Рішення

від 10.07.2022 по справі 824/427/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 р. м. Чернівці Справа № 824/427/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа ПП «Захід-Зем», про визнання рішення і бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області (далі відповідач або Держгеокадастр), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 04.11.2021 року, просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення відділу Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області, оформленого висновком від 22 грудня 2015р. за №19-28-99.3-542/26-15, яким відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва на території Дністрівської сільської ради урочище Атаки Кельменецького району, Чернівецької області;

- визнати протиправною бездіяльність відділу Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області щодо ненадання довідки з державної статистичної звітності (форма 6-зем) на земельну ділянку відносно якої ПП «Захід-Зем» розроблено проект землеустрою №679 від 02.09.2015 р.;

- зобов`язати відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відносно якої розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва на території Дністрівської сільської ради урочище Атаки Кельменецького району, Чернівецької області, у формі довідки.

1.2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року (головуючий суддя Дембіцький П.Д.) позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

1.3. Ухвалою суду (головуючий суддя Дембіцький П.Д.) від 30.05.2017 року, занесеною до журналу судового засідання, з урахуванням вимог ст. 55 КАС України допущено заміну сторони - відповідача Відділу Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області на його правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

1.4. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року (головуючий суддя Дембіцький П.Д.). адміністративну справу № 824/427/16-а, Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва на території Дністрівської сільської ради, ур. "Атаки" Кельменецького району, Чернівецької області згідно опису, надіслано Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яке розташоване за адресою: 46001, м. Тернопіль, вулиця Січових стрільців. Провадження в адміністративній справі №824/427/16-а зупинено до одержання висновку експертизи.

1.5. У зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя № 1905/0/15-21 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Чернівецького окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та наказу голови суду № 89-к/тр «Про відрахування зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду судді Дембіцького П.Д.» від 03.09.2021 р., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімова О.В.

1.6. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Анісімов О.В.) від 07.09.2021 року адміністративну справу прийнято №824/427/16-а до провадження суддею Анісімовим О.В. Поновлено провадження в адміністративній справі №824/427/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа ПП "Захід-Зем", про визнання рішення і бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Витребувано з Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз адміністративну справу №824/427/16-а.

1.7. 17.11.2021 року від представника відповідача та 18.11.2021 року від представника позивача надійшли заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. Наказом Головного Управління Держземагенства у Чернівецькій області від 08.07.2015 року №24-835/14-15-сг надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована у с Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області, урочище «Атаки». На виконання даного наказу, позивачем укладено договір про виконання робіт із землеустрою, а ПП «Захід-Зем» на виконання його умов виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої в с. Дністрівка. Кельменецького району, Чернівецької області, урочище «Атаки».

2.2. 20.11.2015 року ПП «Захід-Зем» супровідним листом направлено відповідачу - відділу Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області проект землеустрою, з метою отримання довідки з державної статистичної звітності (форма 6-зем) на земельну ділянку щодо якої розроблено проект землеустрою та висновок про погодження проекту землеустрою. За наслідками розгляду листа, відділом Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області надано висновок від 22.12.2015 року №19-28-99.3-542/26-15, яким проект землеустрою не погоджено та повернуто землевпорядній організації.

2.3. В обґрунтування позовних вимог у поданих до суду завах по суті справи позивач зазначає, що нею виконані усі передбачені законодавством вимоги, які необхідні для погодження Держгеокадастром проектної документації, а тому такий висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Позиція відповідача

2.4. У поданих до суду заявах по суті справи, зокрема заперечення проти позову, що надійшло до суду 19.07.2016 року, а також відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 27.09.2021 року, представники відповідача заперечують щодо задоволення позову, виходячи із наступного.

2.5. Так, відповідно до Положення про Відділ Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області та ст. 186-1 Земельного кодексу України, керуючись чинним законодавством, що регулює земельні відносини, відділ розглянув проект землеустрою та надав висновок від 22.12.2015 року № 19-28-99.3-542/26-15, яким відмовлено у погодженні вказаного проекту землеустрою з наступних підстав:

- невідповідності положень проекту статтям 60, 61 Земельного кодексу України;

- невідповідності положень проекту Технічній документації по розробці схеми організації території (проекту землеустрою) масиву садівничих ділянок та об`єктів оздоровчого, рекреаційного і соціально-побутового призначення на території Дністрівської сільської ради, в урочищі «Атаки» Кельменецького району Чернівецької області, затвердженій розпорядженням Кельменецької районної державної адміністрації від 13 квітня 2007 року та погодженій відповідними службами;

- відсутності інформації в матеріалах проекту про межі прибережної захисної смуги, а саме: про крутизну схилу та координати межі (ст. 60 Земельного кодексу України);

- невідповідності положень фактичним землекористувачам (п 24 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051).

