Ухвала

від 02.02.2023 по справі 522/4437/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/4437/15-ц

Провадження №6/522/7/23

УХВАЛА

02 лютого 2023 року м. Одеса

Приморськийрайонний суд м. Одеси у складі:

головуючогосудді Суворової О.В.,

за участю секретаря судового засіданняДовгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніподання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова Олександра Володимировича про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,-

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2023 року до судузвернувсяприватнийвиконавецьвиконавчого округу Одеської області Хлєбников О.В.ізподаннямпро тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

В обґрунтування зазначеного подання виконавець зазначив , що на виконаннізнаходитьсявиконавчепровадження№70143547звиконаннявиконавчого листа № 522/4437/15-ц,виданого 14.10.2022рокуПриморськимрайонним судом м. Одесищодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки суми основного боргу в розмірі 27872 долари США 50 центів, 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США та пені в розмірі 97414,98 грн.

За вказанимвиконавчим документом боржникомє - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-якихдій , спрямованих на йоговиконання не здійснено, щосуперечитьвимогамчастинип`ятоїстатті 19 Закону України "Про виконавчепровадження".

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржник має відкриті рахунки в банківських установах, на які приватним виконавцем був накладений арешт, однак коштів для задоволення вимог виконавчого документа на рахунках боржника не достатньо.

Згідно відповідних реєстрів за боржником зареєстровано квартиру АДРЕСА_1 , однак вказаний об`єкт нерухомості перебуває в іпотеці перед АТ «УкрСиббанк», що виключає станом на теперішній час можливість звернення стягнення на це майно.

Згідно відповіді МВС за боржником зареєстровано транспортний засіб ВАЗ 21051, кузов: НОМЕР_2 , номер держ. реєстрації: НОМЕР_3 , про місцезнаходження якого боржником виконавцю не повідомлено, майно для опису та арешту не надано. Приватним виконавцем наразі проводяться відповідні дії щодо внесення вказаного транспортного засобу до системи НАІС для подальшої можливості оголошення його до розшуку.

Будь-яке інше майно за боржником не зареєстровано.

ОСОБА_1 вимоги виконавчого документу не виконує .

На виклик приватного виконавця від 15.11.2022 року, яким зобов`язано боржника з`явитись до виконавця щодо сплати боргу за вищенаведеним виконавчим документом, не було вжито будь-яких дій зі сторони боржника.

Боржником пояснень щодо причин невиконання виконавчого документу не надано.

Враховуючивикладене, рішення суду до теперішнього часу не виконано, а боржникухиляєтьсявідйоговиконання, не вживаєзаходівщодовиконаннярішення за рахунокналежногоїй майна і доходів.

Отже, боржникомрішеннявиконано не було, щопризвело до вжиттявідноснонеївищевказанихзаходівпримусовоговиконання.

Дієвим заходом, який може сприяти виконанню вимог виконавчого документа, на думку приватного виконавця , є обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

ПриватнийвиконавецьХлєбников О.В. у судовезасіданняз`явився, просив проводитирозглядподаннябез фіксуваннятехнічнимизасобами, просив суд задовольнитиподання та залучити до матеріалівсправикопію акту від 31.01.2033 року по ВП №70142445.

Відповідно до ч. 4 статті 441 ЦПК Українитакеподаннярозглядається судом без викликучиповідомленнясторін та іншихзаінтересованихосіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Розглянувши подані документи та матеріали , всебічноіповноз`ясувавшивсіфактичніобставини, на якихґрунтуютьсявимогиподання, об`єктивнооцінившидокази, якімаютьюридичнезначення для розглядузазначеногоподання, суд прийшов до наступнихвисновків.

Статтею 441 ЦПК Українипередбачено, щотимчасовеобмеженняфізичної особи у правівиїзду за межіУкраїниможе бути застосоване судом як західзабезпеченнявиконання судового рішення. Тимчасовеобмеженняфізичної особи у правівиїзду за межіУкраїнизастосовуєтьсяв порядку, визначеномуцим Кодексом для забезпечення позову, ізособливостями, визначенимицієюстаттею. Суд можепостановитиухвалу про тимчасовеобмеження у правівиїзду за межіУкраїнифізичної особи, яка єборжником за невиконаним нею судовимрішенням, на строк до повноговиконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасовеобмеженняфізичної особи у правівиїзду за межіУкраїниможе бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, якимвідкритовідповідневиконавчепровадження.

Згідно ч.3 ст.441 ЦПК України, суд можепостановитиухвалу про тимчасовеобмеження у правівиїзду за межіУкраїнифізичної особи, яка єборжником за невиконаним нею судовимрішенням, на строк до повноговиконання такого судового рішення.

Згідноіз ч. 2 ст.19Конституціїорганидержавноївлади, органимісцевогосамоврядування, їхпосадові особи зобов`язанідіятилише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост.33 Конституції України, кожному, хто на законнихпідставахперебуває на територіїУкраїни, гарантується свобода пересування, вільнийвибірмісцяпроживання, право вільнозалишатитериторіюУкраїни за виняткомобмежень, яківстановлюються законом.

Закон Українивід 21 січня 1994 року «Про порядок виїздузУкраїниів`їзду в УкраїнугромадянУкраїни»регулює порядок здійснення права громадянУкраїни на виїздзУкраїниів`їзд в Україну, порядок оформленнядокументів для зарубіжнихпоїздок, визначаєвипадкитимчасовогообмеження права громадян на виїздзУкраїниівстановлює порядок розв`язанняспорів у ційсфері.

Так, відповідно до п.2 ч.1ст. 6 цього Закону, громадяниновіУкраїни у випадку, якщодіютьневрегульованідоговірнізобов`язання, до виконаннязобов`язаньаборозв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідноз ч.ч. 2,4ст.6 Закону України «Про порядок виїздузУкраїниів`їзду в Українугромадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасовозатриманочивилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Законупередбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічногоіповного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на зверненнязподанням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду зподанням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Проте судом не встановленобудь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні відомості про місце його знаходження в Україні, зокрема, враховуючи введений у державі військовий стан. Також відсутні дані, що боржник взагалі знає про відкрите виконавче провадження.

Згідно відповіді на запит виконавця ВОМІРМП УПГПРЕ ГУДМС України в Одеській області від 02.11.2022 року (а.с.48 т.3) , ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 .

Проте виклик приватного виконавця від 15.11.2022 року, яким зобов`язано боржника ОСОБА_1 з`явитись до виконавця, не виконано , оскільки поштовий конверт 23.12.2022 р. повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.52 том.3).

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на територіїбудь-якої держави має право вільно пересуватисяівільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Коженєвільним залишатибудь-якукраїну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом ієнеобхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі , абоз метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидатибудь-якукраїну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, якієнеобхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод іншихієсуміснимизіншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимогиЗакону України «Про порядок виїздузУкраїниів`їзду в Україну громадянУкраїни», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїздзУкраїни, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язкузчим, поданняєнеобґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

11 травня 2021 року Європейським судом з прав людини було ухвалено рішення у справі «Стецов протиУкраїни», яке набуло статусу остаточного 11 серпня 2021 року.

У цій справі Європейський суд констатував порушення статті 2 Протоколу №4 доКонвенції про захист прав людиниіосновоположних свободу зв`язкузвтручанням у право заявника на виїздзкраїни, яке не було виправданим та пропорційнимзогляду на обставини справи.

У цьому рішенні Європейський суд зазначив, що «...у світлі принципу пропорційності намір боржника у разі несплати заборгованості, встановленої рішенням суду, (...) не може бути єдиною причиною, що виправдовує оскаржуване обмеження (...). Відповідний орган має пояснити, як заборонавиїзду може бути використана для стягнення боргу, враховуючи індивідуальні обставини заявника та інші обставини справи. Однак у цій справі, на думку національних органів влади, які ініціювали цей захід та санкціонували його, ні суд, ні державний виконавець не були компетентними скасувати заборону або переглянути її доречність та нагальність. Відповідно до національного законодавства, яке діяло на той час, та рішення, прийнятого національними органами влади у справі заявника, якщо було застосовано заборону, її не можна скасувати до повної сплати заборгованості заінтересованою стороною. На думку Суду, таке регулювання суперечить статті 2 Протоколу № 4 Конвенції.

Суд бере до уваги реформу цивільного судочинства, яка дозволяє будь- якому боржнику розпочати провадження щодо зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (див. пункти 19 та 20 вище). Однак ця реформа відбулася після фактів, що стали підставою подання заявником заяви до суду. Беручи до уваги ці міркування, суд вважає, що до заявника застосовувались заходи, які не були достатньо обґрунтованимиіякі не могли бути переглянуті, або повторно розглянуті до повної сплати заборгованості. Суд дійшов висновку, що національні органи влади не виконали зобов`язання, що випливає зі статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції, а саме не забезпечили обґрунтованість та пропорційність втручання у право заявника на виїзд зі своєї країни як з моменту виїзду, так іпротягом всього періодузогляду на конкретні обставини справи. Отже, у цій справі було порушено право заявника на свободу пересування, гарантоване пунктом 2 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції.» (пункти 31-32 рішення).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що на виконанні знаходиться виконавче провадження №70143547звиконання виконавчого листа № 522/4437/15-ц, виданого 14.10.2022року Приморським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки суми основного боргу в розмірі 27872 долари США 50 центів, 50% річних в розмірі 18174,395 дол. США та пені в розмірі 97414,98 грн.

За вказаним виконавчим документом боржникомє - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Підтверджень того,що боржник належним чином повідомлений про хід виконавчого провадження (отриманняборжникомвідповіднихпроцесуальнихдокументів) та що він обізнаний про його наявність, не надано. Також приватним виконавцем не підтверджено, що встановлення обмеження у праві виїзду дійсно забезпечить фактичне виконання у повному обсязі рішення суду, за яким відкрито виконавче провадження та як заборонавиїзду може бути використана для стягнення боргу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене не свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

З поданих до подання доказів про вчинення виконавчих дій, не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебуванням останньої у статусі боржника.

Оскількисуд має повноваження щодо обмеження управі виїзду боржника виключноу випадку його ухилення від виконання рішення суду, аналежних доказів цілеспрямованого ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення на час подання приватним виконавцем не надано, як ідоказів наміру боржника вибути за межі Україниз метою ухилення від виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/4437/15-ц ,виданого 14.10.2022 року, суд вважає, що подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржникаєнеобґрунтованим, та таким,що не підлягає задоволенню.

Керуючисьст. 33 КонституціїУкраїни,ст. 6 Закону України «Про порядок виїздузУкраїниів`їзду в УкраїнугромадянУкраїни», ст.260-261, ст.441ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова Олександра Володимировича про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала набирає законної силиз моменту її підписання суддею.

Згідноз ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положеньЦПК України апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днівз дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.В.Суворова