 6 730 євро, що, відповідно до курсу Національного банку України станом на 04 квітня 2014,становить 107 517,66 грн.

ОСОБА_4 шляхом обману отримав вищезазначені кошти від потерпілих в наступних сумах від:

- ОСОБА_10 в сумі 260 євро;

- ОСОБА_11 в сумі 260 євро;

- ОСОБА_12 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_13 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_14 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_15 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_16 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_17 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_18 в сумі 260 євро;

- ОСОБА_19 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_20 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_21 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_22 всумі 130євро;

- ОСОБА_23 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_24 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_25 всумі 130євро;

- ОСОБА_26 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_27 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_28 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_29 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_30 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_31 з сумі 130 євро;

- ОСОБА_32 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_33 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_34 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_35 в сумі 130 євро:

- ОСОБА_36 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_37 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_38 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_39 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_40 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_41 в сумі 390 євро;

- ОСОБА_42 всумі 130євро;

- ОСОБА_43 в сумі 260 євро;

- ОСОБА_44 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_45 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_46 в сумі 260 євро;

- ОСОБА_47 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_48 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_49 в сумі 260 євро;

- ОСОБА_50 в сумі 260 євро;

- ОСОБА_51 в сумі 130 євро;

- ОСОБА_52 в сумі 100 євро.

Зазначені грошовікошти ОСОБА_4 отримано 10квітня 2014року всумі 1320євро вмісті Дубновід ОСОБА_8 ,про що ОСОБА_4 надано розписку; 13квітня 2014року - всумі 680євро вмісті Львіввід ОСОБА_53 ,про що ОСОБА_4 надано розписку; 08 травня 2014 року - в сумі 1720 євро в місті Дубно від ОСОБА_8 , про що ОСОБА_4 надано розписку; 14 травня 2014 року - в сумі 2790 євро в місті Дубно від ОСОБА_8 , про що ОСОБА_4 надано розписку. Решту коштів в сумі 220 євро 18 травня 2014 року ОСОБА_8 передано ОСОБА_4 автобусним маршрутом «Рівне-Львів».

Дії ОСОБА_7 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 190 КК України (вредакції ЗаконуУкраїни №270-VIвід 15квітня 2008 року, яка діяла на час вчинення злочину), як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

27 квітня 2022 року до Млинівського районного суду Рівненської області надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12014180040000570, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 03 липня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України у зв`язку з закінченням строків давності та звільнення його від кримінальної відповідальності. Наслідки закриття йому зрозумілі.

(а.с. 97, т.6)

В судовому засіданні, 09 червня 2022 року,обвинувачений ОСОБА_4 та захисникобвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 клопотання прозакриття кримінального провадженняу зв`язкуз закінченнямстроків давностіпідтримали тапросили йогозадоволити.З наслідками закриття кримінального провадження із зазначених мотивів ознайомлені.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_6 , висловив думку,що він від імені потерпілих заперечує щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12014180040000570, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 03 липня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, так як на даний час не вирішено питання щодо цивільного позову.

Прокурор вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінальногопровадження №12014180040000570,яке внесенодо Єдиногореєстру судовихрозслідувань 03липня 2014року пообвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.190КК Українипідлягає до задоволення.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 прозакриття кримінального провадження№12014180040000570,яке внесенодо Єдиногореєстру судовихрозслідувань 03липня 2014року пообвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.190КК Україниу зв`язкуз закінченнямстроків давностіпідставним та підлягаючим до задоволення з слідуючих підстав.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, викладено у нових редакціях ст.12 та частину першу ст.49 КК України.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст.49КК (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до положень ст.12КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкція ч.1 ст.190 КК України (вредакції ЗаконуУкраїни №270-VIвід 15квітня 2008 року, яка діяла на час вчинення злочину), передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян або громадських роботітна строкдо двохсотсорока годин,або виправнихробіт настрок додвох років,або обмеженняволі настрок дотрьох років.

Таким чином,згідно зположеннями ст.12КК України(вредакції ЗаконуУкраїни від22листопада 2018року №2617-VIII)кримінальне правопорушення,передбачене ч.1ст.190КК України (вредакції ЗаконуУкраїни №270-VIвід 15квітня 2008 року, яка діяла на час вчинення злочину), відноситься до кримінальних проступків.

Відповідно до положень ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення кримінального проступку, тобто з березня 2014 року і до дня розгляду клопотання минуло вісім років.

Дані про ухилення ОСОБА_4 від досудового розслідування або суду чи вчинення останнім нового кримінального правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

В силу вимог п. 8 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності"від 23грудня 2005р.№ 12 встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Звільнення відкримінальної відповідальності-це відмовадержави вособі відповідногосуду відофіційного осуду,призначення покараннята визнаннясудимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК та у порядку, встановленому КПК.

Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.

Строк давності - це передбачений ст.49КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Чинна ч. 1 ст.49КК України передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Вказаною нормою встановлено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеноїприписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст.49КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст. 285 КПК).

Згідно з частинами 1, 4 ст.286КПК звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.284КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК).

Згідно зі ст.417КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до ст.440КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

На підставах, передбачених ст. 49 КК,особа такожможе бутизвільнена судомвід покарання (ч. 5 ст. 74 КК), зокрема у випадку, коли особа заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК та закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Слід звернути увагу на те, що імперативний обов`язок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на підозрюваного, обвинуваченого чи захист, які мають право заявити відповідне клопотання.

Виходячи з аналізу зазначених норм кримінального процесуального права, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно до положень ст.285КПК роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Нероз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст.285КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

/Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року справа № 521/8873/18 провадження № 51-413 кмо 21/

Таким чином, суд вважає, що дотримання умов, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 49 КК України є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Згідно з ч.3ст.285КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Судом, ОСОБА_4 , в судовому засіданні роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючою підставою.

Відповідно до вимог ч.3,4ст.288КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття кримінального провадження №12014180040000570, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 03 липня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Потерпілими у кримінальному провадженні №12014180040000570, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 03 липня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_54 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_55 , ОСОБА_34 , ОСОБА_56 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_57 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

(а.с.243-250, т.2)

Згідно ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

У відповідності до Постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 серпня 2021 року у справі № 161/694/20 водночас у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Наведене обґрунтовано випливає з положень ч. 1 ст. 129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Постановами про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11 грудня 2015 року речовими доказамиу кримінальномупровадженні визнано системний блок марки «DELUX» із наявною цифровою інформацією, флеш-карту пам`яті марки «SР Silicon Power 4GB», флеш-карту пам`яті марки «Арасег», флеш картупам`яті марки«Ргеtес»,флеш картупам`яті марки«Тгаnscend4GВ»,цифровий носійінформації -оптичний дискдля лазернихсистем зчитуванняформату «DVD-R»,диктофон марки«ОІуmpusVn750»із файламизвукозапису, мобільний телефон «NOKIA 6700с-1» серійний номер № НОМЕР_1 та різну документацію, яка була вилучена 10 грудня 2015 року під час проведення обшуку місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 та повернуто особисто власнику ОСОБА_4 під розписку.

5 записників із наявними із наявними записами, підписами та зразками почерку ОСОБА_4 , які були 10 грудня 2015 року вилучені під час проведення обшуку офісного приміщення АДРЕСА_3 , передано у камеру зберігання речових доказів Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області.

Жорсткий диск марки «HD 101HJ» серійний номер №SOX3JDWQ203226, жорсткий диск марки «Samsung SO802N» серійний номер №SOOU2Y480908, жорсткий диск марки «Samsung HD25HJ» серійний номер №S17HJ9CA502512 із наявністю цифрової інформації, які було 10 грудня .2015 року вилучено під час проведення обшуку офісного приміщення АДРЕСА_3 повернуті особисто власнику ОСОБА_4 під розписку.

Печатку ПП «Галицька муза» код ЄДРПОУ 32326863, печатку ПП «Тур-Ретур» ЄДРПОУ 30052880, печатку «Littuvos Respublika», «Druskininkai» та 51 печатку різних юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, різну документацію у великій кількості (серед яких різні бланки невідомих юридичних осіб із відтисками печаток, відомості яких відсутні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), які були 10 грудня вилучені під час проведення обшуку офісного приміщення АДРЕСА_3 , повернуто під розписку захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_5

(а.с.225-231, 250-256, 257 т.3 к/п №12014180040000570)

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16 листопада 2016 року речовими доказами у кримінальному провадженні визнано 12 оптичних дисків із цифровою інформацією, яка є додатками до висновку експерта №1.4-75/15 та передано у камеру зберігання речових доказів Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області.

(а.с.231 т.3 к/п №12014180040000570)

У відповідності до вимог ч.9ст.100КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

В ході досудового розслідування було проведено ряд експертиз, які виконані за рахунок асигнувань загального фонду Державного Бюджету України, що об`єктивно підтверджується довідками про витрати, зокрема, вартість судової компютерно-технічної експертизи №1.4-76/15 від 31 серпня 2016 року становить 3 301 грн. 50 коп. і судової компютерно-технічної експертизи №1.4-75/15 від 31 серпня 2016 року - 7 036 грн. 80 коп..

(а.с. 209, 234 т.3 к/п №12017180040000012)

Згідно ч.1ст.126КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3ч.1ст.118КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані із здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі закрити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Крім того, у судовому рішенні від 17червня 2020року (справа№ 598/1781/17)Велика ПалатаВерховного Суду зазначила, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, очевидно, що звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд має вирішити питання й розподілу процесуальних витрат.

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не приймалось.

На підставі наведеного,

керуючись ст. 5, 12, 49 КК України, ст.100, 118, 128,129,285,286,288 КПК України, п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»

суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження №12014180040000570,яке внесенодо Єдиногореєстру судовихрозслідувань 03липня 2014року пообвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.190КК України (вредакції ЗаконуУкраїни №270-VIвід 15квітня 2008 року, яка діяла на час вчинення злочину), закрити у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_58 , обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.190КК України (вредакції ЗаконуУкраїни №270-VIвід 15квітня 2008 року, яка діяла на час вчинення злочину),від кримінальноївідповідальності узв`язкуіз закінченнямстроків давностіу кримінальномупровадженні,яке 03 липня 2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014180040000570.

Цивільний позов заявлений потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_59 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_54 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_55 , ОСОБА_34 , ОСОБА_56 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_57 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 до обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12014180040000570, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 03 липня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпіли їх право на звернення з цивільним позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

1.системний блокмарки «DELUX»із наявноюцифровою інформацією,флеш-картупам`яті марки«SРSiliconPower4GB»,флеш-картупам`яті марки«Арасег»,флеш картупам`яті марки«Ргеtес»,флеш картупам`яті марки«Тгаnscend4GВ»,цифровий носійінформації -оптичний дискдля лазернихсистем зчитуванняформату «DVD-R»,диктофон марки«ОІуmpusVn750»із файламизвукозапису,мобільний телефон«NOKIA6700с-1»серійний номер№ НОМЕР_1 та різнудокументацію,яка булавилучена 10грудня 2015року підчас проведенняобшуку місцемпроживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 залишитиобвинуваченому ОСОБА_4 .

2. 5 записників із наявними із наявними записами, підписами та зразками почерку ОСОБА_4 , які передано у камеру зберігання речових доказів Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .

3. жорсткий диск марки «HD 101HJ» серійний номер №SOX3JDWQ203226, жорсткий диск марки «Samsung SO802N» серійний номер №SOOU2Y480908, жорсткий диск марки «Samsung HD25HJ» серійний номер №S17HJ9CA502512 із наявністю цифрової інформації залишити обвинуваченому ОСОБА_4

4. печатку ПП «Галицька муза» код ЄДРПОУ 32326863, печатку ПП «Тур-Ретур» ЄДРПОУ 30052880, печатку «Littuvos Respublika», «Druskininkai» та 51 печатку різних юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, різна документація у великій кількості (серед яких різні бланки невідомих юридичних осіб із відтисками печаток, відомості яких відсутні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) - залишити обвинуваченому ОСОБА_4

5. 12 оптичних дисків із цифровою інформацією, яка є додатками до висновку експерта №1.4-75/15, які передано у камеру зберігання речових доказів Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області передати Млинівському районному суду Рівненської області для зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової компютерно-технічної експертизи №1.4-76/15 від 31 серпня 2016 року вартістю 3 301 (три тисячі триста одну) гривню 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової компютерно-технічної експертизи №1.4-75/15 від 31 серпня 2016 року вартістю 7 036 (сім тисяч тридцять шість) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області на ухвалу суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1