У х в а л а
24 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 295/13495/19-ц
провадження № 61-5258 ск 23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду 26 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради, третя особа - виконуючий обов`язки директора комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради Бондарчук Людмила Володимирівна, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасувано дисциплінарні стягнення у вигляді доган та зняття премій за № 23-п від 29 червня 2019 року та за № 29-п від 06 серпня 2019 року.
У решті позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 грудня 2021 року у частині вирішення вимог про визнання незаконним наказу комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради №28-п від 06 серпня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогул
і поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без змін.
08 квітня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку
ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 13 квітня 2023 року), у якій просить оскаржувані судові рішення у частині відмови у поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати, справу у оскарженій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
До касаційної скарги заявника додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважним причин, оскільки уже звертався до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Проте ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від: 22 липня 2022 року (провадження № 61-6671ск22), 13 жовтня 2022 року (провадження № 61-8140ск22), 14 лютого 2023 року (провадження
№ 61-13083ск22) його касаційна скарга визнавалась неподаною та була повернута заявникові. Також зазначено, що повернення касаційної скарги
не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вищезазначені доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, так як заявник знав, що 26 травня 2022 року приймалась постанова суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, проте відсутні підтвердження того, що перешкоджало виконати у повному обсязі вимоги судових рішень суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у визначений судом строк. Касаційну скаргу було повернуто у зв`язку із невиконанням вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги. Невиконання вимог ЦПК України та суду не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження. Такі доводи заяви по суті може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження.
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду
в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином заявникові необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для його поновлення та відповідних доказів
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду
м. Житомира від 30 грудня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду 26 травня 2022 рокунеповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду 26 травня 2022 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2023 |
Оприлюднено | 25.04.2023 |
Номер документу | 110395864 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулько Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні