Ухвала

від 19.07.2022 по справі 522/4437/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/4437/15-ц

Провадження №6/522/17/22

У Х В А Л А

про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання

19 липня 2022 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Суворової О.В.,

за участю секретаряДовгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесіматеріали заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання по справі №522/4437/51-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ПАТ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання по справі №522/4437/51-ц, в якій останній просить суд:

-поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 року по справі №522/4437/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки суми основного боргу за Договором позики в розмірі 27872 долари США 50 центів, що станом на 03.03.2015 за офіційним курсом НБУ гривні до долару США становить 691795 гривень 45 коп., а за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 року (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 617 312,85 грн; 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 402521,75 грн, пені в сумі 97414.98 грн;

-поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 по справі №522/4437/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки суми основного боргу за Договором позики в розмірі 27872 долари США 50 центів, що станом на 03.03.2015 за офіційним курсом НБУ гривні до долару США становить 691795 гривень 45 коп., а за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 року (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 617 312,85 грн; 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 402521,75 грн, пені в сумі 97414.98 грн";

-видати ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 по справі №522/4437/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки суми основного боргу за Договором позики в розмірі 27872 долари США 50 центів, що станом на 03.03.2015 за офіційним курсом НБУ гривні до долару США становить 691795 гривень 45 коп., а за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 року (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 617 312,85 грн; 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 402521,75 грн, пені в сумі 97414.98 грн;

-видати ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 по справі №522/4437/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки суми основного боргу за Договором позики в розмірі 27872 долари США 50 центів, що станом на 03.03.2015 за офіційним курсом НБУ гривні до долару США становить 691795 гривень 45 коп., а за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 року (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 617 312,85 грн; 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 402521,75 грн, пені в сумі 97414.98 грн.

В обґрунтування поданої заяви, заявник ОСОБА_1 вказує, що він 31.08.2015 року з метою виконання рішення суду, звернувся до Державної виконавчої служби із заявами про прийняття до виконання виконавчих листів щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь заявника грошових коштів. 31.08.2015 року Державним виконавцем було прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень №48577301 та №48578811.В подальшому, 01.12.2015 року державним виконавцем прийнято постанови про зупинення виконавчих проваджень №48578811 та №48577301 на підставі п.4 ч.1 ст.38 Закону України "Про виконавче провадження" (розшук майна боржника).

Як вказує заявник, в подальшому з автоматизованої системи виконавчого провадження він дізнався, що 30.06.2017 та 10.01.2019 державним виконавцем було винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчих листів № 522/4437/15-ц від 10.07.2015 щодо стягнення з ОСОБА_3 та відповідно ОСОБА_2 грошових коштів.При цьому 30.06.2017 в рамках виконавчого провадження №48578811 та 10.01.2019 в рамках виконавчого провадження №48577301 державним виконавцем було винесено постанови про повернення виконавчих документів ОСОБА_1 , на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження. Окрім означених постанов в автоматизованій системі виконавчого провадження, як вказує заявник містяться також супровідні листи від 30.06.2017 та від 10.01.2019 щодо направлення стягувачу за адресою: АДРЕСА_1 постанов.

Заявник вказує, що постанови та виконавчі листи, які нібито були направлені йому державною виконавчою службою, він не отримував. При цьому про такі постанови та повернення виконавчих листів, як вказує заявник, він дізнався випадково лише 01.12.2021, коли поцікавився станом виконавчого провадження. До цього моменту він вважав, що виконавчі провадження зупинено, оскільки жодних документів до нього від державного виконавця не надходило. За твердженням заявника факт відсутності виконавчих документів у нього та в органі державної виконавчої служби (з огляду на їх повернення) свідчить про те, що виконавчі листи щодо стягнення з боржників грошових коштів було втрачено. Заявник також наголошує, що для нього було повнимздивуванням дізнатися,що відповіднілисти булиповернуті постановамидержавного виконавцяв 2017та 2019роках,оскільки направившивиконавчі листидля примусовоговиконання до органів державної виконавчої служби у межах строків, що визначені Законом, він мав легітимні очікування та законні сподівання щодо перебування виконавчих документів на примусовому виконанні. Як вказує заявник, він вважав, що виконавчі провадження досі зупинені у зв`язку із проведенням виконавчих дій з розшуку майна, за рахунок якого йому можуть бути повернуті грошові кошти, присуджені до стягнення з боржників. Як вказує заявник, наразі він фактично позбавлений права на виконання судового рішення, як завершальної стадії судового розгляду, з причин, які жодним чином не залежать від його волі.

Ухвалою суду від 29.12.2021 року заяву прийнято до провадження та призначено на 04.01.2022.

19.01.2022 року на адресу суду надійшли доповнення від заявника ОСОБА_1 до заяви про видачу дублікатів виконавчих листів.

29.04.2022 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких останній наголошує на відсутності в матеріалах заяви доказів на підтвердження того, що виконавчі листи №522/4437/15-ц від 10.07.2015 ним не отримані, а були втрачені. Також представником відповідача наголошено , що ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не надано жодного підтвердження того, що стягувачем вживались заходи контролю за виконанням рішення суду, відсутні будь-які докази про те, що він цікавився ходом виконання рішення суду або з`ясував місцезнаходження виконавчих листів, чи причин їх невиконання.

29.04.2022 року представник відповідача ОСОБА_2 адв. ОСОБА_5 надав до суду заперечення та клопотання про витребування у Першого Суворовського ДВС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеси) належним чином посвідчених копій усіх матеріалів виконавчого провадження №48577301 з примусового виконання виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 щодо стягнення ОСОБА_2 грошових коштів, а також належним чином посвідчених копій усіх матеріалів виконавчого провадження №48578811 з примусового виконання виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 р. щодо стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів.

Ухвалою суду від 07.07.2022 року клопотанняпредставника відповідача ОСОБА_2 адвоката Савіна С.О. про витребування доказівзадоволено, витребуванозПершого Суворовського ДВС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеси) (65026, м. Одеса, вул. Перша Сортувальна, буд.36-Г) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №48577301 та № 48578811 з приводу виконання виконавчого листа №522/4437/15-ц, де боржниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На виконання ухвали суду від 07.07.2022 до суду від Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі надійшли пояснення, та вказано, що при перевірці відомостей із Автоматизованої системи виконавчих проваджень №48577301 та №48578811 встановлено наступне :

- 31.08.2015 р. відкрито виконавче провадження №48577301;

- 30.11.2015 р. винесено постанову про розшук майна боржника та зупинено провадження;

- 10.01.2019 р. було поновлено виконавче провадження, у зв`язку з тим, що розшук та протязі року не дав результатів та винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник чи транспортний засіб боржника не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

- 31.08.2015 р. відкрито виконавче провадження №48578811;

- 30.11.2015 р. винесено постанову про розшук майна боржника та зупинено провадження;

- 30.06.2017 р. провадження поновлено, у зв`язку з тим, що розшук на протязі року не дав результатів та винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу згідно п.7 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник чи транспортний засіб боржника не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Згідно п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить 3 роки, у зв`язку з чим виконавчі провадження №48577301 та №48578811 знищені у зв`язку із спливом строку зберігання звершених виконавчих проваджень.

В судовому засіданні 19.07.2022 року був присутній представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Савін С.О., який заперечував проти видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для їх пред`явлення. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, викликались належним чином та своєчасно. Про причини своєї не явки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на момент видачі виконавчих листів) врегульовано питання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання. Так відповідно до ч.1 названої статті виконавчі документи можуть бути предapos;явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Тобто строк пред`явлення виконавчих листів до виконання в редакції Закону України "Про виконавче провадження", що діяла на момент видачі таких листів, становив один рік.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, згідно п.5 Прикінцевих і перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до приписів ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Для виконання судового рішення цей строк встановлюється з наступного дня після набрання ним законної сили.

Частинами 4 та 5 названої статті встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Як встановлено судом з інформації про виконавче провадження, 31.08.2015 головним державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області АхремовоюТ.Ю. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №48577301 з примусового виконання виконавчого листа №№ 522/4437/15-ц від 10.07.2015 щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Також 31.08.2015 виконавцем було винесено постанову про арешт майна ОСОБА_2

30.11.2015 державним виконавцем АхремовоюТ.Ю. прийнято постанову про розшук майна боржника.

В подальшому, 01.12.2015 державним виконавцем АхремовоюТ.Ю. прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження №48577301 на підставі п.4 ч.1 ст.38 Закону України "Про виконавче провадження" (розшук майна боржника).

10.01.2019 державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гойдою О.Ю. було винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 522/4437/15-ц від 10.07.2015 щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь ОСОБА_1 .

В той же день державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Також судом встановлено, що 31.08.2015, головним державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області АхремовоюТ.Ю. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №48577301 з примусового виконання виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1

30.11.2015 державним виконавцем АхремовоюТ.Ю. прийнято постанову про розшук майна боржника.

01.12.2015 державним виконавцем АхремовоюТ.Ю. прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження №48578811 на підставі п.4 ч.1 ст.38 Закону України "Про виконавче провадження" (розшук майна боржника).

30.06.2017 державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гойдою О.Ю. було винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 522/4437/15-ц від 10.07.2015 щодо стягнення з ОСОБА_3 на мою користь грошових коштів.

В той же день державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

З пояснень заявника судом встановлено, що виконавчі листи №№ 522/4437/15-ц від 10.07.2015 щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заявником не було отримано, що в свою чергу виключило можливість повторного їх пред`явлення.

Враховуючи наведені положення Закону, а також дати постанов про повернення виконавчих листів, суд зауважує, що строк пред`явлення виконавчого листа щодо стягнення грошових коштів на користь заявника з ОСОБА_3 сплив 30.06.2020, строк пред`явлення виконавчого листа щодо стягнення грошових коштів на користь заявника з ОСОБА_2 сплив10.01.2022.

Згідно ч. 6 ст. ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1ст. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Метоюст.433 ЦПК Україниє захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання є наявність поважних причин пропуску цього строку. Поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотриманні нею строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Питання поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Оцінюючи наведені заявником доводи в обґрунтування причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання на предмет поважності таких причин, суд вказує наступне.

Беззаперечно стягувач, з моменту звернення до виконавчих органів, повинен цікавитись ходом виконання рішення суду, станом виконавчого провадження.

Водночас суд враховує принцип належного врядування, зміст якого розкритий у багатьох рішеннях ЄСПЛ, який зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Відповідний принцип також передбачає, що ризик будь-якої помилки державного органу треба покладати на державу та не виправляти ці помилки за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Так, суд зауважує, що з моменту прийняття державним виконавцем постанов про зупинення виконавчого провадження і до моменту поновлення вчинення виконавчих дій минув не один рік.

Також суд враховує відсутність в матеріалах справи жодних доказів надіслання державним виконавцем на адресу стягувача як постанов про поновлення виконавчих проваджень так і постанов про повернення виконавчих листів стягувачу.

При цьому, наявність в автоматизованій системі виконавчих проваджень супровідних листів, які містять інформацію щодо направлення ОСОБА_1 постанов від 30.06.2017 та 10.01.2019, жодним чином не підтверджує безпосереднє виконання державним виконавцем обов`язку направлення таких листів поштою разом з оригіналами виконавчих листів.

Суд також враховує ту обставину, що поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчих листів від 10.07.2015 та винесення постанов про повернення виконавчих листів стягувачу відбулось в один і той же день, при цьому такі дії державного виконавця щодо кожного виконавчого провадження були вчинені через значний проміжок часу в 2017 та в 2019 року .

При цьому суд також враховує ту обставину, що неоскарження стягувачем постанов державного виконавця про повернення виконавчих листів, жодним чином не позбавляє боржника обов`язку виконати законне судове рішення суду, яке є обов`язковим на всій території України.

Суттєвою в даному випадку є також обставина того, що заявником заява про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 була подана в межах трирічного строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання, водночас вже під час розгляду заяви ОСОБА_1 сплив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Не можна залишати поза увагою також обставинупоширення пандеміїCOVID-19, що зумовило певні обмеження, впроваджені у зв`язку із карантином.

Відсутність в матеріалах справи доказів доведення державним виконавцем до відома стягувача обставини поновлення виконавчих дій та повернення виконавчих листів, доказів надіслання державним виконавцем на адресу стягувача виконавчих листів, а також те, що стягувач є пересічним громадянином, який сподівався на зворотній зв`язок державного органу та належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків, в сукупності, з урахуванням звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою в межах строку для пред`явлення виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, свідчить про поважність пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви і поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Відповідно до п.19.4. Перехідних положень у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги також висновки суду щодо поновлення ОСОБА_1 строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів.

Доводи представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів втрати виконавчих документів судом до уваги не приймаються, оскільки діюча редакція ЦПК України на відміну від редакції, що передувала, не вимагає надання доказів на підтвердження втрати виконавчих листів.

У відповідності до п. 17.4 ч.І Перехідних Положень (розділ XIII) ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 16.08.2018р. у справі №6/275-08.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009року).

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004року у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання по справі №522/4437/51-ц.

Керуючись 10, 12, 13, 81, 89, 223, 247, 258-261, 268, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання та про видачу дублікатів виконавчих листів по справі №522/4437/51-ц - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 по справі №522/4437/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки суми основного боргу за Договором позики в розмірі 27872 долари США 50 центів, що станом на 03.03.2015 за офіційним курсом НБУ гривні до долару США становить 691795 гривень 45 коп., а за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 року (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 617 312,85 грн; 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 402521,75 грн, пені в сумі 97414,98 грн.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 по справі №522/4437/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки суми основного боргу за Договором позики в розмірі 27872 долари США 50 центів, що станом на 03.03.2015 за офіційним курсом НБУ гривні до долару США становить 691795 гривень 45 коп., а за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 року (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 617 312,85 грн; 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 402521,75 грн, пені в сумі 97414,98 грн.

Видати ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 по справі №522/4437/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки суми основного боргу за Договором позики в розмірі 27872 долари США 50 центів, що станом на 03.03.2015 за офіційним курсом НБУ гривні до долару США становить 691795 гривень 45 коп., а за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 року (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 617 312,85 грн; 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 402521,75 грн, пені в сумі 97414,98 грн.

Видати ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа №522/4437/15-ц від 10.07.2015 по справі №522/4437/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки суми основного боргу за Договором позики в розмірі 27872 долари США 50 центів, що станом на 03.03.2015 за офіційним курсом НБУ гривні до долару США становить 691795 гривень 45 коп., а за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 року (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 617 312,85 грн; 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США, що за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 17.06.2014 (22,147 грн. - 1 дол. США) становить 402521,75 грн, пені в сумі 97414,98 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В.Суворова