Постанова

від 14.06.2006 по справі 8/298пд-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/298пд-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14.06.06                                                                                 Справа № 8/298пд-ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста  Луганська

до  1-го відповідача –Закритого акціонерного товариства „Сириус і К”, місто Луганськ,

         2-го відповідача –Приватного підприємства „Лугастарт”, місто Луганськ,

за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державного реєстратора  управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, -          

про визнання недійсним договору,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Зіньков Д.О. –головний державний податковий інспектор юридичного відділу, - довіреність №1 від 10.01.06 року;

від  1-го відповідача –Авраменко В.Д. –начальник юридичного відділу, - довіреність №1 від 03.01.06 року;

від 2-го відповідача -  не з'явився;

від третьої особи –Гонарук М.М. –юрисконсульт, - довіреність №01-8/3386 від 22.07.05 року   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору №1-08/03 від 01.08.2004 року,  укладеного між Закритим акціонерним товариством „Сириус і К” (Замовник, - Перший відповідач), - з одного боку, - та Приватним підприємством „Лугастарт” (Виконавець, - Другий відповідач), - з іншого боку; про стягнення з Приватного підприємства „Лугастарт” (далі –ПП „Лугастарт”) на користь Закритого акціонерного товариства „Сириус і К” (далі –ЗАТ „Сириус і К) суми перерахованих коштів у розмірі 431282 грн. 51 коп., а також стягнення з ЗАТ „Сириус і К” на користь держави вартості виконаних робіт (послуг) у сумі 431282 грн. 51 коп.

          Крім того, заявлено вимогу про стягнення з відповідачів судових витрат.  

          Попереднє судове засідання по справі призначене та фактично відбулося 03.05.06 року.

          На підставі ст. 150 КАС України розгляд справи було відкладено з 26 травня до 09 червня 2006 року та з 09 червня на 14 червня 2006 року –у зв'язку з неприбуттям до судового засідання  Другого відповідача, а також необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.  

25.05.06 року від  Першого відповідача до суду, поштою, надійшло клопотання  №115 -  про залучення до участі у справі в якості третьої особи Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради (далі –Держреєстратор, Третя особа).

Ухвалою господарського суду від 26.05.06 року це клопотання задоволено, про що того ж дня винесено відповідну ухвалу.

09.06.06 року від нього ж до суду надійшов лист №139, до якого додано  копію касаційної скарги, з якою, як стверджується, Перший відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою №42 від 21.02.06 року –на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.06 року по справі №12/443 пн, якою:

скасовано постанову господарського суду Луганської області по тій же справі від 10.11.05 року;

визнано недійсним запис №25370169ю054444 у ЄДРПОУ, здійснену Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради –про реєстрацію приватного підприємства „Лугастарт”, ідентифікаційний код №32969075, - з моменту її вчинення –з 24.05.04 року;

скасовано державну реєстрацію ПП „Лугастарт”.  

Господарським судом цей лист долучено до матеріалів справи та взято до відома.

13.06.06 року, поштою, до суду від Першого відповідача надійшло клопотання №143 від 13.06.06 року, в якому поставлено питання про зупинення провадження по справі з огляду на те, що, на думку Першого позивача, норма, викладена у частині 1 ст.208 Господарського кодексу України (далі –ГК України), є неконституційною, а тому суду належить, керуючись частиною 5 ст.9 КАСУ, звернутися до Верховного Суду України з тим, щоб  останній звернувся з конституційним поданням до Конституційного Суду України з приводу визнання неконституційною норми частини 1 вищеназваної статті ГК України.

Представники Позивача та Третьої особи заперечують проти задоволення цього клопотання.

Ухвалою господарського суду від 14.06.06 року його відхилено, про що винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 41 КАСУ представники сторін та третьої особи  звернулися до суду з клопотанням  про відмову від фіксації судового процесу  технічними засобами.

З урахуванням того, що це клопотання не суперечить вимогам ст. 41 та п.2.1 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення”  КАСУ, - судом його задоволено.

Представник Позивача  у судовому засіданні позов підтримав.

Перший відповідач його не визнав, про що також зазначив у своєму запереченні проти позову  №114 від 25.05.06 року, оскільки  вимоги Позивача, на його думку, суперечать чинному законодавству, а норма  частини 1 ст. 208 Господарського кодексу України є неконституційною.

Другий Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до  попереднього та судового засідань не прибув, участь у них свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце судових слухань.

З урахуванням вищевикладеного суд,  керуючись частиною 6 ст. 71 та частиною 2  ст.128 КАСУ, розглянув справу по суті за відсутності представника Другого відповідача –на підставі наявних у справі документів.

Третя особа проти позову не заперечує, що підтверджується її листом  №01-9/4484 від 09.06.06 року.

          Заслухавши представників Позивача, Першого відповідача та Третьої особи,  дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І. Право на звернення ДПІ у Артемівському районі міста Луганська  до суду з позовом про визнання  спірної угоди недійсною та стягнення в доход держави  коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів. одержаних без установлених законом підстав, - передбачене  пунктом 11 ст. 10 Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу”.

          ІІ.1.  24.05.2004 року Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради Приватне підприємство „Лугастарт” зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №25370169Ю0054444, місцезнаходження підприємства: місто Луганськ, вул. Цимлянська, 5.

          Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.06 року по справі №12/443пн  вищезгаданий запис  скасовано, юридичну особу –ПП „Лугастарт” –припинено.

          Згідно повідомлення Держреєстратора №01-9/4484 від 09.06.06 року на даний час  ПП „Лугастарт” знаходиться у стадії припинення.

          1.2. ЗАТ „Сириус і К” виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.04.97 року зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено запис №13821200000001703, місцезнаходження підприємства: місто Луганськ, селище Ювілейне, вул. Артема,10.

         Факт реєстрації підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - серія А00 №322678.

          2.  01.08.04 року між ЗАТ „Сириус і К” (Замовник), - з одного боку, - та ПП „Лугастарт” (Виконавець), - з іншого боку, -  укладено  договір №1-08/03, згідно якому Виконавець надає Замовнику послуги  по представництву його інтересів та веденню переговорів від імені Замовника з метою укладення договірних відносин з потенційними контрагентами  та вивчення ринку паливно-мастильних  матеріалів. Представництво інтересів Замовника  та ведення переговорів з потенційними контрагентами здійснюється Виконавцем від імені ЗАТ „Сириус і К”, але за власний рахунок (пункт 1 договору).

          Передача Виконавцем та приймання Замовником наданих послуг здійснюються після підписання акту про надання послуг не пізніше одного дня після закінчення строку, вказаного у абзаці 2 пункту 1 цього договору (абзац 1 пункту 3).

          Вартість наданих послуг вказується у додатках до цього договору. Замовник зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг не пізніше одного місяця від дати підписання акту приймання-передачі послуг. Допускається здійснення попередньої оплати (п. 4).

          Термін дії договору не обмежений (п.9).

          3.Згідно актів  передачі виконаних робіт №б/н від 31.08.04 року та №10/09 від 30.09.04 року вартість виконаних відповідно до договору робіт склала 431282 грн. 51 коп.

          Платіжним дорученням №1848 від 16.09.04 року  ця сума коштів  ЗАТ „Сириус і К” перерахована на користь ПП „Лугастарт”.

          ПП „Лугастарт”  з цього приводу видало податкові накладні:

          №5 від 31.08.04 року на суму 227557,67 грн., у тому числі ПДВ у сумі 37926,28 грн.;

          №10 від 30.09.04 року на суму 203724,84 грн., у тому числі ПДВ у сумі 33954,44 грн.

          4.Як встановлено вищезгаданою постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.06 року по справі №12/443пн, запис про державну реєстрацію  ПП „Лугастарт” визнано недійсним з моменту його  внесення до ЄДРПОУ, тобто  з 24.05.04 року.

          При цьому по справі встановлено, що засновник ПП „Лугастарт” Пасечник  О.В.  зареєстрував на своє ім'я ПП „Лугастарт” за грошову винагороду, отриману від невідомої йому особи; мети займатися підприємницькою діяльністю він не мав та такою діяльністю не займався.

          Звідси –є підстави вважати, що під час державної реєстрації ПП „Лугастарт” були припущені порушення вимог чинного законодавства, у тому числі –статей 202 та 203 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ).        

          5. У суду також є підстави вважати, що посадові особи ЗАТ „Сириус і К”, укладаючи спірний договір, мали можливість та були зобов'язані належним чином перевірити повноваження  осіб, які від імені ПП „Лугастарт” уклали цей договір.

          Цей висновок підтверджується матеріалами справи, у тому числі: вищезгаданою постановою Луганського апеляційного господарського суду;  фактом порушення 03.09.05 року слідчим відділом  податкової міліції СДПІ РВПП у місті Луганську кримінальної справи №37/05/9158 –за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст.205 Кримінального кодексу України –за фактом створення фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб).

          Приводом та підставою для порушення цієї кримінальної справи став акт „Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання податкового та валютного законодавства Закритим акціонерним товариством „Сиіриус і К”, код за ЄДРПОУ 23479884, за період з 01.10.03 року по 31.03.05 року”  №123/13-322/23479884  від 19.07.05 року, складений Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (СДПІ РВПП у м. Луганську).

          6.Наявними  у справі доказами підтверджується, що умисел на укладення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, встановлено лише в діях ПП „Лугастарт”.    

          Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.          

           ІІІ.1.Як сказано у  частині 1 ст. 202 ЦКУ, угодою є дії особи, спрямовані на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

          Згідно  ст.203 ЦКУ зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства.

