Справа № 369/7610/22
Провадження №2/369/4848/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Смушко К.В.,
вивчивши матеріали заявипозивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовомВишневого відділу держаної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) до ОСОБА_1 треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Вишневого відділу держаної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) до ОСОБА_1 треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою.
09.09.2022 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, а саме просили суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок загальною площею 142,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222481601:01:054:5447, площею 0,0345 га, що зареєстрований за ОСОБА_1 від 23.10.2020 року та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481601:01:054:5447, площею 0,0345 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за ОСОБА_1 . Заяву мотивували тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, оскільки боржником вже здійснювалось відчуження майна з метою ухилення від виконання рішення суду, вважають дані обставини достатні для накладення арешту.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений ними спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.
Крім того, як вбачається з матеріалів, а саме з постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2021 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються кошти у розмірі 18000 доларів США та відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2021 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються кошти у розмірі 5059,81 грн.
Позивач у свої заяві просить суд накласти арешт на земельну ділянку та житловий будинок, без надання доказів про вартість вищевказаного майна, також не наведено ґрунтовних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не додано доказів, які підтверджували, що відповідач намагається відчужити дане майно, також не надано доказів, які б підтвердили те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ними заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вони звернулися до суду у цій справі.
Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.
Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовомВишневого відділу держаної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) до ОСОБА_1 треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н. С. Пінкевич
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2022 |
Оприлюднено | 15.09.2022 |
Номер документу | 106213014 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні