Рішення

від 25.08.2022 по справі 554/8729/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 26.08.2022 Справа № 554/8729/21

Провадження №2/554/854/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

секретаря судового засідання Матвієнко О.І.,

за участю представника позивача Петька А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Полтавської міської ради, Комунального закладу «Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області» про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та вимушений прогул,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту освіти Полтавської міської ради, Комунального закладу «Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області» (далі КЗ «ПДНЗ») про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та вимушений прогул, в якому просила: визнати незаконним наказ № 131-к від 18.06.2021 року Департаменту освіти Полтавської міської ради; визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 , проведене 17.08.2021 року з посади завідувача КЗ «ПДНЗ»; поновити ОСОБА_3 на посаді завідувача КЗ «ПДНЗ» з 18.08.2021 року; стягнути з Департаменту освіти Полтавської міської ради на користь позивача заборгованість по заробітній платі за 16.08.2021 та 17.08.2021 року; компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 17.08.2021 року по дату винесення рішення по справі, компенсацію за вимушений прогул за період з 17.08.2021 року по дату винесення рішення по справі та судові витрати.

В обґрунтування позову вказала, що ОСОБА_1 наказом Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради № 805-к від 29.08.2008 року була призначена завідувачем Полтавського ДНЗ (я/с) № 47 строком на 5 років до 09.09.2013 року згідно контракту б/н від 29.08.2008 р. Наказом № 861-к від 06.09.2013 року контракт з нею було продовжено, які в подальшому також продовжувалися Додатковими угодами.

Відповідно до Додаткової угоди від 19.04.2019 року строк дії Контракту продовжено до 18.06.2021 р. Внесено зміни в п.п.3.1.2. п.3.1. розділу 3 Контракту. Інші умови Контракту залишені без змін.

Враховуючи, що 18.06.2021 року закінчувався строк дії контракту, у травні позивач попросила визначитися із подальшою працею. Оскільки рішення не було прийнято, їй запропонували відпустку розділити на частини і вийти на роботу в останній день дії контракту 18.06.2021 року для юридичного оформлення подальших трудових відносин. Погодившись на таку пропозицію, вона написала відповідну заяву. Наказом № 126-в від 17.05.2021 року ОСОБА_1 було надано частину щорічної основної відпустки з 01.06.2021 по 17.06.2021 року.

18.06.2021 року вона з`явилася до Департаменту та ознайомилася з проектом наказу про звільнення в зв`язку із закінченням строку дії Контракту. Вона повідомила про потребу отримати решту частини відпустки , а саме 18.06.2021 року. Їй було надано на ознайомлення проект наказу про внесення змін до наказу про звільнення. Згідно цього проекту було передбачено надання усієї відпустки по 13.08.2021 року із подальшим звільненням в останній день відпустки.

Після цього, позивач винесла наказ № 113-к/тр від 18.06.2021 року, яким поклала в.о. завідувача на період з 18.06.2021 по 30.06.2021 р. на ОСОБА_4 . Наказом № 114-к/тр від 30.06.2021 року доручила виконання обов`язків завідувача з 01.07.2021 року по 13.08.2021 року на ОСОБА_5 .

За період перебування у відпустці позивач підтримувала зв`язок із підприємством, контролювала робочі та організаційні процеси.

За цей період їй не надходило жодних наказів про звільнення та про необхідність передачі документації виконуючому обов`язків.

Закінчення відпустки припадало на п`ятницю 13.08.2021 року, то до роботи ОСОБА_1 приступила у понеділок 16.08.2021 року. В цей день вона вирішувала кадрові питання, видавала накази, погоджувала та підписувала організаційно розпорядчі документи.

Звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України було проведено 17.08.2021 року, що є незаконним.

Наказ про звільнення № 108-к від 27.05.2021 року ОСОБА_1 було вручено 17.08.2021 року. Але наказ передбачає звільнення 18.06.2021 року, проте в цей день звільнення не відбулося, цей наказ не вручався, трудова книжка не видавалася, остаточний розрахунок не проводився, а позивачу була надана частина щорічної відпустки по 13.08.2021 року.

Вказані обставини спричинили її звернення до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

08.11.2021 року від відповідача Департаменту освіти Полтавської міської ради до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві зазначено, що дійсно згідно останнього Контракту із завідувачем Полтавського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області від 06.09.2013 року позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, правонаступником якого є Департамент освіти Полтавської міської ради. Відповідно до додаткової угоди від 19.04.2019 року строк дії Контракту продовжено до 18.06.2021 року. Відповідно до п.5.5 Контракту, за два місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк.

Позиція відповідача щодо припинення трудових правовідносин із позивачем ОСОБА_1 є чіткою, послідовною і однозначною у розумінні позиції Департаменту освіти Полтавської міської ради.

Зокрема, згідно п.1 наказу Департаменту освіти Полтавської міської ради № 108-к від 27.05.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » передбачено звільнити ОСОБА_1 з посади завідувача навчального закладу з 19.06.2021 року у зв`язку із закінченням строку дії контракту згідно п.2 ст.36 КЗпП України 18.06.2021 року. Згідно до п.2 вказаного наказу покладено обов`язки завідувача КЗ «ПДНЗ» на ОСОБА_4 . Відповідно до п.3 Наказу зобов`язано ОСОБА_1 передати, а ОСОБА_4 прийняти ділову документацію, печатку та штамп закладу згідно з актом приймання-передавання. В нижній частині аркуша на титульній сторінці вказаного наказу міститься напис «з наказом ознайомлена 28.05.2021р.» підпис ОСОБА_1 .

Останній робочий день позивача припадав на 18.06.2021 року, але в другій половині дня нею подано заяву на ім`я начальника управління освіти Департаменту освіти Полтавської міської ради щодо надання їй невикористаної відпустки терміном на 40 календарних днів по 13.08.2021 року. Тобто позивач, будучи проінформованим про те що 18.06.2021 року є останнім робочим днем і роботодавець вже вніс запис до трудової книжки і фактично провів всі належні позивачу виплати, подала відповідну заяву.

Згідно ст.3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Оскільки надання вказаної відпустки залежить виключно від бажання працівника в даному випадку, тому подання заяви позивачем 18.06.2021р. (в другій половині останнього робочого дня) було задоволено і видано наказ № 265-в від 18.06.2021року, згідно якого у відповідності до ст. 3 Закону України «Про відпустки» ОСОБА_1 було надано частину щорічної відпустки тривалістю 55 днів по 13.08.2021 року.

Одночасно, згідно наказу №131-к від 18.06. року «Про перенесення дати звільнення ОСОБА_1 », у зв`язку із наданням ОСОБА_1 невикористаної частини щорічної відпустки із 18.06.2021 року по 13.08.2021 року, було внесено зміни до наказу Департаменту освіти Полтавської міської ради №108-к від 27.05.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині дати звільнення, а саме в п.1 даного наказу дату звільнення «18.06.2021р.» замінено датою та словами «13.08.2021 останній день відпустки».

Про зміст даного наказу позивач ОСОБА_1 була проінформована 18.06.2021 року, про що є відповідний напис і підпис ОСОБА_1 .

13.08.2021року ОСОБА_1 представник відповідача по телефону запросив з`явитись і отримати трудову книжку. Однак відповідач відмовилася, тому 13.08.2021 року було складено акт щодо неприбуття ОСОБА_1 для отримання трудової книжки та копій наказів до Департаменту освіти Полтавської міської ради. На адресу проживання позивача було направлено листа із пропозицією отримати трудову книжку особисто, а в разі подання заяви вона буде надіслана поштовим зв`язком на її адресу проживання. Одночасно позивача повідомили про необхідність отримання копії наказу про звільнення.

Оскільки позивач, зловживаючи своїми правами, не бажаючи передати документацію, печатку і штамп, згідно наказу №127-аг від 17.08.2021року було створено комісію Департаменту освіти. 17.08.2021 року представники комісії з`явились до навчального закладу і отримали від позивача ОСОБА_1 відповідну документацію. Крім того, в цей день 17.08.2021р. о 11:50 год. позивач ОСОБА_1 отримала трудову книжку.

Вважають, що відповідач Департамент освіти Полтавської міської ради при звільненні позивача ОСОБА_1 діяв в порядок та спосіб, передбачений законом (а.с.77-84).

У відзиві відповідача КЗ «ПДНЗ» просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю та просили проводити слухання справи без їх участі. Вказували, що фактично позовні вимоги пред`явлені до Департаменту освіти Полтавської міської ради. Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про дошкільну освіту» керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади уповноважений орган Департамент освіти Полтавської міської ради. Тому КЗ «ПДНЗ» не є роботодавцем для ОСОБА_1 . У позові ОСОБА_1 зазначає, що нею 16 та 17.08.2021 року видано значну кількість розпорядчих актів. Проте долучені нею докази, а саме накази № 144-к/тр, № 145-к/тр, № 146-к/тр, № 147-к/тр, № 149-к/тр від 16.08.2021 фактично дублюють накази з такими самими номерами за підписом в.о.завідувача КЗ «ПДНЗ» О.Глущенко від 13.08.2021 року. Тому вказані накази є нікчемними (а.с.121-123).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. У судовому засіданні пояснила, що вона пропрацювала на посаді керівника дошкільного навчального закладу понад 10 років, до цього працювала в Управлінні освіти, нарікань на її роботу ніколи не було. В кінці травня ознайомилася з проектом наказу про звільнення у зв`язку з закінченням контракту. Але вона пішла у відпустку, перебувала у відпустці з 01.06 по 17.06.2021 року. 18.06.2021 року з ранку приїхала до Департаменту освіти, їй було запропоновано піти у відпустку, і вона погодилася. 18.06.2021 року вона цілий день була на роботі. Навіть у період відпустки вона видавала накази.

Наголошувала, що про звільнення та передачу справ мова не йшла, трудову книжку їй ніхто не видавав, розрахунок не був проведений. Тому вона після виходу з відпустки 16.08.2021 року вважала себе керівником цього закладу. Працювала 16.08.2021 та 17.08.2021 року. Тільки коли приїхала комісія з Департаменту, їй було повідомлено про накази, які їй були вручені, і вона передала всі справи. В ці дні вона видавала накази, в тому числі фінансові.

Водночас ОСОБА_1 вказувала, що за 18.06.2021 їй оплачено як за робочий день, вона подала заяву про відпустку, але в заяві вона не вказувала з подальшим звільненням, тому не знала, що її буде звільнено в останній день відпустки. Вона призначала в.о. керівника за погодженням з Департаментом освіти, тому вона фактично виконувала обов`язки керівника. І по сьогоднішній день не оголошувався конкурс на цю посаду, завідуючу садочком не було призначено.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Петько А.В. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Вказував, що в останній день Контракту 18.06.2021 року ОСОБА_1 вийшла з відпустки, перебувала на робочому місці та за погодженням із роботодавцем виконувала свої посадові обов`язки. Вона отримала копію наказу про свою відпустку та призначила в.о. керівника на час своєї відпустки. В останній день відпустки позивача не було звільнено з роботи, наказ про її звільнення їй не вручався, остаточний розрахунок не проводився. Більше того, їй було надано відпустку по 13.08.2021 року, роботодавець погодився, що саме вона призначає виконуючого обов`язки, а не Департамент освіти. Вважає, що в останній день дії строкового трудового договору ОСОБА_1 звільнена не була. Після закінчення строку дії контракту трудові відносини між сторонами тривали і жодна із сторін не вимагала їх припинення. 16-17.08.2021 позивач була на робочому місці. Просив стягнути з відповідача Департаменту освіти Полтавської міської ради на користь позивача заборгованість по заробітній платі за 16.08.2021 та 17.08.2021 року в сумі 1877,62 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 17.08.2021 по 26.08.2022 року у сумі 249723,46 грн., компенсацію за вимушений прогул за період з 17.08.2021 по 26.08.2022 року в сумі 249723,46 грн.

Представник відповідача адвокат Бибик В.А. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі. Вказував, що відповідач не оспорює, що позивач перебувала у трудових відносинах, з якою було укладено контракт, який продовжувався, останній раз до 18.06.2021 року. П. 5.5 контракту передбачено, що за 2 місці контракт може бути продовжено або укладено новий контракт. Тобто вказані дії повинні були вчинені до 18.04.2021 року. Відповідач не мав наміру продовжити трудові правовідносини з позивачем, що підтверджується наказом № 108-к та свідчить про послідовну позицію відповідача, коли контракт ще не закінчився, але було встановлено про її звільнення.

Наказом від 18.06.2021 № 256-в ОСОБА_1 було надано за її заявою відпустку. Коли позивач подала заяву про відпустку, то вже в цей день було заповнено трудову книжку, здійснено розрахунок, внесені записи про звільнення. Було видано наказ про перенесення дати звільнення на 13.08.2021 року. З вказаним наказом від 18.06.2021 позивач була ознайомлена. Але 13.08.2021 року, у п`ятницю, позивач не з`явилася до Департаменту освіти, не забрала трудову книжку, тому відповідач направив лист на адресу проживання про необхідність забрати трудову книжку. Вже 16.08.2021 року позивач прибула до робочого місця та створювала враження про здійснення трудових обов`язків. ОСОБА_1 видала кілька наказів під тими ж номерами, що були видані 13.08.2021 в.о. завідуючою О.Ю.Глущенко. У зв`язку з тим, що не було передано печатку та документацію Департаментом було створено комісію, яка здійснила дії по передачі справ. Вважає, що вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій не свідчить про те, що вона не була звільнена. Явка її на робоче місце не свідчить про продовження трудового договору з ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до такого висновку.

Вирішуючи позов по суті, суд здійснює цивільне судочинство відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81ЦПК України на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно до ч. 1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положеньст. 5 ЦПК Українисуд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістомст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 06.09.2013 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради та ОСОБА_1 укладено Контракт про продовження працювати на посаді завідувачем Полтавським дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) № 47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області», строк його дії по 15 червня 2015 р. Додатковими угодами неодноразово продовжувалася дія Контракту із завідувачем Комунального закладу Комунального закладу «Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області», останній раз Додатковою угодою від 19.04.2019 року на строк по 18.06.2021 року. (а.с.43-46, 47,48, 49,50).

Отже перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, правонаступником якого зараз є Департамент освіти Полтавської міської ради, по 18.06.2021 року сторонами не оспорюється.

Встановлено, що п.1 наказу Департаменту освіти Полтавської міської ради № 108-к від 27.05.2021р. «Про звільнення ОСОБА_1 » передбачено звільнити ОСОБА_1 з посади завідувача Комунального закладу «Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області» у зв`язку із закінченням строку дії контракту згідно п.2 ст.36 КЗпП України 18.06.2021 року. Згідно п.2 вказаного наказу, покладено обов`язки завідувача КЗ «Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області» на ОСОБА_4 . Пунктом 3 вказаного наказу зобов`язано ОСОБА_1 передати, а ОСОБА_4 прийняти ділову документацію, печатку та штамп закладу згідно з актом приймання-передавання.

Як вбачається з вказаним наказом під підпис ознайомлені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Таким чином позивач по справі була ознайомлення із змістом наказу про її звільнення, де чітко зазначена підстава і дата її звільнення, а саме, 18.06.2021р.

Наказом Департаменту освіти № 265-в від 18.06.2021 року «Про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 » позивачу надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 55 календарних днів з 18.06.2021 по 13.08.2021 року, підстава: заява ОСОБА_1 (а.с. 31, 32, 86).

Наказом Департаменту освіти № 131-к від 18.06.2021 року «Про перенесення дати звільнення ОСОБА_1 » внесено зміни до наказу Департаменту освіти Полтавської міської ради від 27.05.2021 № 108-к «Про звільнення ОСОБА_1 » щодо дати звільнення, а саме в п. 1 даного наказу дату «18.06.2021» замінити датою та словами «13.08.2021 в останній день відпустки», підстава: наказ Департаменту освіти від 18.06.2021 № 265-в «Про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 ». Наказом вказано централізованій бухгалтерії управління освіти департаменту освіти Полтавської міської ради провести відповідні розрахунки з урахуванням зазначених змін (а.с. 12). З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 18.06.2021 року, що підтверджується її особистим підписом (а.с. 12).

13.08.2021 року Департаментом освіти Полтавської міської ради було складено акт щодо неприбуття ОСОБА_1 для отримання трудової книжки та копій наказів про звільнення (а.с. 100).

13.08.2021 року Департамент освіти Полтавської міської ради на адресу проживання позивача направлено лист № 01-09-01.3-08/3394 із пропозицією отримати трудову книжку особисто, а в разі подання заяви вона буде надіслана поштовим зв`язком на її адресу проживання, яка направлена рекомендованою кореспонденцією, а також про видачу копії наказу про звільнення (а.с.98-99).

17.08.2021 року наказом Департаменту освіти Полтавської міської ради «Про створення комісії з приймання-передавання печатки, штампу та ділової документації закладу» № 127-аг у зв`язку з виробничою необхідністю та звільненням 13.08.2021 року ОСОБА_1 створена комісія з приймання-передавання печатки, штампу та ділової документації КЗ «ПДНЗ» (а.с 101). І в цей же день за актом про приймання-передавання було передано печатку, документацію тощо КЗ «ПДНЗ» від ОСОБА_1 (а.с.102-106).

Як вбачається ОСОБА_1 отримала трудову книжку 17.08.20221 року (а.с.112-113) та копію наказу про звільнення (а.с.85).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка працює помічником вихователя КЗ «ПДНЗ», показала, що у серпні 2021 року працювала разом з вихователем ОСОБА_7 , згідно графіку роботи з 08 до 17.00 год. Проте не пам`ятає на кого залишалися діти 16.08.2021 року та 17.08.2021 року.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка працює вихователем КЗ «ПДНЗ», показала, що вона працює у дві зміни з 07.30 до 13.00 год., інший вихователь приходить з 13.00 год. У серпні 2021 року першу зміну вона передавала ОСОБА_1 . Про дату звільнення ОСОБА_1 їй не було відомо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка працює заступником завідуючої з господарської частини КЗ «ПДНЗ» показала, що до 16.08.2021 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці, вона спілкувалася з нею щодо робочих питань. Під час її відпустки в.о. завідуючої була ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому, ОСОБА_1 не казала, що вона не працює, не передавала документи. Документація була передана лише 17.08.2021 року. 16-17.08 ОСОБА_1 була у садочку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка працює у КЗ «ПДНЗ», показала, що в період відпустки ОСОБА_1 вона спілкувалася з останньою. Їй невідомо про видання останньою розпоряджень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який працює охоронником КЗ «ПДНЗ», показав, що у серпні 2021 року під час його зміни ОСОБА_1 , прийшовши на роботу, покликала його до свого кабінету з невідомих причин. Він виконав її вказівку. В кабінеті перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які спілкувалися стосовно звільнення останньої, тоді він пішов з кабінету.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка працює музичним керівником КЗ «ПДНЗ», та перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_1 , показала, що колективу було відомо про закінчення контракту з її завідуючою ОСОБА_1 . Колектив звертався з листом до Департаменту освіти з проханням, щоб її залишили. Але Департамент освіти повідомив, що ОСОБА_1 обізнана про закінчення контракту. Наказом Департаменту освіти про звільнення ОСОБА_1 на неї покладалися обов`язки завідуючої. Вона дала згоду до 01.07.2021 року виконувати ці обов`язки в усній формі. ОСОБА_1 їй передала печатку, а документацію не передавала. З 01.07.2021 року вона передала печатку ОСОБА_5 , як виконуючій обов`язки. З 18.06.2021 року ОСОБА_1 пішла у відпустку, вона була призначена виконуючою обов`язків до 01.07.2021. У період відпустки вона не спілкувалася з ОСОБА_1 щодо роботи, при ній остання не приїздила до садочку. 16.08.2021 вона бачила ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . Вони були у своїх кабінетах. 17.08.2021 приїхала комісія з Департаменту освіти та повідомили, що ОСОБА_1 звільнена, віддали їй трудову книжку.

Відповідно до ч. ч. 1, 6ст. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений уст. 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ч. 3ст. 21 КЗпП Україниконтракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Істотними умовами укладення контракту є встановлення строку його дії, підстав його припинення чи розірвання. Таким чином, контракт укладається на строк, який встановлюється за погодженням сторін та містить чітке зазначення, коли розпочинається строк дії контракту та коли він закінчується. Згідно додаткової угоди до Контракту від 19.04.2019 року строк дії Контракту із ОСОБА_1 продовжено по 18.06.2021 року. Вказана обставина сторонами не оспорюється.

Відповідно до ч. 3ст. 40 КЗпП Українине допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Трудове законодавство встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена ч. 3ст. 40 КЗпП Українизаборона звільнення працівника в період перебування у відпустці.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про порушення зазначених гарантій, застосовуваних під час реалізації процедури звільнення працівника та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Урішенні Конституційного Суду України від 04.09.2019 у справі № 6-р(ІІ)/2019, Другий сенат Конституційного Суду України визнав положення ч. 3ст. 40 КЗпП Українитакими, що відповідаютьКонституції України(є конституційними).

Рішення Конституційного Суду України мотивовано тим, що положеннями ч. 3ст. 40 КЗпП Українизакріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці.

Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно інших категорій.

Таким чином, положення ч. 3ст. 40 КЗпП Україниє такими, що поширюються на усі трудові правовідносини.

Згідно ст.3 закону України «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Відповідно дост.47КЗпП роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно матеріалів справи останній день відпустки позивача є 13.08.2021 року, що і зазначено датою звільнення.

У судовому засіданні доведено, що Департамент освіти Полтавської міської ради не мав наміру продовжувати трудові правовідносини з позивачем, що підтверджується його наказами, свідчить про його послідовну позицію, яка була відома до дати закінчення контракту, що підтверджено у судовому засіданні свідком ОСОБА_4 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорюваний позивачем наказ № 131-к від 18.06.2021 Департаменту освіти Полтавської міської ради відповідає вимогам трудового законодавства.

Одним з основоположних принципів цивільних правовідносин є добросовісність (стаття 3 ЦК України). Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору, прогнозованістю і передбачуваністю поведінки сторони договору. Згідно принципу добросовісності забороняється суперечлива поведінка сторони договору. Суперечливість, зокрема, виявляється у невідповідності вчинків (дій) особи її попереднім заявам (діям) або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналізуючи перебіг подій після видання наказу Департаментом освіти Полтавської міської ради від 27.05.2021 року № 108-к, відповідач міг розраховувати на добросовісну поведінку позивача та не міг передбачати, що ОСОБА_1 всупереч виданому наказу не буде передано документацію виконуючому обов`язки та будуть видаватися накази за власним підписом.

ОСОБА_1 , достеменно будучи обізнаною про наявність наказу про звільнення, а в подальшому про зміну дати звільнення, а саме 13.08.2021 року, здійснювала дії на створення враження продовження з нею трудових відносин, при цьому використовуючи дружні та товариські відносини з окремими працівниками КЗ «ПДНЗ», а також залежність підпорядкованих завідуючій КЗ «ПДНЗ» працівників. Вказані дії здійснювалися всупереч виданим наказам Департаменту освіти. У зв`язку з чим, Департамент освіти був змушений видати наказ про створення спеціальної комісії для передачу печатки, штампів та документації навчального закладу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що інші доводи позивача спростовані доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України та покладає їх на позивача.

Керуючись ст. ст.2, 10,12,13, 76,81,141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту освіти Полтавської міської ради, комунального закладу «Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області» про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та вимушений прогул відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач 1: Департамент освіти Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 02145725, місце знаходження: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36

Відповідач 2:Комунальний заклад «Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №47 «Золота рибка» Полтавської міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 21063648 місцезнаходження: 36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки, 12

Повний текст рішення суду складено 26 серпня 2022 року.

Суддя Л.В.Гольник