27/372
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 27/372
02.10.07
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія метал сервіс"
до Орендне підприємство "6-й Київський авторемонтний завод"
про стягнення 61247,14 грн.
Суддя Дідиченко М.А.Секретар Горшкова О.О.
Представники:
від позивача: Вашкулат В.В. –пред. за довріен. від 20.07.2007
від відповідача:не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 61 247 грн. 14 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2007 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.09.2007 року.
Позивач у судове засідання 10.09.2007 року з'явився та підтримав свою правову позицію мотивуючи тим, що відповідач не розрахувався за відпущений йому згідно видаткових накладних товар, оплату за який зобов'язувався здійснити у встановлений гарантійними листами строк.
Відповідач у судове засідання 10.09.2007 року не з`явився, вимоги ухвали суду від 16.08.2007 року не виконав, витребуваних судом документів не надав. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2007 року розгляд справи відкладено на 02.10.2007 року, зобов'язано сторони надати суду певні документи.
Позивач у судовому засіданні 02.10.2007 року підтримав свою правову позицію.
Відповідач у судове засідання 02.10.2007 року не з'явився та не виконав вимоги суду викладені в ухвалі від 16.08.2007 року, причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами і без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оглянувши оригінали поданих документів, суд -
В С Т А Н О В И В:
Орендне підприємство «6-й Київський авторемонтний завод»гарантійними листами звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Індустрія метал сервіс», відповідно до яких просило відпустити йому товар та зобов'язувалося оплатити його, за гарантійним листом від 20.10.2006 року до 25.10.2006 року включно, від 24.10.2006 року до 30.10.2006 року включно, від 26.10.2006 року до 31.10.2006 року включно.
Позивачем за відпущений товар згідно видаткових накладних № Інд-0704 від 20.10.2006, № Інд-0715 від 24.10.2006, № Інд-0732 від 26.10.2006 було виставлено відповідачу рахунки-фактури № СФ-00916 від 20.10.2006 на суму 18552 грн. 52 коп., №СФ-00919 від 23.10.2006 на суму 33894 грн. 72 коп., № СФ-00940 від 26.10.2006 на суму 37889 грн. 02 коп., що разом становить 90336 грн. 26 коп.
Отже, між позивачем і відповідачем у справі в силу ст.ст.11, 509 ЦК України виникли майнові зобов'язання.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями серії ЯМС № 938348 від 20.10.2006 року та № 938315 від 26.10.2006 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
В рахунок оплати за отриманий товар відповідач перерахував позивачу 23.10.2006 року коштів у сумі 18552 грн. 52 коп. та 25.10.2006 року коштів у сумі 15830 грн. 00 коп.
Сторонами проводилась звірка взаєморозрахунків, за результатами якої було складено та підписано акт звіряння розрахунків станом на 13.02.2007 року та встановлено заборгованість відповідача у розмірі 55953 грн. 74 коп.
В рахунок погашення заборгованості відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 10000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку за 07.05.2007 року.
Таким чином, на день подання позову сума основного боргу відповідача складає 45953 грн. 74 коп.
20.09.2007 року позивач надіслав відповідачу акт звірки розрахунків № 1, за яким заборгованість відповідача складає 45953 грн. 74 коп. (докази направлення наявні в матеріалах справи). Відповідач залишив лист без відповіді та без задоволення.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 суми основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі в сумі 45953 грн. 74 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 14 214 грн. 83 коп. та 3% річних у розмірі 1078 грн. 57 коп.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом при перевірці розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій було встановлено, що розрахунок є невірним та таким, що суперечить чинному законодавству.
З огляду на зазначене, суд задовольняє вимоги по стягненню 3 % річних на суму боргу 18064 грн. 72 коп. за період з 31.10.2006 року по 06.05.2007 року (188 днів), оскільки на рахунок позивача 07.05.2006 року надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості у сумі 10000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим на суму боргу у розмірі 8064 грн. 72 коп. нараховуються 3 % річних за період з 07.05.2007 року до 30.06.2007 року (55 днів).
Таким чином, розмір 3 % річних становить: 1069 грн. 13 коп.
18064 грн. 72 коп. (заборгованість відповідача) х 3 % : 365 днів х 188 днів (з 31.10.2006 року по 06.05.2007 року ) = 279 грн. 14 коп.
8064 грн. 72 коп. (заборгованість відповідача) х 3 % : 365 днів х 55 днів (з 07.05.2007 року до 30.06.2007 року) = 36 грн. 46 коп.
279 грн. 14 коп. + 36 грн. 46 коп. + 753 грн. 53 коп. (заявлених позивачем за період з 01.11.2006 року до 30.06.2007 року на суму 37889 грн. 02 коп.) = 1069 грн. 13 коп.
На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 % річних частково у розмірі 1069 грн. 13 коп.
Стосовно нарахованих позивачем збитків від інфляції, їх розмір також задовольняється судом частково, виходячи з наступного.
По-перше, суд задовольняє вимоги по стягненню суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за такий саме період, як зазначалось вище та з тих же підстав.
По-друге, позивач просив стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з 31.10.2006 по 07.05.2007, при цьому порахував збитки від інфляції за весь жовтень 2006 року, а не за один день - 31.10.2006 року. Крім того, позивач двічі нарахував у травні 2007 року збитки від інфляції на суму боргу 18064 грн. 72 коп. та 8064 грн. 72 коп.
Таким чином, розмір збитків від інфляції становить: 3629 грн. 66 коп.
18064 грн. 72 коп. (заборгованість відповідача) х 1,026 : 31 день = 15 грн. 15 коп. (за 31.10.2006)
18064 грн. 72 коп. (заборгованість відповідача) х (1,018 х 1,009 х 1,005 х 1,006 х 1,002 х 1,00) = 732 грн. 86 коп. (з 01.11.2006 року до 30.04.2007 року)
18064 грн. 72 коп. (заборгованість відповідача) х 1,006 : 31 день х 6 днів = 20 грн. 97 коп. (з 01.05.2007 року до 06.05.2007 року)
8064 грн. 72 коп. (заборгованість відповідача) х 1,006 : 31 день х 25 днів = 37 грн. 02 коп. (з 07.05.2007 року до 31.05.2007 року)
8064 грн. 72 коп. (заборгованість відповідача) х 1,022 = 177 грн. 42 коп. (з 01.06.2007 року до 30.06.2007 року)
37889 грн. 02 коп. (заборгованість відповідача) х (1,018 х 1,009 х 1,005 х 1,006 х 1,002 х 1,00 х 1,006 х 1,022) = 2646 грн. 24 коп. (з 01.11.2006 року до 30.06.2007 року)
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 506 грн. 53 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 97 грн. 59 коп. покладаються на відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою «Індустрія метал сервіс» в якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення № 584 від 09.08.2007 року на суму 613 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.
За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», з урахуванням заявлених позовних вимог, позивач повинен був сплатити 1 відсоток від ціни позову, а саме 612 грн. 47 коп.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 ГПК України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 0, 53 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Орендного підприємства «6-й Київський авторемонтний завод»(03065, м. Київ, бул. І.Лепсе, 10; код 21534645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Індустрія метал сервіс»(04070, м. Київ, вул. Лугова, 9-В; код 33299972) 45953 грн. 74 коп. основного боргу, 3% річних у сумі 1069 грн. 13 коп., 3629 грн. 66 коп. збитків від інфляції, 506 грн. 53 коп. державного мита та 97 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті задоволення позовних вимог відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю агрофірмі «Індустрія метал сервіс» (04070, м. Київ, вул. Лугова, 9-В; код 33299972) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 00 грн. 53 коп.
5. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
17.10.2007 року
СуддяМ.А. Дідиченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2007 |
Оприлюднено | 30.10.2007 |
Номер документу | 1062884 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні