Ухвала

від 31.08.2022 по справі 9/430-05-11867

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

01 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 9/430-05-11867Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Філінюк І.Г., Савицький Я.Ф.

секретар судового засідання Кратковський Р.О.

За участю представників сторін у справі:

Від ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» - адвокат Хаджи І.Д.

Від ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» - адвокат Стадник П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року (суддя суду першої інстанції: Бакланова Н.В.; час і місце оголошення рішення: 12.01.2006, м. Одеса, пр.Шевченка, 29)

у справі №9/430-05-11867

за позовом Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (наразі Громадська організація «Одеська обласна організація автомобілістів»)

до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості»

про визнання права власності та зобов`язання його зареєструвати

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» про визнання права власності на нежитлові приміщення, розташовані у м.Одесі по вул. Іцхака Рабіна, 28, автостоянка №35, загальною площею 888,2 кв.м (приміщення по літері А, а, А, а (І-ІІ поверхи) - 417,70 кв.м, по літері Б (склад) - 15,3 кв.м, по літері В (склад) - 26,6 кв.м, по літері Г (електромайстерня) - 52,3 кв.м, по літері Д (склад) - 243,00 кв.м, по літері Е (підсобне) - 9,5 кв.м, по літері Ж (кладова) - 6,3 кв.м, по літері 3 (гараж) - 16,7 кв.м, по літері И (гараж) - 16,7 кв.м, по літері К (гараж) - 17,00 кв.м, по літері Л (гараж) - 16,7 кв.м, под. літері М (гараж) - 16,7 кв.м, по літері Н (гараж) - 16,7 кв.м, по літері О (гараж) - 17,1 кв.м.,; на нежитлові приміщення, розташовані ву м. Одесі по вул. Краснова, 3 В, загальною площею 226,1 кв.м (приміщення: по літері А - 56,1 кв.м, по літері Б - 114,9 кв.м, по літері Г - 9,8 кв.м, по літері Д - 3,00 кв.м, по літері Е - 2,4 кв.м, по літері Ж - 22,9 кв.м, по літері 3 - 17,00 кв.м), згідно технічних паспортів від 11.04.2003р. та про зобов`язання зареєструвати за позивачем право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна.

Короткий зміст оскаржуваного рішення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.2006 (суддя Н.В. Бакланова):

- визнано право власності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на нежитлові приміщення, розташовані у м. Одесі по вул. Іцхака Рабіна, 28, автостоянка №35, загальною площею 888,2 кв.м (приміщення по літері А, а, А, а (І-ІІ поверхи) - 417,70 кв.м, по літері Б (склад) - 15,3 кв.м, по літері В (склад) - 26,6 кв.м, по літері Г (електромайстерня) - 52,3 кв.м, по літері Д (склад) - 243,00 кв.м, по літері Е (підсобне) - 9,5 кв.м, по літері Ж (кладова) - 6,3 кв.м, по літері 3 (гараж) - 16,7 кв.м, по літері И (гараж) - 16,7 кв.м, по літері К (гараж) - 17,00 кв.м, по літері Л (гараж) - 16,7 кв.м, под. літері М (гараж) - 16,7 кв.м, по літері Н (гараж) - 16,7 кв.м, по літері О (гдщж) - 17,1 кв.м., згідно технічного паспорту від 11.04.2003р.;

- визнано право власності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на нежитлові приміщення, розташовані у м. Одесі по вул. Краснова, 3 В, загальною площею 226,1 кв.м (приміщення: по літері А - 56,1 кв.м, по літері Б - 114,9 кв.м, по літері Г - 9,8 кв.м, по літері Д - 3,00 кв.м, по літері Е - 2,4 кв.м, по літері Ж - 22,9 кв.м, по літері 3 - 17,00 кв.м), згідно технічного паспорту від 11.11.2005р.;

- зобов`язано КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» зареєструвати право власності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на нежитлові приміщення, розташовані у м. Одесі по вул. Іцхака Рабіна, 28, автостоянка №35, загальною площею 888,2 кв.м (приміщення по літері А, а, А, а (І-ІІ поверхи) - 417,70 кв.м, по літері Б (склад) - 15,3 кв.м, по літері В (склад) - 26,6 кв.м, по літері Г (електромайстерня) - 52,3 кв.м, по літері Д (склад) - 243,00 кв.м, по літері Е (підсобне) - 9,5 кв.м, по літері Ж (кладова) - 6,3 кв.м, по літері З (гараж) - 16,7 кв.м, по літері И (гараж) - 16,7 кв.м, по літері К (гараж) - 17,00 кв.м, по літері Л (гараж) - 16,7 кв.м, по літері М (гараж) - 16,7 кв.м, по літері Н (гараж) - 16,7 кв.м, по літері О (гараж) - 17,00 кв.м., згідно технічного паспорту від 11.04.2003р.;

- зобов`язано КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» зареєструвати право власності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на нежитлові приміщення, розташовані у м. Одесі по вул. Краснова, 3 В, загальною площею 226,1 кв.м (приміщення: по літері А - 56,1 кв.м, по літері Б - 114,9 кв.м, по літері Г - 9,8 кв.м, по літері Д - 3,00 кв.м, по літері Е - 2,4 кв.м, по літері Ж - 22,9 кв.м, по літері 3 - 17,00 кв.м), згідно технічного паспорту від 11.11.2005р.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст. 392 ЦК України, ст.ст. 4, 49 ЗУ «Про власність», п.п. 1.1-1.4, 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003р., ст.ст. 2,19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та вмотивоване наступним.

30.10.2000 Одеською міською радою було прийняте рішення №1848ХХШ про затвердження технічної документації з інвентаризації та проекту відведення земельних ділянок, про видачу документів, що посвідчують право користування та надання Одеській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів земельної ділянки загальною площею 1,8214га за адресою: вул.Іцхака Рабіна, 28 для експлуатації та обслуговування автостоянки №35 та для будівництва і експлуатації автомийки. 11.04.2003 відповідачем позивачу видано технічний паспорт на автостоянку №35 по вул.І.Рабіна, 28; 11.11.2005 на виробничі приміщення, розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Краснова, 3-В. користувачами у техпаспортах зазначено позивача. 08.12.2005 позивач звернувся до відповідача з проханням видати свідоцтво про право власності на адміністративну будівлю та технічні приміщення Одеської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів, що розташовані за адресою: вул. Іцхака Рабіна, 28., та пункт технічного обслуговування автомобілів №20 Одеської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів, що розташовані за адресою: м. Одеса вул. Краснова, 3-В. Листом №8743 від 20.12.2005р. відповідач відмовив у видачі свідоцтв.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

26.07.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Громадської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що:

- нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28 насправді належать скаржнику та були передані позивачу виключно на праві оперативного управління. Відповідно до інформації, наявної в реєстрі, ГО «ООО ВСА» належать, зокрема, нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: м.Одеса, вул.І.Рабіна, 28 на праві власності згідно свідоцтва серії САС №635016 від 23.04.2009р. ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (ГО «ВСА») довідалась про існування оскаржуваного рішення тільки 02.07.2021, коли адвокатом Хаджи І.Д. отримано відповідь на адвокатський запит від Одеської міської ради; серед документів, які стали підставою для видачі позивачу свідоцтва серії САС №635016 від 23.04.2009 про право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35 є рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 №9/430-05-11867;

- оскаржуване рішення впливає на права та обов`язки ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», оскільки позивач - ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (ГО «ООО ВСА») ще до недавнього часу поводила себе саме як регіональне представництво ГО «ВСА», зокрема, оплачувала щомісячні членські внески, здійснювала діяльність відповідно до цілей, для яких була створена, брала участь у вирішенні інших значимих для всієї Спілки автомобілістів питань, що жодним чином не викликало сумнівів у тому, що ГО «ООО ВСА» є регіональним представництвом ГО «ВСА» та що все нерухоме майно знаходиться на праві оперативного управління в ГО «ООО ВСА», а право власності на таке майно має виключно Спілка;

- ГО «ООО ВСА» була створена як регіональне представництво ГО «ВСА» та все майно організації, зокрема й спірні нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28 та нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 3В, належали на праві власності скаржнику, а ГО «ООО ВСА» мала виключно право оперативного управління майном Спілки, яке розташоване на території Одеської області;

- за п.7.8. Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 1992 року для утримання апарату Центральної ради Спілки, а також для проведення централізованих заходів місцеві ради відраховують у розпорядження Центральної ради Спілки кошти від вступних і членських внесків, частини надходження від господарської та інших видів комерційної діяльності, здійснюваних радами або їх підрозділами. 28.12.1992 постановою президії Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів №34 затверджено Статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, 18.07.1995 було затверджено зміни до Статуту;

- відповідно до п. 6.4. Статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 1995 року всі будинки, будівлі, обладнання, транспортні засоби, оборотний капітал, цінні папери та інше майно, що знаходиться на балансі обласної організації Спілки, являється власністю Всеукраїнської Спілки автомобілістів. Обласна організація Спілки користується вказаним майном на правах повного господарського відання;

- 21.11.2000 постановою президії Центральної ради ВСА затверджено статут ГО «ООО ВСА» у новій редакції згідно п. 6.4. Статуту в редакції від 2000 року кожен член спілки не має права власності на долю майна спілки. Власником майна є спілка у цілому. Обласна організація спілки, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління. Від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в господарському віданні обласної організації спілки, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів обласної організації Спілки;

- 16.05.2001 постановою Центральної ради ВСА затверджено статут Одеської обласної організації ВСА;

- із норм статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакціях від 1992 року, 2000 року, 2007 року та статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакціях від 1995 року, 2000 року, 2001 року є очевидним, що: Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком ВСА; все майно, що перебуває на балансі Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, належить ВСА, а ООО ВСА має право тільки оперативного управління всім наявним на балансі майном; Статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів не може суперечити Статуту ВСА; зміни до установчих документів Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджуються Центральною радою ВСА; ООО ВСА здійснює відрахування на утримання Центральної ради ВСА;

- Статут ГО «ООО ВСА» в редакції від 2008 року містить важливі пункти, які кардинально відрізняються від останнього затвердженого президією Центральної ради ВСА Статуту організації в редакції від 2001 року;

- 26.09.2008 була затверджена нова редакція Статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів та ця редакція Статуту взагалі змінює правовий статус організації та припиняє її зв`язок із ГО «ВСА»;

- затвердженням нової редакції Статуту у 2008 році ГО «ООО «ВСА» самовільно відокремилась від ГО «ВСА» та стала незалежною організацією, присвоїла нерухоме майно, що на праві власності належало ГО «ВСА»;

- у зв`язку із ухваленням судового рішення у даній справі, яке стало підставою реєстрації права власності на нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28 та нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, З В за ГО «ООО ВСА», скаржник фактично лишився свого нерухомого майна, яким користувалась ГО «ООО ВСА» виключно на праві оперативного управління;

- звертаючись до суду з позовом ГО «ООО «ВСА» самостійно надала суду інформацію, що є місцевим осередком ВСА, та що діяльність Організації поширюється на Одеську область, проте суд першої інстанції в порушення норм ст.27 ГПК України (в редакції від 13.10.2005) не залучив ГО «ВСА» до участі у справі;

- у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №910/7364/18, касаційним судом зроблено висновок, що перебування майна на балансі підприємства (організаціі) не є підставою виникнення права власності балансоутримувача на майно, так як баланс підприємства (організаціі) є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату, та не є доказом права власності. Тобто, передача нерухомого майна на баланс ГО «ООО ВСА» не має наслідком перехід на таке майно права власності, право власності на все майно має виключно ГО «ВСА», а отже посилання суду на те, що спірне нерухоме майно рахувалося на балансі Позивача не може вважатись достатнім доказом права власності на таку нерухомість;

- з урахуванням предмету позову у справі № 9/430-05-11867 та того факту, що все майно, яке знаходилось на балансі ГО «ООО ВСА, є власністю ГО «ВСА», у ГО «ООО ВСА» відсутнє суб`єктивне право, на захист якого вона звернувся до суду в рамках даної судової справи (не є належним позивачем за заявленими позовними вимогами);

- суд першочергово повинен був визначити чи є у позивача право або законний інтерес на звернення до суду, а у даній справі чи є позивач власником об`єктів нерухомості та на підставі яких документів, а оскільки судом взагалі не досліджувалось дане питання, то є очевидним, що суд не встановив чи наявне порушення будь-яких прав позивача та необхідність їх захисту;

- судом помилково не залучено ГО «ВСА» до участі у справі в якості третьої особи, не досліджено питання щодо реального власника спірного нерухомого майна, не встановлено наявність чи відсутність порушеного права позивача та необхідність його захисту, а отже й права на звернення до сулу із даним позовом, що в сукупності свідчить про те, що суд, ухвалюючи рішення від 12.01.2006 року, не з`ясував обставин, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які стороною не доведено, порушив норми процесуального права щодо залучення третьої особи по участі у справі та невірно застосував норми ст. 392 ЦК України, адже ГО «ООО ВСА» не є власником спірного майна, тому право на пред`явлення позову, передбачене вказаною нормою права, у неї не було;

- в даному випадку наявні передбачені ст. 104 ГПК України (в редакції від 13.10.2005 та ст. 277 ГПК України (в чинній редакції) підстави для скасування даного рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ООО ВСА, які полягають у такому: не дослідження судом того факту, що ООО ВСА є місцевим осередком ГО «ВСА» та залежить від останньої у здійсненні своєї діяльності; не досліджені права ООО ВСА на звернення до суду із таким позовом; не встановлений реальний власник спірного нерухомого майна; відсутності будь-яких спроб залучення до участі у справі ГО «ВСА»; не з`ясування судом обставин набуття права власності на спірне нерухоме майно ООО ВСА; не встановлення яким чином на балансі ООО ВСА з`явилось спірне нерухоме майно; відсутність у матеріалах справи доказів того, що ООО ВСА є власником спірного майна.

Скарга ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» була передана на розгляд раніше визначеному складу суду у справі - суддя-доповідач: Мишкіна М.А., судді-члени колегії: Бєляновський В.В., Богатир К.В.

Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Аленін О.Ю., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 поновлено Всеукраїнській спілці автомобілістів пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 у справі № 9/430-05-11867 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 (Мишкіна М. А. головуючий суддя, судді Аленін О. Ю., Лавриненко Л. В.) апеляційну скаргу задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 у справі № 9/430-05-11867 скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 9/430-05-11867, ГО «Одеська обласна організація ВСА» звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням доповнень до касаційної скарги просить постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 12.07.2022 касаційну скаргу Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 9/430-05-11867 скасовано з передачею справи до цього ж апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006.

Приймаючи відповідне рішення, суд касаційної інстанції виходив з наступного:

«У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 01.11.2021 про відкриття апеляційного провадження у справі № 9/430-05-11867 і поновлення Всеукраїнській спілці автомобілістів строку на оскарження рішення місцевого господарського суду від 12.01.2006 помилково застосував положення статті 254 ГПК України (у редакції після 15.12.2017), яка визначає строк на апеляційне оскарження в редакції, чинній на дату подання скарги, при цьому безпідставно не застосував положення статті 93 ГПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення місцевого господарського суду), які підлягають застосуванню відповідно до положень підпункту 9 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Верховний Суд також наголошує на порушені судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки останній під час поновлення Всеукраїнській спілці автомобілістів строку на оскарження рішення місцевого господарського суду залишив поза увагою положення частини 2 статті 261 ГПК України (у редакції після 15.12.2017), не вирішив питання про дотримання строків апеляційного оскарження та не встановив наявність або відсутність обставин, які б свідчили про причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Судом апеляційної інстанції також не було з`ясовано, які права та обов`язки Всеукраїнської спілки автомобілістів були порушені при прийнятті рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006.

За таких обставин Верховний Суд погоджується з твердженням скаржника про передчасне поновлення апеляційним судом Всеукраїнській спілці автомобілістів пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 12.01.2006.»

01.08.2022 матеріали справи №9/430-05-11867 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022, справу №9/430-05-11867 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Савицький Я.Ф., Філінюк І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 поновлено Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 по справі №9/430-05-11867; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 по справі №9/430-05-11867; зобов`язано Громадську організацію «Всеукраїнська спілка автомобілістів» до дати судового засідання надати до Південно-західного апеляційного господарського суду докази набуття апелянтом Громадською організацією «Всеукраїнська спілка автомобілістів» статусу учасника у даній справі або інші докази про те, що суд рішенням від 12.01.2006 вирішив питання про його права, інтереси або обов`язки; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 24.08.2022; призначено справу №9/430-08-11867 до розгляду на 01 вересня 2022 року о 10:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 по справі №9/430-08-11867.

15.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження по справі №9/430-05-11867.

Дане клопотання позивача обґрунтовано наступним:

- ГО «ВСА» у порядку, визначеному ГПК України, не зверталося до суду з заявою про поновлення втраченого судового провадження у справі №9/430-05-11867;

- ГО «ВСА» не надано доказів набуття статусу учасника в даній справі;

- в часовому просторі ГО «ВСА» створено пізніше ніж ГО «ОООА». Будь-які докази входження ГО «ОООА» в склад ГО «ВСА» як то рішення ГО «ОООА» про таке входження, підписання передавального акту, тощо не було надано;

- ГО «ВСА», вважаючи себе «власником» протягом 15-ти років не вчиняли жодних дій щодо захисту права власності та навіть не вчиняли жодних дій щодо майна, як то сплата податків, зборів тощо. Які саме об`єктивні причини, що не залежали від волі ГО «ВСА», котре вважає себе власником спірного майна, заважали оскаржити судове рішення протягом 15-ти років, у апеляційній скарзі не наведено;

- як мотивувальна, так і резолютивна частина судового рішення не містять жодних посилань, що оскаржуване судове рішення впливає на права/обов`язки/інтереси ГО «ВСА». Це підтверджується й тим, що протягом 15-ти років жодних прав, обов`язків і інтересів у ГО «ВСА» щодо нерухомого майна не виникало;

- за стилістикою, способом викладення тощо, апеляційна скарга ГО «ВСА» схожа з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , відносно якої апеляційний суд прийняв рішення про закриття апеляційного провадження. Це може свідчити про те, що через застосування механізму оскарження судового рішення зі сторони ГО «ВСА» з врахуванням закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відбувається намагання переглянути по суті правильне остаточне судове рішення з «формальних причин», що не відповідає завданню та принципам господарського судочинства.

25.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 надійшли пояснення щодо порушених прав та інтересів ГО «ВСА».

У даних поясненнях було продубльовано доводи щодо наявності порушених прав ГО «ВСА», викладені у апеляційній скарзі.

Окрім того, апелянт додатково послався на наступне:

- 09 березня 2022 року П`ятим апеляційним адміністративним судом прийнято Постанову по справі № 2а-2193/09/1570 за позовом Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до Головного управління юстиції в Одеський області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, якою вирішено апеляційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» - задовольнити частково, Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року скасувати, провадження у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії закрити;

- П`ятим апеляційним адміністративним судом у даній постанові встановлено той факт, що реєстрація нового статуту ГО «ОООА» без затвердження редакції такого статуту Президією Центральної ради ГО «ВСА» порушило корпоративні інтереси Спілки. Скасувавши вказане судове рішення, апеляційний суд фактично встановив неправомірність реєстрації нової редакції статуту ГО «ОООА» від 2008 року, що підтверджує позицію ГО «ВСА» щодо того, шо ГО «ОООА» є місцевим осередком ГО «ВСА», а все майно останньої належить саме Спілці;

- вказаною постановою було встановлено наступні обставини:

по-перше, Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком ВСА;

по-друге, все майно. що перебуває на балансі Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів належить ВСА, а ООО ВСА має право тільки оперативного управління всім наявнім на балансі майном;

по-третє, статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів не може суперечити статуту ВСА;

по-четверте, будь-які зміни до установчих документів Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджуються Центральною радою ВСА;

по-п`яте, ООО ВСА здійснює відрахування на утримання Центральної ради ВСА;

- ГО «ВСА» вважає повністю доведеним той факт, що ГО «ОООА» є місцевим осередком ГО «ВСА», а отже має діяти виключно у відповідності до статуту ГО «ВСА» та до свого статуту в редакції від 2001 року, що була чинною на час ухвалення рішення у даній справі, а за умовами вказаних статутів ГО «ОООА» не могла бути власником нерухомого майна та не могла вирішувати самостійно питання щодо оформлення у власність об`єктів нерухомості, які перебували на балансі Позивача. Таким чином, судовим рішенням від 12 січня 2006 року у справі № 9/430- 05-11867 порушено управлінські права ГО «ВСА», як керівної організації по відношенню до Позивача у справі. Тому є очевидним, що ГО «ВСА» довела правовий зв`язок зі стороною спору та підтвердила, що Спілка являлась безпосереднім учасником спірних правовідносин, однак до участі у справі залучена не була.

25.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» надійшов відзив на апеляційну скаргу Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 по справі №9/430-05-11867.

У даному відзиві позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», поданої на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 по справі №9/430-05011867, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

25.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача (вх.№1337/22 від 25.02.2022), якою апелянт просив залучити до участі у справі № 9/430-05-11867 за позовом Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії, Одеську міську раду (код ЄДРПОУ 26597691, адреса: 65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача.

Окрім того 25.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Одеської міської ради про залучення третьої особи (вх.№1336/22 від 25.02.2022). В даній заяві ОМР просила залучити Одеську міську раду до участі у справі № 9/430-05-11867 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

01.09.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу по справі №9/430-05-11867.

01.09.2022 у судовому засіданні прийняли участь представник ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» - адвокат Хаджи І.Д. та представник ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» - адвокат Стадник П.О. Представник Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту УкрПошти, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022, якою призначено справу №9/430-08-11867 до розгляду на 01 вересня 2022 року о 10:00, була отримана відповідачем 15.08.2022 (поштове відправлення № 6511913836401).

Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 01.09.2022, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 по справі №9/430-05-11867, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у строк, встановлений законом, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006 по справі №9/430-05-11867 по суті, не дивлячись на відсутність представника відповідача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника відповідача у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.01.2020 по справі №925/1600/16, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

В Постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 12.07.2022 по справі №9/430-05-11867, якою постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 9/430-05-11867 скасовано з передачею справи для розгляду до цього ж апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006, зокрема, зазначено, що «Судом апеляційної інстанції також не було з`ясовано, які права та обов`язки Всеукраїнської спілки автомобілістів були порушені при прийнятті рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2006.»

Таким чином, колегія суддів вважає за потрібне поперед усе встановити у судовому засіданні за участю представників сторін та апелянта обставини чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», тобто чи мав право апелянт взагалі оскаржувати вказане судове рішення саме як особа, що не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та апелянта, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття апеляційного провадження по даній справі, враховуючи наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Тобто, конституційне право на судовий захист передбачає, як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

Згідно з ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Так, наведеною нормою виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи:

1) учасники справи;

2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Особи, які не брали участі у справі, також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи, однак, при цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність такого критерію, як вирішення судом питання про її права, інтереси та обов`язки.

В свою чергу, суд має з`ясувати, чи буде, у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14, від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, в ухвалах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 592/2651/20, від 07 квітня 2021 року у справі № 362/445/15-ц.

Тобто не будь-яке судове рішення є таким, що вирішує питання про права/інтереси/обов`язки апелянта.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 12.01.2006 у справі № 9/430-05-11867, місцевий господарський суд, а ні в мотивувальній, а ні в резолютивній частині цього рішення не вирішував питання про права, інтереси та (або) обов`язки Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», і жоден висновок суду першої інстанції не створює будь - яких прав або обов`язків для скаржника.

З тексту оскаржуваного рішення вбачається, що спір виник між ГО «ОООА» та КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації» щодо не видачі відповідачем ГО «ОООА» свідоцтва про право власності на нерухоме майно згідно переліку.

Доводи апелянта про наявність порушених прав базуються перш за все на тому, що ГО «ООО ВСА» (нині ГО «ОООА») була створена як регіональне представництво ГО «ВСА» та все майно організації, зокрема й спірні нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28 та нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 3В, належали на праві власності скаржнику, а ГО «ООО ВСА» мала виключно право оперативного управління майном Спілки, яке розташоване на території Одеської області.

В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначено, що підставами набуття ГО «ОООА» права власності на приміщення є:

- Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради трудящих №799 від 18.12.1969;

- Рішення Виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих № 473 від 03.09.1975;

- Рішення Виконкому Одеської міської ради народних депутатів № 470 від 21.06.1979;

- Рішення Виконкому Одеської міської ради народних депутатів №737 від 20.09.1979;

- Акт на предмет вводу в експлуатацію від 28.11.1991;

- Акт на предмет визначення власника майна від 03.01.1996;

- Технічний паспорт на автомобільну стоянку від 11.04.2003;

- Довідки за № 264, № 265 від 08.12.2005.

Таким чином, вказані вище документи не свідчать про те, що спірне майно вибуло з власності апелянта, а ГО «ВСА» не спростувало факту набуття позивачем права власності на спірне майно на підставі даних документів.

Колегія суддів проаналізувала наявні у матеріалах справи статути позивача та апелянта.

У 2000 році зареєстровано нову редакцію статуту ВСА (Т. 6 а.с. 100-106).

Згідно п. 1.3. Статуту ВСА в редакції від 2000 року діяльність Спілки поширюється на територію всієї України. Організація Автономної республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські організації є структурними осередками Спілки і мають статус юридичної особи, в своїй діяльності керуються своїми статутами, які не суперечать статуту Спілки і реєструються в установленому порядку після їх затвердження президією Центральної ради. Вони несуть відповідальність по своїм зобов`язанням в межах коштів і майна, що знаходяться в їхньому господарському віданні.

Відповідно до п. 4.1. Статуту ВСА в редакції від 2000 року спілка будується за територіальним принципом. Первинні організації Спілки створюються за місцем роботи і навчання, за місцем проживання і організованого зберігання транспортних засобів. Первинні організації об`єднуються в районні, міські організації за територіальністю. Районні та міські організації входять до складу організації Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, які становлять Спілку.

За п. 6.1. Статуту ВСА в редакції від 2000 року місцевими організаціями Спілками є первинні, районні, міські, обласної організації та організація Автономної Республіки Крим. Міські, районні, та первинні організації Спілки у своїй діяльності керуються Статутом Спілки, статутами організацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій та своїми положеннями, які затверджуються президіями вищестоящих рад.

Пунктом 7.4. Статуту ВСА в редакції від 2000 року кожен член спілки не має права власності на долю майна спілки. Власником майна є спілка у цілому. Організація Автономної республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські організації, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно спілки, що знаходиться у їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління.

Як передбачено п. 7.6. Статуту ВСА в редакції від 2000 року від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в господарському віданні організації Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів організації Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій.

Згідно п. 7.8. Статуту ВСА в редакції від 2000 року на утримання апарату Центральної ради Спілки, а також для проведення централізованих заходів місцеві організації та підприємства Спілки відраховують у розпорядження Центральної ради Спілки кошти в порядку і розмірах, встановлених Центральною радою.

16 травня 2001 року постановою Центральної ради ВСА затверджено статут Одеської обласної організації ВСА (т. 6 а.с. 34-39).

Так, п. 1.1. статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 2001 року зазначено, що Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком всеукраїнської громадської організації - Всеукраїнської спілки автомобілістів, що на добровільних засадах об`єднує громадян - власників особистих автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян - любителів автомототехніки.

За п. 1.2. статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 2001 року Обласна організація Спілки здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України, Закону України «Про об`єднання громадян», чинного законодавства, Статуту ВСА і цього статуту, діє на основі добровільності, рівноправності членів Спілки, самоврядування та гласності, самофінансування та самоокупності.

Пунктом 1.3. статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 2001 року передбачено, що обласна організація Спілки у своїй діяльності керується своїми Статутом, який не суперечать Статуту ВСА і реєструються у встановленому порядку після його затвердження президією Центральної ради. Вона несе відповідальність по своїм зобов`язанням в межах коштів і майна, що знаходяться в її господарському віданні.

Відповідно до п. 6.3. Статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 2001 року власністю Спілки є будівлі і споруди, обладнання, транспортні засоби, цінні папери та інше майно, придбане на власні кошти чи на інших підставах, які не заборонені законом для виконання статутних завдань.

В положеннях п. 6.4. Статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 2001 року вказано, що кожен член спілки не має права власності на долю майна спілки. Власником майна є спілка у цілому. Обласна організація спілки, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління. Від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в господарському віданні обласної організації спілки, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів обласної організації Спілки.

Згідно Розділу 7 статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакції від 2001 року зміни і доповнення до цього Статуту має право вносити конференція обласної організації Спілки, з наступним затвердженням Центральною радою Спілки.

Статути саме в цих редакціях були чинними на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Положеннями даних статутів дійсно встановлено, що Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком ГО «ВСА».

Окрім того, положення цих статутів встановлюють, що кожен член спілки не має права власності на долю майна спілки. Власником майна є спілка у цілому. Обласна організація спілки, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління.

Однак, з положень даних статутів не вбачається, що Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (нині ГО «ОООА») як юридична особа не може мати у своїй власності майно, відмінне від майна Спілки.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Окрім того, жодні статутні документи як ГО «ВСА», так і ГО «ОООА» не передбачали, що індивідуально визначене нерухоме майно, яке є предметом спору:

- передається ГО «ОООА» до ГО «ВСА» в якості вкладу чи на інших умовах;

- ГО «ВСА» набуває на таке конкретно визначене майно будь-які права, в тому числі право власності тощо.

У даному випадку Статути просто встановлювали можливість володінням майном без визначення чіткого переліку такого майна, зокрема майна, яке було предметом спору.

Апелянт навіть не надав доказів бухгалтерського обліку такого нерухомого майна, сплати за нього податків, обов`язкових платежів тощо.

Колегія суддів вважає, що самі по собі положення статутів не породжують у апелянта права власності на спірне конкретне майно, в той же час будь-яких належних та допустимих доказів набуття ГО «ВСА» права власності на нерухоме майно або інших прав як то відання, користування, володіння апелянтом до суду надано не було. У матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які підтверджували б наявність у апелянта права власності на спірне нерухоме майно або можливість набуття такого права на законних підставах.

Окрім того, апелянтом не надано доказів реєстрації будь-яких прав на спірне нерухоме майно за ГО «ВСА» в тому числі права відання, власності, користування, володіння тощо. Ці докази відсутні як на момент розгляду справи в суді першої інстанції, так і на момент подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Колегія суддів також зазначає, що посилання апелянта на те, що у позивача відсутнє право власності на спірне майно не породжує право власності на таке майно у апелянта.

В матеріалах справи також відсутні докази, з яких можна було б встановити прийняття ГО «ВСА» рішень щодо спірного майна, зокрема, щодо передачі такого майна на праві господарського відання позивачу.

Все наведене вище спростовує посилання апелянта на те, що судом першої інстанції було вирішено питання щодо його майна, тому оскаржуване рішення порушує його права.

Посилання апелянта на те, що судовим рішенням від 12 січня 2006 року у справі № 9/430- 05-11867 порушено управлінські права ГО «ВСА», як керівної організації по відношенню до Позивача у справі, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки предметом спору у справі №9/430-05-11867 не було питання корпоративного спору між ГО «ОООА» та ГО «ВСА», в оскаржуваному рішенні жодним чином не підіймалися питання управлінських повноважень ГО «ВСА».

Саме лише згадування в оскаржуваному рішенні того, що ГО «ООО ВСА» є місцевим осередком ГО «ВСА» також жодним чином не може впливати на права чи обов`язки апелянта, тому посилання на таке згадування не приймається колегією суддів до уваги як доказ наявності порушених прав власності на майно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що предметом розгляду в межах справи №9/430-05-11867 є спір між ГО «ОООА» та КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації» щодо не видачі Відповідачем ГО «ОООА» свідоцтва про право власності на нерухоме майно згідно переліку, Громадська організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів» не є учасником у справі №9/430-05-11867, а місцевий господарський суд, а ні в мотивувальній, а ні в резолютивній частині цього рішення не вирішував питання про права, інтереси та (або) обов`язки Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», і жоден висновок суду першої інстанції не створює будь - яких прав або обов`язків для скаржника, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі №9/430-05-11867 підлягає закриттю.

Колегія суддів також зазначає, що у зв`язку з прийняттям рішенням про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі №9/430-05-11867, заява Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача (вх.№1337/22 від 25.02.2022) та заява Одеської міської ради про залучення третьою особою (вх.№1336/22 від 25.02.2022), які були подані безпосередньо до суду апеляційної інстанції та можуть розглядатися виключно в межах апеляційного провадження, залишаються без розгляду.

Керуючись ст.ст. 234, 255, п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на рішення Господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі №9/430-05-11867.

Справу №9/430-05-11867 повернути до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287, ч. 1 ст. 288 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, протягом двадцяти днів з дня її проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Вищевказана ухвала приймається апеляційним господарським судом за наявності окремої думки члена колегії суддів, яка приєднується до матеріалів справи і є відкритою для ознайомлення.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 06.09.2022.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Я.Ф. Савицький

І.Г. Філінюк