Рішення

від 14.06.2022 по справі п/857/10/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 рокуЛьвівСправа № П/857/10/22 пров. № П/857/10/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Судової - Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

за участі представника позивача Адам Ю.В.,

представника третьої особи Сучкової А.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові позовну заяву Міністерства юстиції України до Політичної партії «Соціалістична партія України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, Служба безпеки України про заборону діяльності політичної партії та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

18.05.2022 Міністерство юстиції України звернулось в суд з позовом до Політичної партії «Соціалістична партія України» (далі - Партія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, Служба безпеки України, просило: заборонити діяльність Політичної партії «Соціалістична партія України», призначити комісію з припинення (ліквідаційну комісію) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи; передати майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти діяльності партії, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки. Позивач вказує, що на адресу Мін`юсту надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 №5/1-29 із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності, зокрема, політичної партії «Соціалістична партія України». Позивач зазначає, що діяльність вказаної партії спрямована, зокрема, на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки з одночасним поширенням відомостей, що містять виправдування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України. Позивач звертає увагу на те, що партію створено одразу після заборони на території України Комуністичної партії Радянського Союзу, зусиллями колишніх членів забороненої КПРС, які не погоджувались з її забороною і прагнули продовжувати політичну діяльність. Також вказує, що відповідач у 2006 році був у коаліції з відомими проросійськими політичними партіями. Зазначає, що існує вірогідність використання ОСОБА_1 СПУ для проведення підривної діяльності проти України в інтересах країни-агресора, а висловлювання та діяльність особи ОСОБА_1 стала підставою для оголошення останньому підозри у кримінальних правопорушеннях: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державна зрада. Позивач також вказує, що наступний призначений голова партії ОСОБА_2 , довірена особа ОСОБА_1 на виборах президента у 2019 році, висловлював публічну підтримку проросійським політичним партіям, в соціальній мережі є фото останнього з комуністичною символікою. Також зазначає, що діючий голова Партії ОСОБА_14 має також тісні взаємозв`язки з ОСОБА_1 та є керівником Благодійної організації «ІНФОРМАЦІЯ_1». Позивач звертає увагу суду, що керівники кількох територіальних осередків партії підозрюються у зрадництві Батьківщини та пособництві російським окупантам. Вважає, що вказане свідчить про діяльність як відповідача в цілому, так і його окремих представників і керівників, яка заборонена згідно з статтею 5 Закону України «Про політичні партії в Україні», оскільки спрямована на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 відкрито провадження у справі №П/857/10/22.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 призначено справу №П/857/10/22 до судового розгляду у судовому засіданні на 15 червня 2022 року о 10:00 у залі судових засідань №1 Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_3 та Міністерства юстиції України щодо вжиття заходів для забезпечення трансляції судового засідання у справі №П/857/10/22.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року задоволено заяву Служби безпеки України щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Судове засідання в адміністративній справі №П/857/10/22 за позовною заявою Міністерства юстиції України до Політичної партії «Соціалістична партія України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, Служба безпеки України про заборону діяльності політичної партії, ухвалено провести у режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року дозволено представникам засобів масової інформації: ОСОБА_3 (ГО «Рух чесно»), ОСОБА_4 (ЗМІ «Точка опори»), ОСОБА_5 (Національна спілка журналістів України) взяти участь у судовому засіданні при розгляді справи №П/857/10/22 з можливістю нотування ходу судового засідання, згідно з висловленими представниками ЗМІ бажаннями.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року задоволено клопотання представника Міністерства юстиції України Адам Ю.В. та прийнято відмову Міністерства юстиції України від позову в частині позовних вимог щодо призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, та закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року задоволено заяву Міністерства юстиції України та вжито заходи забезпечення позову.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, що в силу приписів пункту 2 частини 5 статті 44 КАС України розцінюється судом як невиконання свого обов`язку щодо сприяння в своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача та представник третьої особи позовні вимоги, з врахуванням поданого клопотання про відмову від позову в частині позовних вимог щодо призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи та закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог, підтримали.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд, розглядаючи справу за наявними у ній доказами, в межах доводів та вимог позовної заяви, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити.

Судом встановлено, що Політична партія «Соціалістична партія України» зареєстрована як юридична особа 25.11.1991.

Відповідно до долученої до позову Заяви про реєстрацію Статуту Соціалістичної партії України від 18.11.1991, Соціалістична партія України - добровільна політична організація трудящих України, ставить за мету захист у законодавчих і виконавчих органах державної влади всіх рівнів політичних і соціально-економічних інтересів робітників, селян, інтелігенції, а також інтересів жінок, учнівської і студентської молоді, пенсіонерів.

Згідно зі змістом доповіді оргкомітету установчого з`їзду Партії, остання заснована на творчій спадщині марксизму-ленінізму, досвіді КПРС і Компартії України, світової соціал-демократії і світової духовної скарбниці, з однією метою - побудувати партію такою, якою її хотів бачити Ленін. Вказано, що заборона Комуністичної партії України - страшний удар по тих, хто прийшов у партію не заради посад, а заради примножити ідея добра і справедливості. Зазначено, що служити людям і мати за мету побудову соціалізму в Україні і є вихідними для вирішення питання про характерні риси створеної партії.

Протоколом №15/30 позачергового з`їзду Партії від 15.03.2020 затверджено нову редакції Статуту Соціалістичної партії України, відповідно до якого головною метою діяльності Партії, зокрема, є побудова в Україні демократичного соціалізму.

Так, Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 153/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій»», введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій» згідно з яким, ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, з метою забезпечення національної безпеки та громадського порядку в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, ураховуючи вимоги законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про політичні партії», відповідно до статті 107 Конституції України, Радою національної безпеки і оборони України вирішено призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», «ПАРТІЯ ШАРІЯ», «ДЕРЖАВА», «ЛІВА ОПОЗИЦІЯ», «ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ», «СОЮЗ ЛІВИХ СИЛ», «СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ», «СОЦІАЛІСТИ», «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК», «НАШІ» та «БЛОК ВОЛОДИМИРА САЛЬДО».

Листом Департаменту захисту національної державності від 26.03.2020 №5/1-229 Міністерству юстиції України скеровано прохання ініціювати процедуру заборони діяльності вказаних партій у судовому порядку. При цьому, щодо Політичної партії «Соціалістична партія України» зазначено, що у 2018 році екс-народний депутат України від фракції «Опозиційна платформа - За життя» ОСОБА_1 рейдерським шляхом захопив «Соціалістичну партію України», фальсифікувавши документальні матеріали СПУ (протоколи з`їзду тощо), згідно з яких була здійсненна державна реєстрація. Ініціатива ОСОБА_1 була спрямована на захоплення об`єктів нерухомості Соцпартії. В 2019 році ОСОБА_1 балотувався у якості кандидата на посаду Президента від СПУ. Номінальним керівником СПУ є ОСОБА_14, який підконтрольний ОСОБА_1. На даний час існує вірогідність використання ОСОБА_1 СПУ для проведення підривної діяльності проти України в інтересах країни-агресора.

Крім того, у листі вказано, що 07.02.2021 колишній народний депутат України від ПП «ОП-ЗЖ» ОСОБА_1 на своєму телеграм-каналі публічно привітав президента країни-агресора РФ ОСОБА_6 з днем народження, ідеалізуючи його антиукраїнську діяльність, а напередодні військового вторгнення РФ закликав ОСОБА_6 «звільнити Україну». Документування протиправної діяльності ОСОБА_1 здійснюється в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні від 12.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтями 110 («Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»), 111 («Державна зрада») та 436-1 («Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського тоталітарних режимів)») КК України.

Також зазначено, що слідчими СБУ здійснюється документування протиправної діяльності керівників та провідних функціонерів вказаних політичних партій, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000103 від 20.03.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частини 1 статті 111 («Державна зрада») КК України.

Вказане стало підставою для звернення Міністерства юстиції України з позовом до суду про заборону Політичної партії «Соціалістична партія України».

З`ясовуючи обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, та досліджуючи докази, якими вони обґрунтовуються, Восьмий апеляційний адміністративний суд враховує таке.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини 2 статті 102 Конституції України, Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Частиною 3 статті 106 Конституції України визначено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» із змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/202 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на території України запроваджено воєнний стан.

Згідно з пунктом 3 вказаного Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, зокрема, можуть вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Як це визначено статтею 15 Конституції України, держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах, про що зазначено у статті 36 Конституції України.

Реалізація права громадян на об`єднання в політичні партії здійснюється відповідно до положень Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 №2365-III (далі - Закон №2365-III), відповідно до статті 2 якого політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Проте, утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються згідно статті 37 Конституції України.

Суд зауважує, що законодавцем стаття 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 №317-VIII (далі - Закон №317-VIII) надано змістовне визначення поняття «пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» - публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Відповідно до статті 2 Закону №317-VIII, комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.

Націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим визнається в Україні злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з расових, етнічних мотивів, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим, спираючись на встановлені Нюрнберзьким міжнародним військовим трибуналом 1945-1946 років факти, засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.

Частинами 2 та 3 Закону №317-VIII встановлено, що пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об`єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні №9-р/2019 від 16.07.2019 визнав Закон №317-VIII таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Отже, вказаний Закон №317-VIII узгоджується із нормами Конституції України та прийнятий з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України.

Так, частиною 1 статті 5 Закону №2365-III встановлено, що утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров`я населення; 9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки; 9-1) пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну.

Суд зауважує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» від 03.05.2022 № 2243-IX, який прийнятий з метою захисту незалежності і суверенітету України від політичних сил, діяльність яких має характер колабораціонізму і спрямована на повалення в Україні державного ладу, знищення і підміни національної ідентичності її громадян, частину 1 статті 5 Закону №2365-III доповнено пунктами 10 і 11 відповідного змісту: 10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; 11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.

Окрім того, статтею 1 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» від 22.05.2022 № 2265-IX (далі - Закон № 2265-IX) пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України законодавцем визначено як поширення інформації, спрямованої на підтримку або виправдання злочинного характеру діяльності Російської Федерації, органів держави-терориста (держави-агресора), їх посадових осіб, працівників, службовців (у тому числі військовослужбовців) та (або) представників, які відкрито або приховано діють від імені Російської Федерації на території України або з територій інших держав проти України; публічне заперечення, у тому числі через засоби масової інформації або з використанням мережі Інтернет, злочинного характеру збройної агресії Російської Федерації проти України; публічне використання символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, використання, створення, поширення продукції, що містить таку символіку, в Україні та (або) за кордоном.

Статтею ж 2 Закону № 2265-IX встановлено, що Російська Федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах. Політичний режим Російської Федерації є нацистським за своєю суттю і практикою та ідеологічно наслідує націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим.

Пропаганда російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України забороняється.

Винні у порушенні вимог Закону №2265-IX фізичні та (або) юридичні особи, посадові особи юридичних осіб, посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування несуть відповідальність відповідно до закону (стаття 3 цього Закону).

Законодавець у частині 1 статті 19 Закону №2365-III встановив заходи, які можуть вживатися до політичних партій у разі порушення ними Конституції України, цього та інших законів України: 1) попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії.

Відповідно до статті 21 «Заборона політичної партії» Закону №2365-ІІІ, у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на: ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення; пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Як це визначено у статті 21 «Заборона політичної партії» Закону №2365-ІІІ, заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

Окрім того, у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 21 Закону №2365-ІІІ).

Аналогічні положення закріплені пунктом 8-1 частини 2 статті 245 КАС України яким встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999, заборона або насильницький розпуск політичних партій може бути виправданий тільки в тому випадку, якщо ці партії проповідують насильство чи повалення демократичного конституційного ладу, тим самим підриваючи права і свободи, які гарантуються Конституцією.

Згідно з пунктом 10 Пояснювального меморандуму до Керівних принципів заборони політичних партій і аналогічних заходів заборона або розпуск політичних партій можуть здійснюватися тоді, коли є конкретні докази, що партія займається діяльністю, яка несе загрозу демократії та основоположним свободам.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З відкритих джерел, витяги яких маються в матеріалах справи, судом встановлено, що Партія зареєстрована Міністерством юстиції України 25.11.1991, створена зусиллями колишніх членів забороненої КПУ (КПРС), які не погоджувалися з її забороною і прагнули продовжувати політичну діяльність. Лідером партії обрано колишнього керівника комуністичної більшості в Верховній Раді УРСР ОСОБА_7.

У 2006 році Партія перебувала у коаліції з «Партією регіонів» та «Комуністичною партією України».

У період з липня 2017 по липень 2019 Партію очолював ОСОБА_1, який у 2019 році делегований Соціалістичною партією України представляти інтереси партії в «Опозиційній платформі - За життя» та отримати представництво у Верховній Раді. Політик зазначив, що Соцпартія буде підтримувати програмну діяльність «Опозиційної платформи», оскільки програми політсил збігаються (ІНФОРМАЦІЯ_2).

Відповідно до долученого до матеріалів справи Акта огляду інтернет-ресурсу від 30.05.2022, складеного консультантом-експертом (з оперативних питань) ДЗНД СБ України, на Інтернет сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_3» відображено веб-сайт Інтернет-видання «Полтавщина» та новинний матеріал під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», дата публікації ІНФОРМАЦІЯ_5.

У вказаній сторінці виявлено інформацію наступного змісту: «ОСОБА_1 склав із себе повноваження голови СПУ, щоб стати 31-м номером у виборчому списку партії «Опозиційна платформа - За життя». І він, і ця політична сила підтримуватимуть свого кандидата - голову СПУ ОСОБА_2 .

Полтавець ОСОБА_1 склав із себе повноваження голови Соціалістичної партії України та став 31-м номером у виборчому списку «Опозиційної платформи - За життя». Новим керівником СПУ став ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 так прокоментував «Полтавщині» своє рішення:

- Зараз головне завдання - повернути мир в країну та зшити її. Солдат, який пройшов війну, краще всього розуміє необхідність миру. Була обрана партія, яка на 100% проходить в парламент і яка має такі цінності, як мир, справедливі тарифи та соціальне забезпечення громадян. Це є й цінностями СПУ. Потім поки що молода СПУ також потрапить у вищу лігу української політики... І я, і «Опозиційна платформа - За життя» будуть підтримувати СПУ та кандидата в нардепи по 144 округу ОСОБА_2 . Ми будемо системно наводити порядок й у країні, і у Полтаві зокрема. 2020 рік - це припинення хаосу у Полтаві. Місту потрібна міцна рука власника, яка зможе навести порядок. А винні за зруйноване місто - будуть у тюрмі. Ніхто нікуди не втече. Тому що раніше Полтава була обличчям України, а зараз є д…. Можете так і написати. І винні за це будуть відповідати. Я продовжую очолювати профспілку МВС, тому для цього у нас є і важелі, і бажання.

Нагадаємо, що до списку «Опозиційної платформи - За життя» увійшов й ОСОБА_8 - старший брат ОСОБА_11 , який претендує на посаду голови Полтавської облради.» З вказаної веб-сторінки зроблено скриншот.

Відповідно до долученого до матеріалів справи Акта огляду інтернет-ресурсу від 30.05.2022, складеного консультантом-експертом (з оперативних питань) ДЗНД СБ України на Інтернет сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_6» відображено відеофайл під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_7», завантажений у відеохостингу «YouTube», дата публікації : ІНФОРМАЦІЯ_8. У вказаному відеофайлі оприлюднено інтерв`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 телеканалу «Місто», в якому лідер «Соціалістичної партії України» («СПУ») ОСОБА_1 представляє голову Полтавської міської організації «СПУ» ОСОБА_2.

Так, за день до вторгнення Росії на територію України ОСОБА_1 записав відеопривітання з Днем радянської армії і озвучив потребу у визволенні України (ІНФОРМАЦІЯ_9).

Окрім того, у період з 24.02.2022 ОСОБА_1 активно виступав в ефірах російських пропагандистів, закликаючи українців скласти зброю і здатися агресору (ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_12).

10 березня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду Львова задовольнив клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого Управління Державного бюро розслідувань та обрав ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. ОСОБА_1 обвинувачується у державній зраді, пропаганді війни, посяганні на територіальну цілісність, закликах до захоплення державної влади та поширення комуністичної символіки. За ініціативи слідчих Державного бюро розслідувань колишнього нардепа ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук.

06.07.2019 на черговому з`їзді Партії у зв`язку з достроковими парламентськими виборами 21.07.2019, прийнято рішення зняти ОСОБА_1 із займаної посади і призначити головою Партії ОСОБА_2 , який у 2020 році висловлював публічну підтримку партіям «Партія Шарія», «Опозиційна платформа - За життя». Крім того, на фейсбук сторінці у профілі ОСОБА_2 , скриншот якої долучено до матеріалів справи, міститься фотографія з комуністичною символікою.

Слід зауважити, що 23.03.2020 Соціалістична партія України подала на розгляд до Міністерства юстиції України пакет документів щодо державної реєстрації змін до відомостей Партії, а саме щодо зміни керівника, членів керівних органів. Відповідно до вказаних змін головою партії став ОСОБА_14 , відомості про ОСОБА_2 як керівника партії виключено.

Відповідно до Протоколу №15/03 від 15.03.2020 позачергового з`їзду соціалістичної партії України, звільнено з посади Голови Партії ОСОБА_2 та обрано новим Головою Партії ОСОБА_14 .

Окрім того, голови Чорноморської районної партійної організації «Соціалістична партія України» ОСОБА_15 та Совєтської районної партійної організації «Соціалістична партія України» ОСОБА_17 відповідно до інформації сайту «Миротворець» підозрюються у зраді Батьківщини та пособництві російським окупантам.

01.12.2016 Служба безпеки України повідомила, що стосовно ОСОБА_16 ( голова Київської міської організації «Соціалістична партія України» ) розслідується кримінальне провадження за статтею 111 КК України (державна зрада), а також про факт отримання ОСОБА_16 громадянства РФ (ІНФОРМАЦІЯ_13).

При цьому, незважаючи на залишення України ОСОБА_16 у 2016 році, його кандидатуру висунуто на Позачерговому з`їзді Партії 08.06.2019 в одномандатному виборчому окрузі №93 на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019.

Постановою Центральної виборчої комісії від 15.06.2019 №1027 відмовлено у реєстрації кандидата через недотримання вимог щодо проживання в Україні протягом останніх п`яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 21.07.2019.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Можливість заборони партій і їх діяльності була предметом розгляду Конституційним Судом України в рішенні від 16.07.2019 № 9-р/2019 (щодо конституційності т.зв. «закону про декомунізацію»), який наголосив, що політична партія, в установчих, програмних та інших офіційних документах якої міститься заперечення засад конституційного ладу України, права Українського народу на власну незалежну державу, заклики до ліквідації української незалежної держави, порушення її територіальної цілісності або ж до іншої мети, що не відповідає демократичній сутності змісту Конституції України, не може бути легітимною, а для її легалізації в Україні немає юридичного підґрунтя.

Опираючись на практику ЄСПЛ Конституційний Суд України в цьому рішенні наголосив на прийнятності концепції «демократії, здатної захистити себе» (§ 51, § 59 рішення ЄСПЛ у справі «Фоґт проти Німеччини» (Vogt v. Germany) від 26 вересня 1995 року) та зазначив, що плюралізм і демократія ґрунтуються на компромісі, що вимагає певних поступок з боку осіб, які мають у деяких випадках сприймати обмеження певних наявних у них свобод для того, щоб забезпечити більшу стабільність країни в цілому (§ 99 рішення у справі «Партія добробуту та інші проти Туреччини» (Refah Partisi (the Welfare Party) and Others v. Turkey) від 13 лютого 2003 року). Потрібна певна рівновага між вимогами захисту демократичного суспільства і вимогами охорони прав особи (§ 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Об`єднана комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччини» (United Communist Party of Turkey and Others v. Turkey) від 30 січня 1998 року). Саме тому кожного разу, коли держава вважає за потрібне посилатися на принцип «демократії, здатної захистити себе», щоб виправдати втручання в права особи, вона має зважено оцінювати межі й наслідки передбачених заходів задля дотримання зазначеної рівноваги.

Отже, як зазначив Конституційний Суд України, з огляду на історію становлення української незалежної держави, історичний контекст та загрози, що постали перед нею у зв`язку з тимчасовою окупацією частини її території, Україна має право обстоювати конституційні принципи, у тому числі й шляхом заборони пропаганди тоталітарних режимів та використання їхньої символіки.

Окрім того, Конституційний Суд України у рішеннях від 14.07.2021 № 1-р/2021 (щодо конституційності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної») і від 21.12.2021 № 3-р/2021 (щодо конституційності положень Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і Закону України «Про кінематографію») також зазначав, що Російська Федерація протягом тривалого часу проводила щодо України недружню державну політику, а у 2014 році грубо порушила державний суверенітет і територіальну цілісність України, норми міжнародного права та свої міжнародні зобов`язання.

Конституційний Суд України, зокрема, зазначив, що до національних інтересів України в інформаційній сфері належать життєво важливі інтереси суспільства і держави, зокрема: захист українського суспільства від агресивного впливу деструктивної пропаганди, передусім з боку Російської Федерації; захист українського суспільства від агресивного інформаційного впливу Російської Федерації, спрямованого на пропаганду війни, розпалювання національної і релігійної ворожнечі, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України.

Суд зауважує, що частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Європейський суд з прав людини, інтерпретуючи положення статті 11 Конвенції, в ряді своїх рішень зазначав, що права і свободи громадян на створення і діяльність політичних партій, як форму об`єднань з іншими особами, може зазнавати обмежень задля забезпечення захисту демократії і державного ладу країни.

В своїй послідовній практиці ЄСПЛ, зокрема, вказав, що політична партія, лідери якої підбурюють до насильства або висувають політику, яка не поважає демократію, або яка спрямована на знищення демократії та зневагу визнаних у демократії прав і свобод, не може претендувати на захист Конвенції від законодавчих обмежень, застосовуваних на цих підставах («Язар і інші проти Туреччини», § 49).

Суд також вказував, що програма політичної партії не є єдиним критерієм визначення її цілей та намірів; зміст програми повинен порівнюватися з діями лідерів партії та позиціями, які вони відстоюють. Разом ці дії та позиції можуть бути доречними в провадженні про заборону політичної партії, оскільки вони можуть розкрити її дійсні цілі та наміри («Партія добробуту і інші», § 101; «Еррі Батасуна та Батасуна проти Іспанії», § 80).

На думку Восьмого апеляційного адміністративного суду, в матеріалах справи є достатні докази, аналіз яких проведено вище, якими підтверджено існування реальної загрози зі сторони Політичної партії «Соціалістична партія України» конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України, так як поведінка і заклики її членів (керівників) не викликали осуду зі сторони керівних органів Партії, а навпаки - мала місце мовчазна згода.

Всупереч вимог Статуту Партії, не вживались заходи впливу до вказаних членів (керівників) партії, коли згідно цього ж Статуту, члени партії зобов`язані дотримуватись його вимог, виконувати програмні положення Партії, членство в Партії несумісне з діями, спрямованими на підрив авторитету, територіальної цілісності та національної безпеки України, порушення прав людини, пропаганду війни, насильства, етнічної, расової, релігійної чи будь-якої іншої ворожнечі.

Восьмий апеляційний адміністративний суд приходить до висновку, що зазначені позивачем та встановлені судом виступи і дії членів Партії відносяться до Партії в цілому і формують цілісну картину розбудови політики, несумісної з концепцією демократичного суспільства.

Також суд акцентує увагу, що при вирішенні спірних відносин береться до уваги військовий стан у державі Україна та пряма військова агресія з боку Росії. Заборона діяльності вказаної Партії є об`єктивно необхідна з метою захисту демократичного суспільства та прав і свобод громадян.

Вказане обмеження наявних у Партії свобод, спрямоване на забезпечення стабільності країни в цілому, тому, на думку суду, застосований крайній захід впливу щодо Партії є виправданим.

Заборона діяльності Партії в умовах воєнного стану має на меті завадити зусиллям, спрямованим на розкол українського суспільства та підштовхування до співпраці з ворогом. Це рішення унеможливить дії тих політиків-колабораціоністів, які протягом всієї своєї діяльності сповідують проросійську позицію і поділяють фашистську ідеологію «русского мира».

Слід зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, ураховуючи положення статті 289-3 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на численні антиукраїнські дії лідерів партії та позиції, які вони відстоюють, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, за відсутності належних та допустимих доказів того, що такі дії не збігаються з позицією Партії, Восьмий апеляційний адміністративний суд констатує порушення Політичною партією «Соціалістична партія України» Конституції України та вищезгаданих законів України, та як наслідок виправданість застосування заходу про заборону політичної партії, передбаченого ст.19 Закону №2365-ІІІ.

Беручи до уваги наведене та приймаючи рішення про заборону діяльності Політичної партії «Соціалістична партія України», підлягає до задоволення також і похідна вимога про передачу майна, коштів та інших активів Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави, що прямо передбачено частиною 4 статті 21 Закону №2365-ІІІ.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 19 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється, зокрема, за подання позовної заяви у справах про заборону політичної партії.

Згідно із частиною 8 статті 289-3 КАС України за подання до адміністративного суду, зокрема, позовних заяв у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Суду не надано доказів понесення стороною позивача витрат, пов`язаних з розглядом справи, а тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статями 139, 241, 246, 255, 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 4 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Міністерства юстиції України задовольнити.

Заборонити діяльність Політичної партії «Соціалістична партія України» (ЄДРПОУ: 00011305, адреса: вул. Бажова, 12, м.Київ, 02100).

Передати майно, кошти та інші активи Політичної партії «Соціалістична партія України», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його оприлюднення на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 20.06.2022 згідно з ч.3 ст.243 КАС України