Рішення

від 16.06.2022 по справі 335/12286/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12286/21 2/335/622/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючої судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С.., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» про стягнення заборгованості по авансовим підзвітним сумам,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» про стягнення заборгованості по авансовим підзвітним сумам.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , займав посаду директора Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» в період з 11.10.2016 року по 12.05.2020 року.

Згідно Розпорядження Голови Запорізької обласної державної адміністрації, яка є одним із засновників Агенції, №182-к від 01.09.2016р. ОСОБА_1 було призначено на посаду директора. Але до фактичного виконання обов`язків він приступив з 11 жовтня 2016р., що підтверджується Наказом Агенції №1-П від 10.10.2016р. та Повідомленням про прийняття працівника на роботу до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області. Отже, позивач був призначений першим директором новоутвореної установи. З першого дня початку роботи Агенції, вона не мала на рахунках жодних коштів на здійснення своєї господарської діяльності. Засновники внески не робили, та діяльності, яка б могла приносити прибуток, також ще не відбувалось. Склалася ситуація, коли Агенція не мала кошти, щоб придбати навіть елементарне початкове матеріально-технічне оснащення (канцелярію, оргтехніку, печатки тощо), сплачувати послуги (банківські, комунальні, телекомунікаційні, нотаріальні тощо) та обов`язкові платежі до бюджету, які відповідно до законодавства юридична особа повинна здійснювати за нараховану заробітну платню штатного працівника. Однак, установа мала функціонувати. При відсутності фінансування, задля забезпечення поточної діяльності Агенції, протягом 2016-2019 років позивач був вимушений витрачати свої власні кошти для придбання необхідних товарно-матеріальних цінностей, сплати послуг, необхідних для її функціонування, оплати відряджень, необхідних для здійснення статутних завдань Агенції, та здійснення обов`язкових податкових платежів. Досить тривалий час позивач фактично не отримував заробітну платню, але кожного місяця власними коштами сплачував до бюджету та фондів обов`язкові нарахування на неї для уникнення податкової заборгованості та недопущення можливого застосування штрафних санкцій до Агенції за порушення податкового та трудового законодавства. Таким чином, необхідність здійснення ним платежів власними коштами була зумовлена відсутністю грошових коштів на рахунках Відповідача, в той час, як нездійснення платежів могло призвести до зупинення господарської діяльності Агенції або завдати її значних збитків. Факт здійснення таких платежів та витрати коштів позивача підтверджувався відповідними платіжними документами, які позивачем відразу надавалися Агенції, а також оформленими авансовими звітами, затвердженими директором. Пізніше, в подальшій діяльності Агенція отримувала кошти в рамках міжнародних грантових угод на реалізацію проектів, які мали свій чіткий затверджений кошторис та бюджет, що могли бути використані лише в рамках цих угод.12 травня 2020 року позивач звільнився з посади директора Агенції за власним бажанням, згідно Наказу №1-ЗП від 07.05.2020р., що підтверджується записом у трудовій книжці. Згідно Довідки Агенції №77-12/05 від 12.05.2020р., станом на дату звільнення, кредиторська заборгованість Відповідача по розрахунках з підзвітними особами склала 77379,38 грн.

13 жовтня 2021 року рекомендованим листом з описом вкладення до Відповідача позивачем було направлено Вимогу про сплату заборгованості Агенції у розмірі 77379,38 грн (в добровільному порядку протягом 7 (семи) днів від дня отримання вимоги. Разом з Вимогою, було також направлено копію Довідки Агенції №77-12/05 від 12.05.2020р. про стан кредиторської заборгованості станом на 12.05.2020р., а також Розшифровка по рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами». У відповідності до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р. - «на субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов`язань балансу підприємства». За даними наданої ним Розшифровки по рахунку, заборгованість Агенції перед позивачем за підзвітними сумами на 12.05.2020р. складає 77379,38грн. Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дана Вимога була отримана представником Відповідача 28.10.2021р.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. У зв`язку з цим можна стверджувати, що поки працівник не звернеться з письмовою вимогою про повернення заборгованості, відлік строку позовної давності щодо заборгованості установи перед працівником не починається.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач мав виконати вимогу про сплату заборгованості, а саме - відшкодувати витрачені позивачем кошти на потреби Агенції, протягом 7-ми днів з дня отримання письмової вимоги, тобто до 07.11.2021 року. Однак, станом на дату подання позовної заяви, свої зобов`язання щодо сплати заборгованості він не виконав, а тому позивач звернувся до суду і просив суд стягнути з Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» на користь ОСОБА_1 заборгованість за авансовими підзвітними сумами в розмірі 77379,38 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 908,00 грн

Ухвалою судді від 26.11.2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито спрощене провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» про стягнення заборгованості по авансовим підзвітним сумам.

01.03.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що 04.02.2022 року між адвокатом Тивоненком Д.Р. відповідачем було укладено Договір на надання професійної правничої допомога цьому спорі. Адвокат представляє інтереси відповідача на підставі договору ордеру. 09.02.2022 року адвокат Тивоненко Д.Р. ознайомився із матеріалами цієї справи.Ухвалою суду від 26.11.2021 року про відкриття провадження встановлений денний строк для подання відзиву. Оскільки керівник відповідача не є правником і не обізнаний про порядок та с подання відзиву, адвокат ознайомився зі справою 09.02.2022 року, вважаємо, відповідач пропустив строки для його подачі з поважних причин, отже 15 - де строк для подання цього відзиву - 24.02.2022 року, просив суд визнати причини пропуску строку на подання відзиву поважними та поновити строк подання відзиву. Також вказав, що на переконання відповідача належним повідомленням Агенції є звітування пози про вказані вище витрати перед вищим органом управління юридичної особи Наглядовою радою. Відповідач надає суду протоколи загальних зборів Наглядової ради за перебування позивача на посаді директора, які підтверджують, що останній звітував перед цією радою про витрачені кошти. Ці витрати не були здійснені в майнових інтересах Агенції, без них майн інтересам відповідача нічого не загрожувало б. Такі витрати, як сплата податків (за директора), за придбання паперу, жалюзі, консультаційних послуг, бухгалтерські консультації, послуг інтернету, квитків на відрядження, сертифікація електронних ключів, проживання в готелі вчинені не в майнових інтересах Агенції. Без цих витрат майновим інтересам відповідача не загрожувала б небезпека. Позивач не довів тих обставин, на які він посилається, відтак у суду відсутні підстави для задоволення позову. Окремо звертаємо увагу суду, що про не своєчасне повідомлення засновників Агенції про вчинені позивачем дії в майнових інтересах відповідача свідчить і той факт, що вперше з вимогами про повернення Агенцією понесених нею витрат він звернувся до Агенції 24.11.2021 року, хоч звільнився з посади керівника відповідача 07.05.2020 року, і витрати в інтересах товариства, як зазначив позивач зроблені ним до звільнення. Також вказав, що позовні вимоги за період з 16.09.2016 року (дата першого платежу позивача) по 24.11.2018 року не підлягають задоволенню, оскільки позивач пропустив трирічний строк позовної давності. Просив відмовити у задоволенні позову.

01.04.2022 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, навівши відповідні контраргументи на відзив, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач та представник позивача в режимі відеоконференції позов підтримали у повному обсязі і просять його задовольнити на підставах, що викладені у позовній заяві. Також надано ґрунтовні пояснення щодо вимог та заперечень відповідача.

У судове засідання відповідач не з`явився, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд з урахуванням наданих доказів, приходить до висновку, що причини пропуску відповідачем строку для подачі відзиву на позов, які зазначені в клопотанні представником відповідача є поважними, а тому відповідачу слід поновити строк на подання відзиву на позов.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , займав посаду директора Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» в період з 11.10.2016 року по 12.05.2020 року.

Згідно Розпорядження Голови Запорізької обласної державної адміністрації, яка є одним із засновників Агенції, №182-к від 01.09.2016р. ОСОБА_1 було призначено на посаду директора. До фактичного виконання обов`язків він приступив з 11 жовтня 2016р., що підтверджується Наказом Агенції №1-П від 10.10.2016р. та Повідомленням про прийняття працівника на роботу до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Агенції відбулась 14.09.2016 року.

Відповідно до ч.2. ст. 19 Закону України «Про засади державної регіональної політики» «Агенція регіонального розвитку є неприбутковою установою, що утворюється на засадах партнерства між державним, приватним та громадським секторами, організаціями роботодавців та їх об`єднаннями на підставі цього Закону та інших законів України».

Згідно п.1 Типового положення Агенції регіонального розвитку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №258 від 11.02.2016р., «Агенція регіонального розвитку (далі - агенція) є неприбутковою установою, що утворюється з метою ефективної реалізації державної регіональної політики».

Отже, ОСОБА_1 був призначений першим директором новоутвореної установи.

Відповідачем жодним доказом не спростовані доводи позивача про те, що він з першого дня початку роботи Агенції, вона не мала на рахунках жодних коштів на здійснення своєї господарської діяльності. Засновники внески не робили, та діяльності, яка б могла приносити прибуток, також ще не відбувалось. Склалася ситуація, коли Агенція не мала кошти, щоб придбати навіть елементарне початкове матеріально-технічне оснащення (канцелярію, оргтехніку, печатки тощо), сплачувати послуги (банківські, комунальні, телекомунікаційні, нотаріальні тощо) та обов`язкові платежі до бюджету, які відповідно до законодавства юридична особа повинна здійснювати за нараховану заробітну платню штатного працівника. Однак, установа мала функціонувати. При відсутності фінансування, задля забезпечення поточної діяльності Агенції, протягом 2016-2019 років ОСОБА_1 був вимушений витрачати свої власні кошти для придбання необхідних товарно-матеріальних цінностей, сплати послуг, необхідних для її функціонування, оплати відряджень, необхідних для здійснення статутних завдань Агенції, та здійснення обов`язкових податкових платежів. Не спростовані і доводи позивача, що він досить тривалий час фактично не отримував заробітну платню, але кожного місяця власними коштами сплачував до бюджету та фондів обов`язкові нарахування на неї для уникнення податкової заборгованості та недопущення можливого застосування штрафних санкцій до Агенції за порушення податкового та трудового законодавства.

Таким чином, необхідність здійснення платежів власними коштами була зумовлена відсутністю грошових коштів на рахунках Відповідача, в той час, як нездійснення платежів могло призвести до зупинення господарської діяльності Агенції або завдати її значних збитків.

Враховуючи характер правовідносин, у даній справі підлягає доказуванню фактичне здійснення витрат позивачем від імені підприємства, що має підтверджуватися бухгалтерськими документами та наданими звітами за встановленою формою.

Факт здійснення таких платежів та витрати коштів підтверджувався відповідними платіжними документами, які надавалися Агенції, а також оформленими авансовими звітами, затвердженими директором. Копії платіжних документів за 2016 рік: кв. №0106/4640104/1 від 16.09.2016р., кв. №0106/4640104/2 від 16.09.2016р., ВН ТОВ «Укрвізит» №ОУ-0000401 від 26.09.2016р., кв. №0106/4805490/1 від 11.11.2016р., кв. №01064805490/2 від 11.11.2016р., кв. №QS86487501 від 17.11.2016р., кв. №QS86487503 від 17.11.2016р., кв. №QS86581901 від 17.11.2016р., кв. №QS86581903 від 17.11.2016р., кв. №QS86619301 від 17.11.2016р., кв. №QS86619303 від 17.11.2016р., кв. №2810455 від 28.11.2016р., кв. 2810452 від 28.11.2016р., кв. №2810459 від 28.11.2016р., товарний чек ФОП ОСОБА_3 №ІТР01036072 від 29.11.2016р., товарний чек ФОП ОСОБА_3 №ІТР01036073 від 29.11.2016р., кв. №QS774856601 від 28.11.2016р., кв. №QS74856603 від 28.11.2016р., кв. №QS74856601 від 28.11.2016р., чек ТОВ «Укрвізит» №0169 від 30.11.2016р., кв. №QS35477101 від 01.12.2016р., №QS35477103 від 01.12.2016р., кв. №QS59343701 від 19.12.2016р., кв. №QS59343703 від 19.12.2016р., кв. №QS59182001 від 19.12.2016р., кв.№QS59182003 від 19.12.2016р., кв. №QS59294101 від 19.12.2016р., кв. №QS59294103 від 19.12.2016р., кв. №QS59253001 від 19.12.2016р., кв. №QS59253003 від 19.12.2016р., кв. №QS59450901 від 19.12.2016р., кв. №QS59450903 від 19.12.2016р., Копії платіжних документів за 2017 рік: кв. №QS94617101 від 20.01.2017р., кв. №QS94617103 від 20.01.2017р., кв. №QS94643001 від 20.01.2017р., кв.№QS94643003 від 20.01.2017р., кв. №QS94716101 від 20.01.2017р., кв. №QS94716103 від 20.01.2017р., кв. №0.0.690737787.1 від 20.01.2017р., кв. №QS14506501 від 17.02.2017р., кв. №QS14506503 від 17.02.2017р., кв. №QS14553901 від 17.02.2017р., кв. №QS14553903 від 17.02.2017р., кв. №QS14609501 від 17.02.2017р., кв. №QS14609503 від 17.02.2017р., кв. №QS14823801 від 17.02.2017р., кв. №QS14823803 від 17.02.2017р., кв. №QS14655401 від 17.02.2017р., кв. №QS14655403 від 17.02.2017р., кв. №QS14689201 від 17.02.2017р., кв. №QS14689203 від 17.02.2017р., кв. №QS02832901 від 27.02.2017р., кв. №QS02832903 від 27.02.2017р., кв. №QS02771001 від 27.02.2017р., кв. №QS02771003 від 27.02.2017р., кв. №QS02737501 від 27.02.2017р., кв.QS02737503 від 27.02.2017р., кв. №QS43373801 від 06.03.2017р., кв. №QS43373803 від 06.03.2017р., кв. №QS4332010 від 06.03.2017р., кв. №QS43320103 від 06.03.2017р., кв. №QS43431001 від 06.03.2017р., кв. №QS43441003 від 06.03.2017р., кв. №QS43476301 від 06.03.2017р., кв. №QS43476303 від 06.03.2017р., кв. №QS43575701 від 06.03.2017р., кв. №QS43575703 від 06.03.2017р., кв. №QS29618601 від 24.03.2017р., кв. №QS29618603 від 24.03.2017р., кв. №QS29682901 від 24.03.2017р., кв. №QS29682903 від 25.03.2017р., кв. №QS29549001 від 24.03.2017р., кв. №QS29549003 від 24.03.2017р., Посадочний документ №000В3С9В-CF85-4CC6-0001 від 23.03.2017р., Посадочний документ №000В3С9В-77В5-4ВЕ9-0001 від 23.03.2017р., кв. №QS01793001 від 07.04.2017р., кв. №QS01793003 від 07.04.2017р., кв. №QS01883801 від 07.04.2017р., кв. №QS01883803 від 07.04.2017р., кв. №QS01827701 від 07.04.2017р., кв. №QS01827703 від 07.04.2017р., кв. №QS01754701 від 07.04.2017р., кв. №QS01754703 від 07.04.2017р., кв. №0.0.742674110.1 від 11.04.2017р., кв. №QS48314901 від 25.04.2017р., кв. №QS48314903 від 25.04.2017р., кв. №QS48442701 від 25.04.2017р., кв. №QS48442703 від 25.04.2017р., кв. №QS48200201 від 25.04.2017р., кв. №QS48200203 від 25.04.2017р., кв. №QS14682701 від 05.05.2017р., кв. №QS14682703 від 05.05.2017р., кв. №QS14628101 від 05.05.2017р., кв. №QS14628103 від 05.05.2017р.. кв. №QS14917001 від 05.05.2017р., кв. №QS14917003 від 05.05.2017р., кв. №QS00117801 від 24.05.2017р., кв. №QS00117803 від 24.05.2017р., кв. №QS00043601 від 24.05.2017р., кв. №QS00043603 від 24.05.2017р., кв. №QS00179701 від 24.05.2017р., кв. №QS00179703 від 24.05.2017р., кв. №QS51935001 від 01.06.2017р., кв. №QS51935003 від 01.06.2017р., кв.№QS51913601 від 01.06.2017р., кв. №QS51913603 від 01.06.2017р., кв. №QS51969001 від 01.06.2017р., кв. №QS51969003 від 01.06.2017р.. кв. №QS51880201 від 01.06.2017р., кв. №QS51880203 від 01.06.2017р., кв. №QS51848801 від 01.06.2017р., кв. №QS51848803 від 01.06.2017р., кв. №QS35782601 від 16.06.2017р., кв. №QS35782603 від 16.06.2017р., кв. №QS35828001 від 16.06.2017р., кв. №QS35828003 від 16.06.2017р., кв. №QS35880201 від 16.06.2017р., кв. №QS35880203 від 16.06.2017р., кв. №QS24549801 від 07.07.2017р., кв. №QS24549803 від 07.07.2017р., кв. QS24525201 від 07.07.2017р., кв. №QS24525203 від 07.07.2017р., кв. №QS24493901 від 07.07.2017р., кв. №QS24493903 від 07.07.2017р., кв. №QS24608201 від 07.07.2017р., кв. №QS24608203 від 07.07.2017р., кв. №QS17541101 від 17.07.2017р., кв. №QS17541103 від 17.07.2017р., кв. №QS17448901 від 17.07.2017р., кв. №QS17448903 від 17.07.2017р.. кв. №QS17365501 від 17.70.2017р.. кв. №QS17365503 від 17.07.2017р., кв. №QS17488701 від 17.07.2017р.. кв. №QS17488703 від 17.07.2017р., кв. №QS27131501 від 17.08.2017р., кв. №QS27131503 від 17.08.2017р., кв. №QS26983401 від 17.08.2017р., кв. №QS26983403 від 17.08.2017р., кв. №QS27048501 від 17.08.2017р., кв. №QS27048503 від 17.08.2017р., кв. №QS07876501 від 06.09.2017р., кв. №QS07876503 від 06.09.2017р., кв. №QS07927501 від 06.09.2017р., кв. №QS07927503 від 06.09.2017р., кв. №QS07811901 від 06.09.2017р., кв. №QS07811903 від 06.09.2017р., кв. №QS07964101 від 06.09.2017р., кв. №QS07964103 від 06.09.2017р., кв. №QS08049701 від 06.09.2017р., кв. №QS08049703 від 06.09.2017р., кв. №QS21145301 від 20.09.2017р., кв. №QS21145303 від 20.09.2017р., кв. №QS21243701 від 20.09.2017р., кв. №QS21243703 від 20.09.2017р., кв. №QS21190401 від 20.09.2017р., кв. №QS21190403 від 20.09.2017р., кв. №QS80024301 від 06.10.2017р., кв. №QS80024303 від 06.10.2017р.. кв. №QS79962401 від 06.10.2017р., кв. №QS79962403 від 06.10.2017р., кв. №QS80082801 від 06.10.2017р., кв. №QS80082803 від 06.10.2017р., кв. №QS8012801 від 06.10.2017р., кв. №QS80128003 від 06.10.2017р., кв. №QS80281301 від 06.10.2017р., кв. №QS80281303 від 06.10.2017р., кв. №QS60191801 від 26.10.2017р., кв. №QS60191803 від 26.10.2017р., кв. №QS60140701 від 26.10.2017р., кв. №QS60140703 від 26.10.2017р., кв. №QS60074301 від 26.10.2017р., кв. №QS60074303 від 26.10.2017р., кв. №QS60434901 від 26.10.2017р., кв. QS60434903 від 26.10.2017р., кв. №QS60293901 від 26.10.2017р., кв.QS60293903 від 26.10.2017р., кв. №QS85911701 від 13.11.2017р., кв. QS85911703 від 13.11.2017р., кв. №QS86053201 від 13.11.2017р., кв. №QS86053203 від 13.11.2017р., кв. №QS86002901 від 13.11.2017р., кв. №QS86002903 від 13.11.2017р., кв. №QS85958001 від 13.11.2017р., кв. №QS85958003 від 13.11.2017р., кв. №QS86125501 від 13.11.2917р., кв. №QS86125503 від 13.11.2017р., кв. №QS45901101 від 27.11.2017р., кв. №QS45901103 від 27.11.2017р., кв. №QS45958301 від 27.11.2017р., кв. №QS45958303 від 27.11.2017р., кв. №QS46037101 від 27.11.2017р., кв. №QS46037201 від 27.11.2017р., кв. №QS32248401 від 07.12.2017р., кв. №QS32248403 від 07.12.2017р., кв. №QS32379201 від 07.12.2017р., кв. №QS32379203 від 07.12.2017р., кв. №QS32190301 від 07.12.2017р., кв. №QS32190303 від 07.12.2017р., кв. №QS32055901 від 07.12.2017р., кв. №QS32055903 від 07.12.2017р., кв. №QS32500501 від 07.12.2017р., кв. №QS32500503 від 07.12.2017р. Копії платіжних документів за 2018 рік: кв. №QS93883101 від 18.01.2018р., кв. №QS93883103 від 18.01.2018р., кв. №QS93970401 від 18.01.2018р., кв. №QS93970403 від 18.01.2018р., кв. №QS94038301 від 18.01.2018р., кв. №QS94038303 від 18.01.2018р., кв. №QS93920301 від 18.01.2018р., кв. №QS93920303 від 18.01.2018р., кв. №QS66060301 від 07.02.2018р., кв. №QS66060303 від 07.02.2018р., кв. №QS66056501 від 07.02.2018р., кв. №QS66056503 від 07.02.2018р., кв. №QS66058701 від 07.02.2018р., кв. №QS66058703 від 07.02.2018р., кв. №QS66055001 від 07.02.2018р., кв. №QS66055003 від 07.02.2018р., кв. №4847509 від 07.02.2018р., кв. №4847482 від 07.02.2018р., кв. №QS81116201 від 13.03.2018р., кв. №QS81116203 від 13.03.2018р., кв. №QS81116801 від 13.03.2018р., кв. №QS81116803 від 13.03.2018р., кв. №QS81120301 від 13.03.2018р., кв. №QS81120303 від 13.03.2018р., кв. №QS81118201 від 13.03.2018р., кв. №QS81118203 від 13.03.2018р., кв. №QS86809301 від 22.03.2018р., кв. №QS86809303 від 22.03.2018р., кв. №10 від 20.04.2018р., кв. №10/к від 20.04.2018р., кв. №QS02368901 від 25.04.2018р., кв. №QS02368903 від 25.04.2018р., кв. №QS02368001 від 25.04.2018р., кв. №QS02368003 від 25.04.2018р., кв. №QS02366501 від 25.04.2018р., кв. №QS02366503 від 25.04.2018р., кв. №QS11408401 від 17.05.2018р., кв. №QS11408403 від 17.05.2018р., кв. №QS11411301 від 17.05.2018р., кв. №QS11411303 від 17.05.2018р., кв. №QS11406601 від 17.05.2018р., кв. №QS11406603 від 17.05.2018р., кв. №QS11409401 від 17.05.2018р., кв. №QS11409403 від 17.05.2018р., кв. №QS13491601 від 21.05.2018р., кв. №QS13491603 від 21.05.2018р., кв. №QS25302501 від 18.06.2018р., кв. №QS25302503 від 18.06.2018р., кв. №QS25294801 від 18.06.2018р., кв. №QS25294803 від 18.06.2018р., кв. №QS25297101 від 18.06.2018р., кв. №QS25297103 від 18.06.2018р., кв. №QS25306401 від 18.06.2018р., кв. №QS25306403 від 18.06.2018р., кв. №QS38836801 від 18.07.2018р., кв. №QS38836803 від 18.07.2018р., кв. №QS38833401 від 18.07.2018р., кв. №QS38833403 від 18.07.2018р., кв. №QS38828201 від 18.07.2018р., кв. №QS38828203 від 18.07.2018р., кв. №QS38831401 від 18.07.2018р., кв. №QS38831403 від 18.07.2018р., кв. №QS45085901 від 18.07.2018р., кв. №QS45085903 від 18.07.2018р., кв. №QS45084501 від 03.08.2018р., кв. №QS45084503 від 03.08.2018р., кв. №QS45084801 від 03.08.2018р., кв. №QS45084803 від 03.08.2018р., кв. №QS45085201 від 03.08.2018р., кв. №QS45085203 від 03.08.2018р., кв. №QS59748401 від 13.09.2018р., кв. №QS59748403 від 13.09.2018р., кв. №QS59744501 від 13.09.2018р., кв. №QS59744503 від 13.09.2018р., кв. №QS59743801 від 13.09.2018р., кв. №QS59743803 від 13.09.2018р., кв. №QS59746201 від 13.09.2018р., кв. №QS59746203 від 13.09.2018р., кв. №QS71933401 від 11.10.2018р., кв. №QS71933403 від 11.10.2018р., кв. №QS71932001 від 11.10.2018р., кв. №QS71932003 від 11.10.2018р., кв. №QS71929501 від 11.10.2018р., кв. №QS71929503 від 11.10.2018р., кв. №QS71930701 від 11.10.2018р., кв. №QS71930703 від 11.10.2018р., кв. №QS85258201 від 12.11.2018р., кв. №QS85258203 від 12.11.2018р., кв. №QS85259501 від 12.11.2018р., кв. №QS85259503 від 12.11.2018р., кв. №QS85260401 від 12.11.2018р., кв. №QS85260403 від 12.11.2018р., кв. №QS85261401 від 12.11.2018р., кв. №QS85261403 від 12.11.2018р., кв. №QS97495901 від 07.12.2018р., кв. №QS97495903 від 07.12.2018р., кв. №QS97497401 від 07.12.2018р., кв. №QS97497403 від 07.12.2018р., кв. №QS97494101 від 07.12.2018р., кв. №QS97404103 від 07.12.2018р., кв. №QS97491901 від 07.12.2018р., кв. №QS97491903 від 07.12.2018р. ( на 16 л.) Копії платіжних документів за 2019 рік: кв. №QS13665801 від 14.01.2019р., кв. №QS13665803 від 14.01.2019р., кв. №QS13663801 від 14.01.2019р., кв. №QS13663803 від 14.01.2019р., кв. №QS13669901 від 14.01.2019р., кв. №QS13669903 від 14.01.2019р., кв. №QS13666901 від 14.01.2019р., кв. №QS1366903 від 14.01.2019р., кв. №000002937 від 21.01.2019р., кв. №QS26785901 від 13.02.2019р., кв. №QS26785903 від 13.02.2019р., кв. №QS26792401 від 13.02.2019р., кв. №QS26792403 від 13.02.2019р., кв. №QS26784001 від 13.02.2019р., кв. №QS26784003 від 13.02.2019р., кв. №QS26782001 від 13.02.2019р., кв. №QS26782003 від 13.02.2109р., кв. №QS36682701 від 07.03.2019р., кв. №QS36682703 від 07.03.2019р., кв. №QS36680501 від 07.03.2019р., кв. №QS36680503 від 07.03.2019р., кв. №QS36681601 від 07.03.2019р., кв. №QS36681603 від 07.03.2019р., кв. №QS36678401 від 07.03.2019р., кв. №QS36678403 від 07.03.2019р., кв. №QS44847601 від 26.03.2019р., кв. №QS44847603 від 26.03.2019р., кв. №ПН17248 від 05.04.2019р., кв. №ПН17248 (комісія) від 05.04.2019р., кв. №ПН17268 від 05.04.2019р., кв. №ПН17268 (комісія) від 05.04.2019р., кв. №ПН17257 від 05.04.2019р., кв. ПН№17257 (комісія) від 05.04.2019р., кв. №ПН17293 від 05.04.2019р., кв. №ПН17293 (комісія) від 05.04.2019р., чек №565 від 02.12.2019р. (на рахунок №49227 від 02.12.2019р.), Посадочний документ №000В406С-2FBC-730D-0001 від 25.11.2019р., Посадочний документ №000В406С-0BFC-73A6-0001від 25.11.2019р. Оригінали вказаних документів, знаходяться у Відповідача, оскільки є бухгалтерською, кадровою та розпорядчою документацією Агенції, що не спростовано відповідачем.

12 травня 2020 року ОСОБА_1 звільнився з посади директора Агенції за власним бажанням, згідно Наказу №1-ЗП від 07.05.2020р., що підтверджується записом у трудовій книжці.

Згідно Довідки Агенції №77-12/05 від 12.05.2020р., станом на дату звільнення ОСОБА_1 , кредиторська заборгованість Відповідача по розрахунках з підзвітними особами склала 77379,38 грн.

Згідно Розшифровки по рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами». У відповідності до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р. - «на субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов`язань балансу підприємства».

За даними наданої Розшифровки по рахунку, заборгованість Агенції перед ОСОБА_1 за підзвітними сумами на 12.05.2020р. складає 77379,38грн.

13 жовтня 2021 року рекомендованим листом з описом вкладення до Відповідача ОСОБА_1 було направлено Вимогу про сплату заборгованості Агенції у розмірі 77379,38 грн (в добровільному порядку протягом 7 (семи) днів від дня отримання вимоги. Разом з Вимогою, ОСОБА_1 було також направлено копію Довідки Агенції №77-12/05 від 12.05.2020р. про стан кредиторської заборгованості станом на 12.05.2020р., а також Розшифровка по рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами». За даними наданої Розшифровки по рахунку, заборгованість Агенції перед ОСОБА_1 за підзвітними сумами на 12.05.2020р. складає 77379,38грн.

Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дана Вимога була отримана представником Відповідача 28.10.2021р., однак виконана відповідачем не була, заборгованість перед позивачем не погашена.

Відповідно до ст. 1159 Цивільного кодексу країни (надалі - ЦК України) особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Згідно з ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Водночас правочин працівника вважатиметься схваленим, зокрема у разі якщо особа, яку він представляв (Агенцію в особі керівника), учинить дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦКУ). Такою дією є затвердження директором звіту працівника про фактично понесені витрати (з додаванням до нього підтверджуючих документів).

Таким чином, питання відшкодування витрат, понесених Позивачем в інтересах Відповідача та питання правомірності використання власних готівкових коштів працівником для вирішення господарських питань Агенції відноситься до майнових відносин між суб`єктом господарювання та працівником і регулюються Цивільним кодексом України.

Вказана позиція висловлена також у Постанові Верховного суду від 17 липня 2019 року у справі №478/1812/15-ц.

Відповідач зазначає, що на переконання Відповідача належним повідомленням Агенції є саме звітування Позивача про вказані витрати перед Наглядовою радою.

Разом із тим, поточну діяльність Агенції забезпечує саме Правління Агенції, в особі директора (а сплата податків, закупка канцелярії, оплата послуг бухгалтера тощо) відноситься саме до поточної діяльності Установи.

Крім того, доказів з посиланням на внутрішні документи Відповідача щодо наявності обов`язку директора звітувати щодо витрат на забезпечення нормальної поточної діяльності Агенції представником Відповідача не надано.

Позивач зазначив, що збирати засідання Наглядової ради, яка фінансово не забезпечує діяльність Агенції, до 10-ти разів на місяць для ухвалення нею дозволу на сплату податків та обов`язкових платежів бюджету або купівлю картриджів для принтеру, є нелогічним, з чим погоджується і суд.

Таким чином, такою дією є затвердження директором звіту працівника про фактично понесені витрати (з додаванням до нього підтверджуючих документів).

Також є слушними доводи позивача про те, що несплата бухгалтерських послуг, так само як й податків та інших обов`язкових платежів до бюджету своєчасно на нараховану заробітну платню, при чому, що директор фактично її не отримував, могла привести до податкової заборгованості та застосування штрафних санкцій до Агенції за порушення податкового та трудового законодавства. А відсутність елементарних організаційних засобів, як от - канцелярія, принтер, інтернет тощо взагалі зупинити господарську діяльність. Крім того, участь у різноманітних заходах (інвестиційних форумах, семінарах тощо), що передбачала також відрядження до інших міст України, була одним із першочергових завдань Агенції для підвищення інвестиційної привабливості Запорізького регіону. Зокрема, саме завдяки участі в таких заходах, Агенції вдалося стати учасником декількох міжнародних проектів щодо залучення грантових інвестицій до Запорізького регіону.

Отже, в порушення вимог ст. 13,81 ЦПК України відповідач не надав жодного належного і допустимого доказу, який би зобов`язував ОСОБА_1 звітувати щодо понесених авансових витрат Наглядовій раді, так само як й отримувати згоду Наглядової ради на здійснення цих витрат.

Також, Відповідач зазначає, що Довідка про заборгованість перед Позивачем Агенції по авансових звітах на суму 77379,38 грн не може бути підставою для задоволення позову про відшкодування витрат, оскільки вона видана Позивачем самому собі, в ній не зазначено, що саме було придбано на цю суму та необхідність такого придбання. Звертаємо увагу, що вимоги до форми такої Довідки, так само як й до її змісту, не визначені законодавством України. Натомість, це документ, виданий уповноваженою особою, директором Агенції, на бланку та з печаткою Агенції щодо наявності фактичної заборгованості юридичної особи перед працівником станом на певну дату. А бухгалтерські обґрунтування та докази щодо суми, що утворилася, є наявними в бухгалтерії Відповідача, що не спростовано і самим відповідачем.

Відповідач зазначає, що відповідно до пп.3, 4, 7 п. 11 розділу IV Положення до компетенції Наглядової ради Агенції належить питання фінансового забезпечення Агенції. Однак, саме через відсутність фінансового забезпечення діяльності Агенції з боку Наглядової ради Позивач був змушений власними коштами покривати всі витрати для забезпечення нормальної діяльності Агенції, чого не спростовано відповідачем.

Крім того, Відповідач спотворює значення формулювань Положення. Так, наприклад, «затвердження основних напрямів діяльності Агенції, планів і звітів про їх виконання» стосується напрямів діяльності та розвитку Агенції, тобто певних кроків, в напрямку яких Установа має розвиватися; «затвердження Положення щодо умов оплати праці та преміювання Правління і працівників Установи» стосується механізму оплати праці та випадків преміювання, але не зобов`язання директора щодо узгодження всіх поточних фінансових питань з Наглядовою радою.

Пункти Положення щодо компетенції директора Агенції, на які посилається Відповідач, також не містять вимог щодо узгодження поточних витрат. Навпаки, Відповідач зазначає, що до компетенції директора належить «управління та розпорядження коштами і майном Агенції в межах, визначених рішеннями Наглядової ради». Однак, відповідачем не надано жодного Протоколу засідання Наглядової ради, який би встановлював межи розпорядження коштами.

Також, відповідачем не спростовані і ті обставини, що відповідно до Положення директор мав забезпечувати ведення бухгалтерського обліку та звітності, для чого він мав прийняти до штату бухгалтера, проте не мав коштів на виплату йому заробітної плати, маючи на рахунках 0,00 грн протягом декількох років. Тому, Позивач сам не отримуючи заробітну платню, сплачував власними коштами послуги бухгалтера для можливості правильного та своєчасного виконання Агенцією вимог податкового законодавства України.

З огляду на вищенаведене, в розумінні положень ст.ст. 1158-1160 ЦК України, наявні підстави для відшкодування позивачу фактично понесених витрат, а тому позов ОСОБА_1 є підставним і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.256 ЦКУ позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Підстави переривання строку позовної давності встановлені статтею 264 ЦК України.

Так, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1,3 ст. 264 ЦК України).

Щодо витрат, понесених працівником на господарські потреби установи, законодавством не встановлений строк виконання зобов`язання в частині повернення витрачених працівником коштів і для визначення моменту початку строку звернення до суду працівник повинен звернутися до роботодавця з вимогою відносно повернення йому понесених витрат. У зв`язку з цим можна стверджувати, що поки працівник не звернеться з письмовою вимогою про повернення заборгованості, відлік строку позовної давності щодо заборгованості установи перед працівником не починається.

Судом враховуються і ті обставини, що частково авансові підзвітні суми були компенсовані Агенцією Позивачу, а саме - 17.07.2017р. у розмірі 43000,00 грн., що підтверджується Розшифровкою по рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами», а Позивач звернувся до суду за стягненням заборгованості, яка ще не була відшкодована, подавши до суду докази всіх зроблених ним витрат. Оскільки Позивач не виокремлював поодиноко всі відшкодовані квитанції, бо це було зроблено відповідно до бухгалтерських нормативів, він й надав згаданий Розрахунок, який містить сальдо субрахунку 372 як дебетове (оборотні активи) так і кредитове (склад зобов`язань балансу Агенції). Даний Розрахунок складений у відповідності до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р., відображений в бухгалтерському обліку Відповідача та містить інформацію про залишок невідшкодованих підзвітних сум Агенції перед Позивачем у розмірі 77379,38 грн.

Отже, оскільки між сторонами виникли цивільно-правові відносини, а не трудові, строки загальної позовної давності тривалістю у три роки, які визначено ст. 257 ЦК України, позивачем не пропущено, оскільки ОСОБА_1 звільнився з 12.05.2020 року, 13.10.2021р. рекомендованим листом з описом вкладення до Відповідача Позивачем було направлено Вимогу про сплату заборгованості, а до суду з даним позовом звернувся у листопаді 2021 року.

Однак, станом на дату подання позовної заяви заборгованість позивачу не виплачена, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, і вказані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 908,00 грн. судового збору на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2,4,5,81,89,141,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» про стягнення заборгованості по авансовим підзвітним сумам , задовольнити.

Стягнути з Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» (ЄДРПОУ 40833539, адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість за авансовими підзвітними сумами в розмірі 77379,38 грн.(сімдесят сім тисяч триста сімдесят дев`ять гривень 389 копійок.)

Стягнути з Установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» (ЄДРПОУ 40833539, адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати по оплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

-відповідач: Установа «Агенція регіонального розвитку Запорізької області» (ЄДРПОУ 40833539, адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17.06.2022 року. Повне рішення складено 22.06.2022.

Суддя: Ю.В. Апаллонова