Ухвала
від 11.09.2022 по справі 295/13495/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 295/13495/19

провадження № 61-8140ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - виконуюча обов`язки директора Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради Бондарчук Людмила Володимирівна, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року, повний текст якої складено 30 травня 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу заявником подано 15 липня 2022 року, проте ухвалою Верховного Суду

від 22 липня 2022 року касаційну скаргу повернено особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги заявником отримано 5 серпня 2022 року.

Крім того, клопотання містить твердження заявника про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено. Заявник вказує, що зазначена обставина вплинула на строк підготовки та подання касаційної скарги.

Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, щовказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду міста Житомира від 30 грудня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року.

Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний

пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону.

Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови саме Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

Тому посилання заявника на незастосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях постанови Пленуму Верховного Суду України від6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» касаційним судом не приймаються.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши підстави касаційного оскарження; надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Касаційна скарга містить твердження заявника про направлення касаційної скарги на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22 липня 2022 року, яке касаційним судом не приймається, з огляду на наступне.

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року.

На виконання вимог статті 33 ЦПК України касаційну скаргу передано судді Верховного Суду Погрібному С. О.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року повернено особі, яка її подала.

За таких обставин подання заявником касаційної скарги 16 серпня 2022 року вважається його повторним зверненням до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду міста Житомира від 30 грудня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у цій справі.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко

Дата ухвалення рішення11.09.2022
Оприлюднено15.09.2022
Номер документу106243365
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди

Судовий реєстр по справі —295/13495/19

Ухвала від 31.08.2023

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 11.07.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сакара Наталія Юріївна

Ухвала від 29.05.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гулько Борис Іванович

Ухвала від 24.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гулько Борис Іванович

Ухвала від 14.02.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Яремко Василь Васильович

Ухвала від 29.12.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Ухвала від 13.10.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Карпенко Світлана Олексіївна

Ухвала від 11.09.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Карпенко Світлана Олексіївна

Ухвала від 22.07.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Погрібний Сергій Олексійович

Постанова від 25.05.2022

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні