Рішення

від 12.06.2020 по справі 1007/3489/12

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1007/3489/12

Провадження № 8/361/4/20

12.06.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретарів Бас Я.В., Оряп В.К.

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_17

представників відповідача Власова Д.О. , Кришеника Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , подану через представника ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі №1007/3489/2012 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс", Комунального підприємства Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та про зобов`язання зареєструвати у реєстрі право власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2019 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду через свого представника ОСОБА_1 із заявою про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі №1007/3489/2012 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс", Комунального підприємства Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та про зобов`язання зареєструвати у реєстрі право власності на нерухоме майно.

Свою заяву обґрунтовував тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року відмовлено позивачу в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що позивачем не надано належних доказів, що саме він є власником спірного майна, а також не надано належним чином зареєстрованих та чинних установчих документів ТОВ "Фермой-КІ", де було б зазначено, що саме позивач є учасником даного товариства, а тому у позивача відсутні правові підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння. Також, суд першої інстанції зазначав, що відповідно до ст. 115 ЦК України та ст. 66 ГК України саме господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а не його учасник.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та про зобов`язання зареєструвати у реєстрі право власності на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив із того, що дані вимоги є необґрунтованими, оскільки комунальне підприємство Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" не є користувачем Реєстру прав власності на нерухоме майно та не здійснює діяльність щодо реєстрації та скасування записів у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25 листопада 2013 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове про витребування у приватного акціонерного товариств "Дніпрометалсервіс" та передання позивачу нерухомого майна - об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу "А-1", КНС "Б", водонапірних башт "В" та "Г", огорожі "К". В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року рішення апеляційного суду скасовано, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Як на нововиявлену обставину позивач посилався на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі № 278/20-06, яке було підставою для ухвалення судового рішення у даній справі скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року, у задоволенні позову ЗАТ "Інком" про визнання за ним права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва, що розташований в с. Красилівка, Броварського району, Київської області, відмовлено. Водночас, скасовуючи вказане рішення, судом апеляційної інстанції зазначено, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку приписами Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду та на момент ухвалення оскаржуваного рішення) чи іншими нормативними актами не передбачено. Місцевим господарським судом не було враховано, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.09.2004 р., визнано незаконними затвердження головою Броварської районної державної адміністрації змін. Зокрема, підтверджено, що вищенаведені зміни компанією "Clanvest limited" не підписано, що не може належним чином свідчити про добровільний вихід цієї юридичної особи зі складу засновників підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-Кі" (далі - ТОВ "Фермой-Кі").

Вважає, що постановою Північного апеляційного господарського суду 21 лютого 2019 року підтверджено факт вибуття майна з його володіння без його волі, оскільки підставою незаконного набуття права власності на спірне майно ПрАТ "Дніпрометалсервіс" є правочин, що є похідним від попереднього правочину, вчиненого на підставі скасованого рішення суду першої інстанції у цій справі, а також послався на те, що додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. у цивільній справі № 2-др/780/45/17 (до рішення у справі № 22а-2567) Броварську РДА Київської області було зобов`язано подати до податкового органу, органу статистики, відповідного реєстру відомості про скасування змін та доповнення до договору про діяльність ТОВ "Фермой-КІ".

Заявник також посилається на додаткове рішення апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. у цивільній справі № 2/др/780/45/17 (до рішення у справі № 22а-2567) за позовом громадянина Польщі ОСОБА_2 до Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсними рішень про державну реєстрацію змін до договору про діяльність ТОВ "Фермой-КІ", яким зобов`язано Броварську районну державну адміністрацію Київської області подати до органу статистики, органу державної податкової служби, відповідного державного реєстру, відомості про скасування державної реєстрації 17.04.2001 р. змін № 1 до договору від 23.03.2001 р., 19.09.2001 р. змін № 2 до договору від 24.03.2001 р. та реєстрації 08.07.2001 р. додаткової угоди № 3 від 29.06.2001 р. до договору про діяльність ТОВ "Фермой-Кі".

На виконання додаткового рішення апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. державним реєстратором Броварської РДА включено ТОВ "Фермой-Кі" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб 20.12.2017 р., що підтверджується випискою від 21.12.2017 р. про включення ТОВ "Фермой-КІ", код 20048150, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб з часткою позивача у товаристві 100 % (а.с. 138 том 6).

Окрім цього, заявник зазначив, що 12.10.2017 р. Велика Палата Європейського суду з прав людини ухвалила рішення у справі "Бурмич та інші проти України" щодо тривалого невиконання в Україні рішень національних судів (а.с. 139 том 6), яким приєднала до заяв №№ 46852/13, 47786/13, 54125/13, 56605/13 та 3653/14 наведені у додатках І і ІІ до рішення 12 143 заяв включно із заявою № 33421/15 (WroblewskivUkraine), яку 10.08.2015 р. подав позивач щодо тривалого невиконання рішення апеляційного суду Київської області від 24.09.2004 р. у справі № 22а-2567 за його позовом до Броварської районної державної адміністрації про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ "Фермой-КІ".

Суд не врахував особливостей провадження щодо захисту інтересів інвестора, як власника іноземних інвестицій. Вважає, що твердження суду про те, що позивач не був належним власником втраченого майна є помилковим, оскільки втрачене майно є прямими іноземними інвестиціями, внесеними ним як фізичною особою в економіку України - 100 % частка у ТОВ "Фермой-Кі". Суд також не врахував, що його заяву було приєднано до справи " Бурмич та інші проти України" та вказана ухвала перешкоджає виконанню рішення ЄСПЛ.

Вважає, що оскільки скасовано рішення суду, що стало підставою ухвалення рішення що переглядається, то заява підлягає до задоволення.

Так, із матеріалів справи також вбачається, що позивач 21 березня 2012 року звертався до суду з позовом, який неодноразово уточнював, до приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс", Комунального підприємства Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та про зобов`язання зареєструвати у реєстрі прав власності право власності на нерухоме майно.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що він є громадянином Польщі та починаючи з 1994 року здійснював підприємницьку діяльність на території України. У 1997 році Броварська районна державна адміністрація зареєструвала Статут та установчий договір підприємства з іноземною інвестицією ТОВ "Фермой-КІ", метою діяльності якого було будівництво заводу по виробництву морозива в с. Красилівка Броварського району Київської області. Завод було збудовано але не здано в експлуатацію. Учасниками ТОВ "Фермой -КІ" були Компанія "Clanvest limited" (Ірландія) та ТОВ "Магнет" (Польща). Для подальшого будівництва заводу позивач підписав документи щодо зміни статуту ТОВ "Фермой-КІ", де він був представником співвласника. Згідно договору продажу часток, який укладений 10 квітня 2000 року у м. Дубліні (Ірландія), та на підставі законодавства цієї країни між компанією "Clanvest limited" (Ірландія) в особіОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_9 , який володів польським паспортом, з іншого боку, останній придбав 99,95% часток ТОВ "Фермой-КІ", що знаходиться у Броварському районі Київської області.

15 березня 2001 року ТОВ "Магнет" (Польща) теж продало свою частку (0,05%) у ТОВ "Фермой-КІ" ОСОБА_2. Тому позивач був власником 100% часток у ТОВ "Фермой-КІ". У подальшому 23 березня 2001 року протоколом № 1/01 загальних зборів учасників ТОВ "Фермой-КІ" зафіксовано, що компанія "Clanvest limited" (Ірландія) виходить із складу засновників ТОВ "Фермой-КІ" та про прийняття ОСОБА_2 до складу учасників із часткою в статутному фонді 99,95%, а також уступку громадянином Польщі ОСОБА_2 0,85% статутного фонду новим учасникам. Були складені зміни № 1 до договору про діяльність ТОВ "Фермой-КІ" та розподіл часток був таким: ТОВ "Кіб-сервіс" (Харків) - 0,3%; ТОВ "Магнет" (Польща) - 0,05%, ПП "Європа Плюс" - 0,35%; ОСОБА_10 - 0,2%; ОСОБА_2 - 99,1%. 24 березня 2001 року складено було зміни №2 до протоколу №2/01 від 24 березня 2001 року, яким зафіксовано новий розподіл часток у статутному фонді ТОВ "Фермой-КІ": ТОВ "Кіб-сервіс" (Харків) - 0,3%; ТОВ; ПП "Європа Плюс" - 0,35%; ОСОБА_10 - 0,2%; ОСОБА_2 - 99,15%. Пізніше було складено додаткову угоду до договору про діяльність на підставі протоколу № 3/01 від 29 червня 2001 року, якою до складу учасників товариства введено "Avagno Enterprises limited", яке стало власником частки, що раніше належала ОСОБА_2 у розмірі 99,0 % статутного фонду, а частка ОСОБА_2 становила 0,15%.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року визнано незаконною реєстрацію головою Броварської районної державної адміністрації змін та доповнень до договору про діяльність ТОВ "Фермой-КІ". Тому всі подальші правочини та акти локальної дії не враховували дану обставину, тому є такими що суперечать чинному законодавству.

Зважаючи на вищевикладене позивач вказує, що він є власником 99,95% часток ("Clanvest limited" (Ірландія) та 0,05% (ТОВ "Магнет"), що складало б 100% часток у ТОВ "Фермой-КІ" в разі державної реєстрації, проте реєстрація цих змін у встановленому порядку неможлива через ліквідацію ТОВ "Фермой-КІ" та відсутні рішення судів щодо визнання цих правочинів недійсними.

Позивач вказував, що незважаючи на визнання недійсними змін №1, 2, 3 майно незаконно вибуло від власника в особі ОСОБА_2 та незаконно перебуває у власності відповідача, як недобросовісного набувача. Зважаючи на викладене, просив задовольнити його позовні вимоги.

22 липня 2019 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження за заявою, призначено судове засідання на 21 жовтня 2019 року.

05 листопада 2019 року до суду поданий відзив від приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс", в якому відповідач просив відмовити задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року.

У відзиві зазначається про те, що ПрАТ "Дніпрометалсервіс" заперечує проти змісту і вимог заяви про перегляд судового рішення, поданої представником ОСОБА_2 ОСОБА_1 , вважає вказану заяву поданою внаслідок чергового зловживання заявником своїми правами, тільки з метою проведення повторного слухання справи по якій прийнято остаточне рішення, що набуло законної сили (прихована форма оскарження) та отримання нової постанови, що є порушенням принципу правової визначеності, а викладені в заяві вимоги є необґрунтованими.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на точному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № '29/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2013 р. по справі №1007/3489/2012 (залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.02.2014р. та постановою Верховного суду України від 02.07.2014р., провадження з перегляду за виключними обставинами закрите ухвалою Великої палати Верховного суду від 20.03.2018р., відмовлено в перегляді рішень за нововиявленими обставинами ухвалою Верховного суду від 08.05.2018р), повністю відмовлено задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ "Дніпрометалсервіс", КП КОР "Лівобережне бюро технічної інвентаризації" про витребуванням майна - об`єкту незавершеного будівництва, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , відмовлено в скасуванні реєстрації прав власності на вказане нерухоме майно за ПРАТ "Дніпрометалсервіс" та відмовлено в зобов`язанні зареєструвати у реєстрі прав власності право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2.

При розгляді вказаної справи Броварський міськрайонний суд Київської області та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ дійшли обгрунтованих та законних висновків про те, що, що власником об`єкту незавершеного будівництва, що розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ПрАТ "Дніпрометалсервіс", який придбав вказане майно за договором-купівлі продажу 17.12.2008 р., а позивач - фізична особа ОСОБА_2 ніколи не був власником витребуваного ним майна.

Заява про перегляд не спростовує факту, що позивач не є та ніколи не був власником майна, витребування якого є предметом спору по цій справі.

Рішення господарського суду Київської області від 09.08.2006 р., хоча і згадано в судовому рішенні, яке переглядається, але не є підставою для ухвалення рішення від 07.10.2013р., не відноситься до предмету доказування по цій справі (не скасовує права власності відповідача та не наділяє ОСОБА_2 правом власності), не має значення для розгляду цієї справи, отже, його скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 року не може вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснених у рішенні Броварського міськрайонного суду від 07.10.2013 р.

Обставина, що в судовому порядку право власності на майно визнавалося за первинним власником (який не приймав участі в розгляді справи) та в подальшому було скасоване не є вирішальним при розгляді цієї справи, предметом якої є витребування майна у добросовісного набувача, особою, яка не є та ніколи не була власником цього майна.

Відповідач у відзиві посилався на вимоги ст. 423 ЦПК України, а саме що з врахування вимог ст.423 ЦПК України, обставини наведені у заяві, не є нововиявленими, не є обґрунтованими і достатніми для перегляду судового рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2013р., у порядку передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України.

Таким чином, на думку ПРАТ "Дніпрометалсервіс", відсутні правові підстави, для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Відповідач також у відзиві щодо позовних вимог заявника зазначив, що згідно ст.179 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017р.) - предметом доказування під час удового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; суд не бере до розгляду доказу, які не стосуються предмету доказування (ст.58 ЦПК). Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст.59 ЦПК). Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть учать у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.3,4 ст.60 ЦПК).

Відповідно до ст. 387 ЦК України - лише власник має право витребувати майно та, відповідно, є належним позивачем за заявленими позовними вимогами.

Згідно ст.115 ЦК України, ст.66 ГК України, ст.12 Закону України "Про господарські товариства" (чинному на момент розгляду спору) - саме господарське товариство є власником майна, переданого учасниками товариства у власність, як внесок до статутного капіталу, а не ного учасник.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - фізична особа ОСОБА_2 , не вносив до статутного капіталу ТОВ "Фермой-Кі" жодних внесків, а у сумнівний спосіб, придбав частку у юридичних осіб Кланвест Лімітед та ТОВ "Магнет", які відповідно до матеріалів справи, були учасниками цього товариства.

Крім того, фізична особа ОСОБА_2 , під час розгляду справи судами першої та касаційної інстанцій, не довів належними та допустимими доказами факту та підстав набуття ним, як фізичною особою, права власності на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактично, позовна заява та заява про перегляд заявлена позивачем в інтересах іншої особи. Фізична особа ОСОБА_2 , яка на твердження його представників, є учасником юридичної особи ТОВ "Фермой-Кі", не має права звертатися з позовними вимогами, заявленими в цій справі, в інтересах вказаної юридичної особи.

Законами України, зокрема, Законом України "Про господарські товариства", який діяв на час розгляду справи та діючим нині Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не передбачено право учасника товариства звертатись до суду в інтересах товариства з позовними вимогами заявленими по цій справі.

Отже, ОСОБА_2 є неналежним позивачем за заявленими по справі, що має єдиний можливий наслідок - відмову у позові.

Вказані факти не спростовується заявою про перегляд судового рішення та доданими до заяви судовими рішеннями.

На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, за результатами правильного встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є правильним та справедливим по суті, при вирішенні даної справи судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, отже для його перегляду та скасування відсутні правові підстави.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі подану заяву, просив її задовольнити. Надав пояснення аналогічні змісту поданої заяви. Крім того зазначив, що оскільки рішенням поновлено право власності ТОВ "Ферой Кі" на указаний об`єкт нерухомості, то це є нововиявленою обставиною, яка не була відомою при ухваленні судом рішення від 07 жовтня 2013 року, і яка є доказом наявності у позивача права на указаний об`єкт нерухомості, оскільки він є іноземним інвестором, на якого поширюється дія Закону України "Про інвестиційну діяльність", із врахуванням того, що він є 100 % учасником ТОВ "Фермой Кі". Наявність договорів купівлі-продажу жодним чином не підтверджує правомірність володіння відповідачем та третіми особами вищезазначеним майном, оскільки його було придбано на підставі рішення господарського суду Київської області від 09.08.2006 р. у справі 278/20-06, яке в подальшому було скасовано; вказані обставини вказують про те, що відповідач та треті особи набували та зберігали належне позивачу майно за відсутності правової підстави для набуття та збереження майна.

Представник позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_17 підтримали подану заяву, просили її задовольнити, а також задовольнити у повному обсязі позовні вимоги. Пояснення надав тотожні викладені письмовим заявам та додатковим поясненням.

Представник відповідача ПрАТ "Дніпрометалсервіс" Власов Д.О., Кришеник Я.В., заперечували проти задоволення заяви та скасуванню рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року, пояснення надали аналогічні змісту поданого відзиву.

Представник КП КОР "Лівобережне бюро технічної інвентаризації" в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву в якій просив проводити розгляд без присутності представника підприємства.

Суд, заслухавши думку представників позивачів, представників відповідачів, вивчивши письмові докази у справі, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно п. 1, 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обставина на яку посилається заявник, зокрема - скасування рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року, яке було підставою для ухвалення рішення у даній справі, є самостійною підставою у відповідності до пункту 3 частини другої статті 423 ЦК України для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відповідно ч. 2 ст. 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;

2) з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Відповідно ч.2, 3, 4, 5, 6 ст. 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:

1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;

2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;

3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, приймає постанову.

Судове рішення, прийняте за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видається або надсилається учасникам справи у порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пп. 3 - 5, 7 своєї Постанови "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30 березня 2012 року, суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається; вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини; обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги; процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку; обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Аналогічні норми визначені в ст. 423 ЦПК України, що діють на момент розгляду справи.

Щодо посилання як на нововиявлену обставину рішення ЄСПЛ у справі "Бурмич та інші проти України", суд дійшов висновку про те, що вказана обставина не є нововиявленою, оскільки встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи може бути підставою для перегляду судових рішень у зв`язку за виключними обставинами (ч. 3 ст. 423 ЦПК України), а не за нововиявленими обставинами.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК Україн и доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 77, ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, 7 жовтня 2013 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс", Комунального підприємства Київської обласної ради "Лівобережне бюро технічної інвентаризації" про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та про зобов`язання зареєструвати у реєстрі прав власності право власності на нерухоме майно - відмовлено.

У рішенні суду в мотивувальній частині міститься посилання наступного змісту: "рішенням Господарського суду Київської області від 9 серпня 2006 року за закритим акціонерним товариством "Інком" (07451, Київська область, Броварський район, с.Красилівка, вул. Київська, 2, код 31904897) визнано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та складається з: "А-1" - промислового корпусу, "Б" - КНС, "В" - водонапірної башні, "Г" - водонапірної башні, "К"- огорожі, та зобов`язано ДКП "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію права власності на вказаний об`єкт.

Вказаним рішенням Господарського суду Київської області від 9 серпня 2006 року встановлено, що 1 липня 2002 року ТОВ "Фермой-КІ" передало як свій внесок у статутний фонд ТОВ "Інкон" у власність "А-1" - промисловий корпус, "Б" - КНС, "В" - водонапірну башню, "Г" - водонапірну башню, "К"- огорожу (надалі об`єкт незавершеного будівництва), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Будівництво фабрики по виробництву овочів, фруктів, ягід, маргарину та супутніх продовольчих товарів здійснювалось згідно проектно - кошторисної документації та дозволу на будівництво, що були розроблені та видані ТОВ "Фермой-КІ". 25.11.2002 року ТОВ "Інкон" було реорганізовано шляхом перетворення у закрите акціонерне товариство "Інкон", до якого перейшли всі права та обов`язки в тому числі і право власності на об`єкт незавершеного будівництва. Вищезазначене рішення є чинним."

Надалі по тексту у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року зазначається, що 21 грудня 2006 року між ЗАТ "ІнКон" та ЗАТ "Ерлан" було укладено договір купівлі - продажу комплексу (незавершеного будівництва), за яким ЗАТ "ІнКон" продало, а ЗАТ "Ерлан" придбало у власність промисловий корпус "А-1", "Б" - КНС, "В" - водонапірну башню, "Г" - водонапірну башню, "К"- огорожу (надалі об`єкт незавершеного будівництва), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений договір не оскаржувався та не визнаний не дійсним.

17 грудня 2007 року за договором купівлі - продажу ЗАТ "Ерлан" продало а ЗАТ "Дніпрометалсервіс" придбало у власність об`єкт нерухомого майна - комплекс, незавершене будівництво, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з "А-1"- промисловий комплекс вартістю 3025357 грн.; "Б" - КНС, цегла вартістю 711814 грн.; "В"- водонапірна башта вартістю 32885 грн.,; "Г" - водонапірна башта вартістю 57091 грн.; "№" - огорожа вартістю 170072 грн., які були передані за актом прийому - передачі від 17 грудня 2008 року.

Зазначений договір також не визнаний недійсним та є чинним.

Згідно витягу з реєстру прав власності від 20 лютого 2009 року комплекс, незавершене будівництво за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ЗАТ "Дніпрометалсервіс".

Надалі знову ж таки в рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року зазначається, що "З матеріалів справи, а саме з рішення Господарського суду Київської області від 9 серпня 2006 року вбачається, що вказаний об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був у власності саме ТОВ "Фермой -Кі"."

25 листопада 2013 року рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справа Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня2013 року скасовано. Ухвалено нове. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Витребувано у Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" та передати ОСОБА_2 нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу "А-1", КНС "Б", водонапірних башт "В" та "Г", огорожі "К". В іншій частині вимог відмовлено.

12 лютого 2014 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" - задоволено. Рішення апеляційного суду Київської області від 25 листопада 2013 року скасовано. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року залишено без змін.

Під час неодноразового розгляду судами вказаного позову судами встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином Польщі, та починаючи з 1994 року здійснював підприємницьку діяльність на території України. В 1997 році Броварська РДА Київської області зареєструвала Статут та установчий договір підприємства з іноземною інвестицією ТОВ "Фермой-КІ", метою діяльності якого було будівництво заводу по виробництву морозива в с. Красилівка Броварського району Київської області. Завод було збудовано, але не здано в експлуатацію. Учасниками ТОВ "Фермой-КІ" були компанія "Clanvest Limited" (Ірландія) та ТОВ "Магнет" (Польща). Для подальшого будівництва заводу ОСОБА_2 підписав документи щодо зміни статуту ТОВ "Фермой-КІ", згідно яких він був представником співвласника, а саме компанії "Clanvest Limited" (Ірландія).

Згідно договору продажу часток, від 10 квітня 2000 року у м. Дубліні (Ірландії) та на підставі законодавства цієї країни, між компанією "Clanvest Limited" (Ірландія) в особі ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншого боку, останній придбав 99,95 % часток ТОВ "Фермой-КІ", що знаходиться в Броварському районі Київської області.

15 березня 2001 року ТОВ "Магнет" (Польща) теж продало свою частку (0,05 %) ТОВ "Фермой-КІ" ОСОБА_2.

Отже, ОСОБА_2 став власником 100 % часток ТОВ "Фермой-КІ".

З метою залучення додаткових інвестицій у розбудову та введення в експлуатацію підприємства, були внесені зміни до статуту ТОВ "Фермой-КІ". Зокрема, згідно рішення загальних зборів учасників від 23 березня 2001 року оформленого протоколом № 1/01, компанія "Clanvest limited" (Ірландія) вийшла із складу засновників ТОВ "Фермой-КІ" та прийнято ОСОБА_2 до складу учасників із часткою в статутному фонді 99,95%, а також уступку громадянином Польщі ОСОБА_2 0,85% статутного фонду новим учасникам.

Були складені зміни № 1 до договору про діяльність ТОВ "Фермой-КІ" та розподіл часток був таким: ТОВ "Кіб- сервіс" (Харків) - 0,3%; ТОВ "Магнет" (Польща) - 0,05%, ПП "Європа Плюс" - 0,35%; ОСОБА_10 - 0,2%; ОСОБА_2 - 99,1%.

24 березня 2001 року були внесені зміни № 2 до протоколу № 2/01 від 24 березня 2001 року, яким зафіксовано новий розподіл часток у статутному фонді ТОВ "Фермой-КІ": ТОВ "Кіб-сервіс" (Харків) - 0,3%; ТОВ; ПП "Європа Плюс" - 0,35%; ОСОБА_10 - 0,2%; ОСОБА_2 - 99,15%.

Пізніше було складено додаткову угоду до договору про діяльність на підставі протоколу № 3/01 від 29 червня 2001 року, якою до складу учасників товариства введено "Avagno Enterprises limited", яке стало власником частки, що раніше належала ОСОБА_2 у розмірі 99,0 % статутного фонду, а частка ОСОБА_2 становила 0,15%.

Згідно ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

За змістом ст. 115 ЦК України, ст. 66 ГК України саме господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу, а не його учасник.

25 листопада 2002 року ТОВ "Інком" було реорганізовано шляхом перетворення у ЗАТ "Інком", до якого перейшли всі права та обов`язки в тому числі і право власності на спірне майно, яке належало останньому відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року, згідно якого за ЗАТ "Інком" визнано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, розташований по АДРЕСА_1 . Вказане рішення набрало законної сили та є обов`язковим на всій території України.

Судами також було встановлено, що 21 грудня 2006 року між ЗАТ "Інком" та ЗАТ "Ерлан" було укладено договір купівлі-продажу спірного майна, за яким ЗАТ "Інком" продало, а ЗАТ "Ерлан" придбало у власність це майно.

Крім того, 17 грудня 2007 року за договором купівлі-продажу ЗАТ "Ерлан" продало, а ЗАТ "Дніпрометалсервіс" придбало у власність спірне майно. Вказані вище договори визнані недійсними не були.

Згідно витягу з реєстру прав власності від 20 лютого 2009 року комплекс, незавершене будівництво по АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ЗАТ "Дніпрометалсервіс".

Надалі, 21 лютого 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-КІ" задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006 у справі № 278/20-06 скасовано та прийняти нове рішення: "В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Інкон" до Державного комунального підприємства "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності відмовити повністю."

Північний апеляційний господарський суд у постанові зазначив, що місцевим господарським судом не враховано, що рішення Апеляційного суду Київської області від 24.09.2004, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_9 до Броварської державної адміністрації про визнання недійсним рішень Броварської районної державної адміністрації про державну реєстрацію змін до договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ "Фермой-КІ", підтверджено, що вищенаведені зміни компанією "Clanvest limited" не підписано, що не може належним чином свідчити про добровільний вихід цієї юридичної особи зі складу засновників TOB "Фермой-КІ". Зокрема, визнано незаконними затвердження головою Броварської районної державної адміністрації від 17.04.2001 ; 19.09.2001; 8.07.2002 змін та доповнень №1 від 23.03.2001; №2 від 24.03.2001; №3 від 29.06.2001 до Договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі TOB "Фермой-КІ".

Додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. у цивільній справі № 2-др/780/45/17 Броварську РДА Київської області зобов`язано подати до органу статистики, органу податкової служби, відповідного державного реєстру, відомості про скасування державної реєстрації 17 квітня 2001 року змін № 1 до Договору від 23 березня 2001 року, 19 вересня 2001 року змін №2 до Договору від 24 березня 2001 року та реєстрації 08 липня 2001 року додаткової угоди № 3 від 29 червня 2001 року до Договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ "Фермой-КІ".

На виконання додаткового рішення апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 р. державним реєстратором Броварської РДА включено ТОВ "Фермой-Кі" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб 20.12.2017 р., що підтверджується випискою від 21.12.2017 р. про включення ТОВ "Фермой-КІ", код 20048150, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб з часткою позивача у товаристві 100 % .

Наказом Міністерства Юстиції України № 2576/5 від 16 серпня 2019 року було задоволено скаргу ПрАТ "Дніпрометалсервіс", скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року № № 47935681, 47936011, від 29 липня 2018 року № 47985092, прийняті державним реєстратором ВК Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В., анульовано доступ цьому реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання наказу покладено на відповідні органи та уповноважених осіб, та 16 серпня 2019 року внесено запис про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно знову за ПрАТ "Дніпрометалсервіс".

Таким чином з вищенаведеного вбачається, що є всі підстави для скасування рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року по цивільній справі № 1007/3489/12 за позовом ОСОБА_9 до Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс", комунального підприємства Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації", про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та про зобов`язання зареєструвати у реєстрі прав власності право власності на нерухоме майно, в порядку перегляду за ново виявленою обставиною.

Слід зазначити, що відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність"(станом на час виникнення правовідносин) укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності.

Однак майно, яке створено в порядку Закону України "Про інвестиційну діяльність", незаконно, поза волею власника вибуло із власності інвестора, а потім було перепродано за правочинами, які в подальшому визнані недійсними.

Досліджені в судовому засіданні письмові докази підтверджують виникнення у позивача за передбачених законодавством підстав, які підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, право власності на об' єкти інвестицій.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" позивач має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, так як об`єкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

Верховний Суд також в постанові від 18.07.2018 р. у справі № 761/23860/15-ц, визначив, а саме: порядок оформлення права власності на об`єкт інвестування врегульовано Законом України "Про інвестиційну діяльність".

Наведене також узгоджується із правовою позицією, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2018 р. у справі № 911/5039/14.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність" держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів. Умови договорів, укладених між суб`єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб`єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Крім того, в матеріалах справи наявні належні докази, що заявник є учасником ТОВ "Фермой -Кі", що також наголошувалось у судових рішеннях.

Враховуючи, що заявник як іноземний інвестор - фізична особа володіє 100% часток і не відчужував їх, то він є власником майна, що ввезено іноземним інвестором у вигляді внеску в статутний фонд товариства, тобто належним позивачем.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до статті 318 Цивільного кодексу України, суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб' єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно ч. 1-3 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

В силу приписів ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує.

У ч. 6, 7 ст. 319 Цивільного кодексу України зазначається, що держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

У ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З урахуванням вищенаведеного, встановлено, що майновий комплекс побудовано ТОВ "Фермой-KI", в результаті його господарської діяльності внаслідок залучення іноземних інвестицій, обставини чого встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06.

Отже, в розумінні приписів ст.ст. 316-321 Цивільного кодексу України власником зазначеного майна з моменту його створення і до моменту відчуження був позивач, який протягом всього періоду володіння майном мав права, гарантовані Конституцією України і приписами наведених норма матеріального права щодо реалізації правомочностей власника нерухомого майна, а також гарантії щодо захисту від втручання осіб у правомочності володіння, користування та розпоряджання належним йому майном.

21 грудня 2006 року між ЗАТ "ІнКон" та ЗАТ "Ерлан" було укладено договір купівлі - продажу комплексу. 17 грудня 2007 року за договором купівлі - продажу ЗАТ "Ерлан" продало а ЗАТ "Дніпрометалсервіс" придбало у власність об`єкт нерухомого майна.

Наявність договорів купівлі-продажу жодним чином не підтверджує правомірність володіння відповідачами вищезазначеним майном, крім того рішення господарського суду Київської області від 09.08.2006 р. у справі 278/20- 06 скасовано, та на яке посилався Броварський міськрайонний суд Київської у рішенні, яке переглядається. Вказані обставини вказують про те, що відповідач набув та зберігав належне позивачу майно за відсутності правової підстави для набуття та збереження майна.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої ( правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов' язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частиною 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов' язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Таким чином, на підставі вищевикладених норм, з врахуванням встановлених обставин у справі, які підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині витребування у ПрАТ "Дніпрометалсервіс" та передання позивачу - громадянину Республіки Польщі ОСОБА_2 нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу "А-1", КНС "Б", водонапірних башт "В" та "Г", огорожі "К". В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи документально підтверджені судові витрати позивача під час розгляду вказаної справи у розмірі 5000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню із відповідача Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" на користь ОСОБА_9 .

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 60, 77-81, 258, 259, 263-265, 423, 424, 429 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву громадянина Республіки Польщі ОСОБА_2 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року у зв`язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі № 1007/3489/12- задовольнити.

Скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року по цивільній справі № 1007/3489/12 за позовом ОСОБА_9 до Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс", комунального підприємства Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації", про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та про зобов`язання зареєструвати у реєстрі прав власності право власності на нерухоме майно.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.

Витребувати у ПрАТ "Дніпрометалсервіс" та передати позивачу - громадянину Республіки Польщі ОСОБА_2 нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу "А-1", КНС "Б", водонапірних башт "В" та "Г", огорожі "К".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" на користь ОСОБА_9 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Радзівіл А.Г.