Постанова

від 05.07.2022 по справі 759/19709/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 759/19709/18 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2764/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

06 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Семенюк Т.А.

Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі - Стешенко М.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання спільно однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільно нажитого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна,-

В С ТА Н О В И В :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування вимог на те, що з серпня 1994 рокупо березень 2018 року позивач проживала спільно однією сім`єю з відповідачем ОСОБА_2 , за час спільного проживання у сторін народилось двоє дітей, син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як вказує позивач, за вказаний період сторони проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, здійснювали придбання речей в інтересах сім`ї.

У зв`язку із викладеним та з врахуванням уточнених та збільшених позовних вимог просила: - встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.01.2004 р. до 01.03.2018 р.;

- визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно:садовий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33364431), земельнуділянку кадастровий номер 8000000000:75:147:0076 загальною площею 0,0603 га за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:147:0075 загальною площею 0,0603 га за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб «Мерседес Бенц» 2017 рокувипускудата реєстрації 25.11.2017 р.;

- в порядку поділу спільного сумісного майна, визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину садового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33364431), Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:147:0076 загальною площею 0,0603 га за адресою: АДРЕСА_2 , Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:147:0075 загальною площею 0,0603 га за адресою: АДРЕСА_1 , визначити частки у спільному майні подружжя і стягнути грошову компенсацію вартості неподільного майна-транспортного засобу «Мерседес Бенц» 2017 р. випуску дата реєстрації 25.11.2017 р. в розмірі 1011750 грн. у разі внесення відповідачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок;

- витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , її та доньки документи та цінні речі;

- виділити ОСОБА_1 частину меблів та побутової техніки придбаної за час спільного проживання однією сім`єю;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину статутних внесків ТОВ «ЛІКОМ -2000» - 1596000 грн., ТОВ «ЕТІЛ-Україна» - 35000 грн., ТОВ «ІНКОМ-ОІЛ ПЛЮС» -1200 грн.

У травні 2019 року відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 посилаючись в обґрунтування вимог на те, що з1994 року проживав разом з ОСОБА_1 , за час спільного проживання, ОСОБА_1 ніде не працювала та не мала власного доходу, в 1996 році ним було надано кошти на придбання на ім`я останньої квартири АДРЕСА_4 , однак в 2015 році ОСОБА_1 самостійно, без його згоди,вказану квартиру продала, кошти від продажу не було розділено.

Також вказував, що за час спільного проживання за його кошти було придбано ряд як рухомого так і не рухомого майна, яке було зареєстроване як на його ім`я так і на ім`я ОСОБА_1 .

У зв`язку із викладеним, просив визнати спільною сумісною власністю сторін: - грошові кошти отримані ОСОБА_1 від продажу квартири АДРЕСА_4 в розмірі 38000 доларів США, що станом на 02.05.2019 р. становить 1006722 грн.;

-земельну ділянкуплощею 0,0681 га для будівництва та обслуговування житлового будинку що розташована в АДРЕСА_5 (кадастровий номер 8000000000:75:206:0021), садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_5 площею 322,10 кв.м., транспортний засіб - автомобіль « SUBARU» 2014 року випуску, сірого кольору, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - легковий універсал -В; садовий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33364431); земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:147:0076 загальною площею 0,0603 га за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:147:0075 загальною площею 0,0603 га за адресою: АДРЕСА_1 .

- здійснити поділ спільного сумісного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на наступне майно вартістю 6012500 грн., що складається з садового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33364431), вартістю 4642200 грн.; земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:147:0076 загальною площею 0,0603 га за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 686900 грн.; земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:147:0075 загальною площею 0,0603 га за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 683400 грн..

- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на: садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_5 площею 322,10 кв.м., вартістю 4667000 грн.; земельну ділянку площею 0,0681 га для будівництва та обслуговування житлового будинку що розташована в АДРЕСА_5 (кадастровий номер 8000000000:75:206:0021), вартістю 974100 грн.; транспортний засіб - автомобіль « SUBARU» 2014 року випуску, сірого кольору, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - легковий універсал -В., вартістю 351600 грн.

- стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі Ѕ частини коштів від продажу квартири АДРЕСА_4 в розмірі 503361 грн., зобов`язавши останню перерахувати вказані кошти на банківський рахунок ОСОБА_2 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року заявлені позовні вимоги основного позову та зустрічного позову задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 січня 2004 рокупо 01 березня 2018 року.

Визнано спільною сумісною власністю сторін:

- садовий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33364431);

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:147:0076 загальною площею 0,0603 га за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:147:0075 загальною площею 0,0603 га за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0681 га для будівництва та обслуговування житлового будинку що розташована в АДРЕСА_5 (кадастровий номер 8000000000:75:206:0021);

- садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_5 площею 322,10 кв.м.,

- транспортний засіб - автомобіль «SUBARU» 2014 року випуску, сірого кольору, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , тип - легковий універсал -В.

Здійснено поділ спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано в порядку поділу майна право власності за ОСОБА_1 на:

- садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_5 площею 322,10 кв.м., вартістю 4667000 грн.;

- земельну ділянку площею 0,0681 га для будівництва та обслуговування житлового будинку що розташована в АДРЕСА_5 (кадастровий номер 8000000000:75:206:0021), вартістю 974100 грн.;

- транспортний засіб - автомобіль «SUBARU» 2014 року випуску, сірого кольору, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - легковий універсал -В., вартістю 351600 грн., а всього майна на 5 992 700 грн.

Визнано в порядку поділу майна право власності за ОСОБА_2 на:

- садовий будинок АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер майна 33364431), вартістю 4642200 грн.;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:147:0076 загальною площею 0,0603 га за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 686900 грн.;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:147:0075 загальною площею 0,0603 га за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 683400 грн., а всього майна на 6 012 500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю у вартості поділеного майна в розмірі 19 800 грн..

В задоволенні іншої частини заявлених вимог основного позову відмовлено. В задоволенні іншої частини заявлених зустрічних позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір відповідно до частини задоволених позовних вимог в розмірі 9605 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збірвідповідно до частини задоволених позовних вимог в розмірі 9605 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнитипервісні позовнівимоги у повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що судом першої інстанції неправильно встановлено перелік майна, яке може бути визначено спільно нажитим майном, не враховано доходи відповідача, позивача від здачі в оренду нерухомого майна, не оцінено вклад кожного в придбанні оспорюваного майна.

На думку апелянта, судом не враховано, що на день подання позову на утриманні позивачки перебувала неповнолітня дитина.

29.09.2020 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на висновки суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання спільним майном подружжя транспортного засобу - автомобіля «Mercedes-Benz», компенсації статутних внесків та визначення порядку поділу майна подружжя, що є спільною сумісною власністю скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля «Mercedes-Benz» GLE350 dспільним сумісним майном подружжя та його поділ скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада

2020 року залишенобез змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга в частині, переданій на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, підлягає задоволенню.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 01 січня 2004 року по 01 березня 2018 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Рішення суду про встановлення зазначеного факту набрало чинності 16 листопада 2020 року.

Судом встановлено, що дата реєстрації транспортного засобу «Мерседес Бенц» 2017 року випуску за ОСОБА_2 здійснено 25 листопада 2017 року.

Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС України від 08.04.2019 р. станом на 08.04.2019 р. за ОСОБА_2 не зареєстровано транспортні засоби, щодо транспортного засобу «Мерседес Бенц» 2017 р.випуску то вказаний транспортний засіб було перереєстровано в Територіальному сервісному центрі 8043 16.03.2019 р. на ім'я ОСОБА_6 ( а.с. 191 т.с. 1).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав їх необґрунтованими, оскільки транспортний засіб 16 березня 2019 року було перереєстровано з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 .

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

За ст. 74 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19).

У сімейному законодавстві існує презумпція спільної сумісної власності подружжя. Вона вказує на те, що будь- яке майно, придбане в шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя, окрім майна, виключеного з цивільного обороту. Таким чином, можна зробити висновок про те, що все нерухоме та рухоме майно, а також інші речі, що були набуті подружжям у шлюбі, є об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб« Мерседес Бенц »було зареєстровано за ОСОБА_2 25 листопада 2017 року, тобто в період проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а відтак вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю сторін, оскільки доказів придбання його за особисті кошти ОСОБА_2 суду першої інстанції надано не було.

Перереєстрація спірного транспортного засобу в Територіальному сервісному центрі №8043 16.03.2019 року з ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_6 не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання автомобіля спільним майном сторін.

Доказів про вчинення правочину щодо даного транспортного засобу із згоди позивачки суду не надано, тому, висновки суду першої інстанції в цій частині є незаконними та не обґрунтованими.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання представника ОСОБА_2 на відсутність позовних вимог щодо вказаного автомобілю, так як позивач відмовився від них шляхом подачі заяви про збільшення позовних вимог і вважає їх безпідставними, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи, у яких відсутнє будь - яке судове рішення про прийняття відмови позивача від позовних вимог, відповідно до положень ЦПК України.

Не підтверджуються вказані доводи і звукозаписами судових засідань, які містяться в матеріалах справи.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглядав ці вимоги поряд з іншими, зробив відповідні висновки в цій частині та прийняв судове рішення.

Відтак,колегія суддів критично оцінює доводи відповідача про придбання транспортного засобу «Мерседес Бенц» за особисті кошти відповідача, оскільки на підтвердження вказаного не надано належних та допустимих доказів.

Колегія суддів, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не приймає до уваги надану відповідачем до письмових пояснень ксерокопію заяви від імені ОСОБА_1 від 14.05.2019 року щодо транспортного засобу «Мерседес Бенц», оскільки дана заява не була подана стороною відповідача до суду першої інстанції при ухваленні рішення, відповідачем не зазначено жодної поважної причини щодо неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції. Крім того, ОСОБА_1 заперечувала проти написання такої заяви, а також заперечувала факт відмови від позовних вимог в цій частині.

Оскільки у сімейному законодавстві існує презумпція спільної сумісної власності подружжя, вона вказує на те, що будь-яке майно, придбане в шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя, окрім майна, виключеного з цивільного обороту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що автомобіль «Мерседес Бенц» 2017 року випуску,який був набутий подружжям у шлюбі, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

За змістом статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності.

Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Оскільки автомобіль є неподільною річчю, а тому відповідно до правил статті 71 СК України він не може бути предметом поділу.

Звертаючись до суду із позовними вимогами, ОСОБА_1 просила визначити частки у спільному майні подружжя і стягнути грошову компенсацію вартості неподільного майна -транспортного засобу «Mercedes-Benz» GLE 350 d.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкції правил статті 60 СК України свідчать про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18). Підстав відступити від зазначених висновків не встановлено.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Згідно з частиною третьою статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною четвертою статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Верховний Суд, задовольняючи частково касаційну скаргу ОСОБА_2 , у своїй постанові від 20 жовтня 2021 року зазначив, що у разі, коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

За обставин відчуження відповідачем спірного автомобіля на користь третьої особи, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача Ѕ частини його вартості визначеної на час розгляду справи, а не визнання права власності на Ѕ його частини, оскільки поділу підлягає майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, або ж кошти, які були отримані в результаті відчуження майна без згоди іншого співвласника.

Судом апеляційної інстанції роз`яснено сторонам їх право надати суду належні та допустимі докази щодо ринкової вартості спірного автомобіля.

Клопотань про проведення судової автотоварознавчої експертизи задля встановлення дійсної ринкової вартості автомобіля жодна зі сторін не заявила.

Проте, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції надала цінову довідку, зроблену оцінювачем ПП «Приват-Інвеста», що вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна (транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ» модель GLE 350D, 2017 року випуску, об`єм двигуна 2987 см3) , станом на 31 березня 2019 року складає 1866903 грн.

Як вбачається з договору купівлі-продажу № 8043/2019/1362841 транспортного засобу, 16 березня 2019 року ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_6 придбала автомобіль «Мерседес Бенц» 2017 року випуску за ціною 800 000 грн.

При цьому, відповідачем не надано висновок оцінювача щодо вартості автомобіля на момент продажу.

Колегія суддів вважає, що ціна продажу автомобіля, зазначена у договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 16 безеня 2019 року не відображає дійсну ринкову вартість автомобіля та не може братися за основу розрахунку компенсації Ѕ його частки.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).

Згідно із приписами частини першої статті 81, частини першої статті 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вказані вище обставини та з метою забезпечення реального, справедливого й ефективного вирішення справи в частині поділу спірного транспортного засобу, колегія суддів вважає за необхідне врахувати надані ОСОБА_1 докази щодо вартості автомобіля «Мерседес Бенц» 2017 року випускута стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля «MERSEDES-BENZ» модель GLE 350D, 2017 року випуску в розмірі 933 351 грн. 50 коп.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля «Mercedes-Benz» GLE350 dспільним сумісним майном подружжя та його поділ постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення в зазначеній частині з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення зазначених вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля «Mercedes-Benz» GLE350 dспільним сумісним майном подружжя та його поділ - скасувати, прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення зазначених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_8 ) 933 351 грн. 50 коп. в порядку компенсації вартості 1/2 частини автомобіля «Mercedes-Benz» GLE350 d.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст виготовлено 11 липня 2022 року.

Головуючий

Судді