2.6. Крім зазначеного, розробнику проекту землеустрою запропоновано:

- усунути недоліки проекту;

- надати пропозиції щодо внесення змін до Технічної документації по розробці схеми організації території (проекту землеустрою) масиву садівничих ділянок та об`єктів оздоровчого, рекреаційного і соціально-побутового призначення на території Дністрівської сільської ради, в урочищі «Атаки», Кельменецького району Чернівецької області в установленому порядку;

- винести в установленому порядку межу прибережної захисної смуги та зазначити її на відповідних графічних частинах проекту або подати проект на погодження після затвердження проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж прибережної захисної смуги в урочищі «Атаки» на території Дністрівської сільської ради Кельменецького району;

- подати копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, які б добре читались.

2.7. У відповідності до частини 8 статті 186-1 Земельного кодексу України у висновку відділу від 22.12.2015 року № 19-28-99.3-542/26-15 надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та строк для усунення таких недоліків - 6 місяців. Доопрацьований проект землеустрою для надання висновку про його погодження до Відділу повторно не подавався.

2.8. Таким чином, вважають рішення Відділу Держгеокадастру у Кельменецькому районі, оформлене висновком від 22.12.2015 року № 19-28-99.3-542/26-15 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність безоплатно для ведення індивідуального садівництва в урочищі «Атаки» на території Дністрівської сільської ради (за межами населеного пункту) Кельменецького району Чернівецької області правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

2.9. Також стосовно ненадання Відділом довідки з державної статистичної звітності (за даними форми 6-зем) зазначають, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 року №523-р затверджено перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг, зокрема, п. 43 вказаного переліку - «Видача довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями». Пункт 8 вказаного розпорядження зобов`язує органи виконавчої влади, що є суб`єктами надання адміністративних послуг, наведених у переліку, забезпечити недопущення прийому заяв суб`єктів звернень (у тому числі тих, що надійшли поштою) щодо адміністративних, послуг, які надаються через центри їх надання, та видачі суб`єктам звернень оформлених результатів надання адміністративних послуг. Таким чином, для отримання довідки з державної статистичної звітності (за даними форми 6-зем) позивачу або уповноваженій нею особі слід звернутись із заявою до центру надання адміністративних послуг.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Наказом Держгеокадастру від 08.07.2015 року, №24-835/14-15-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із земель державної власності сільськогосподарського призначення розташованої на території Чернівецької області, Кельменецького району. Дністрівської сільської ради, урочище «Атаки» (за межами населеного пункту) з подальшою передачею її зазначеній громадянці у власність (Т.1, а.с.11).

3.2. За замовленням ОСОБА_1 . Приватним підприємством «Захід-Зем» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої в с. Дністрівка. Кельменецького району, Чернівецької області, урочище «Атаки» (Т.1, а.с. 14-35).

3.3. 20.11.2015 року ПП «Захід-Зем» супровідним листом направлено Відділу Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області проект землеустрою, за наслідками розгляду якого Відділом Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області листом від 16.11.2015 року №05.1/2001 повідомлено, що згідно статті 186-1 Земельного кодексу України відсутні підстави для надання погодження (висновку) вищезгаданого проекту землеустрою Департаментом екології та туризму, як структурного підрозділу обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (Т.1, а.с. 12-13).

3.4. 22.12.2015 року Відділом Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області оформлено висновок №19-28-99.3-542/26-15, згідно якого керуючись ст. 186-1 Земельного кодексу України не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, яка розташована в урочищі «Атаки», Дністрівської сільської ради, ОСОБА_1 з причин:

- невідповідності положень проекту статтям 60, 61 Земельного кодексу України;

- невідповідності положень проекту Технічній документації по розробці схеми організації території (проекту землеустрою) масиву садівничих ділянок та об`єктів оздоровчого, рекреаційного і соціально-побутового призначення на території Дністрівської сільської ради, в урочищі «Атаки» Кельменецького району Чернівецької області, затвердженій розпорядженням Кельменецької районної державної адміністрації від 13 квітня 2007 року №175 та погодженої відповідними службами;

- відсутності інформації в матеріалах проекту про межі прибережної захисної смуги (крутизни схилу, координати межі) (ст. 60 Земельного кодексу України);

- невідповідності положень фактичним землекористувачам (п. 24 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051).

При цьому, висновком запропоновано: усунути недоліки проекту; надати пропозиції щодо внесення змін до Технічної документації по розробці схеми організації території (проекту землеустрою) масиву садівничих ділянок та об`єктів оздоровчого, рекреаційного і соціально-побутового призначення на території Дністрівської сільської ради, в урочищі «Атаки», Кельменецького району Чернівецької області в установленому порядку; винести в установленому порядку межу прибережної захисної смуги та зазначити її на відповідних графічних частинах проекту або подати проект на погодження після затвердження проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж прибережної захисної смуги в урочищі «Атаки» на території Дністрівської сільської ради Кельменецького району; подати копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, які б добре читались (Т.1, а.с. 35-36).

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

4.2. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

4.3. Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України, в редакції чинній на час оформлення оскаржуваного висновку) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

4.4. Відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року, №858-IV (далі в редакції чинній на час оформлення оскаржуваного висновку) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

4.5. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

4.6. Згідно із частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

4.7. Пунктом а частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.8. Статтею 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Згідно пункту б частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

4.9. Частиною 1 статті 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

4.10. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

4.11. Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

4.12. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

4.13. Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4.14. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

4.15. Частиною 4 статті 122 ЗК України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

4.16. Згідно статті 186 ЗК України розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов`язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

4.17. Відповідно до частини 1 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

4.18. Частиною 4 статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

4.19. Відповідно до частини 5 статті 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

4.20. Згідно частини 6 статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

4.21. Частиною 7 статті 186-1 ЗК України передбачено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила наявний правовий конфлікт.

5.2. Предметом цього позову є рішення Держгеокадастру, яке оформлено висновком №19-28-99.3-542/26-15 від 22.12.2015 року, згідно якого Відділом Держгеокадастру у Кельменецькому районі не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована в урочищі «Атаки», Дністрівської сільської ради.

Водночас суд звертає увагу, що таке рішення впливає на права позивача, оскільки унеможливлює оформити право власності на земельну ділянку.

5.3. Отже, суд має перевірити правове підґрунтя для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема чи були нормативні підстави для відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою.

5.4. Більше того, суд звертає увагу на те, що згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 року № 1423-ІХ, внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема стаття 186-1 Земельного кодексу України виключена.

5.5. Відтак, суд враховуючи зміни правовому регулюванні спірних правовідносин, розглядає справу в тих межах позовних вимог, які визначені позивачем згідно поданої заяви про зміну позовних вимог від 04.11.2021 року.

5.6. Щодо правомірності рішення Держгеокадастру, яке оформлено висновком №19-28-99.3-542/26-15 від 22.12.2015 року.

5.7. Як встановлено судом, 22.12.2015 року Відділом Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області оформлено висновок №19-28-99.3-542/26-15, згідно якого керуючись ст. 186-1 Земельного кодексу України ним не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, яка розташована в урочищі «Атаки», Дністрівської сільської ради.

Оцінюючи підстави для прийняття такого висновку суд зазначає, що нормами ЗК України (в редакції чинній на час оформлення оскаржуваного висновку) чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Наведений перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

5.8. У разі відсутності наведених підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (про що обов`язково зазначається в рішенні про відмову) та перебування земельної ділянки у державній власності (юрисдикційна належність землі), такий проект підлягає погодженню.

5.9. Так, підставами для не погодження позивачу проекту землеустрою згідно оскаржуваного висновку №19-28-99.3-542/26-15 від 22.12.2015 року визначено:

- невідповідності положень проекту статтям 60, 61 Земельного кодексу України;

- невідповідності положень проекту Технічній документації по розробці схеми організації території (проекту землеустрою) масиву садівничих ділянок та об`єктів оздоровчого, рекреаційного і соціально-побутового призначення на території Дністрівської сільської ради, в урочищі «Атаки» Кельменецького району Чернівецької області, затвердженій розпорядженням Кельменецької районної державної адміністрації від 13 квітня 2007 року №175 та погодженої відповідними службами;

- відсутності інформації в матеріалах проекту про межі прибережної захисної смуги (крутизни схилу, координати межі) (ст. 60 Земельного кодексу України);

- невідповідності положень фактичним землекористувачам (п. 24 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051).

5.10. Стосовно оскаржуваного висновку в частині відмови з підстави невідповідності положень проекту статтям 60, 61 Земельного кодексу України та відсутності інформації в матеріалах проекту про межі прибережної захисної смуги (крутизни схилу, координати межі) (ст. 60 Земельного кодексу України), суд зазначає наступне.

5.11. За положенням статті 3 Водного кодексу України (далі ВК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

5.12. Відповідно до статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

5.13. Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (стаття 1 ВК України).

5.14. Згідно із статтею 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

5.15. Аналогічні положення містяться в статті 88 ВК України.

5.16. Статтею 61 ЗК України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

5.17. Аналогічна приписи також закріплено законодавцем в статті 89 ВК України.

5.18. Отже, з аналізу вищенаведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що прибережні захисні смуги по берегах великих річок встановлюються шириною 100 метрів. Однак, при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється і становить 200 м. У прибережних захисних смугах уздовж річок забороняється садівництво та городництво.

5.19. Досліджуючи проект землеустрою в частині розташування спірної земельної ділянки, судом встановлено, те що така земельна ділянка розташована в урочищі «Атаки» Кельменецького району Чернівецької області.

5.20. Згідно доводів представника відповідача у запереченні на позов, що надійшли до суду 19.07.2016 року, у постанові Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року у справі № 824/582/15-а, на підставі якої видано наказ Держгеокадастру від 08.07.2015 року, №24-835/14-15-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою гр. ОСОБА_1 , не встановлювався факт перебування запроектованої земельної ділянки в межах чи поза межами прибережної захисної смуги. При цьому, наголошує, що урочище «Атаки» на території Дністрівської сільської ради є півостровом на водосховищі річки Дністер орієнтовною площею близько 40 га. Частина земель перебувають в землях запасу, де прибережні захисні смуги не винесені в натурі. Відтак, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність безоплатно для ведення індивідуального садівництва (код цільового призначення 01.05.) в урочищі «Атаки» на території Дністрівської сільської ради (за межами населеного пункту) Кельменецького району Чернівецької області, який на замовлення ОСОБА_1 виконало приватне підприємство «Захід-Зем», м. Чернівці не може встановлювати межі прибережної захисної смуги.

5.21. У свою чергу, згідно інформації Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів №652 від 27.04.2016 р., документація із землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги р. Дністер в урочищі Атаки на території Кельменецького району Чернівецької області в управлінні відсутня. Разом з тим, повідомлено, що інститутом Укргідропроект розроблений та затверджений рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів від 15.05.1991 р. №117 об`єднаний проект водоохоронної зони Дністровського комплексного гідровузла в межах Сокирянського, Кельменецького, Хотинського районів, у складі якого наявний "Рабочий проект водоохранной зоны правого берега Днестровской ГЭС на територии клм." Перемога" Кельменецького района Черновицкой области", яким встановлено водоохоронну зону та прибережну захисну смугу Дністровського водосховища в урочищі Атаки на території Дністровської сільської ради (екземпляр цього проекту знаходиться в управлінні). Винесення в натуру (на місцевість) меж прибережної захисної смуги не проводилось у зв`язку із відсутністю фінансування (Т.1 а.с. 98).

5.22. Дослідженням наявного у матеріалах справи робочого проекту Водоохранная зона правого берега водохранилища Днестровской ГЕС на територии КЛХ. Перемога Келеменецкого района Черновицкой области судом встановлено, що він не містить відомостей про винесення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг, однак в ньому зазначено, що "согласно заданию в рабочем проекте установлены водоохранная зона и прибережная полоса".

5.23. Судом також встановлено, що каталогу координат, згідно якого можна відновити межі прибережної захисної смуги, робочий проект Водоохранная зона правого берега водохранилища Днестровской ГЕС на територии КЛХ. Перемога Келеменецкого района Черновицкой области не містить. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (прибережної захисної смуги) в натурі (на місцевості) не розроблялася, роботи такі не проводились.

5.24. Згідно листа Кельменецької районної державної адміністрації від 26.04.2016 року №01-29/1081, в адміністрації відсутні відомості чи підтверджуючі документи про проведення у період з 1990 по 2014 роки робіт щодо встановлення прибережних захисних смуг р. Дністер в урочищі Атаки на території Дністрівської сільської ради Кельменецького району (Т.1, а.с. 165).

5.25. Відповідь аналогічного змісту надано Дністровською сільською радою листом від 21.04.2016 року №151 (Т.1, а.с. 168).

5.26. Так, наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 05.11.2004 р. №434 затверджено Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 р. за № 1470/10069 (далі - Порядок №434, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

5.27. Відповідно до п. 2.9 Порядку №434 у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

5.28. Отже, відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги оскільки її розміри встановлені законом.

5.29. Дана позиція узгоджується із позицією висловленою Верховним Судом України при розгляді справи №6-206цс14. Так, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон.

5.30. Судом також досліджено наданий відповідачем до пояснень по справі, що надійшли до суду 26.06.2019 року, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в урочищі «Атаки» на території Дністрівської сільської ради Кельменецького району (Т.2, а.с. 62-77). Однак, суд наголошує, що відомостей про те, що такий проект землеустрою був погоджений та відповідно затверджений у встановленому порядку, матеріали справи не містять.

5.31 Натомість, суд звертає увагу на те, що в матеріалах проекту землеустрою міститься лист-відповідь Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів від 01.12.2014 року №1998, згідно якого місце розташування земельної ділянки, на яку гр. ОСОБА_1 розроблено проект землеустрою для ведення індивідуального садівництва у с. Дністрівка урочище «Атаки», знаходиться за межами прибережної захисної смуги.

5.32. Таким чином, суд вважає, що відповідачем неповно досліджено поданий на погодження проект землеустрою, а тому оскаржуваний висновок в частині відмови з підстави невідповідності положень проекту статтям 60, 61 Земельного кодексу України та відсутності інформації в матеріалах проекту про межі прибережної захисної смуги (крутизни схилу, координати межі) (ст. 60 Земельного кодексу України), є протиправним.

5.33. Щодо оскаржуваного висновку в частині відмови з підстави невідповідності положень проекту Технічній документації по розробці схеми організації території (проекту землеустрою) масиву садівничих ділянок та об`єктів оздоровчого, рекреаційного і соціально-побутового призначення на території Дністрівської сільської ради, в урочищі «Атаки» Кельменецького району Чернівецької області, затвердженій розпорядженням Кельменецької районної державної адміністрації від 13 квітня 2007 року №175 та погодженої відповідними службами, суд зазначає наступне.

5.34. Так, частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства (у чинній редакції) визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У свою чергу, згідно частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.35. У запереченнях на позов, що надійшли до суду 19.07.2016 року, представником відповідача наголошено, що схема організації території масиву садівничих ділянок, яка є складовою частиною документації, не передбачає розміщення земельних ділянок для садівництва в місці, яке визначено проектом землеустрою, що був поданий для надання висновку. Дана документація із землеустрою погоджена відповідними службами та затверджена розпорядженням райдержадміністрації від 11.04.2007 року №175, що прийняте у відповідності до чинного законодавства та рішення V сесії V скликання Кельменецької районної ради № 114.5-5/07 від 28.02.2007 року.

5.36. Водночас, суд зазначає, що відповідачем на підтвердження правомірності оскаржуваного висновку у цій частині не надано суду копії Розпорядженням Кельменецької районної державної адміністрації від 11.04.2007 року №175, якою затверджено Технічну документацію по розробці схеми організації території (проекту землеустрою) масиву садівничих ділянок та об`єктів оздоровчого, рекреаційного і соціально-побутового призначення на території Дністрівської сільської ради, в урочищі «Атаки» Кельменецького району Чернівецької області.

5.37. Натомість, у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 наявне рішення V сесії V скликання Кельменецької районної ради № 114.5-5/07 від 28.02.2007 року «Про перелік земельних ділянок для розміщення об`єктів рекреаційного призначення» у відповідності до якого, як зазначає представник відповідача, прийнято Розпорядженням Кельменецької районної державної адміністрації від 11.04.2007 року №175. Окрім цього, у проекті землеустрою наявне викопіювання із плану (карти) в адмінграницях Дністрівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, згідно якого земельна ділянка, яка передається ОСОБА_1 знаходиться за межами земельної ділянки, яка передбачається для рекреаційних цілей згідно рішення V сесії V скликання Кельменецької районної ради № 114.5-5/07 від 28.02.2007 року.

5.38. Таким чином, суд вважає, що оскаржуваний висновок в частині відмови з підстави невідповідності положень проекту Технічній документації по розробці схеми організації території (проекту землеустрою) масиву садівничих ділянок та об`єктів оздоровчого, рекреаційного і соціально-побутового призначення на території Дністрівської сільської ради, в урочищі «Атаки» Кельменецького району Чернівецької області, затвердженій розпорядженням Кельменецької районної державної адміністрації від 13 квітня 2007 року №175 та погодженої відповідними службами, також є протиправним.

5.39. Щодо оскаржуваного висновку в частині відмови з підстави невідповідності положень фактичним землекористувачам (п. 24 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051).

5.40. Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі Порядок №1051).

5.41. Пунктом 24 Порядку №1051 визначено, що До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки:

1) кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку;

2) місцезнаходження (адреса);

3) опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності;

4) площа;

5) міри ліній по периметру;

6) координати поворотних точок меж;

7) дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив`язки;

8) дані про якісний стан земель та бонітування ґрунтів згідно з підпунктами 7 і 9 пункту 22 цього Порядку;

9) відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, згідно з пунктами 21-23 цього Порядку;

10) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель):

категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку;

цільове призначення згідно з документацією із землеустрою;

вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України;

11) склад угідь згідно з підпунктом 7 пункту 22 цього Порядку із зазначенням контурів будівель і споруд, їх найменування;

12) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку;

13) відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди: координати поворотних точок меж; міри ліній по периметру; площа; вид земельного сервітуту згідно із статтею 99 Земельного кодексу України та його зміст; інформація про документи, на підставі яких встановлено сервітут чи право суборенди (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації із землеустрою згідно із статтею 55-1 Закону України "Про землеустрій", найменування органу (особи), що його прийняв), електронні копії таких документів; відомості про зареєстровані права сервітуту та суборенди відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

14) нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель;

15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку: назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів; інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;

16) інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5.42. Як наголошено представником відповідача у запереченнях на позов, що надійшли до суду 19.07.2016 року, Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні за результатами складення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. Відповідно до п.4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подається оригінал погодженої у встановленому порядку документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки. Відповідно до п.п. 3 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки: опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності. Стадія погодження проекту землеустрою передбачає проведення перевірки документації із землеустрою на відповідність вимогам нормативно-правових актів згідно із ст. 186-1 Земельного Кодексу України, що є підставою для подальшого внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

5.43. Однак, суд у даному випадку не погоджується із доводами відповідача в тій частині, що на стадії погодження проекту землеустрою безумовним є необхідність наявності у проекті землеустрою опису меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності.

5.44. Так, відповідно до пункту 107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

5.45. А тому, суд погоджується із доводами позивача про те, що посилання відповідача на пункт 24 Постанови Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051, яким передбачено порядок внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру є безпідставним, оскільки в даному випадку йде мова лише про стадію погодження проекту землеустрою і виконання вимог передбачених ст.186-1 ЗК України, а не внесення інформації до Державного земельного кадастру, з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера і відкриття поземельної книги.

5.46. Відтак, суд вважає, що оскаржуваний висновок в частині відмови з підстави невідповідності невідповідності положень фактичним землекористувачам (п. 24 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051), також є протиправним.

5.47. Враховуючи вищевказане у своїй сукупності, суд вважає, що рішення Держгеокадастру, яке оформлено висновком №19-28-99.3-542/26-15 від 22.12.2015 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

5.48. Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відносно якої розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва на території Дністрівської сільської ради урочище Атаки Кельменецького району, Чернівецької області, у формі довідки, суд зазначає, що така задоволенню не підлягає з огляду на те, що державним кадастровим реєстратором Відділу №2 управління у Дністровському районі Чернівецької області Р.М. Дзензерською сформовано інформаційну довідку на земельну ділянку, відносно якої розроблено проект землеустрою щодо відведення ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва на території Дністровської сільської ради, урочище «Атаки» Кельменецького району, Чернівецької області. При цьому, довідка також підписана керівником Управління Держгеокадастру у Дністровському районі.

5.49. З аналогічних підстав суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відділу Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області щодо ненадання довідки з державної статистичної звітності (форма 6-зем) на земельну ділянку відносно якої ПП «Захід-Зем» розроблено проект землеустрою №679 від 02.09.2015 р., оскільки інформаційна довідку на земельну ділянку, яка сформована державним кадастровим реєстратором Відділу №2 управління у Дністровському районі Чернівецької області Р.М. Дзензерською, містить дані згідно форми 6-зем.

5.50. Більше того, Наказом Державної служби статистики України від 19.08.2015 року № 190 визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 788/3228 (зі змінами).

5.51. Тобто, наразі видачу довідок за формами №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем не передбачено.

5.52. Натомість, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» від 1 серпня 2011 року № 835 затверджено: перелік платних адміністративних послуг, що надаються Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами, згідно з додатком 2; перелік адміністративних послуг, що надаються Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами на безоплатній основі, згідно з додатком 3.

5.53. Також, Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг» від 16 травня 2014 року № 523-р затверджено Перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади та адміністративних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування у порядку виконання делегованих повноважень, які є обов`язковими для надання через центри надання адміністративних послуг згідно з додатком.

5.54. Однак, представником позивача при подачі зави про зміну позовних вимог не враховано визначеного наразі переліку адміністративних послуг в частині землеустрою, які можуть бути надані Держгеокадастром та його територіальними органами.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що не погоджуючи ОСОБА_1 проект землеустрою, відповідач діяв всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

6.3. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття рішення Держгеокадастру, яке оформлено висновком №19-28-99.3-542/26-15 від 22.12.2015 року, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача. А тому, позов в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення підлягає задоволенню.

6.4. Однак, суд не вбачає підстав для задоволення позову в іншій частині позовних вимог.

6.5. При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, а також пояснення, надані у судових засіданнях, вищезазначених висновків суду не спростовують.

6.6. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. В силу частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1740,00 грн., що підтверджується квитанцією №7 від 21.06.2016 року (Т.1, а.с. 4).

7.3. Суд звертає увагу на те, що позов задоволено частково, відтак, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути судові витрати (судовий збір) у сумі 580 грн. (пропорційно задоволеним вимогам) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

7.4. Щодо вирішення питання про розподіл витрат на проведення експертиз у даній справі.

7.5. Як визначено пунктом 3 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

7.6. Так, ухвалами суду (головуючий суддя Дембіцький П.Д.) від 21.11.2017 року та від 31.07.2019 року в адміністративній справі № 824/427/16-а було призначено проведення комплексних земельно-технічних експертиз та експертиз з питань землеустрою.

7.7. Однак, з незалежних від суду причин, за наслідками призначених експертиз жодних висновків надано не було. Не зважаючи на те, що згідно повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (лист від 10.06.2020 року) позивачем було здійснено оплату за проведення експертизи, будь-яких договорів, рахунків та інших доказів щодо розміру понесених витрат, як того вимагає частина 5 статті 137 КАС України, суду надано не було.

7.8. Відтак, суд не вирішує питання розподілу витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа ПП «Захід-Зем», про визнання рішення і бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення відділу Держгеокадастру у Кельменецькому районі Чернівецької області, оформленого висновком від 22 грудня 2015р. за №19-28-99.3-542/26-15, яким відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва на території Дністрівської сільської ради урочище Атаки Кельменецького району, Чернівецької області.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанцій №7 від 21.06.2016 року судового збору у розмірі у сумі 580 (п`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 194А, код ЄДРПОУ 39909396).

Третя особа Приватне підприємство «Захід-Зем» (м. Чернівці, вул. Пилипа Орлика, буд. 1Є, оф.203, код ЄДРПОУ 21435179).

Суддя О.В. Анісімов