Ухвала

від 29.05.2023 по справі 295/13495/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

29 травня 2023 року

м. Київ

справа № 295/13495/19-ц

провадження № 61-5258 ск 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради, третя особа - виконуючий обов`язки директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради Бондарчук Людмила Володимирівна, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано дисциплінарні стягнення у вигляді доган та зняття премій за № 23-п від 29 червня 2019 року та за № 29-п від 06 серпня

2019 року.

У решті позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 грудня 2021 року у частині вирішення вимог про визнання незаконним наказу комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради №28-п від 06 серпня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогул

і поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без змін.

08 квітня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 13 квітня 2023 року), у якій просить оскаржувані судові рішення у частині відмови у поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати, справу у оскарженій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 24 квітня 2023 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень неповажними. Касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано зазначити інші підстави для поновлення процесуального строку та надати відповідні докази. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк заявник направив до суду матеріали на усунення недоліків, зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2023 року, у яких порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки отримав копію постанови суду апеляційної інстанції 15 червня 2022 року, неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, проте ухвалами суду від: 22 липня 2022 року, 13 жовтня 2022 року, 14 лютого 2023 року у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення без руху його касаційної скарги. Зазначає, що нові правила вимог ЦПК України щодо форми і змісту касаційної скарги для нього є складними і потребувало багато часу для складання нової редакції касаційної скарги. Крім того, просив врахувати умови воєнного стану, відключення електроенергії та постійні повітряні тривоги. Вважає зазначені доводи поважними для поновлення строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд з такими доводами не погоджується.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У частині першій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею

у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції прийнято 26 травня

2022 року, повний текст складено 30 травня 2022 року, останнім днем

строку на касаційне оскарження є 29 червня 2022 року. 08 квітня 2023 року через засоби поштового зв`язку заявником вчетверте подано касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» ).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває

в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала від 14 жовтня

2003 року).

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані

з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

ОСОБА_1 не наведено обставин, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, внаслідок чого заявником безпідставно пропущено строк на касаційне оскарження судових рішень, оскільки невиконання вимог ЦПК України не є поважною підставою для поновлення процесуального строку, а тому наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.

Також заявник просить врахувати введення воєнного стану в Україні на території України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року

у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки: «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

За наведених обставин, наведені заявником причини пропуску строку касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень є неповажними, так як з 30 травня 2022 року (день складення повного тексту судового рішення)

ОСОБА_1 об`єктивно мав можливість подати касаційну скаргу, яка відповідала б вимогам ЦПК України в межах строку на касаційне оскарження .

Отже, ОСОБА_1 не наведено обставин та не надано відповідних доказів, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, внаслідок чого заявником безпідставно пропущено строк на касаційне оскарження судових рішень, а тому наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи, що відсутні підстави вважати, що заявник був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі касаційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира

від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 26 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради, третя особа - виконуючий обов`язки директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради Бондарчук Людмила Володимирівна, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник