Рішення

від 07.06.2022 по справі 921/15/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 червня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/15/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Стадник М.С. , судді Стопника С.Г. судді Боровця Я.Я.

за участі секретаря судового засідання Десятник О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях(76019 , вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління молоді, спорту та іміджевих проектів Тернопільської обласної державної адміністрації (46021,вул. Грушевського,8, м. Тернопіль)

до відповідача: Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» (48720, вул.Нічлава, 200, м. Борщів)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

2. ОСОБА_2 (зареєстрована: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 );

3. ОСОБА_3 (48734, с.Стрілківці, Борщівського району, Тернопільської області);

4. ОСОБА_4 (48734, с.Стрілківці, Борщівського району, Тернопільської області);

5. ОСОБА_5 (48734, с.Стрілківці, Борщівського району, Тернопільської області);

6. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ).

про: 1. Визнання за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях право на юридичну особу, у тому числі право власності на частку та корпоративні права у статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» ( АДРЕСА_5 ЄДРПОУ 21143525), що становить 43,7073% статутного капіталу вартістю 2 571 300, 00 гривень.

2. Скасування реєстраційної дії та запис в Єдиному державному реєстрі про те, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» є ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_6 ) розмір внеску до статутного фонду 0,00 гривень.

3. Зобов`язанння державного реєстратора вчинити реєстраційну дію: включити до Єдиного державного реєстру дані про те, що засновником (учасником) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48, ЄДРПОУ 42891875) розмір статутного фонду 2 571 300, 00 грн., що становить 43,7073%.

За участі:

прокурора Фігель Ольги Тадеївни, довіреність №24-41 вих. 20 від 29.12.2020р., посвідчення №064943 від 29.06.2021р.;

представника позивача Ткач Руслани Мирославівни, довіреність №62 від 18.12.2020р.;

представника відповідача та третьої особи, на стороні відповідача ОСОБА_1 : - Шамборського Андрія Віталійовича, ордер №1033797 від 18.08.2020р.та ордер №1145333 від 08.06.2022р.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Ухвалою суду від 08.01.2020р. (у складі судді Хоми С.О.) позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 27.01.2020р. прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2020р., в судовому засіданні 24.02.2020 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.03.2020р., а ухвалою суду від 03.03.2020р. задоволено заяву представника відповідача про відвід судді Хоми С.О. №б/н від 26.02.2020р. (вх.181 від 28.02.2020 р.) у справі №921/15/20.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 року справу передано на розгляд судді Стадник М.С.

Ухвалою суду від 10.03.2020р. (у складі судді Стадник М.С.) прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.03.2020р., а ухвалою суду від 19.03.2020р. відкладено розгляд справи на невизначений термін, з метою вжиття заходів з мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення безпеки працівників і відвідувачів судів та органів системи правосуддя, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», рекомендацій Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р. та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області №7-р від 16.03.2020р. «Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину».

Головне управління статистики у Тернопільській області, на виконання ухвали суду, надало Історію перереєстрації Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» (вх. № 2177 від 24.03.2020р.).

Ухвалою суду від 15.05.2020р. призначено підготовче судове засідання на 02.06.2020р., а у судових засіданнях 02.06.2020р., 16.06.2020р., 31.07.2020р. та 18.08.2020р., за клопотаннями відповідача, у зв`язку із перебуванням представника та директора на лікуванні, у зв`язку із неподанням Сектором Державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації копій реєстраційної справи, наданням прокурору часу для підготовки письмового клопотання про залучення третьої особи та письмових заперечень щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 16.06.2020р., до 31.07.2020р., до 18.08.2020р. та до 08.09.2020р., продовжено строк підготовчого провадження на строк дії карантину та зобов`язано Реєстраційну службу Борщівського районного управління юстиції та Сектор Державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації надати реєстраційну справу Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» (копію реєстраційної справи у матеріали справи).

У судовому засіданні 08.09.2020р., для надання можливості сторонам ознайомитися із поданими прокурором заявами від 27.08.2020р. (вх. № 5893 від 31.08.2020р.) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільську міську раду, уточнення позовних вимог щодо п. п. 2, 3 прохальної частини, письмовими запереченнями прокурора від 02.09.2020р. (вх. № 6056 від 07.09.2020р.) проти заяв відповідача про повернення позову та залишення його без розгляду та відзивом відповідача на позовну заяву (вх. №6041 04.09.2020р. ) та заявою про залишення позовної заяви без розгляду від 01.09.2020р. (вх. №6042 від 04.09.2020р.), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 22.09.2020р., на підставі п. 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, у зв`язку з продовженням строку дії карантину, яку занесено у протокол судового засідання, а ухвалою від 22.09.2020р. відмовлено в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.09.2020р., для розгляду заяви прокурора про залучення третьої особи та уточнення позовних вимог, яку занесено у протокол судового засідання.

У судовому засіданні 28.09.2020р., прокурор не підтримав заяви про залучення Тернопільської міської ради як третьої особи та уточнення позовних вимог щодо п. п. 2, 3 прохальної частини, судом, для надання можливості учасникам справи ознайомитись із поданими відповідачем додатковими поясненнями до відзиву на позовну заяву, заявою про застосування строку позовної давності та застосування наслідків спливу позовної давності від 28.09.2020р. (вх. №6693 від 28.09.2020р.), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 23.10.2020р., яку занесено у протокол судового засідання, а ухвалою суду від 23.10.2020р., за клопотанням відповідача та його представника, у зв`язку із перебуванням на лікуванні, відкладено розгляд справи на 17.11.2020р.

У судовому засіданні 17.11.2020р., за клопотанням прокурора та представника позивача, для надання можливості ознайомитися з поданими відповідачем заявами б/н б/д (вх. 8351 від 16.11.2020р.) про призначення судово-економічної експертизи та б/н б/д (вх. 8349 від 16.11.2020р.) про залучення до розгляду справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , постановлено ухвалу про оголошення перерви до 04.12.2020р., яку занесено у протокол судового засідання.

У судових засіданнях 04.12.2020р. та 29.12.2020р., за клопотанням відповідача продовжено строк підготовчого провадження та для надання можливості ознайомитися з поданими прокурором запереченнями проти заяви відповідача про залучення до розгляду справи третіх осіб та проти клопотання про призначення експертизи від 01.12.2020р. (вх. №8897 від 03.12.2020р.), необхідність витребування у відповідача додаткових доказів щодо складу недержавних засновників (фізичних осіб), протоколи загальних зборів трудового колективу від 08.11.2011р. та від 30.11.2011р., постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 29.12.2020р. та 15.01.2021р., які занесено у протоколи судових засідань.

У судових засіданнях 15.01.2021р., 09.02.2021р, 26.02.2021р., 16.03.2021р., 02.04.2021р. та 16.04.2021р., за клопотанням відповідача, для надання можливості надати витребувані та нові докази, а також неотримання від Відділу моніторингу інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб, яких відповідач просить залучити до участі у справі, як третіх осіб, постановлено ухвали про оголошення перерви у підготовчому засіданні відповідно до 09.02.2021р., 26.02.2021р., 16.03.2021р., 02.04.2021р., 16.04.2021р. та 11.05.2021р., які занесено у протоколи судових засідань.

Відділ обліку та моніторингу УДМС України в Тернопільській області надав інформацію (вх. №3424 від 20.04.2021р.) про реєстрацію місця проживання фізичних осіб, яких відповідач просить залучити до участі у справі як третіх осіб, адреси яких відповідають адресам зазначеним у заяві відповідача ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), та повідомив, що ОСОБА_8 знятий з реєстрації 18.12.2014р., у зв`язку зі смертю.

У судовому засіданні 11.05.2021р. постановлено ухвалу про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.06.2021р., а у судовому засіданні 01.06.2021р., враховуючи не повідомлення третіх осіб про дату і час судового засідання та клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю забезпечити участь в судовому засіданні, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 15.06.2021р.

Ухвалою суду від 15.06.2021р. закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 01.07.2021р.

Ухвалою від 01.07.2021р. прийнято до розгляду подані прокурором клопотання № 24-329вих 21 від 30.06.2021р. (вх.5499 від 30.06.2021р.) щодо уточнення банківських реквізитів Тернопільської обласної прокуратури та позовних вимог щодо п. п.2,3 позовної заяви підписаної заступником прокурора Тернопільської області Топилко І., заперечення прокурора проти відзиву на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності та застосування наслідків спливу позовної давності ОСОБА_1 від 25.06.2021р. (вх. №5480 від 30.06.2021р.), та задоволено клопотання прокурора про розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 06.07.2021р., відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.07.2021р., справу прийнято до провадження у складі: судді Стадник М.С.( головуючої ), суддів Сидорук А.М., Чопка Ю.О., розгляд справи розпочато спочатку, призначено підготовче судове засідання на 19.07.2021р., а у судовому засіданні 19.07.2021р., за клопотанням відповідача, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 07.09.2021р., яку внесено у протокол судового засідання.

Ухвалою суду від 07.09.2021р., відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу у справі між суддями від 07.09.20021р., у зв`язку з перебуванням судді Сидорук А.М. у відпустці, матеріали справи №921/15/20 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Стадник М.С. (головуючий), Стопник С.Г., Чопко Ю.О. та призначено підготовче судове засідання на 23.09.2021р.

Ухвалою суду від 20.09.2021р., суд, визнав заяву першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Божка О. №24-564вих-2110-08/10 від 17.09.2021 (вх. №673 від 17.09.2021) про відвід судді Стопника С.Г. у справі №921/15/20 необґрунтованою та передано заяву для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 22.09.2021р., у складі судді Охотницької Н.В., визначеної відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021р., для розгляду заяви, відмовлено в задоволенні заяви №24-564вих-2110-08/10 від 17.09.2021 року про відвід судді Стопника С.Г.

Ухвалою суду від 24.09.2021р. призначено підготовче засідання на 19.10.2021р., а у судовому засіданні 19.10.2021р., враховуючи подані прокурором відповідь на доповнення до відзиву, письмові пояснення, долучені докази та заяву про уточнення позовних вимог від 08.10.2021р. (вх.№ 8333 від 11.10.2021р.), для надання можливості учасникам справи ознайомитися з ними та подати заяви по суті з приводу таких, оголошено перерву до 05.11.2021р.

У судовому засіданні 05.11.2021р. постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.11.2021р., а ухвалою від 06.12.2021р., розгляд справи призначено на 17.12.2021р.

Ухвалою суду від 17.12.2021р., за клопотанням прокурора та відповідача, відкладено судове засідання на 18.01.2022р.

Ухвалою суду від 18.01.2022р., відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2022р., у зв`язку з перебуванням судді Чопко Ю.О. на лікарняному, матеріали справи прийнято до провадження у складі колегії суддів: Стадник М.С. (головуючий), Стопник С.Г., Боровець Я.Я. та призначено розгляд справи по суті, з врахуванням ухвали від 16.02.2022р. на 11.03.2022р.

Ухвалами суду від 11.03.2022р., 12.04.2022р. та від 10.05.2022р. відкладено розгляд справи відповідно на 12.04.2022р., 10.05.2022 р. та на 01.6.2022р., за клопотанням відповідача, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та неможливості забезпечити участь представника у судовому засіданні.

У судовому засіданні 01.06.2022р. відкрито розгляд справи по суті та постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 08.06.2022р., яку занесено у протокол судового засідання.

Прокурор позовні вимоги підтримав, в обґрунтування таких посилається на наступне:

- на території Тернопільської області діє дитячий оздоровчий заклад Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня», який внесено у Державний реєстр дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за №0216 та який надає відповідні послуги дітям, передусім пільгових, вразливих категорій, однак, інформація про його засновників (учасників) у Єдиному державному реєстрі відсутня з 1995 року та з часу державної реєстрації, залишається «безхазяйною» юридичною особою;

- при проведені підготовки Міжгосподарського пансіонату до приватизації, у майні оздоровчого закладу виявлено державну частку, яка згідно із актом комісії визначення частки держави у майні підприємства, створеного за участю недержавних суб`єктів господарювання Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» від 29.09.2009р., затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 18.11.2011р. №00523 складає 43,7073% від майна пансіонату;

- наявність державної частки у майні Міжгосподарського пансіонату підтверджується балансами міжколгоспної ради по будівництву піонерського табору «Лісова пісня» за 1976, 1977, 1978, 1979 роки, актом ревізії фінансово-господарської діяльності міжколгоспної ради по будівництву господарства Борщівського райвиконкому від 07.12.1979 р., платіжними дорученнями №39 від 20.04.1989р., №109 від 09.11.1989р., №5 від 25.01.1990р. та іншими документами;

- з 1995 року, дати державної реєстрації пансіонату, склад засновників юридичної особи не персоніфікований, установчі документи не приведені у відповідність до вимог закону, органи управління не призначені та не діють, а з часу встановлення державної частки у майні пансіонату (з 2012 року), ефективні заходи до реєстрації корпоративних прав держави, встановлення недержавних засновників Міжгосподарським пансіонатом не вживаються;

- рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2016р. у справі №921/703/15-г/18, яке залишено без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2016р. та Вищого господарського суду України від 29.03.2017р., та має преюдиціальне значення, задоволено позов прокуратури Тернопільської області та визнано недійсними пункти 1.2, 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1 Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» зареєстрованого Виконкомом Борщівської народної ради народних депутатів від 16.01.1995 року, в частині заснування та участі в управлінні суб`єкта господарювання колективних сільгосппідприємств (господарств-дольовиків) та скасовано запис в Єдиному Державному Реєстрі у розділі «перелік засновників (учасників) юридичної особи» про те, що засновниками Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» є "колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)", яке виконано 23.04.2018р.;

- державним реєстратором Реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області Марущак О.В., за заявою директора пансіонату від 30.03.2016р., зареєстровано зміни до відомостей про юридичну особу, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Міжгосподарського пансіонату є директор установи ОСОБА_1 , який не має жодного належного доказу на підтвердження належності йому майна юридичної особи та за інформацією Міністерства юстиції України від 27.11.2019р. № 34791/24966-26-19/19.2.2 такі відомості суперечать вимогам законодавства та повинні бути змінені. За вказаним фактом - 04.03.2019р. розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, у якому триває досудове слідство;

- жодним органом влади рішення про передачу майна закладу, його частки, приватним особам не приймалося, прокурор до жодної приватної особи не позивається, а відповідач по справі є юридичною особою чиї засновники за даними ЄДР не встановлені;

- щодо посилання третьої особи ОСОБА_1 на постанову Вищого Господарського суду від 24.12. 2009 року у справі №13/19-388 про визнання права власності на нерухоме майно санаторію «Медобори» то правовідносини у справі яка розглядається не є подібними, оскільки у цих спорах відмінні предмети спору та суб`єктний склад учасників, також вважає помилковим посилання відповідача на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 10.02.2016р. у справі №6-2124цс15 та від 21.03.2019р. у справі №909/175/18, оскільки предмет спору у цих справах різний;

- щодо способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах то такий обраний виходячи з ефективності та з врахуванням вимог ст. ст. 15, 16 глави 29 ЦК України, ст. 5 ГПК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», а доводи відповідача про те, що Міжгосподарський пансіонат не наділений повноваженнями державного реєстратора, а тому позовні вимоги про скасування та вчинення реєстраційних дій на його думку не підлягають задоволенню, є не обґрунтованими, оскільки прокурором наведено обґрунтування, що такі вимоги у спорі є похідними від вимоги про майнове право та у випадку їх задоволення виконуватимуться реєстратором суб`єкта реєстрації у межах області. При цьому посилається на практику Верховного Суду викладену у постанові від 08.06.2021р. у справі №906/1336/19;

- щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності та наслідків спливу позовної давності, зазначає, що реальну можливість подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо зміни складу засновників уповноважений представник Міжгосподарського пансіонату мав тільки після виконання рішення господарського суду від 18.05.2016 року у справі №921/730/15-г/18 в частині скасування запису в ЄДР, тобто з 23.04.2018р., а тому підстав для застосування строку позовної давності та наслідків його спливу немає. Просить позов задовольнити.

Позивач та його представник, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених прокурором та просить їх задовольнити. При цьому позивач звертає увагу суду на наступне: - орган приватизації, в межах своїх повноважень, та у відповідності до чинних нормативних документів на момент проведення роботи щодо визначення державної частки у майні пансіонату, здійснив всі необхідні дії щодо встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави у майні відповідача; - на сьогоднішній день відомості про те, хто є засновником Міжгосподарського пансіонату у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні, що порушує права держави в особі Регіонального відділення та не відповідає вимогам Закону; - щодо клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, вважає, що перебіг строку позовної давності починається із дня виконання рішення суду у справі №921/703/15-г/18, тобто з 23.04.2018р., а тому строк позовної давності не пропущено та підстави для її застосування відсутні.

Третя особа на стороні позивача подала заяву б/н б/д (вх. 8110 від 10.11.2020р.), в якій просить позов задовольнити у повному обсязі та розгляд справи здійснювати за відсутності представника управління. В процесі розгляду справи інших заяв, клопотань не заявила, про дату і час судових засідань повідомлена.

Відповідач, його представники проти позову заперечують та вважають його безпідставним, посилаючись на те, що: - фінансування державою протягом 1976-1995 років піонерського табору, на базі якого було створено Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня», не є безумовною підставою виникнення у держави права власності на частку в статутному капіталі пансіонату, оскільки існує визначена процедура оформлення такого права, яка уповноваженими державними органами, на яких покладено обов`язок управління майновими правами держави, дотримана не була і право власності на таку частку держави в статутному капіталі пансіонату не оформлено ;

-прокурором та позивачем не надано доказів, що відповідач перешкоджає зверненню Регіонального відділення до органів державної реєстрації про внесення змін у державні реєстри щодо розміру частки держави у статутному капіталі підприємства;

-на спростування доводів щодо бездіяльності відповідача, його керівника, про внесення змін до установчих документів, звертає увагу суду, що подані на реєстрацію документи у лютому 2013 року залишенні державним реєстратором без розгляду. На звернення Міжгосподарського пансіонату до суду про визнання неправомірними та незаконними дій державного реєстратора та зобов`язання прийняти належне у відповідності до чинного законодавства рішення, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014р., у позові відмовлено;

-звертає увагу, що відповідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності, та за державою ніколи право власності на частку в статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату не оформлялось і держава ніколи не набувала такого права власності. При цьому посилається на практику Верховного Суду викладену у постановах від 10.02.2016р. у справі №6-2124цс15 та від 21.03.2019р. у справі №909/175/18;

-вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту щодо позовних вимог про скасування запису в Єдиному державному реєстрі про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) та зобов`язання вчинити реєстраційну дію, що засновником (учасником) пансіонату є держава в особі Регіонального відділення, оскільки такі є завідомо безпідставні, так як в силу закону за такими позовними вимогами відповідачем може бути лише державний реєстратор або суб`єкт державної реєстрації. При цьому посилається на практику Верховного Суду України викладену у постанові від 30.03.2016р. у справі №6-107цс16;

-підтримує заяву про застосування строку позовної давності та застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки ні прокурором, ні позивачем не надано суду жодних правовстановлюючих документі, які б свідчили про те, що частка держави була в минулому належним чином оформлена, була набута державою на законних підставах та у спосіб передбачений законом. Оскільки даний позов не є негаторним чи віндикаційним, то в даному випадку застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки, тоді як з моменту останньої операції щодо фінансування державою пансіонату минуло майже 25 років, а з моменту невдалих спроб визначити у 2012 році державну частку, минуло 8 років.

Просить в позові відмовити.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 , його представник проти позову заперечує, підтримав доводи відповідача щодо того, що: - відсутні будь які докази того, що держава брала безпосередню участь у формуванні саме статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» та скеровувала саме для цього відповідні кошти; - реалізація державних програм на підтримку сільськогосподарських виробників санаторно-курортні цілі, розвитку фермерства, тощо, ще не свідчить про виникнення корпоративних прав держави в статутних капіталах суб`єктів господарювання вищевказаних сфер діяльності; - відсутні будь які правовстановлюючі документи, які підтверджують частку держави у статутному капіталі пансіонату, а саме належним чином оформлені рішення загальних зборів засновників (учасників) пансіонату, його статут, проведення державної реєстрації засновників із встановленим розміром часток; - за державою ніколи право власності на частку в статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату не оформлялося та держава ніколи не набувала такого права власності; - саме за відсутності таких доказів, Регіональне відділення не вчиняло жодних дій для оформлення вказаних правовстановлюючих документів. При цьому посилається на практику Верховного Суду викладену у постановах від 10.02.2016р. у справі №6-2124цс15 та від 21.03.2019р. у справі №909/175/18 та постанові Вищого господарського суду України від 24.12.2009р. у справі №13/19-388.

Погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту та про підстави застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 заяв по суті та клопотань з процесуальних питань не подали, участі представників у судовому засіданні не забезпечили, про дату і час судових засідань повідомлені.

Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням строків карантину, запровадженого в Україні через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України встановлено карантин, який в подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392, від 22.07.2020р. № 641, від 13.10.2020р. №956, від 09.12.2020р. № 1236, від 17.02. 2021р. № 104, від 16.06.2021р. №611, від 11.08.2021р. №855, від 22.09.2021р. № 981, від 15.12.2021р. № 1336, від 23.02.202р. № 229, від 27.05.2022р. №630 продовжено до 31 серпня 2022 року та з врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022р., № 259/2022 від 18.04.2022р. та 341/2022р. від 17.05.2022р.), з 24.02.2022р. встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, який продовжено до 23.08.2022р. та рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022р., та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022р. № 10-р.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, введення воєнного стану, права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи , встановив:

- постановою Президії обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств та Президії Тернопільської обласної ради профспілки працівників агропромислового комплексу № 36/П-20-4 від 27.10.1994р. «Про реорганізацію міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » , вирішено: - реорганізувати Міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Лісова пісня" Борщівського району, об`єднання «Тернопільсільгоспздравниця» в Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня»; - директору пансіонату розробити і зареєструвати Статут в установленому порядку, виготовити штампи та печатку із відповідними змінами; - працевлаштування працівників дитячого оздоровчого закладу «Лісова пісня» провести у відповідності до діючого трудового законодавства.

Відповідно до Історії перереєстрації юридичної особи, наданої Головним управлінням статистики у Тернопільській області, Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня» зареєстрований 16.01.1995 року, вид економічної діяльності за КВЕД 2005 - 85.11.3.- діяльність санаторно-курортних організацій, статутний фонд 461,00.

Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня» ( далі - Міжгосподарський пансіонат) діє на підставі Статуту затверджено Управлінням сільського господарства та продовольства Борщівської районної державної адміністрації, погодженого об`єднанням «Тернопільсільгоспздравниця» та Тернопільською обласною радою профспілки працівників агропромислового комплексу, зареєстрованого виконавчим комітетом Борщівської районної Ради народних депутатів 16.01.1995р. № 21143525.

Нормами Статуту Міжгосподарського пансіонату встановлено :

-Міжгосподарський пансіонат реорганізований із дитячого оздоровчого закладу «Лісова пісня» у пансіонат з лікуванням у відповідності з спільною постановою № 36/П-20-4 від 27 жовтня 1994р. (п.1.1 Статуту);

-створений колективним сільгосппідприємствами (господарствами-дольовиками) шляхом добровільного об`єднання частки своїх фінансових і матеріальних ресурсів та за рахунок коштів централізованого фонду соціального страхування колгоспників, з метою організації санаторно-курортного лікування працівників сільського господарства та їх дітей (п. 1.2 Статуту);

-входить в обласне об`єднання «Тернопільсьгоспздравниця», обласну раду профспілки АПК, а також в раду господарств дольовиків і підпорядковується їм (п. 1.4 Статуту);

- засоби пансіонату створюються з пайових внесків господарств-дольовиків, з Централізованого фонду соціального страхування колгоспників, відчислень від прибутків, отриманих в результаті власної діяльності, амортизаційних відчислень і інших джерел. Порядок визначення розмірів пайових внесків господарств-дольовиків і їх внесення установлюються рішенням зборів уповноважених господарствдольовиків (п.п.3.1,3.2 Статуту);

-розмір власних оборотних коштів затверджується зборами уповноважених господарств-дольовиків в порядку, який встановлений для нормування оборотних коштів аналогічних пансіонату профспілок (п. 3.4 Статуту);

-Вищим органом управління пансіонату є збори уповноважених представників господарств-дольовиків, які:- затверджують статут, у випадку необхідності вносять в нього зміни і доповнення з послідуючою реєстрацією; - розглядають заяви сільгосппідприємств і інших організацій про поступлення їх в склад учасників пансіонату; - визначають кількісний склад ради пансіонату і ревізійної комісії, його голови-директора і членів ревізійної комісії; - визначають розмір дольових внесків, строки, порядок їх внесення, причини збитковості пансіонату, покриття збитків; - затверджують перспективний план розвитку пансіонату, річні звіти, господарсько-фінансові плани, план капвкладень; - заслуховують звіт про роботу ревізійної комісії, затверджують акти ревізій; - розглядають заяви господарств про вибуття їх з членів дольовиків; - збори проводяться у відповідності з планом роботи, але не рідше одного разу в рік, а позачергові по вимозі ради пансіонату при участі не менше двох третіх його учасників (п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Статуту);

-ревізія господарсько фінансової діяльності пансіонату проводиться ревізійною комісією не менше одного разу в два роки, ревізійна комісія підзвітна зборам уповноважених господарств-дольовиків, висновки і рекомендації ревізійна комісія доповідає об`єднанню «Тернопільсільгоспздравниця» і обкому профспілки АПК (п. 6.2 Статуту);

-реорганізація і припинення діяльності пансіонату проводиться за рішенням зборів господарств-дольовиків, ліквідаційною комісією, призначеною зборами господарств-дольовиків, майно і кошти, які залишаються після погашення заборгованості пансіонату, розподіляються між господарствами дольовиками у відповідності з діючим законодавством (п. 7.1 Статуту).

До відомостей про засновників (учасників) Міжгосподарського пансіонату внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців «(колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)», без зазначення переліку засновників та їх часток.

Наказом Регіонального відділення № 116 від 16.05.2005р. створено комісію з перевірки наявності та визначення розміру державної частки у майні Міжгосподарського пансіонату та підготовки його до приватизації, за результатами роботи якої оформлені:

- Протокол № 13 від 29.09.2009 року, комісія ухвалила: визначити державну частку в майні Міжгосподарського пансіонату створеного за участю недержавних суб`єктів господарювання в розмірі 43,7073 відсотків; - зобов`язати керівника та головного бухгалтера Міжгосподарського пансіонату в термін до 09.10.2009 року подати до Регіонального відділення документи, які б підтверджували виділення ЦФССК в 1989 році коштів пансіонату на капітальне будівництво, та у разі подання таких, подати на затвердження Регіональному відділенню Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства станом на 29.09.2009 року;

- Акт комісії від 29.09.2009 року визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб`єктів господарювання міжгосподарського пансіонату, який затверджено наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 18.11.2011 року № 00523, згідно якого наявна державна частка складає 43,7073 % від майна пансіонату. Невід`ємними додатками акту є: - Протокол засідання комісії від 29.09.2009 року № 13; - Розрахунок балансової вартості майна міжгосподарського пансіонату на момент здійснення внесків держави та недержавних засновників (учасників) у майно Міжгосподарського пансіонату; - Довідка про обсяги внесків держави та недержавних засновників (учасників) у майно Міжгосподарського пансіонату; - Розрахунок умовної балансової вартості майна Міжгосподарського пансіонату на дату фактичного здійснення фінансової операції; - Розрахунок часток засновників (учасників) у майні Міжгосподарського пансіонату;

- Звіт комісії від 07.11.2011 року з визначення частки недержавних засновників у майні пансіонату (створена наказом №24 від 18.10.2011р. директора Міжгосподарського пансіонату в складі директора, головного бухгалтера, та зав. господарством) , відповідно до якого комісія, за результатами вивчення всіх архівних документів, які збереглись в пансіонаті про засновників, а також порядок реформування колективних господарств району, встановила, що інших засновників, крім трудового колективу у кількості 7 працівників, які працюють над зміцненням матеріальної бази більше десяти років, немає;

- Протокол № 1 від 08.11.2011 року, рішенням загальних зборів трудового колективу Міжгосподарського пансіонату, вирішено: - визнати недержавним засновником Міжгосподарського пансіонату трудовий колектив в складі 7 чоловік ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ); - розподілити частку недержавних засновників в майні Міжгосподарського пансіонату в розмірі 56,2927 відсотків між трудовим колективом; - затвердити результати визначення та розподілу часток між недержавними засновниками (учасниками); - передбачити в проекті засновницьких документів господарського товариства, в яке буде перетворено пансіонат, розподіл часток між недержавними засновниками (учасниками) відповідно до цього протоколу;

- Протокол від 30.11.2011р., рішенням загальних зборів недержавних засновників Міжгосподарського пансіонату, вирішено: - перетворити Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня» у Товариство з обмеженою відповідальністю; - внести зміни до установчих документів Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» у процесі його перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю на основі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року № 1182; - директору Міжгосподарського пансіонату ОСОБА_1 , у триденний термін, повідомити орган приватизації про рішення загальних зборів;

- Висновок суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "САМСОН" (30.04.2012 року погоджений Регіональним відділенням та затверджений директором Міжгосподарського пансіонату), ринкова вартість цілісного майнового комплексу (у формі діючого підприємства) Міжгосподарського пансіонату станом на 29.02.2012р., з включенням основних засобів соціально-культурного призначення, склала - 6 216 100 грн. (без врахування ПДВ); - 5 883 000 грн. (без врахування ПДВ) без включенням основних засобів соціально - культурного призначення;

- Протокол №15 від 16.05.2012 року, комісія з визначення частки держави у майні Міжгосподарського пансіонату та підготовки його до приватизації, вирішила: - визначити розмір статутного капіталу пансіонату - 5 883 000 грн; - затвердити результати визначення розміру часток кожного із засновників (учасників) Міжгосподарського пансіонату у грошовому виразі в майні господарського товариства: Регіональне відділення 43,7073 % (2571300,00грн.), ОСОБА_1 12,0243% (707390,00 грн.), ОСОБА_2 11,5494% (679451,00 грн.), ОСОБА_3 14,0720% (827856,00 грн.), ОСОБА_4 7,6640% (450873,00 грн.), ОСОБА_5 5,4900% (322977,00 грн.), ОСОБА_8 3,7600% (221201,00 грн.) та ОСОБА_6 1,7330% (101952,00 грн.); - розроблений комісією Статут ТОВ «Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня» подати на затвердження зборів засновників товариства (засновницьких зборів); - зобов`язати керівника ТОВ «Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня» ОСОБА_1 скликати збори засновників товариства;

- Протокол №1 від 27.11.2012 року, загальні збори засновників (учасників) Міжгосподарського пансіонату, за участі представника Регіонального відділення ФДМУ, вирішили: - визначити розмір статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату в сумі 5 883 000 грн.; - розподілити розмір статутного капіталу в сумі 5 883 000 грн. між засновниками (учасниками): 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області частка в майні господарського товариства (відсотки) 43,7073 % (2571300,00грн.); 2. ОСОБА_1 12,0243% (707390,00 грн.); 3. ОСОБА_2 11,5494% (679451,00 грн.); 4. ОСОБА_3 14,0720% (827856,00 грн.); 5. ОСОБА_4 7,6640% (450873,00 грн.); 6. ОСОБА_5 5,4900% (322977,00 грн.); 7. ОСОБА_8 3,7600% (221201,00 грн.); 8. ОСОБА_6 1,7330% (101952,00 грн.); - затвердити нову редакцію Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» та зобов`язати директора Міжгосподарського пансіонату ОСОБА_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в частині переліку засновників (учасників) пансіонату та їх часток.

Директор Міжгосподарського пансіонату Шеремета В.В. звернувся 19.02.2013р. до державного реєстратора реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області Борейко Ірини Миколаївни із заявою про проведення державної реєстрації змін до установчих документів, пов`язаних із зміною засновників, додавши: 1/ реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 2/ рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу); 3/ статут; 4/ нова редакція установчих документів (два примірники); 5/ копія платіжного доручення з відміткою банку; 6/ протокол №1 від 27.11.2012 року загальних зборів засновників (учасників) Міжгосподарського пансіонату .

Рішенням державного реєстратора № 441/01-07 від 19.02.2013 року документи, надані для проведення державної реєстрації, залишені без розгляду, по причині неподання документів передбачених ч.3 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відповідно до якої, у разі внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи (в редакції Закону від 03.02.2013 року).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.09. 2013 року у справі № 819/2072/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 року відмовлено Міжгосподарському пансіонату в позові до державного реєстратора реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Борейко І. М. про визнання дій неправомірними та незаконними щодо залишення документів без розгляду та зобов`язання вчинити реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу пов`язаних із зміною складу засновників на підставі поданих документів та протоколу № 15 від 16.05.2012р. Підставою відмови стало те, що позивач не звертався до державного реєстратора з приводу вчинення саме реєстраційної дії щодо внесення змін відомостей про юридичну особу, а звертався із заявою про вчинення реєстраційної дії щодо внесення змін до установчих документів (затвердження нової редакції статуту в якому відсутні відомості про засновників юридичної особи колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики), та не подав документів передбачених ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» щодо підстав їх виключення із засновників ).

За заявою директора ОСОБА_1 , державним реєстратором реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області Марущак О.В. 30.03.2016р. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Міжгосподарського пансіонату, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме внесено додаткову інформацію в графу «перелік засновників (учасників) юридичної особи», що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2016р. у справі №921/703/15-г/18, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2016р. та постановою Вищого Господарського Суду України від 27.03.2017р., задоволено позов першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до відповідачів: Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» та Відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації та визнано недійсними пункти 1.2, 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1 Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» зареєстрованого Виконкомом Борщівської народної ради народних депутатів від 16.01.1995 року, в частині заснування та участі в управлінні суб`єкта господарювання колективних сільгосппідприємств (господарств-дольовиків) та скасовано запис в Єдиному Державному Реєстрі у розділі «перелік засновників (учасників) юридичної особи» про те, що засновниками міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» є "колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)".

Державним реєстратором Тернопільської міської ради Береш Євгенією Миколаївною, 23.04.2018р., на виконання рішення суду від 18.05.2016р. у справі №921/701/15-г/18 проведено реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме у графі «перелік засновників (учасників) юридичної особи»: виключено запис «колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)».

Згідно даних Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором Млиновецької сільської ради Зборівського району, Тернопільської області ОСОБА_10 , на підставі рішення Борщівської міської ради № 33 від 20.11.2012року, проведено 03.08.2017 року державну реєстрацію права власності за Міжгосподарським пансіонатом з лікуванням «Лісова пісня», код ЄДРПОУ: 21143525 на цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_5 .

Неодноразові звернення Регіонального відділення з питань зміни складу недержавних засновників та проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, враховуючи рішення господарського суду Тернопільської області від 18.05.2016р. у справі №921/703/15-г/18, (листи №18-12-03640 від 19.09.2018р., №18-12-03987 від 12.10.2018р., №18-114-00999 від 12.11.2018р. та №18-114-01172 від 04.12.2019р.) Міжгосподарським пансіонатом залишені без розгляду.

Прокурор, як на підставу звернення в інтересах держави з позовом до суду посилається на те, що у рішенні господарського суду від 18.05.2016 року у справі №921/703/15-г/18 суд, дійшов висновку, що матеріалами встановлено наявність частки держави у майні пансіонату та, що відомості про державу, як засновника та учасника пансіонату повинні були бути включені в силу закону у статут Міжгосподарського пансіонат, а в подальшому і до ЄДР, проте відповідач ухиляється від здійснює таких заходів та такою бездіяльністю (неподання державному реєстратору заяви та передбачених документів) чинить перешкоди в управлінні державою майном, тому вважає, що обраний спосіб захисту є ефективним у даному спорі.

Суд, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками учасників доводи, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Господарськими товариствами, згідно зі ст. 79 Господарського кодексу України (далі ГК України), визнаються підприємства або інші суб`єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об`єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", яка кореспондується із ст.113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про господарські товариства", ст. ст. 87, 88 ЦК України, ст. ст.57, 82 ГК України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є Статут.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства ( ч.2 ст. 4 ЗУ "Про господарські товариства").

Відповідно до абз.5 ч.3.1, абз.1,2 ч.3.2 рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013 "…статутний (складений) капітал є однією з юридичних ознак господарського товариства. Статутний капітал Товариства складається з вкладів учасників, а його розмір становить сума вартості таких вкладів (частина перша статті 144 ЦК України, частина перша статті 87 ГК України). Передбачений в установчому документі розмір статутного капіталу розподіляється на частки кожного учасника пропорційно вартості його вкладу, тобто частка учасника в статутному капіталі Товариства має відповідати вартості його майнової участі в такому капіталі. Відтак особливістю статутного капіталу Товариства є його поділ на частки кожного з учасників, які у відповідності з цими частками управляють Товариством. Отже, розмір часток учасників Товариства встановлюється статутом (частина перша статті 140, абзац другий частини першої статті 143 ЦК України, частина четверта статті 82 ГК України, частина перша статті 50, частина перша статті 51 Закону). Участь у Товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частини перша, третя статті 167 ГК України".

Виходячи із наведених норм, беручи до уваги те, що спеціальний закон, який би регулював порядок створення та діяльність приватних підприємств (заснованого на змішаній формі власності) відсутній, враховуючи, що Міжгосподарський пансіонат за даними Статуту в редакції 1995 року, створений за участі недержавних засновників колгоспів дольовиків, станом на дату прийняття рішення статут не приведений у відповідність до рішення господарського суду від 18.05.2016 року у справі №921/703/150г/18 , прокурором та позивачем оспорюється частка держави у статутному фонді, а отже, за всіма ознаками пансіонат відноситься до господарських товариств, а тому суд застосовує при вирішенні даного спору норми, що регулюють діяльність господарських товариств (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.10.2017 року у справі № 921/355/16-г/140).

Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону .

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом. Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (висновок Верховного суду викладений у п.4.5 постанови від 19.05.2020р. у справі № 910/9167/19).

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, а судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (висновки сформульовані в п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16,п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у спосіб встановлений ст. 16 ЦК України: - визнання права; - визнання правочину недійсним; - припинення дії, яка порушує право; - відновлення становища, яке існувало до порушення; - примусове виконання обов`язку в натурі; - зміна правовідношення; - припинення правовідношення; - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; - відшкодування моральної (немайнової) шкоди; -) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов`язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Розглядаючи справу та враховуючи вищезазначені норми законодавства, судову практику, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (висновок Великої палати Верховного суду викладений у п.п.6.6, 6.7 постанови від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19 ).

Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 22.10.2019 року у справі №923/876/16).

За змістом позовної заяви прокурор і позивачі прагнуть відновлення складу учасників Міжгосподарського пансіонату, до яких, за їх твердженням, крім недержавних суб`єктів господарювання належить і держава, шляхом визнання права власності держави на частку та корпоративні права у статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату, що становить 43,7073% статутного капіталу вартістю 2 571 300, 00 гривень , скасування запису в Єдиному державному реєстрі про те, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Міжгосподарського пансіонату є ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду 0,00 гривень та зобов`язання державного реєстратора включити до Єдиного державного реєстру дані про те, що засновником пансіонату з лікуванням Лісова пісня є держава в особі Регіонального відділення з розміром статутного фонду 2 571 300, 00 грн., що становить 43,7073%.

При цьому позовні вимоги про визнання права власності на частку у статутному капіталі підприємства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, вичерпний перелік способів захисту учасників (засновників) товариства міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі Закон про державну реєстрацію) , норми якого є спеціальними.

Відповідно до ч. 5. ст.17 Закону про державну реєстрацію, для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі та один із таких відповідних документів (п.3): а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; є) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства (частина п`ята в редакції Закону від 06.12.2019року).

Відомості про юридичну особу, зокрема, його засновників, вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: переліку засновників та учасників (крім учасників громадських організацій, акціонерних товариств, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, благодійних фондів та політичних партій) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа (п.8 ч.2 ст.9 Закону про реєстрацію в редакції Закону від 03.10.2019 року).

Отже, належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону про державну реєстрацію).

Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Слід зазначити, що надані прокурором та позивачем докази на підтвердження наявності та розміру частки держави та недержавних засновників у статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату створеного в результаті реорганізації, та на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, не є беззаперечними.

Так, посилання прокурора та позивача на те, що розмір статутного капіталу (5 883 000,00 грн.) та частки засновників (держава: 43,7073% - 2 571 300,00грн.; недержавні засновники: 56,2927% - 3 311 700,00грн.) встановлені рішенням господарського суду від 18.05.2016 року у справі № 921/703/15-г/18, яке має приюдиційне значення у даній справі, судом відхиляються, з огляду на наступне:

- відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України , обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

- не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду ( правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі № 320/4938/17, п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення");

- щодо предмету судового спору та прийнятого рішення у справі № 921/703/15-г/18, свідчить його резолютивна частина: «Визнати недійсними п. 1.2, 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1 Статуту міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" зареєстрованого виконкомом Борщівської народної ради народних депутатів від 16 січня 1995 року, в частині заснування та участі в управлінні вказаним суб`єктом господарювання колективних сільгосппідприємств (господарств-дольовиків).

Скасувати запис в Єдиному Державному Реєстрі у розділі "перелік засновників (учасників) юридичної особи …" про те, що засновниками міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є "колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)".

Отже, питання встановлення розміру статутного фонду Міжгосподарського пансіонату, розподілу його між учасниками, не було предметом спору даної справи, а тому оцінка судом обставин справи щодо участі держави у створені Міжгосподарського пансіонату не має преюдиційного значення для даної справи.

Як свідчать дані ЄДР (станом на 20.02.2020 року), на виконання рішення суду у справі № 921/703/15-г/18, внесені зміни до відомостей щодо юридичної особи, які зареєстровані 23.04.2018 року, а саме: - у графі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи, в тому числі частки кожного із засновників (учасників): прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, якщо засновник фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник юридична особа» виключений запис про те, що засновниками (учасниками) юридичної особи є колективні сільгосппідприємства (господарствадольовими), у зв`язку з чим ЄДР не містить відомостей про засновників Міжгосподарського пансіонату, який за його даними є колективним підприємством з розміром статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) 0,00грн. При цьому суд зазначає, що статут не приведений у відповідність до рішення суду, а тому діє в редакції 1995 року.

Відсутність доказів встановлення у порядку передбаченому законодавством розміру статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату, переліку його засновників (учасників) та доказів розподілення статутного капіталу на частки між кожним засновником (учасником), унеможливлює внести зміни до ЄДР щодо юридичної особи.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема: право власності на нерухоме майно; право володіння; право господарського відання.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст.1 Закону про державну реєстрацію).

Згідно відомостей Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (дата реєстрації 03.08.2017 року), єдиним власником цілісного майнового комплексу є юридична особа - Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", а не ОСОБА_1 .

Із постанови Президії обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств та Президії Тернопільської обласної ради профспілки працівників агропромислового комплексу № 36/П-20-4 від 27.10.1994р.про створення Міжгосподарського пансіонату, із змісту його Статуту, матеріалів реєстрації підприємства не можливо встановити у який спосіб проведена реорганізація та створення підприємства, та чи є останній правонаступником прав і обов`язків реорганізованого підприємства, що є суттєвим у даному спорі.

Так, відповідно до ст.37 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, в редакції Закону на момент створення Міжгосподарського пансіонату (втратив чинність 01.01.2004 року) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Відповідно до ст.112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Відповідно до ч. ч. 1, 4-7 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні » від 27.03.1991 року, в редакції Закону на момент створення пансіонату (втратив чинність 16.01.2003 року) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; - підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України; - у разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття; - при приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов`язки приєднаного підприємства; - у разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства; - при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства; - при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні » джерелами формування майна підприємства, зокрема, є: - грошові та матеріальні внески засновників; - капітальні вкладення і дотації з бюджетів; - інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Доказів щодо перевірки прокурором та позивачем правового статусу піонерського табору «Лісова пісня» ( статут, положення, відомості щодо його засновників, формування статутного капіталу, майна , докази реєстрації як юридичної особи тощо), його реорганізації у Міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Лісова пісня" Борщівського району, об`єднання "Тернопільсільгоспздравниця" (статут, відомості щодо його засновників, формування статутного капіталу, майна, докази правонаступництва, докази реєстрації як юридичної особи та виключення із реєстру тощо), який реорганізовано у Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", враховуючи відсутність відомостей у ЄДР щодо правонаступництва останнього, не надано.

Надані платіжні доручення №39 від 20.04.1989р., №109 від 09.11.1989р. та №5 від 25.01.1990р., які прокурор та позивач вважають доказами внеску держави до статутного капіталу пансіонату, то відповідно до таких одержувачем коштів є - піонерський табір « ІНФОРМАЦІЯ_1 », платником обласне об`єднання «Тернопільколгоспздравниця», а підстава їх перерахування Фінансування капвкладень згідно постанови №4 від 21.02.89р.

Враховуючи, що капітальні вкладення і дотації з бюджетів є окремим джерелом формування майна юридичної особи, а тому матеріалами не підтверджено, що перераховані до створення Міжгосподарського пансіонату кошти на будівництво піонерського табору «Лісова пісня» у період з 1971- 1975 роки (Довідка робочої групи на виконання наказу Фонду державного майна України від 17.10.2014р. № 2446) та з 1989 -1990 роках (вищезазначені платіжні доручення ), спрямовані на формування статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату.

Щодо посилання прокурора та позивача на те, що частка та розмір держави у статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату на момент його створення ( 16.01.1995 року) у розмірі 621,548 тис. крб. підтверджено Висновком судового економічної експертизи проведеної у справі №921/703/15-г/18, то такий не узгоджується із відомостями з ЄДРПОУ надані Головним управлінням статистики у Тернопільській області, відповідно до яких статутний капітал Міжгосподарського пансіонату на момент створення (16.01.1995 року ) та до внесення змін (14.05.2012 року) складав - « 461,00».

Також, суд звертає увагу, що прокурор та позивач не надали переліку та розміру часток кожного недержавного засновника у статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату, без зазначення яких не можливо провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в порядку передбаченому чинним законодавством.

Приймаючи до уваги викладене, у даному спорі, враховуючи принцип процесуальної економії, належному способу захисту позивача відповідатиме звернення до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» та розмірів часток кожного учасника і саме рішення суду з цього предмету згідно підп. «д» п. 3 ч.5 ст. 17 Закону про державну реєстрацію, є підставою для вчинення державним реєстратором дій щодо державної реєстрації, які є похідними від первинної вимоги.

Обрання прокурором та позивачем невірного способу захисту, є безумовною підставою відмови у позові.

При таких обставинах, суд приймає до уваги доводи відповідача щодо невірно обраного позивачем способу захисту, та відмовляє у позові.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.

Повне судове рішення складено 30 червня 2022 року.

Головуючий суддя М.С. Стадник

Судді С.Г. Стопник

Я.Я. Боровець