Постанова

від 07.08.2022 по справі 916/1618/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1618/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ

на ухвалу господарського суду Одеської області від 16.12.2021 про повернення зустрічної позовної заяви (суддя в І інстанції Погребна К.Ф.)

у справі №916/1618/21

за позовом: Антимонопольного комітету України

до Науково-виробничого підприємства НИВА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Бакарді-Мартіні Юкрейн

про стягнення 1 519 148 грн. та зобов`язання виконати рішення

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2021 року Антимонопольний комітет України звернувся з позовом до Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, в якому просив стягнути з відповідача 1519148 грн та зобов`язати останнього виконати рішення.

Позовні вимоги обґрунтовувались невиконанням відповідачем у добровільному порядку рішення Антимонопольного комітету України №545-р від 11.10.2018 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 14.06.2021 відкрито провадження у справі №916/1618/21 та в подальшому залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакарді-Мартіні Юкрейн".

14.12.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом, в якому просило суд у задоволенні позовних вимог Антимонопольного комітету України до Науково виробничого підприємства НИВА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю в частині зобов`язання виконати рішення, а саме пункту 3 результативної частини рішення № 545 - р по справі № 127-26.4/99-17 від 11.10.2018 року відмовити в повному обсязі.

Зазначений зустрічний позов обґрунтований тим, що у вищезазначеному пункті рішення АМКУ зазначено зобов`язати Науково - виробничого підприємства «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції шляхом припинення використання у господарський діяльності оформлення пакування (пляшки та етикетки) Вермуту «FRA TELLI BIANCO» виробництва Науково - виробничого підприємства «НИВА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, яке представлено на території України товариством з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН», що може призвести до змішування з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН».

На даний момент ТОВ «ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ» є законним власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг №213644 від 24.06.2016 року та Патенту на промисловий зразок №31695 від 10.03.2016 року.

При задоволенні позовних вимог АМКУ, а саме пункту 3 результативної частини рішення АМКУ № 545-р по справі№127-26.4/99-17 від 11.10.2018 року, відповідне рішення може вплинути на законні права та інтереси нашого товариства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2021 зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ за вх.№3972/21 від 14.12.2021р. та додані до неї документи повернуто заявнику.

Ухвала мотивована тим, що ТОВ «ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ» не подавалось до суду заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у вигляді позову спрямованого до однієї або декількох сторін.

Разом з тим дослідивши наданий позов, суд зазначав, що з урахуванням того що заявником відповідний позов був визначений саме як зустрічний позов, оплата судового збору була здійснення за подання зустрічного позову, сторонам надсилався зустрічний позов та враховуючи відсутність будь-яких вимог до Антимонопольного комітету України, відповідний позов є саме зустрічним позовом, а не позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

В той же час суд з посиланням на ст. 180 ГПК України вказував, що відповідачем по дійсній справі в рамках якої ТОВ ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ було подано зустрічний позов є Науково-виробниче підприємство НИВА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що зустрічну позовну заяву ТОВ ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ слід повернути заявнику на підставі ч.6 ст.180 ГПК України, у зв`язку з порушенням вимог ч.1 ст. 180 ГПК України.

При цьому суд зазначав, що повернення відповідної зустрічної позовної заяви не позбавляє ТОВ ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ права звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з окремим позовом.

Не погодившись з постановленою ухвалою 04.07.2022 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ, в якій скаржник просить зазначену ухвалу господарського суду Одеської області від 16.12.2021 скасувати повністю та передати справу на розгляд до господарського суду Одеської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошував на тому, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, не належним чином оцінив докази, які були надані до суду.

При цьому, скаржник зазначав, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 1 72, 1 73 цього Кодексу.

Також скаржник вважав, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

У відзиві на апеляційну скаргу Антимонопольний комітет України, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Зокрема, у вказаному відзиві позивач зазначає про те, що відповідальність юридичних осіб визначена статтею 96 ЦК У країни, яка зазначає, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Таким чином, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що юридична особа виступає в цивільних правовідносинах, укладає різноманітні угоди як окремий суб`єкт від свого імені, а не від імені своїх засновників. Юридична особа як самостійний суб`єкт несе самостійну майнову відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним їй майном. Юридична особа є самостійним учасником і всі свої права та обов`язки здійснює як право- і дієздатний суб`єкт, у тому числі захищає порушені права та інтереси і відповідає за виконання своїх зобов`язань, виступає стороною в судовому процесі як позивач або відповідач.

Комітет у Рішенні № 545-р визнав, що саме НВП «Нива», як самостійний суб`єкт господарювання вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання оформлення пакування (пляшки та етикетки) Вермуту «FRA TELLI BIANCO» виробництва НВП «Нива», яке є схожим з оформленням пакуванням (пляшки та етикетки) Вермуту MARTINI BIANCO, яке представлено на території України товариством з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ МАРТІНІ ЮКРЕЙН», яке раніше почало використовувати таке зовнішнє оформлення пакування (пляшка та етикетка) Вермуту МARTINI BIANCO, без його дозволу (згоди), що може призвести до змішування діяльності НВП «Нива» з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН».

За вчинення зазначеного порушення саме на НВП «Нива», як самостійного суб`єкта господарювання, було накладено штраф у розмірі 795 574 гривень та зобов`язано НВП «Нива», як самостійного суб`єкта господарювання припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції шляхом припинення використання у господарській діяльності оформлення пакування (пляшки та етикетки) Вермуту «FRATELLI BIANCO» виробництва НВП «Нива», яке є схожим з оформленням пакування (пляшки та етикетки) Вермуту MARTINI BIANCO, яке представлено на території України товариством з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН», без дозволу (згоди) товариства з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН», що може призвести до змішування з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ МАРТІНІ ЮКРЕЙН».

При цьому, відповідач скористався своїм правом на оскарження Рішення № 545-р та звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання його недійсним.

За результатами розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 у справі № 910/15222/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020, визнано недійсним Рішення № 545-р.

Постановою Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 910/15222/18 касаційну скаргу Комітету задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 910/15222/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким НВП «Нива» в задоволенні позову відмовлено.

Отже, Рішення № 545-р є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов`язковим до виконання, а тому НВП «Нива», як самостійний суб`єкт господарювання, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Інші учасники справи своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

В силу статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина шоста статті 180 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, одним із спеціальних прав відповідача, яке водночас становить процесуальну форму захисту його інтересів, згідно з господарським процесуальним законом є право відповідача пред`явити зустрічний позов.

Зустрічний позов це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом та характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Право подання зустрічного позову має лише відповідач.

Наведений правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 23.07.2020 у справі №905/2204/19, від 05.08.2019 у справі №910/17650/18, від 20.02.2019 у справі №916/195/18, від 15.02.2019 у справі №916/767/18.

Частиною четвертою статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідач виступає особою, яка за позовною заявою позивача притягується до відповідальності за порушення чи оспорювання його прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві, тобто між позивачем та відповідачем має існувати правовий зв`язок щодо предмету позову, обумовлений певними господарськими правовідносинами.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем за позовною заявою Антимонопольного комітету України у даній справі виступає виключно Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, у той час як з зустрічним позовом, який було повернуто оскаржуваною ухвалою, звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ, що не є учасником цієї справи.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом, скаржник посилався на те, що у вищезазначеному пункті рішення АМКУ зазначено зобов`язати Науково - виробничого підприємства «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції шляхом припинення використання у господарський діяльності оформлення пакування (пляшки та етикетки) Вермуту «FRA TELLI BIANCO» виробництва Науково - виробничого підприємства «НИВА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, яке представлено на території України товариством з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН», що може призвести до змішування з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН».

На даний момент ТОВ «ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ» є законним власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг №213644 від 24.06.2016 року та Патенту на промисловий зразок №31695 від 10.03.2016 року.

При задоволенні позовних вимог АМКУ, а саме пункту 3 результативної частини рішення АМКУ № 545-р по справі№127-26.4/99-17 від 11.10.2018 року, відповідне рішення може вплинути на законні права та інтереси нашого товариства.

За умовами частин першої, другої статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно з частинами першою-третьою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язанням усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що юридична особа як суб`єкт господарювання та сторона правовідносин несе відповідальність за своїми зобов`язаннями самостійно.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідальним за невиконання рішення Антимонопольного комітету України №545-р від 11.10.2018 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" є суб`єкт, якого вказаним рішенням притягнуто до юридичної відповідальності Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю як юридична особа, тобто спір у даній справі фактично є спором, що виник з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції та захистом від недобросовісної конкуренції при здійснення останнім господарської діяльності, натомість цей спір не має ознак корпоративного та жодним чином не стосується корпоративних відносин та корпоративних прав учасника підприємства відповідача.

Сам по собі той факт, що скаржник є законним власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг №213644 від 24.06.2016 року та Патенту на промисловий зразок №31695 від 10.03.2016 року жодним чином не наділяє апелянта процесуальними правами відповідача у даній справі, зокрема, і правом на пред`явлення зустрічної позовної заяви.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що правом на подання зустрічного позову чинний процесуальний закон наділяє виключно відповідача, яким у даній справі виступає Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю як окрема та самостійна юридична особа учасник правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для повернення зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ, яке не набуло процесуального статусу відповідача у цій справі.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.02.2019 у справі №916/767/18.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, і процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити безладного руху судового процесу. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Право на подання зустрічного позову для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічного позову, встановлених процесуальним законом, відтак повернення заявникові його зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.

Водночас колегія суддів роз`яснює скаржнику, що повернення зустрічного позову не перешкоджає зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку для розгляду в межах окремого самостійного провадження, а також наголошує на тому, що право особи подати позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 16.12.2021 у справі №916/1618/21 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 174, 232, 233, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРША ВИННА КОМПАНІЯ залишити без задоволення

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 у справі №916/1618/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.08.2022.

Головуючий суддя: А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська