Постанова

від 10.01.2023 по справі 759/19709/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/19709/18 головуючий у І інстанції: Колдіна О.О. провадження 22-ц/824/2126/2023 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Суханової Є.М.

за участю секретаря: Даньшиної І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 19 серпня 2022 року за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича про примусове проникнення до житла у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання спільно однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільно нажитого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 року надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , яке обґрунтовано тим, що у його провадженні перебуває зведене виконавче провадження, щодо примусового виконання виконавчого листа, що видав Святошинський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 798 000 грн., та виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 8 193,30 грн.

В ході виконавчого провадження встановлено, що боржник ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , будучи обізнаним про відкриття зведеного виконавчого провадження, ухиляється від виконання рішення суду та погашення заборгованості перед стягувачем, а також не надає приватному виконавцю доступу до належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_1 повідомлений про необхідність надання доступу приватному виконавцю до садового будинку АДРЕСА_2 , з метою перевірки майнового стану боржника, виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, а також проведення його опису та арешту; не допускає в установленому законом порядку виконавця до вказаного майна.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 19 серпня 2022 року подання задоволено, надано дозвіл приватному виконавцю про проникнення до садового будинку та земельної ділянки.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні подання.

Вказує, що приватним виконавцем не було надано належних доказів на підтвердження вручення ОСОБА_1 постанов винесених в ході здійснення виконавчого провадження.

Крім того, зазначає, що боржник не отримував вимоги приватного виконавця про надання доступу до земельної ділянки та садового будинку.

Зауважує, що приватним виконавцем було виявлено рухоме майно боржника - автомобіль, вартість якого є достатньою для виконання судового рішення, при цьому не звернувши стягнення на нього, виконавець розпочав звернення стягнення на нерухоме майно.

Вважає, що у даному випадку приватний виконавець не надав доказів про те, що ним вичерпано всі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення

У відзиві на апеляційну скаргу, представник приватного виконавця вказує, що триваюча пасивна поведінка боржника не свідчить про неможливість виконувати передбачені законодавством обов`язки та є свідомим затягуванням примусового виконання рішення, яке набуло законної сили.

Посилання на наявність у боржника рухомого майна відхиляє, оскільки боржником не надано пояснень з приводу неможливості його надання для опису та оцінки, перебування транспортного засобу в розшуку доводить його приховування з метою унеможливлення звернення стягнення на таке майно.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав свою позицію, Мілоцький О.Л. виступив проти задоволення апеляційної скарги, інші належним чином повідомлені учасники справи не з`явились.

У відповідності до вимог ст.ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що приватниим виконавцем належним чином обґрунтовано та надано відповідні докази, щодо необхідності проникнення до житла боржника з метою опису та арешту майна боржника та подальшої оцінки.

Колегія суддів погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича перебуває зведене виконавче провадження № 63813513 яке складається з виконавчого провадження № 63811716 з примусового виконання виконавчого листа № 759/19709/18 від 27.11.2020 року що видав Святошинський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 798000,00 грн., як компенсацію 1/2 частки внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «ЛІКОМ-2000», 17500,00 грн., як компенсацію 1/2 частки внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «ЕЛІТ-Україна»; виконавчого провадження № 63812590 з примусового виконання виконавчого листа № 759/19709/18 від 27.11.2020 року що видав Святошинський районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 8193,30 грн.

03 грудня 2020 року приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63811716 з виконання виконавчого листа № 759/19709/18 виданого 27.11.2020 року Святошинським районним судом м. Києва.

03 грудня 2020 року приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 63813513, де боржником є ОСОБА_1 .

03 грудня 2020 року приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. було винесено постанову про арешт майна боржника та арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 63811716.

За неодноразовими виходами приватного виконавця Мілоцького О.Л. за адресою: АДРЕСА_3 , було встановлено відсутність боржника за вказаною адресою, про що складено акт приватного виконавця від 29.01.2021 року, 05.11.2021 року, 24.12.2021 року, 28.10.2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи безперешкодно входити до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення.

Пунктом 13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець звертається до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Процесуальний порядок вирішення питання про примусове проникнення до житла регламентовано ст. 439 ЦПК України, якою передбачено, що при виконанні судових рішень державний виконавець наділений правом звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

За таких умов, ураховуючи що боржник чинить перешкоди державному виконавцю у вчиненні виконавчий дій, що підтверджується актами державного виконавця, копіями надісланих вимог, суд першої інстанції вірно вважав подання обґрунтованим.

Посилання апелянта на те, що його не було належним чином повідомлено про проведення виконавчих дій спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, щодо виявлення рухомого майна боржника - автомобіля, на який може бути звернено стягнення, оскільки вказаний автомобіль ОСОБА_1 не було надано для опису, попри вимогу приватного виконавця.

Разом із цим, вжиття таких заходів, у даному конкретному випадку, є необхідним для забезпечення основного принципу цивільного судочинства - обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Мілоцький О.Л. просив стягнути із ОСОБА_1 понесені витрати на правничу дорогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 8300 грн.

Колегія суддів зауважує, що нормами ст. 137 ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається із наданих доказів, витрати на правничу допомогу включають в себе підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу адвокатом Гуримським О.В.

Колегія суддів вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8300 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, які включали в себе виключно підготовку та подання відзиву, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 19 серпня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І. Сліпченко

Судді: Є.М. Суханова

Л.П. Сушко