          Особа, яка укладає угоду, повинна мати  необхідний обсяг цивільної дієздатності.

          Волевиявлення учасників угоди повинно бути вільним та відповідати їх внутрішній волі.

          Угода повинна укладатися у формі, встановленій законом.

          Угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею (...).

          Суд вважає, що при укладенні  спірного договору №1-08/03 від 01.08.04 року  сторони порушили  правило  частин 2 та 5 ст. 203 ЦКУ, - тобто договір підписала особа, яка  не мала на те належних повноважень, що прямо заборонено вищецитованим законом.

          2.Виходячи з цього, суд при вирішенні даного спору керується правилом, викладеним у частині 1 статті 215 ЦКУ, а саме: підставою недійсності угоди є недодержання в момент її укладення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (їх зміст наведено вище у цьому рішенні).

          Крім того, у частині 2-й статті  215 ЦКУ сказано: недійсною є угода, якщо її недійсність встановлена законом (нікчемна угода).

          3.Виходячи з цього, суд вважає, що до угоди, укладеної сторонами, треба застосувати правило наступних частин ст. 216 ЦКУ:

          частини 1, в якій сказано: недійсна угода не тягне за собою юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з її недійсністю.

          У випадку недійсності угоди кожна із сторін зобов'язана  повернути іншій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання цієї угоди, а у випадку неможливості такого повернення, наприклад, якщо отримане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість отриманого за цінами, які існують на момент відшкодування;

          частини 3, де говориться, що правові наслідки, встановлені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо  законом не встановлені спеціальні умови їх застосування або спеціальні правові наслідки окремих видів недійсних угод;

          абзацу 2 частини 5, в якому сказано, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемної угоди за власною ініціативою.

          4.З матеріалів справи вбачається, що спірна угода, яку уклали між собою Перший та Другий відповідачі, є господарською,  а тому при вирішенні цього спору керується частиною 1 ст. 207 ГК України, в якій сказано:

          господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства..., може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

          З огляду на це, враховуючи, що угода №1-08/03 від 01.08.04 року укладена з  метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, до неї треба застосувати наслідки, передбачені частиною 1 ст.208 ГК України, в якій сказано:

           якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін –у разу виконання зобов'язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне  з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

          З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що Першим та Другим відповідачами 01.08.04 року укладено угоду №1-08/03 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

          Умисел на укладення такої угоди доведено у ПП „Лугастарт”.

          З огляду на це до даної угоди підлягає застосуванню правило частини 1 ст. 208 ГК України, а саме: у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

          ІУ. Відповідачі не спростували позовні вимоги.

Відповідно до частини 4 ст. 94 КАСУ суд не стягує з відповідачів судові витрати.

          На підставі викладеного,  ст.ст. 202, 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України; ст.207 та частини 1 ст.208 Господарського кодексу України,  та 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”;  керуючись ст.ст. 94, 99, 100, 158-162 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов  задовольнити.

          2.Визнати договір №1-08/03, укладений у місті Луганську, між Закритим акціонерним товариством „Сириус і К”, яке знаходиться у  місті Луганську, селище Ювілейне, вул. Артема,10, ідентифікаційний код 23479884, р/р 26001301180033 у Алчевському відділенні ПІБ, МФО 304342, -  з  одного боку, - та Приватним підприємством „Лугастарт”, що знаходиться у місті Луганськ, вул. Цимлянська, 5, ідентифікаційний код 32969075, р/р 26008229066 у АБ „Укркомунбанк”, МФО 304988, - з іншого боку, - таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та недійсним з моменту його укладення, - тобто з 01.08.2004 року.

          3.Стягнути з Приватного підприємства „Лугастарт”, що знаходиться у місті Луганськ, вул. Цимлянська, 5, ідентифікаційний код 32969075, р/р 26008229066 у АБ „Укркомунбанк”,МФО 304988, - на користь Закритого акціонерного товариства „Сириус і К”, яке знаходиться у  місті Луганську, селище Ювілейне, вул. Артема,10, ідентифікаційний код 23479884, р/р 26001301180033 у Алчевському відділенні ПІБ, МФО 304342, -  грошові кошти у суму 431282 (чотириста тридцять одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 51 коп. –вартість робіт, виконаних Приватним підприємством „Лугастарт” по договору №1-08/03, укладеному між сторонами 01.08.04 року.

          4. Стягнути з  Закритого акціонерного товариства „Сириус і К”, яке знаходиться у  місті Луганську, селище Ювілейне, вул. Артема,10, ідентифікаційний код 23479884, р/р 26001301180033 у Алчевському відділенні ПІБ, МФО 304342, -  в доход Державного бюджету  грошові кошти у суму 431282 (чотириста тридцять одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 51 коп.,  незаконно отримані ним по договору №1-8/03 від 01.08.04 року.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 19.06.2006 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа