Постанова

від 01.12.2020 по справі 1007/3489/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/10653/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020року місто Київ

справа № 1007/3489/12

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Приватного акціонерного товариства Дніпрометалсервіс на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Радзівіл А.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Дніпрометалсервіс , Комунального підприємства Київської обласної ради Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та зобов`язання зареєструвати у реєстрі право власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2019 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив переглянути рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі №1007/3489/2012 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ Дніпрометалсервіс , КП Київської обласної ради Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та зобов`язання зареєструвати у реєстрі право власності на нерухоме майно, скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свою заяву обґрунтовував тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року відмовлено позивачу в задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння суд першої інстанції, виходив із того, що позивачем не надано належних доказів, що саме він є власником спірного майна, а також не надано належним чином зареєстрованих та чинних установчих документів ТОВ Фермой-КІ , де було б зазначено, що саме позивач є учасником даного товариства, а тому у позивача відсутні правові підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння. Також, суд першої інстанції зазначав, що відповідно до ст.115 ЦК України та ст.66 ГК України саме господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а не його учасник.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25 листопада 2013 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково, витребувано з чужого незаконного володіння ПрАТ Дніпрометалсервіс та передано позивачу нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу А-1 , КНС Б , водонапірних башт В та Г , огорожі К . В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року рішення апеляційного суду скасовано, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Як на нововиявлену обставину ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі №278/20- 06, яке було підставою для ухвалення судового рішення у даній справі скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року, у задоволенні позову ЗАТ Інком про визнання за ним права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва, що розташований в с. Красилівка, Броварського району, Київської області, відмовлено.

Водночас, скасовуючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції зазначав, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку приписами ЦК України (в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду та на момент ухвалення оскаржуваного рішення) чи іншими нормативними актами не передбачено. Місцевим господарським судом не було враховано, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 pоку, визнано незаконними затвердження головою Броварської районної державної адміністрації змін. Зокрема, підтверджено, що вищенаведені зміни компанією Clanvest limited не підписано, що не може належним чином свідчити про добровільний вихід цієї юридичної особи зі складу засновників підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства ТОВ Фермой-Кі .

Вважає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року підтверджено факт вибуття майна з його володіння без його волі, оскільки підставою незаконного набуття права власності на спірне майно ПрАТ Дніпрометалсервіс є правочин, що є похідним від попереднього правочину, вчиненого на підставі скасованого рішення суду першої інстанції у цій справі, а також послався на те, що додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у цивільній справі №2-др/780/45/17 (до рішення у справі №22а-2567) Броварську РДА Київської області було зобов`язано подати до податкового органу, органу статистики, відповідного реєстру відомості про скасування змін та доповнення до договору про діяльність ТОВ Фермой-Кі .

Вказував, що на виконання додаткового рішення апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року державним реєстратором Броварської РДА включено ТОВ Фермой- Кі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб 20 грудня 2017 року, що підтверджується випискою від 21 грудня 2017 року про включення ТОВ Фермой-Кі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб з часткою позивача у товаристві 100 %.

Заявник посилався також на те , що 12жовтня 2017 року Велика Палата Європейського суду з прав людини ухвалила рішення у справі Бурмич та інші проти України щодо тривалого невиконання в Україні рішень національних судів, яким приєднала до заяв №№46852/13, 47786/13, 54125/13, 56605/13 та 3653/14 наведені у додатках І і II до рішення 12 143 заяв включно із заявою № 33421/15 (WroblewskivUkraine), яку 10серпня 2015 року подав позивач щодо тривалого невиконання рішення апеляційного суду Київської області від 24вересня 2004 року у справі №22а-2567 за його позовом до Броварської районної державної адміністрації про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ Фермой-Кі .

Вказував, що суд першої інстанції не врахував особливостей провадження щодо захисту інтересів інвестора, як власника іноземних інвестицій.

Вважає, що твердження суду про те, що позивач не був належним власником втраченого майна є помилковим, оскільки втрачене майно є прямими іноземними інвестиціями, внесеними ним як фізичною особою в економіку України - 100 % частка у ТОВ Фермой-Кі .

Зазначав, що суд першої інстанції не врахував, що його заяву було приєднано до справи Бурмич та інші проти України та вказана ухвала перешкоджає виконанню рішення ЄСПЛ.

Вважає, що оскільки скасовано рішення суду, що стало підставою ухвалення рішення що переглядається, то заява підлягає до задоволення.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2020 року заяву громадянина Республіки Польщі ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року у зв`язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі №1007/3489/12 задоволено.

Скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року по цивільній справі №1007/3489/12 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ Дніпрометалсервіс , КП Київської обласної ради Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та зобов`язання зареєструвати у реєстрі прав власності право власності на нерухоме майно та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги частково.

Суд вирішив витребувати у ПрАТ Дніпрометалсервіс та передати позивачу - громадянину Республіки Польщі ОСОБА_1 нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу А-1 , КНС Б , водонапірних башт В та Г , огорожі К .

В іншій частині позовних вимог відмовлено .

Стягнуто з ПрАТ Дніпрометалсервіс на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ПрАТ Дніпрометалсервіс подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуальних норм права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи , просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що переглядаючи за нововиявленими обставинами справу за вендикаційним позовом, суд першої інстанції порушив право власності ПрАТ Дніпрометалсервіс , та всупереч гарантіям Конституції України (ст.8, 13, 41) та приписам ЦК України (ст. 321), не розглядаючи спір про право власності та ігноруючи наявні в матеріалах справи докази обгрунтовано набутого та належним чином зареєстрованого права власності ПрАТ Дніпрометалсервіс на витребуване майно, витребував це майно у законного власника на користь особи, яка не була власником цього майна і право власності якого на це майно ніколи не виникало.

Вказував, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції проігнорував сплив позовної давності за заявленими позовними вимогами, про застосування якого заявив ПрАТ Дніпрометалсервіс .

Зазначав, що фактично судом першої інстанції розглянуто корпоративний спір між учасниками ТОВ Фермой-Кі , без залучення учасників цього спору, а наслідки цього корпоративного спору протиправно застосовані до ПрАТ Дніпрометалсервіс , яке не є та ніколи не було учасником цього корпоративного спору.

Посилався на те, що прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови від 21 лютого 2019 року про скасування рішення, яким було визнано право власності на майно, за одним з попередніх власників спірного майна, не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Броварським міськрайоним судом Київської області у рішенні від 07 жовтня 2013 року, оскільки, судове рішення не грунтується на скасованому постановою Північного апеляційного господарського суду 21 лютого 2019 рокурішенні господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року, а лише згадується про нього в описовій частині.

Зауважував, що суд першої інстанції не вказує в чому саме полягає незаконність вибуття поза волею власника та якими саме доказами наявними в матеріалах справи, це підтверджується.

Вказував, що суд першої інстанції визнав встановленими обставини щодо визнання недійними правочинів з продажу спірного майна. В той же час, вказаний висновок суду спростовується матеріалами справи, в яких відсутні жодні належні та допустимі докази визнання недійним жодного правочину купівлі-продажу.

Зазначав, що матеріали справи не містять доказів того, що ПрАТ Дніпрометалсервіс придбало спірне майно у особи, яка не мала права його відчужувати. Навпаки, матеріали справи містять відплатний нотаріально посвідчений та належним чином зареєстрований договір купівлі-продажу, за яким ПрАТ Дніпрометалсервіс придбало вказане майно у ЗАТ Ерлан , наявність прав та повноважень у продавця перевірено нотаріусом під час посвідчення правочину та визнано і підтверджено державою при реєстрації правочину.

Посилався на те, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення та на цей час, ПрАТ Дніпрометалсервіс є єдиним власником спірного об`єкта незавершеного будівництва.

Вказував, що матеріали справи не містять доказів визнання недійним рішення загальних зборів учасників ТОВ Фермой-Кі про передання у якості внеску до статутного фонду ТОВ Інкон спірного об`єкту незавершеного будівництва. Навпаки, згідно матеріалів справи це питання було предметом дослідження судами у справі №2-22499/03- 17/248-07, в результаті якого провадження було закрито.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що фізична особа ОСОБА_1 є власником витребуваного ним майна не відповідає обставинам справи та спростовується ними.

Зазначав, що під час перегляду справи за обставинами, які суд першої інстанції врахував як нововиявлені, судом в супереч приписам ст.423 ЦПК України, долучені до матеріалів справи та розглянуті нові докази та інші підстави позову, які не існували під час ухвалення рішення, яке переглядалося.

Посилався на те, що Законом України Про господарські товариства , який діяв під час розгляду справи та діючим нині Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , не передбачено право учасника товариства звертатися до суду в інтересах товариства з позовними вимогами заявленими по цій справі.

Вважає, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем за заявленими по справі позовними вимогами, що має єдиний можливий наслідок - відмову у позові.

Посилався на те, що покладений в основу оскаржуваного рішення висновок про те, що договір купівлі-продажу майна від 17грудня 2008 року, укладений між ЗАТ Ерлан та ПрАТ Дніпрометалсервіс , не є правовою підставою для набуття та збереження майна та не підтверджує правомірність володіння відповідачем майном , не грунтується на положеннях закону та протирічить ст.ст.204, 328, 334 ЦК України.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

В судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача ПрАТ Дніпрометалсервіс доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представники позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення.

Відповідач КП Київської обласної ради Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Направив на адресу апеляційного суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі підприємства.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутності на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року у зв`язку з нововиявленими обставинами та, ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається заявник, зокрема - скасування рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року, яке було підставою для ухвалення рішення у даній справі, є самостійною підставою відповідно до п.3 ч.2 ст.423 ЦК України для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

При цьому, суд першої інстанції вказував на те, що ОСОБА_1 як іноземний інвестор - фізична особа володіє 100% часток ТОВ Фермой-Кі , не відчужував їх, отже він є власником майна, що ввезено іноземним інвестором у вигляді внеску в статутний фонд товариства.

Також зазначав, що наявність договорів купівлі-продажу не підтверджує правомірність володіння ПрАТ Дніпрометалсервіс спірним майном, крім того рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі 278/20-06 скасовано, що вказує на те, що ПрАТ Дніпрометалсервіс набув та зберігав належне позивачу майно за відсутності правової підстави для набуття та збереження майна.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновкамисуду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частин другої, третьої та сьомої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Тлумачення вищенаведених положень статті 429 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд після скасування місцевим судом рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог має перевірити законність такого судового рішення, та, відповідно до положень статті 374 ЦПК України, прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Аналогічні висновки містяться у постановах ВерховногоСуду від 13 листопада 2019 року у справі №2610/12441/2012 , від 15 січня 2020 року у справі №263/2998/19, від 15 липня 2020 року у справі №2-215/11.

06 березня 2019 року заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року.

Як на нововиявлену обставину позивач, зокрема, посилався на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі №278/20-06, яке на його думку було підставою для ухвалення судового рішення у даній справі, скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року, якою у задоволенні позову ЗАТ Інком про визнання за ним права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва, що розташований в селі Красилівка, Броварського району, Київської області відмовлено. Вказував, що , скасовуючи вказане рішення, судом апеляційної інстанції зазначено, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку приписами ЦК України (в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду та на момент ухвалення оскаржуваного рішення) чи іншими нормативними актами не передбачено. У постанові зазначено, що місцевим господарським судом не було враховано, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 24вересня 2004 року, визнано незаконними затвердження головою Броварської районної державної адміністрації змін. Зокрема, підтверджено, що вищенаведені зміни компанією Clanvest limited не підписано, що не може належним чином свідчити про добровільний вихід цієї юридичної особи зі складу засновників підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ Фермой-Кі .

Як вбачається зі змісту рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не надано належних доказів, що саме він є власником спірного майна.

При цьому, суд першої інстанції посилався на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року за ЗАТ Інком визнано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу А-1 , КНС Б , водонапірних башт В та Г , огорожі К та зобов`язано ДКП Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності на вказаний об`єкт.

У мотивувальній частині рішення суду першої інстанції від 07 жовтня 2013 рокузазначено, що вказаним рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року встановлено, що 01 липня 2002 року ТОВ Фермой-Кі передало як свій внесок у статутний фонд ТОВ Інком у власність А-1 - промисловий корпус, Б - КНС, В - водонапірню башню, Г - водонапірню башню, К - огорожу (надалі об`єкт незавершеного будівництва), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництво фабрики по виробництву овочів, фруктів, ягід, маргарину та супутніїх продовольчих товарів здійснювалося згідно проектно-кошторисної документації та дозволу на будівництво, що були розроблені та видані ТОВ Фермой-Кі . 25 листопадад 2002 року ТОВ Інком було реорганізовано шляхом перетворення з ЗАТ Інком , до якого перейшли всі права та обов`язки, в тому числі і право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Також суд першої інстанції послався на ч.3 ст.61 ЦПК України у редакції 2004 року, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказують при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року скасовано рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року, а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідно до п.3 ч.2 ст.423 ЦК України вказана обставина є нововиявленою.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ Дніпрометалсервіс , КП Київської обласної ради Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та зобов`язання зареєструвати у реєстрі право власності на нерухоме майно задоволено частково.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції від 07 жовтня 2013 року та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявник як іноземний інвестор - фізична особа володіє 100% часток і не відчужував їх, то він є власником майна, що ввезено іноземним інвестором у вигляді внеску в статутний фонд товариства.

Також судом першої інстанції зазначено, що відповідач набув та зберігав належне позивачу майно за відсутності правової підстави для набуття та збереження майна.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для витребування у ПрАТ Дніпрометалсервіс та передання позивачу нерухомого майна - об`єкту незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із промислового корпусу А-1 , КНС Б , водонапірних башт В та Г , огорожі К , виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянином Польщі, та починаючи з 1994 року здійснював підприємницьку діяльність на території України.

В 1997 році Броварська РДА Київської області зареєструвала Статут та установчий договір підприємства з іноземною інвестицією ТОВ Фермой -Кі , метою діяльності якого було будівництво заводу по виробництву морозива в селі Красилівка Броварського району Київської області. Завод було збудовано, але не здано в експлуатацію. Учасниками ТОВ Фермой-Кі були компанія Clanvest Limited (Ірландія) та ТОВ Магнет (Польща). Для подальшого будівництва заводу ОСОБА_1 підписав документи щодо зміни статуту ТОВ Фермой-Кі , згідно яких він був представником співвласника, а саме компанії Clanvest Limited (Ірландія).

Відповідно до договору продажу часток від 10 квітня 2000 року у м. Дубліні (Ірландії) та на підставі законодавства цієї країни, укладеного між компанією Clanvest Limited (Ірландія) в особі ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншого боку, останній придбав 99,95% часток учасника у фірмі Фермой-Кі , що знаходиться в Броварському районі Київської області.

15 березня 2001 року між ТОВ Магнет (Польща) та ОСОБА_1 укладено договір продажу часток учасника, згідно умов якого ТОВ Магнет (Польща) продало свою частку у розмірі 0,05% у ТОВ Фермой-Кі ОСОБА_1.

Отже, ОСОБА_1 став власником 100 % часток ТОВ Фермой-Кі .

З метою залучення додаткових інвестицій у розбудову та введення в експлуатацію підприємства, були внесені зміни до статуту ТОВ Фермой-Кі . Зокрема, згідно рішення загальних зборів учасників від 23 березня 2001 року, оформленого протоколом №1/01, компанія Clanvest limited (Ірландія) вийшла із складу засновників ТОВ Фермой-Кі та прийнято ОСОБА_1 до складу учасників із часткою в статутному фонді 99,95%, а також уступку громадянином Польщі ОСОБА_1 0,85% статутного фонду новим учасникам.

Були складені зміни №1 до договору про діяльність ТОВ Фермой-Кі та розподіл часток був таким: ТОВ Кіб- сервіс (Харків) - 0,3%; ТОВ Магнет (Польща) - 0,05%, ПП Європа Плюс - 0,35%; А.Томашек - 0,2%; ОСОБА_1 - 99,1%.

24 березня 2001 року були внесені зміни №2 до протоколу №2/01 від 24 березня 2001 року, яким зафіксовано новий розподіл часток у статутному фонді ТОВ Фермой-Кі : ТОВ Кіб-сервіс (Харків) - 0,3%; ТОВ; ПП Європа Плюс - 0,35%; А.Томашек - 0,2%; ОСОБА_1 - 99,15%.

Пізніше було складено додаткову угоду до договору про діяльність на підставі протоколу №3/01 від 29 червня 2001 року, якою до складу учасників товариства введено Avagno Enterprises limited , яке стало власником частки, що раніше належала ОСОБА_1 у розмірі 99,0 % статутного фонду, а частка З. ОСОБА_1 становила 0,15%.

Як зазначено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі №278/20-06 за позовом ЗАТ Інкон до Державного комунального підприємства Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації , Красилівської сільської ради Броварського району, третя особа: Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ про визнання права власності 01 липня 2002 ТОВ Фермой-КІ передало, як свій внесок у статутний фонд ТОВ Інкон обєкт незавершеного будівництва, а саме: А-1 - промисловий корпус; Б - КНС; В - водонапірну башню; Г - водонапірну башню; N - огорожу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується:

- протоколом №1/02 загальних зборів учасників Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ від 25 березня - 10 квітня 2002 року;

- протоколом №2 загальних зборів учасників TOB Інкон від 08 червня 2002 року;

- змінами та доповненнями №1 до установчого договору Про створення та діяльність ТОВ Інкон від 09 липня 2002року ;

- актом приймання-передачі майна від 01 липня 2002 року, що передається в якості внеску в статутний фонд TOB Інкон по установчому договору від 08 червня 2002 року;

- проектно-кошторисною документацією, яка була розроблена для TOB Фермой-КІ (Проектом фабрики по виробництву морозива, заморожених овочів, фруктів та ягід, маргарину та супутніх продовольчих товарів , виготовленим державним проектним інститутом Украгропромпроект );

- дозволом на виконання будівельних робіт №40/98, виданим інспекцією державного архітектурного будівництва управління містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації.

Згідно договорів будівельного підряду №1, №2 від 23 червня 1997 року та 12 січня 1998 року відповідно, укладених між TOB Фермой-КІ і TOB Люверс , право власності на будівельні матеріали на момент передачі належали TOB Фермой-КІ . Будівництво фабрики по виробництву морозива, заморожених овочів, фруктів та ягід, маргарину та супутніх продовольчих товарів здійснювалось також згідно проектно-кошторисної документації та дозволу на будівництво, які були розроблені та видані TOB Фермой-КІ .

25 листопада 2002 року ТОВ Інком було реорганізовано шляхом перетворення у ЗАТ Інком , до якого перейшли всі права та обов`язки, які належали останньому.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року визнано за ЗАТ Інком право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

21 грудня 2006 року між ЗАТ Інкон та ЗАТ Ерлан було укладено договір купівлі - продажу комплексу (незавершеного будівництва), за яким ЗАТ Інкон продало, а ЗАТ Ерлан придбало у власність промисловий корпус А-1 , Б - КНС, В - водонапірну башню, Г - водонапірну башню, К - огорожу (надалі об`єкт незавершеного будівництва), що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 .

17 грудня 2007 року між ЗАТ Ерлан та ЗАТ Дніпрометалсервіс укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ЗАТ Ерлан передав, а ЗАТ Дніпрометалсервіс прийняв у власність об`єкти нерухомого майна - комплекс, незавершене будівництво, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Міхеєвою Т.М. за №3125.

Спірні об`єкти були передані від ЗАТ Ерлан до ЗАТ Дніпрометалсервіс на підставі акту прийому - передачі від 17 грудня 2008 року.

Згідно витягу з реєстру прав власності від 20 лютого 2009 року комплекс, незавершене будівництво по АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ЗАТ Дніпрометалсервіс .

21 лютого 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ Фермой-Кі задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі №278/20-06 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ЗАТ Інкон до Державного комунального підприємства Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності відмовлено.

Північний апеляційний господарський суд у вказаній постанові зазначив, що місцевим господарським судом не враховано, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської державної адміністрації про визнання недійсним рішень Броварської районної державної адміністрації про державну реєстрацію змін до договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ Фермой-Кі , підтверджено, що вищенаведені зміни компанією Clanvest limited не підписано, що не може належним чином свідчити про добровільний вихід цієї юридичної особи зі складу засновників TOB Фермой-Кі . Зокрема, визнано незаконними затвердження головою Броварської районної державної адміністрації від 17 квітня 2001; 19 вересня 2001; 08 липня 2002 змін та доповнень №1 від 23 березня 2001; №2 від 24 березня 2001; №3 від 29 червня 2001 до договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі TOB Фермой-Кі .

Як вбачається з матеріалів справи, додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у цивільній справі №2-др/780/45/17 Броварську РДА Київської області зобов`язано подати до органу статистики, органу податкової служби, відповідного державного реєстру, відомості про скасування державної реєстрації 17 квітня 2001 року змін №1 до договору від 23 березня 2001 року, 19 вересня 2001 року змін №2 до договору від 24 березня 2001 року та реєстрації 08 липня 2001 року додаткової угоди №3 від 29 червня 2001 року до договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ Фермой-Кі .

На виконання додаткового рішення Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року державним реєстратором Броварської РДА включено ТОВ Фермой-Кі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб 20 грудня 2017 року, що підтверджується випискою від 21 грудня 2017 року про включення ТОВ Фермой-Кі , код 20048150, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб з часткою позивача у товаристві 100% .

Наказом Міністерства Юстиції України №2576/5 від 16 серпня 2019 року було задоволено скаргу ПрАТ Дніпрометалсервіс , скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року №№47935681, 47936011, від 29 липня 2018 року №47985092, прийняті державним реєстратором ВК Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В., анульовано доступ цьому реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання наказу покладено на відповідні органи та уповноважених осіб, та 16 серпня 2019 року внесено запис про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно знову за ПрАТ Дніпрометалсервіс .

Відповідно до ст.11 ЦПК України у редакції, яка була чинною на час звернення позивача ОСОБА_1 до суду з даним позовом, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст.13 ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15грудня 2017 року

Тобто, саме позивач визначає предмет та підстави позову, суд позбавлений права самостійно змінювати їх.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що він підтверджує своє право на звернення до суду про витребування майна в порядку цивільного судочинства тим, що надано докази придбання ним часток у компанії Clanvest Limited (99,95%) та ТОВ Магнет (0,05%), після чого його частка у ТОВ Фермой-Кі в разі державної реєстрації мала б складати 100%. Зазначав, що, незважаючи на рішення судів про визнання недійсними змін №№1, 2, 3, спірне майно незаконно вибуло від власника в особі ОСОБА_1 та незаконно перебуває у власності відповідача як недобросовісного набувача. Обгрунтовуючи вимоги посилався на ст.ст.387, 388 ЦК України.

У судовому засіданні апеляційного суду на питання головуючого представник ОСОБА_1 - Зима Л.В. зазначив, що оскільки ОСОБА_1 є корпоративним власником спірного майна, тому вказане майно повинно повернутися ТОВ Фермой-Кі .

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційного суду зазначав, що даний спір не є корпоративним, оскільки власністю інвестора ОСОБА_1 є його право володіти та розпоряджатися майном. Інвестиції ОСОБА_1 були внесені до ТОВ Фермой-Кі .

Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 3 статті 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З аналізу вказаних вище правових норм можна зробити висновок, що позивачем за позовом про витребування майна може бути лише власник цього майна або особа, що отримала це майно у володіння.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про господарські товариства , ст.115 ЦК України та ст.66 Г K України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм учасник не має права власності на майно створеної ним юридичної особи. Виключно при ліквідації товариства учасники, в установленому Законом порядку набувають право розпорядитися майном юридичної особи, яке залишилося після задоволення всіх вимог кредиторів. І відповідачами за цими вимогами є виключно інші учасники цієї юридичної особи.

Таким чином, саме господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу, а не його учасник.

З матеріалів справи вбачається, що спірний майновий комплекс побудовано ТОВ Фермой- Kі , в результаті його господарської діяльності внаслідок залучення іноземних інвестицій, отже, спірний об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав саме ТОВ Фермой -Кі .

На даний час ТОВ Фермой -Кі не припинено.

Крім того, як вбачається зпреамбули та п.6 договору про діяльність підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ Фермой-Кі від 30 липня 1997 року, товариство створено (перереєстровано) керуючись Законами України Про підприємництво , Про підприємства в Україні , Про власність , Про господарські товариства , іншими законодавчими актами України. Майно, яке є власністю товариства, складається з вкладів учасників і додаткових внесків учасників, продукції виробленої товариством, і доходів, отриманих в результаті господарської діяльності товариства та його відокремлених підрозділів, а також іншого майна набутого на підставах, не заборонених законодавством. Майно товариства складається із статутного та інших фондів.

Отже, вклади учасників та інше набуте товариством майно є власністю цього товариства - ТОВ Фермой-Кі .

При цьому, матеріали справи не містять доказів визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Фермой-Кі про передання у якості внеску до статутного фонду ТОВ Інком об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо твердження сторони позивача про те, що саме ОСОБА_1 були внесені інвестиції до ТОВ Фермой-Кі , а тому власністю інвестора ОСОБА_1 є його право володіти та розпоряджатися майном, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про інвестиційну діяльність , що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно з ст.9 вказаного Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності.

Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Відтак, зазначений договір передбачає як грошові, так і майнові права (обов`язки) сторін договору.

Разом з тим, виходячи з правової природи спірних правовідносин, відсутні підстави для застосування до них положень Закону України Про інвестиційну діяльність , оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 , як інвестору належали майнові права на спірний об`єкт.

При цьому, звертаючись до суду з даним позовом, позивач не обґрунтовував свої вимоги порушенням його прав саме як інвестора.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, посилання сторони позивача на ту обставину, що оскільки ОСОБА_1 є учасником ТОВ Фермой -Кі (фактично власником частки у розмірі 99,95% Clanvest limited (Ірландія) і частки - 0,05% ТОВ Магнет (Польща)), а відтак є власником об`єкту спірного незавершеного будівництва та тому має право ставити питання про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння на свою користь не ґрунтуються на вимогах закону.

Отже висновок суду першої інстанції про те, що заявник, як іноземний інвестор - фізична особа володіє 100% часток ТОВ Фермой -Кі і не відчужував їх, то він є власником майна, що ввезено іноземним інвестором у вигляді внеску в статутний фонд товариства спростовується матеріалами справи.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення поданого ОСОБА_1 позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання сторони позивача в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на судові рішення у справі №22а-2567, кримінальне провадження №12031100130000537 стосовно незаконного позбавлення ОСОБА_1 корпоративних прав ТОВ Фермой-Kі не мають відношення до предмету доказування по даній справі.

Щодо доводів апеляційної скарги ПрАТ Дніпрометалсервіс про неврахування судом першої інстанції заяви відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності звернення до суду з даним позовом, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц.

Оскільки , колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог позивача, а відтак положення статті 267 ЦК України до даних правовідносин не застосовуються.

Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду згідно з ч.1 ст.376 ЦПК України та ухвалення нового рішення.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ Дніпрометалсервіс судові витрати в розмірі 5150,40 грн.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства Дніпрометалсервіс - задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту .

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Дніпрометалсервіс , Комунального підприємства Київської обласної ради Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно та зобов`язання зареєструвати у реєстрі право власності на нерухоме майно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства Дніпрометалсервіс , місцезнаходження: місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 122, код ЄДРПОУ 01881051 судові витрати у розмірі 5150 грн. 40 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2020 року.

Головуючий:

Судді: