Постанова

від 30.08.2022 по справі 1007/3489/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 1007/3489/12

провадження № 61-19225св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та судових рішень

В березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс» (далі - ПрАТ «Дніпрометалсервіс»), Комунального підприємства Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Броварське МБТІ») про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов`язання зареєструвати у реєстрі прав власності право власності на нерухоме майно.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25 листопада 2013 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково, витребувано з чужого незаконного володіння ПрАТ «Дніпрометалсервіс» та передано позивачу нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з промислового корпусу «А-1», КНС «Б», водонапірних башт «В» та «Г», огорожі «К». В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року рішення апеляційного суду скасовано, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року.

Заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі №278/20- 06, яке було підставою для ухвалення судового рішення у даній справі, скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ЗАТ «Інком» про визнання за ним права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року підтверджено факт вибуття майна з його володіння без його волі, оскільки підставою незаконного набуття права власності на спірне майно ПрАТ «Дніпрометалсервіс» є правочин, що є похідним від попереднього правочину, вчиненого на підставі скасованого рішення суду першої інстанції у цій справі.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами задоволено.

Скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року та ухвалено нове про часткове задоволення позову.

Витребувано у ПрАТ «Дніпрометалсервіс» та передано ОСОБА_3 майно - об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу «А-1», КНС «Б», водонапірних башт «В» та «Г», огорожі «К». У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається заявник, зокрема скасування рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року, яке було підставою для ухвалення рішення у даній справі, є самостійною підставою відповідно до пункту 3 частини другої статті 423 ЦК України для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

ОСОБА_1 як іноземний інвестор - фізична особа володіє 100% часток ТОВ «Фермой-Кі», не відчужував їх, отже він є власником майна у вигляді внеску в статутний фонд товариства.

Наявність договорів купівлі-продажу не підтверджує правомірність володіння ПрАТ «Дніпрометалсервіс» спірним майном, крім того рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі № 278/20- 06 скасовано, що вказує на те, що ПрАТ «Дніпрометалсервіс» набуло та зберігало належне позивачу майно за відсутності правової підстави для цього.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обставина скасування рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року є нововиявленою у розумінні пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України.

Представник заявника в обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 є корпоративним власником спірного майна.

Відповідно до статей 387, 388 ЦК України позивачем за позовом про витребування майна може бути лише власник цього майна або особа, яка отримала це майно у володіння. Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про господарські товариства», статті 115 ЦК України та статті 66 ГК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасник товариства не має права власності на майно створеної ним юридичної особи та господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність.

Спірний майновий комплекс побудовано ТОВ «Фермой-Кі» в результаті його господарської діяльності внаслідок залучення іноземних інвестицій, отже вказаний об`єкт незавершеного будівництва на АДРЕСА_1 належав саме товариству, відтак ОСОБА_1 не має права ставити питання про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння на свою користь.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року і залишити в силі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2020 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року в справі № 761/23860/15-ц, від 26 червня 2018 року в справі № 911/5039/14, від 08 жовтня 2019 року в справі № 361/171/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Вказував, що йому як інвестору належать майнові права на спірний об`єкт нерухомості відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність», що не врахував апеляційний суд.

В апеляційного суду відсутні повноваження скасовувати рішення у даній справі, ухвалене за наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами, та ухвалювати нове рішення чи змінювати його.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Броварського міськрайонного суду Київської області.

01 березня 2021 року справа № 1007/3489/12 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ПрАТ «Дніпрометалсервіс» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що в 1997 році Броварська РДА Київської області зареєструвала статут та установчий договір підприємства з іноземною інвестицією ТОВ «Фермой-Кі», метою діяльності якого було будівництво заводу по виробництву морозива в селі Красилівка Броварського району Київської області. Завод було збудовано, але не здано в експлуатацію. Учасниками ТОВ «Фермой-Кі» були компанія «Clanvest Limited» (Ірландія) та ТОВ «Магнет» (Польща).

Відповідно до договору продажу часток від 10 квітня 2000 року, укладеного в м. Дубліні (Ірландія) між «Clanvest Limited» (Ірландія) та ОСОБА_1 , останній придбав 99,95% часток учасника у фірмі «Фермой-Кі».

15 березня 2001 року між ТОВ «Магнет» (Польща) та ОСОБА_1 укладено договір продажу часток учасника, згідно умов якого ТОВ «Магнет» продало свою частку у розмірі 0,05% у ТОВ «Фермой-Кі» ОСОБА_1.

Отже, ОСОБА_1 став власником 100 % часток ТОВ «Фермой-Кі».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06 встановлено, що 01 липня 2002 ТОВ «Фермой-Кі» передало як свій внесок у статутний фонд ТОВ «Інкон» об`єкт незавершеного будівництва, а саме: «А-1» - промисловий корпус; «Б» - КНС; «В» - водонапірну башню; «Г» - водонапірну башню; «N» - огорожу за адресою: АДРЕСА_1 .

25 листопада 2002 року ТОВ «Інкон» було реорганізовано шляхом перетворення у ЗАТ «Інкон», до якого перейшли всі права та обов`язки товариства.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року визнано за ЗАТ «Інкон» право власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

21 грудня 2006 року ЗАТ «Інкон» та ЗАТ «Ерлан» уклали договір купівлі - продажу комплексу (незавершеного будівництва), за умовами якого ЗАТ «Інкон» продало, а ЗАТ «Ерлан» придбало у власність промисловий корпус «А-1», «Б» - КНС, «В» - водонапірну башню, «Г» - водонапірну башню, «К»- огорожу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

17 грудня 2007 року ЗАТ «Ерлан» та ЗАТ «Дніпрометалсервіс» уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Міхеєвою Т.М. за №3125, відповідно до умов якого ЗАТ «Ерлан» передало, а ЗАТ «Дніпрометалсервіс» прийняло у власність об`єкти нерухомого майна - комплекс, незавершене будівництво, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Спірні об`єкт нерухомості був переданий ЗАТ «Дніпрометалсервіс» на підставі акту прийому - передачі від 17 грудня 2008 року та згідно витягу з реєстру прав власності від 20 лютого 2009 року право власності на нього було зареєстроване за вказаним акціонерним товариством.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі №278/20-06 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ЗАТ «Інкон» до Державного комунального підприємства «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності на спірний об`єкт нерухомості відмовлено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилався на скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року в справі № 278/20-06, яке було підставою для ухвалення рішення в цій справі.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що наведена заявником обставина є самостійною підставою відповідно до пункту 3 частини другої статті 423 ЦК України для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. ОСОБА_1 як іноземний інвестор - фізична особа володіє 100% часток ТОВ «Фермой-Кі», не відчужував їх, отже він є власником майна, що входить до статутного фонду товариства. ПрАТ «Дніпрометалсервіс» набуло та зберігало належне позивачу майно за відсутності достатніх правових підстав для цього.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері цивільного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

Відповідно до частини сьомої статті 429 ЦПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначав, що після придбання ним часток у компанії «Clanvest Limited» (99,95%) та ТОВ «Магнет» (0,05%) його частка у ТОВ «Фермой-Кі» в разі державної реєстрації мала б складати 100%. Зазначав, що незважаючи на судові рішення спірне майно незаконно вибуло з його власності у власність ПрАТ «Дніпрометалсервіс» як недобросовісного набувача.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, позивачем за позовом про витребування майна може бути лише власник цього майна або особа, що отримала це майно у володіння.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про господарські товариства», статтею 115 ЦК України та статтею 66 ГK України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Таким чином, саме господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства як вклад до статутного (складеного) капіталу, а не його учасник.

Встановлено, що спірний об`єкт незавершеного будівництва до передачі його у якості внеску до статутного фонду ТОВ «Інкон» належав ТОВ «Фермой-Кі», яке на даний час не припинено.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Фермой-Кі» про передання у якості внеску до статутного фонду ТОВ «Інкон» об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановивши, що спірний об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , входив до статутного капіталу ТОВ «Фермой-Кі», тобто перебував у власності товариства, відтак ОСОБА_1 не є особою, на користь якої може бути витребувана спірна нерухомість на підставі статей 387, 388 ЦК України, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги про відсутність в апеляційного суду повноважень на скасування рішення, ухваленого внаслідок розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, та ухвалення нового з урахуванням положень частини сьомої статті 429 ЦПК України зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов