Рішення

від 12.09.2022 по справі 947/32389/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/32389/21

Провадження № 2/947/1270/22

ДОДАТКОВЕ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження питання про розподіл судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовною заявою

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 22.10.2021 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 14 жовтня 2010 року в сумі 108000 доларів США та судових витрат, які у відповідності до попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат визначені в сумі 101804,00 грн та складаються з: суми сплаченого судового збору в сумі 11350,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 90000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 03.11.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

25.05.2022 року судом без видалення до нарадчої кімнати було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

За наслідком розгляду справи, 08.08.2022 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики від 14 жовтня 2010 року в сумі 108000 (сто вісім тисяч) доларів США та витрати зі сплати судового збору за пред`явлення позову в сумі 11350 гривень 00 копійок, за пред`явлення заяви про забезпечення позову в сумі 454 гривні 00 копійок, за пред`явлення заяви про забезпечення доказів в сумі 454 гривні 00 копійок, що в загальному розмірі складає 12258 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні 08.08.2022 року позивач разом з представником до закінчення судових дебатів заявили клопотання про призначення питання стосовно компенсації витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення суду та надання останньому терміну для подання доказів на підтвердження їх понесення, приймаючи тривалий розгляд справи та надання додаткових послуг за договором правової допомоги.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З урахуванням викладеного, для надання доступу сторонам по справі до суду, можливості повною мірою користуватись своїми процесуальними правами та обов`язками, судом у відповідності до ст. 246 ЦПК України було ухвалено вирішити питання про розподіл витрат понесених позивачем на правничу допомогу після ухвалення рішення суду за наслідком розгляду справи, у зв`язку з чим одночасно у заочному рішенні суду від 08.08.2022 року судом було призначено судове засідання на 23.08.2022 року для розгляду цього питання.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що докази на підтвердження судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

12.08.2022 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла від представника позивача Матвєєва Д.П. - Адвокатського об`єднання «СІ.ЕЛ.ЕС» в особі адвоката Байдеріна О.А. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 90000,00 грн., до якої подано докази на підтвердження заявлених вимог.

Отже, вказана заява подана позивачем у визначені ст. 141 ЦПК України строки, за наслідком чого відсутні підстави для залишення заяви без розгляду та остання підлягає розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У відповідності до ст. 246 ЦПК України, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи вищевикладене, призначене судове засідання для розгляду поданої представником позивача заяви, судом здійснювалось повідомлення сторін по справі про дату, час і місце його проведення.

У судове засідання призначене на 23.08.2022 року з`явився відповідач по справі, за клопотанням якого судове засідання було відкладено на 06.09.2022 року, яке також було відкладено на 13.09.2022 року з підстав відсутності сторін по справі.

У судове засідання призначене на 13.09.2022 року сторони по справі також не з`явились, однак до суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , в якому останній вважає, що позивачем безпідставно та з неповажних підстав пропущено строк на подання до суду відповідних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим слід відмовити у задоволенні заяви.

Також представник відповідача зазначає, що договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, наданий позивачем, було укладено 10 вересня 2020 року, а додаткова угода №2 - 11 жовтня 2021 року.

В самому договорі його предмет вказано загально та розпливчасто, уточнення доручення відбулось лише 11 жовтня 2021 року.

З аналізу змісту вказаних доказів представник вважає можливим дійти висновку, що тільки з 11 жовтня 2021 року у АО «СІ.ЕЛ.ЕС» виникло право та обов`язок складати процесуальні документи та здійснювати представництво інтересів клієнта ( ОСОБА_1 ) в суді першої інстанції.

Сам позов датований 20 жовтня 2021р., за наслідком чого відповідач вважає, що фактично між АО «СІ.ЕЛ.ЕС» та ОСОБА_1 існують інші доручення в межах цього договору. Наприклад достеменно відомо здійснення представництва ОСОБА_1 в межах справи №520/11358/15-ц, виконавчого провадження тощо. А з врахуванням п.п. 1-8 детального опису-розрахунку, процесуальні дії були виконані протягом одного робочого тижня.

По-друге представник відповідача вважає, що витрати на правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, розумності та реальності, не відповідає критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд зменшити витрати, пов`язані з наданням ОСОБА_1 правової (правничої) допомоги по справі №947/32389/21.

З урахуванням неявки сторін по справі повідомлених належним чином, судом було ухвалено провести судове засідання за відсутності сторін по справі.

Дослідивши надані до суду документи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України).

У відповідності до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Під час розгляду справи, представництво інтересів позивача здійснювалось Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС» в особі адвокатів Байдеріна О.А., на підставі ордеру серії ОД №581627 від 20.10.2021 року та адвокатом Шевцовою Т.В. на підставі ордера серії ОД №596414 від 02.12.2021 року.

Стороною позивача було надано до суду орієнтовний розрахунок судових витрат, в яких вказано, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 90000,00 грн.

Як вбачається позов позивача задоволено, а відтак останній у відповідності до ст. 141 ЦПК України має право на відшкодування судових витрат, однак під час ухвалення вказаного рішення суду, судом не було вирішено питання про розподіл витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а відтак підлягає ухваленню додаткове рішення суду в цій справі з вказаного питання.

Щодо розміру заявленої суми коштів, як компенсації за понесені витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що компенсація витрат з надання правничої допомоги адвоката здійснюється у порядку, передбаченому статтею 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 4 ст.137 ЦПК України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій учасника процесу, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З поданих до суду документів, як вже судом зазначалось, вбачається, що представництво позивача в цій справі здійснювалось адвокатами Шевцовою Т.Р. та Байдеріним О.А. від імені Адвокатського об`єднання «СІ.ЕЛ.ЕС» та видані відповідні ордери на підставі наступного договору.

Так, 10.09.2020 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС» було укладено договір №57 про надання професійної (правничої) допомоги, за умовами якого даний договір є єдиним достатнім підтвердженням повноважень адвокатів - учасників Адвокатського об`єднання на надання клієнту професійної правничої (правової) допомоги у взаємовідносинах з будь-якими іншими особами, в тому числі органами державної влади (зокрема, правоохоронними органами та/чи судами) та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

11.10.2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС» було укладено додаткову угоду №2 до договору №57 про надання професійної правничої (правової) допомоги, за умовами якої сторони договору визначили, що клієнт надає доручення Адвокатському об`єднанню на представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції щодо стягнення заборгованості, яка виникла за позикою, оформленою розпискою ОСОБА_2 від 14.10.2010 про отримання ним у борг від Клієнта грошових коштів, наданих в якості позики, в розмірі 108000,00 доларів США, в тому числі, але не виключно: Клієнт доручає сформувати правову позицію по судовій справі та подати відповідну позовну заяву, з правом її підпису та безпосереднього подання, сплатити судовий збір за подання позову, підписувати та подавати необхідні, на думку адвоката (адвокатів) Адвокатського об`єднання, заяви, клопотання, інші документи по справі, здійснити безпосереднє представництво Клієнта в суді, зокрема в ході судових засідань по справі, збирати докази, а також вжити інших заходів, які будуть потрібні для належного представництва та захисту Клієнта в межах надання професійної правничої (правової) допомоги.

Гонорар Адвокатського об`єднання визначається в твердій (фіксований) сумі та становить 90 000,00 грн. (дев`яносто тисяч грн.) за першу інстанцію, та включає всі витрати, які можуть виникнути у адвокатів Адвокатського об`єднання в ході виконання доручення згідно з п. 1 Додаткової угоди.

Також з матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за розпискою від 14.10.2010 року в сумі 108000,00 доларів США надійшла до суду 22.10.2021 року.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає вказаний договір №57 від 20.10.2020 року, разом з додаткового угодою до нього за №2 від 11.10.2021 року, належним підтвердженням повноважень Адвокатського об`єднання «СІ.ЕЛ.ЕС» на представництво інтересів ОСОБА_1 та наданні останнім відповідних доручень Адвокатському об`єднанню на здійснення дій з його представництва щодо спору в рамках цієї справи, оскільки умови додаткової угоди №2 стосовно конкретизації предмета спору та підстав майбутнього позову цілком відповідають предмету поданого 22.10.2021 року позову до суду від імені ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 08.08.2022 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС» було укладено акт-приймання передачі наданої АО «СІ.ЕЛ.ЕС» професійної правничої (правової) допомоги на користь ОСОБА_1 за договором №57 та додатковою угодою №2 в межах справи №947/32389/21, відповідно до якого ОСОБА_1 ,, як клієнт, прийняв професійну правничу (правову) допомогу надану по справі №947/32389/21, яку у відповідності до додаткової угоди №2 від 11.10.2021 року оцінено в сумі 90000,00 грн.

За наслідком укладеного акту, тієї ж дати 08.08.2022 року АО «СІ.ЕЛ.ЕС» видано ОСОБА_1 акт-рахунок №1 про сплату гонорару за вищевказаним договором на суму 90000,00 грн.

Згідно з поданою квитанцією №ПН580 від 12.08.2022 року, ОСОБА_1 на підставі вищевказаного рахунку, сплачено частину суми гонорару у розмірі 45000,00 грн. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги по справі №947/32389/21.

У відповідності до детального опису-розрахунку наданої АО «СІ.ЕЛ.ЕС» професійної правничої (правової) допомоги на користь ОСОБА_1 за договором №57 та додатковою угодою №2 в межах справи №947/32389/21, який складений 11.08.2022 року АО «СІ.ЕЛ».ЕС» вбачається, що надана правова допомога в межах цієї справи позивачеві, складається з наступних наданих дій і послуг:

- проведення переговорів з клієнтом щодо правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 , з одного боку, та ОСОБА_2 , з іншого боку, та зумовили необхідність захисту прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом стягнення заборгованості (2,5 год., виконавці - адвокати Байдерін О.А. та Шевцова Т.Р.);

- аналіз наданої Клієнтом, ОСОБА_1 , документації, що підтверджує право ОСОБА_1 на стягнення заборгованості (5,5 год., виконавці - адвокат Байдерін О.А., адвокат Шевцова Т.Р.);

- дослідження інших, додатково запитаних Адвокатським об`єднанням документів, які є підставою для заявлення позовних вимог, а також, документації та обставин, що зумовили виникнення спірних правовідносин (2,5 год., виконавці - адвокат Байдерін О.А., адвокат Шевцова Т.Р.);

- вивчення матеріалів судової справи №520/11358/15-ц, в тому числі: рішення Київського районного суду міста Одеси від 18.10.2018 р., постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, які є преюдиційними для розгляду інших спорів між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Формування правової позиції 13,5 год., виконавці - адвокати Байдерін О.А. та Шевцова Т.Р.;

- складання проекту позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (23 год., виконавці - адвокати Байдерін О.А. та Шевцова Т.Р.);

- складання клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (2 год., виконавець - адвокат Байдерін О.А.);

- збирання доказів по справі. Складання та направлення на адреси боржника ОСОБА_2 та ОНЗ «ШКОЛА МРІЇ» адвокатських запитів №310 і № 311, які наявні в матеріалах даної судової справи. Формування додатків - доказів, на які спиратиметься позивач у позовній заяві. їх засвідчення належним чином. Пред`явлення позову до суду (2,5 год., виконавці - адвокат Байдерін О.А., адвокат Шевцова Т.Р., включені накладні та поштові витрати);

- формування адвокатом Кришкевич В.М. витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ щодо ФОП ОСОБА_2 (0,5 год., включені витрати зі сплати мита, виконавець -адвокат АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» Кришкевич В.М.);

- складання клопотання від 02.11.2021 р. про приєднання додаткового доказу та подання клопотання до суду (2 год., виконавець - адвокат Байдерін О.А.);

- складання заяви від 09.11.2021 р. про забезпечення доказів та подання заяви до суду (6 год., виконавець - адвокат Байдерін О.А.);

- складання заяви від 09.11.2021 р. до Київського районного суду м. Одеси про видачу засвідченої копії рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.10.2018 р. по справі №520/11358/15-ц, з метою використання в якості доказу по даній справі № 947/32389/21, подання заяви до суду (1 год., виконавець - адвокат Шевцова Т.Р.);

- складання клопотання від 25.11.2021 р. про приєднання додаткового доказу та подання клопотання до суду (3,5 год., виконавець - адвокат Байдерін О.А.);

- складання клопотання від 23.12.2021 р. про витребування доказів. Формування витягів з ЄДРЮОФОПтаГФ стосовно Одеського ліцею «ШКОЛА МРІЇ» (попереднє найменування тієї ж юридичної особи - Одеський навчальний заклад середньої освіти 1-ІІІ ступенів «ШКОЛА МРІЇ», ідентифікаційний код: 42205392) (5,5 год., виконавець - адвокат Байдерін О.А.). Ці та інші клопотання складалися у зв`язку з недобросовісною поведінкою відповідача та невиконанням ним і ОНЗ «ШКОЛА МРІЇ» ухвал суду;

- складання заяви від 23.12.2021 р. про забезпечення доказів (2,5 год., виконавець - адвокат Шевцова Т.Р.);

- ознайомлення з матеріалами судової справи (січень 2022 р., виконавець - адвокат Шевцова Т.Р.);

- проведення 28.01.2022 р. адвокатом Шевцовою Т.Р. огляду об`єкту, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , виконання фотофіксації, складання акту огляду та протоколу проведення адвокатом фотофіксації задля збирання відомостей про факти (7 год., виконавець - адвокат Шевцова Т.Р.);

- складання клопотання від 31.01.2022 р. про приєднання додаткового доказу до матеріалів справи та подання його до суду (2 год., виконавець - адвокат Шевцова Т.Р.);

- складання клопотання від 31.01.2022 р. про визнання (в порядку ст. 84 ЦПК України) обставин (8,5 год., виконавці - адвокат Шевцова Т.Р., адвокат Байдерін О.А.), та подання його до суду;

- представництво інтересів ОСОБА_1 безпосередньо у Київському районному суді міста Одеси в межах підготовчих засідань по справі № 947/32389/21 (мінімум 6 год., виконавець - адвокат Шевцова Т.Р., включені транспортні витрати);

- представництво інтересів ОСОБА_1 безпосередньо у Київському районному суді міста Одеси в межах судових засідань по справі № 947/32389/21 (2 год., виконавець - адвокат Байдерін О.А., включені транспортні витрати);

- складання клопотання про подання доказів у цілях розподілу судових витрат по справі № 947/32389/21, обґрунтування їх розумності та співмірності (6 год., виконавець - адвокат Байдерін О.А. включені поштові витрати).

Досліджуючи матеріали цивільної справи, суд доходить до висновку, що викладені відповідачем роботи у описі робіт, є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження, є такими, що були вчинені і надані адвокатом позивачеві по справі.

За наслідком викладеного, суд зазначає, що вид та характер правничої допомоги, що відображений в договорі №57 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.09.2020 року, разом з додатковою угодою №2 до нього від 11.10.2021 року, дає підстави суду стверджувати, що правнича допомога у такому виді стосується та пов`язана з цією справою, була необхідною для здійснення провадження у ній, тобто є обґрунтованою.

Щодо посилань представника відповідача на те, що оскільки основний договір про надання правничої допомоги датований 10.09.2020 року, додаткова угода №2 - 11.10.2021 року, а позов датований 20.10.2021 року, то зазначені обставини свідчать про наявність інших доручень в межах цього договору, та здійснення представництва ОСОБА_1 в межах іншої справи №520/11358/15-ц, судом не приймаються та є безпідставними, виходячи з наступного.

Так, представником відповідача не надано до суду жодних доказів на підтвердження інших судових спорів між тими самими сторонами, а у відповідності до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, представником відповідача в жодному разі не доведено, яким чином наявність інших доручень ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання може впливати на предмет спору в цій справі та обсяг наданої професійної правничої допомоги в межах цієї справи.

Також представником відповідача не доведено, що в цій справі та до обсягу наданої професійної правничої допомоги в межах цієї справи на підставі угоди №2 від 11.10.2021 року включено та використано роботу адвокатів АО «СІ.ЕЛ.ЕС», вчинену в межах інших цивільних справ під час представництва ОСОБА_1 , які підлягають відшкодування в рамках таких справ.

За наслідком викладеного суд вважає безпідставними заперечення сторони відповідача щодо необґрунтованості та невідповідності зазначеного обсягу наданої професійної правничої допомоги позивачеві по справі, у відповідності до переліку в поданому детальному описі робіт.

Доводи клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу суд також вважає не обґрунтованими, оскільки не підтверджені жодним доказом та не зазначено жодного належного доводу, крім загальної підстави не співмірності.

Натомість, з урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 90000 грн. не суперечить принципу розподілу судових витрат, є розумними, відповідають витраченому адвокатом часу.

Також визначена сторонами додаткової угоди №2 від 11.10.2021 року сума гонорару АО заявлена до стягнення у розмірі 90000,00 грн., відповідає зазначеній сумі позивачем у поданому до позову орієнтовному розрахунку судових витрат.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо компенсації позивачеві витрат понесених на професійну правничу допомогу, судом враховується, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, що узгоджується з правовим висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19.

Отже, часткова сплата позивачем гонорару на підставі угоди №2 від 11.10.2021 року не впливає на вирішення судом питання щодо компенсації витрат понесених на таку допомогу у розмірі гонорару визначеному сторонами в договорі.

Одночасно судом враховується, що у додатковій угоді №2 від 11.10.2021 року, сторони узгодили, що розмір гонорару становить 90000 грн.

Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2020 року №640/18402/19 дійшов висновку, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

З огляду на зазначене, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат зокрема витрат на професійну правничу допомогу, вищезазначених критеріїв, задоволення позову у повному обсязі, суд вважає заяву позивача обґрунтованою та слід розподілити судові витрати шляхом стягнення з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу - 90000,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 133, 134, 137, 141, 264, 270, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове заочне рішення по цивільній справі №947/32389/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, зазначивши додатково у резолютивній частині заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 08 серпня 2022 року:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу - 90000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення суду складено - 19.09.2022 року.

Головуючий Калініченко Л. В.