Ухвала

від 06.09.2022 по справі 907/540/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" вересня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/540/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши скаргу скаргу №29-2/01 від 29.01.2022 року (вх. №02.3.1-02/710/22 від 03.02.2022) представника товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця

у межах справи №907/540/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Техноексперт плюс, м. Мукачево

до товариства з обмеженою відповідальністю Галнафтоекспорт, м. Чернівці

про стягнення суми 215.901,91грн.

Представники :

від позивача (скаржника) - Грищенко Олександр Миколайович, довіреність від 12 серпня 2021 року - в режимі відеоконференції

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - не з`явився

від органу ДВС - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської від 20.01.2021 позов задоволено частково та вирішено стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКСПЕРТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41870236) та з товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛНАФТОЕКСПОРТ" (код ЄДРПОУ 39720205), на користь товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 37310549) суму 185 396,12 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКСПЕРТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41870236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 37310549) суму 1390,47 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛНАФТОЕКСПОРТ" (код ЄДРПОУ 39720205), на користь товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 37310549) суму 1390,48 грн.

03.06.2020 р. на виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2020 №907/540/19 видано відповідні накази.

06.12.2021 р. до суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС надійшла заява вих. №27-1/11 від 27.11.2021 р. (вх. №02.3.1-02/8853/21 від 06.12.2021) про заміну сторони виконавчого провадження.

03.02.2022 р. до Господарського суду Закарпатської області надійшла скарга представника товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця, розгляд якої просить здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EasyCon".

Ухвалою суду від 04.02.2022 року прийнято скаргу до свого провадження, розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця призначено на 01.03.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.03.2022 р. розгляд скарги

№29-2/01 від 29.01.2022 року (вх. №02.3.1-02/710/22 від 03.02.2022) представника товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця у справі 907/540/19 відкладено.

Ухвалою суду від 28.06.2022 розгляд скарги призначено на 13 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 13.07.2022 р. відкладено розгляд скарги на 03.08.2022 року.

Ухвалою суду від 03.08.2022 року відкладено розгляд скарги на 17.08.2022 року.

Призначене засідання суду по розгляду скарги не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Закарпатської області.

Ухвалою суду від 17.08.2022 розгляд скарги відкладено на 07 вересня 2022 року.

У засіданні суду 07.09.2022 представник скаржника свої вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, наведених у поданій суду скарзі. В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на те, що Постановою Мукачівського МВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківська) від 17 вересня 2020 року відкрито виконавче провадження №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19, виданого на примусове виконання Рішення Господарського суду 3акарпатської області від 20 січня 2020 року по справі №907/540/19, котре набрало законної сили, про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПЕРТ ПЛЮС» (89600, Закарпатська обл.,місто Мукачево, вул. Миру, будинок 63, офіс 4; ідентифікаційний код 41870236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМІІАНІЯ» (01135, м Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, б.12; ідент. код 37310549) на загальну суму 185 396,12 грн..

Ухвалою суду від 16.12.2021 р. задоволено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС вих. №27-1/11 від 27.11.2021 р. (вх. №02.3.1-02/8853/21 від 06.12.2021) про заміну сторони виконавчого провадження та здійснено заміну стягувача - по справі № 907/540/19 Товариство з обмеженою відповідальністю САЙНЕКО на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС.

Скаржник стверджує, на день звернення зі скаргою наказ Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 не виконаний. Відповідно до офіційних та достовірних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 17 вересня 2020 року по 28 січня 2022 року, в силу дії обов`язкових норм Закону України "Про виконавче провадження", всіх можливих та необхідних своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не вчинялось.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС з метою захисту власних прав та інтересів, а також враховуючи норми чинного законодавства України зі сторони ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) звернулося до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19.

Крім того, представник скаржника вказує на те, що державним виконавцем в порушення Закону України «Про виконавче провадження», не вчинено дій, які мали бути вчинені, у разі закінчення виконавчого провадження.

Відділом ДВС не надано суду письмового пояснення по суті доводів скаржника, а також не подано матеріалів виконавчого провадження, явку повноважного представника у засідання суду не забезпечено. З огляду на наведене, скарга на дії відділу ДВС розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до положень статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із частинами першою та другою ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону піддягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України «Лро виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до аналізу положень Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, норми даної Інструкції доповнюють та/або розширюють умови та порядок здійснення заходів примусового виконання. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовим актами, виданими відповідно до цього Закону.

Завданням органів та осіб, котрі здійснюють примусове виконання є своєчасне, повне та неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст.10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права) корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб " або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення і боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначені виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно чинної редакції статі 18 Закону України «Про виконавче провадження» перелічені основоположні зобов`язання, котрі мають бути дотримані та застосовані державним виконавцем під час примусового виконання судових рішень, дія котрих також поширюється й на державного виконавця ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного МРУ МЮ (м. Івано-Франківськ) під час здійснення заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суд Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19.

Відповідно до частин 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території Україні. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про і доходи боржника (частина 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану боржника із метою належного виконання рішення суду із врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.

ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» звертає увагу та просить врахувати, що вказана правова позиція законодавця повністю узгоджена та відповідає (підтримана) також позицією Верховного Суду із даного питання, котрі викладена, зокрема, у Постанові від 23 серпня 2018 року у справі №911/167/17.

Пунктом 1,4 статі 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень, відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5.

Обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України "Про виконавче провадження", Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Вказана правова позиція законодавця повністю узгоджена та відповідає (підтримана) також позицією Верховного Суду із даного питання, котра викладена, зокрема, у Постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №903/1297/14.

Отже, державним виконавцем виявлення рахунків Боржника як в загальному, так і на предмет відкриття Боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, за період із 17 вересня 2020 року по 28 січня 2022 роки взагалі не проводилась.

Частина 3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Матеріали виконавчого провадження №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 підтверджують, що за період перебування наказу на примусовому виконанні, платіжні вимоги на списання коштів ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківеьк) не вставлялись- наявність надходження та/або знаходження коштів Боржника на його арештованих рахунках не перевірялись, наявність доказі прийняття Постанов про арешт коштів банківськими установами не існує.

Постановою Верховного суду від 13 лютого 2018 року у справі №923/182/13-г, судом зазначено про те, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено фікції із забезпечення виконання обов`язкового рішення сиди, на виконання якого останній має вжити уci передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Як підтверджують матеріали виконавчого провадження №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19, державним виконавцем ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в межах виконавчого провадження №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 було порушено не лише вказані вище норми виконавчого процесуального законодавства України, а й також положення статей 53, 54, 56, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження».

ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» керуючись ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», було подано до ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано -Франківськ) клопотання про вчинення; виконавчих дій у виконавчому провадженні №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19.

Водночас, наявні на сьогодні пояснення щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року ґрунтуються нібито на відсутності у Боржника майна та активів, необхідних для задоволення вимог даного виконавчого документу. При цьому висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Натомість, зазначено посилання - «іншого майна не виявлено».

При цьому, виконавцем не вжито всі необхідні та обов`язкові дії під час такого розшуку та встановлення майна Боржника, що надавало б можливість стверджувати про повну відсутність майна у Боржника.

ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» просить врахувати, що вказана правова позиція законодавця повністю узгоджена (підтримана) Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2018 роки у справі №910/25970/14.

Згідно із ст. 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною третьою ст. 8 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів передбачено, що працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов`язки, передбачені законом.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Права та обов`язки державних виконавців визначені ст. 18 Закону України Про виконавче провадження. Так, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено випадки коли виконавче провадження підлягає закінченню.

Відповідно до п. 9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно із частиною другою ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено наслідки закінчення виконавчого провадження, зокрема, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до частини п`ятої ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Згідно із п. 2 частини першої ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець повинен вчиняти виконавчі дії в повному обсязі, неупереджено, своєчасно та ефективно, виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, а також вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень з дотриманням розумності строків виконавчого провадження.

Разом з тим, виконавчим законодавством чітко визначено перелік дій, які виконавець повинен вчинити у разі стягнення з боржника відповідних грошових сум, під час здійснення яких він приймає певні рішення шляхом винесення постанов, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень або інших процесуальних документів, та які в обов`язковому порядку долучаються до матеріалів виконавчого провадження та фіксуються в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

Хоча визначення поняття "розумності строків" Закон не містить, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 р. № 913/438/16).

Крім того, виходячи з положень ст. ст. 1, 2, 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Для виконання, визначених законом функцій, державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, які кореспондуються з правами стягувача на примусове виконання рішення суду, прийнятого на його користь.

Відповідно до офіційних та достовірних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 17 вересня 2020 року по 28 січня 2022 року, в силу дії обов`язкових норм Закону Україин "Про виконавче провадження", всіх можливих та необхідних своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій. ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не вчинялось.

Докази протилежного матеріали справи не містять та Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) суду не надані.

Обставини, що були встановлені під час розгляду скарги, свідчать про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків, у той час як статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено обов`язок державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З огляду на вищенаведене, вимоги по скарзі належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 202, 216, 234, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №29-2/01 від 29.01.2022 року (вх. №02.3.1-02/710/22 від 03.02.2022) представника товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного МРУ МЮ (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

3. Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного МРУ МЮ (м. Івано-Франківськ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №63064249 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 із впакуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 16.09.2021.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ремецькі О.Ф.