Ухвала

від 05.09.2022 по справі 906/304/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"06" вересня 2022 р. Справа № 906/304/21

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ТОВ "Файнвуд" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2022 року, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2022 року, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2021 року у справі №906/304/21 (повний текст складено 25 травня 2022 року, суддя Прядко О.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "Пулинський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнвуд"

про стягнення 129189,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2022 року у справі №906/304/21 частково задоволено позов Дочірнього підприємства "Пулинський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнвуд" про стягнення 129189,31 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнвуд" (вул. Хлібна, буд.21, м.Житомир, Житомирська область, 10030, код ЄДРПОУ 41395120) на користь Дочірнього підприємства "Пулинський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (вул. М.Грушевського, 24, смт. Пулини, Пулинський район, Житомирська область, 12001, код ЄДРПОУ 20420193) 114331,05 грн основного боргу, 7472,13 грн інфляційних втрат, 4061,71 грн 3% річних, 2211,59 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ТОВ "Файнвуд" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2021 року у справі №906/304/21, рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2022 року у справі №906/304/21, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2022 року у справі №906/304/21 та постановити нове рішення по суті позовних вимог. Також скаржником подано заяву про поновлення пропущеного строку.

Листом №906/304/21/4614/22 від 22 серпня 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 30 серпня 2022 року.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення винесене судом першої інстанції 16 травня 2022 року, повний текст рішення складено 25 травня 2022 року.

26 травня 2022 року скаржнику направлено копію повного тексту судового рішення на електронну пошту wood.build77@gmail.com та на поштову адресу 10030, м.Житомир, вул. Хлібна, 21. Поштове відправлення було повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржник звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою 16 серпня 2022 року, про що свідчить відповідна відмітка підприємства поштового зв`язку на поштовому конверті, тобто з порушенням встановленого строку для апеляційного оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення вказаного процесуального строку, апелянт зазначає, що повний текст оскаржуваних рішень ним не отримані, оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 затвердженого Законом України №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. З метою уникнення тяжких наслідків та збереження життя та здоров`я працівників підприємства товариство тимчасово зупинило свою діяльність на час воєнного стану. Керівництво (уповноважені особи) товариства тимчасово знаходяться в м.Києві. Про прийняття рішення товариство дізналося лише 05 серпня 2022 року від державного виконавця Богунського ВДВС м.Житомира та після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи зазначене, заявник був позбавлений можливості звернутися із апеляційною скаргою у визначений ГПК України строк.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

Скаржником не надано жодних доказів на підтвердження наявності особливих та непереборних обставин (наприклад, оголошення на підприємстві простою, встановлення особливого режиму роботи) неможливості звернутися до суду з апеляційною скаргою в період з 25 травня 2022 року до дати її подачі - 16 серпня 2022 року.

Саме лише посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №924/939/21, від 19 липня 2022 року у справі №904/7148/20, від 18 липня 2022 року у справі №918/1041/20 та інших.

Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на зазначене, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про поновлення вказаного строку відсутні, оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження мали для скаржника суб`єктивний характер та залежали виключно від нього самого. Обставини зазначені скаржником не знайшли свого підтвердження, а зазначені у клопотанні доводи не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження, крім того його доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника.

Частиною 3 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина 4 статті 260 ГПК України).

Згідно частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи необхідність надати можливість апелянту подати належні докази об`єктивної неможливості подання апеляційної скарги в строк, визначений статтею 256 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ "Файнвуд" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2022 року, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2022 року, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2021 року у справі №906/304/21 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Файнвуд" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2022 року, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2022 року, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2021 року у справі №906/304/21 залишити без руху.

Запропонувати апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Роз`яснити Коростишівській міській раді, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Копію ухвали направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Бучинська Г.Б.