Постанова

від 10.10.2007 по справі 2/463

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/463

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 жовтня 2007 р.                                                                                   № 2/463  

 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиВАТ “Укртелеком” в особі Кіровоградської філії

на постановувід 25.06.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справігосподарського суду Кіровоградської області

за позовомВАТ “Укртелеком” в особі Кіровоградської філії

доТОВ НВФ “Свіч”

простягнення 735923, 01 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Мишко О.В. (дов. від 16.07.07 № 102),

відповідача:  Антонова С.Ю. (дов. від 03.01.07),

                                           ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 28.04.07 господарського суду Кіровоградської області позов задоволено частково. З ТОВ НВФ “Свіч” на користь позивача стягнуто 722123, 01 грн. боргу, 7323, 23 грн. витрат по держмиту, 117 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження по справі в частині стя гнення 10200 грн. боргу припинено на підставі п.11 ст.80 ГПК України, в задоволенні решти по зовних вимог відмовлено.

          Постановою від 25.06.07 Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, провадження у справі в частині стягнення 10200 грн. припинено, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.  

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ВАТ “Укртелеком” в особі Кіровоградської філії звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 07.04.1998 № РО/35-134, укладеного між ТОВ НВФ “Свіч” та ЗАТ “Утел”, останнє взяло на себе зобов'язання надавати абонентам відповідача послуги міжнародного та між міського телефонного зв'язку через належну йому автоматичну міжміську телефонну станцію у м. Кіровограді. Пунктом 1.2 розділу 1 договору сторонами  визначено, що в контексті цього договору послуги зв'язку - це звичайні послуги міжнародного та міжміського телефонного зв'язку і у разі надання абонентам відповідача додаткових послуг зв'язку, зокрема, послуг найвищої якості, умови та порядок їх надання обумовлюються окремим договором.

При цьому судам не було надано відповідних доказів щодо укладення сторонами будь-яких додаткових угод з переліком послуг до договору від 07.04.1998р., регла ментації надання ЗАТ “Утел” саме послуг по доступу абонентів відповідача до мереж операторів стільникового рухомого зв'язку, які є предметом спору по цій справі.

Судами також встановлено, що  ЗАТ “Утел” було перереєстровано в ДП “Утел” ВАТ "Укртелеком", та відповідно до п. 3.11 розділу 3 Статуту стало правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ “Утел”.

Загальними зборами акціонерів ЗАТ “Утел” прийнято рішення від 11.05.2004 про реорганізацію ДП “Утел” шляхом приєднання до ВАТ “Укртелеком”. У відпо відності до п.3.3.1 розділу 3 Статуту ВАТ “Укртелеком”, останнє є правонаступником всього майна, прав та обов'язків ДП “Утел” ВАТ “Укртелеком”.

Судами з'ясовано, що відповідно до розд. 3 договору № РО/35-134 розрахунки проводяться згідно з виставленими рахунками за звітний місяць, протягом 20 банківських днів з моменту їх виставлення по звичайним тарифам, встановленим діючим наказом Державного комітету зв'язку України (п.п.3.1-3.2, п.п.3.6-3.7 розділу 3 договору).

Пунктом 3.6 розділу 3 договору сторони передбачили обов'язок ЗАТ “Утел” здійснити вистав лення рахунку на оплату за кожен місяць згідно з довідкою про розподіл донарахованих за ходів по формі, передбаченій в додатку до договору.

Згідно з п. 3.8 розділу 3 договору ЗАТ “Утел” має право припинити на дання послуг за договором до погашення заборгованості, якщо остання перевищує суму на рахованої плати за 3 останні місяці.

Господарським судом апеляційної інстанції враховано, що в матеріалах справи відсутні докази направлення, оформлення таких рахунків по договору № РО/35-134 за період з 01.05.2005 по 01.12.2006 саме за послуги, які є предметом спору у даній справі та на суму вимог - 569124, 37 грн.

При цьому судом правомірно взято до уваги, що надані позивачем рахунки на різницю вар тості послуг, як в них зазначено, не передбачені умовами закону або договору від 07.04.1998, не містять посилань на будь-який договір, а в матеріалах спра ви відсутні докази їх направлення відповідачу ні позивачем, ні ЗАТ “Утел”. Також не містять будь-яких посилань на договір від 07.04.1998 № РО/35-134 і рахунки, надані до справи відповідачем.

З огляду на вказане колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновком суду попередньої інстанцій про недоведеність факту виконання позивачем обов'язку, передбаченого п.3.6 розділу 3 договору, та причин неможливості реалізації права позивача, передбаченого п.3.8 розділу 3 договору та фактичному сприянню збільшення розміру збитків.

Судами також з'ясовано, що додатковою угодою № 1 від 18.09.2003 до договору № РО/35-134 сторонами визначено розрахункові ста вки плати за доступ до мереж операторів та від мереж операторів стільникового рухомого зв'язку через АМТС “Утел”.

Господарським судом апеляційної інстанції правомірно враховано, що позивачем не доведено відповідно до ст. 33 ГПК України належними доказами саме факт надання спірних послуг в період з 01.05.2005р. до 01.12.2006р. по договору № РО/35-134, у зв'язку з чим зроблено обгрунтований висновок про  недоведеність позивачем належним чином кількості, вартості, обсягів наданих послуг в спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання нале жним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичай но ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено неприпустимість односторонньої відмови від зобов'язання або односторон ньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом та встановлено, що зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.3 ст.147 ГК України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому  відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст.226 ГК України сторона гос подарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Частинами 1, 2 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зо бов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих по рушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З врахуванням вказаного вище колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обгрунтованим висновок господарського суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для стяг нення з відповідача 569124, 37 грн.

При цьому згідно з ч. 6 ст. 179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених в ч. 1 цієї статті, зокрема, послу гами зв'язку у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами послуг.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” послуги зв'язку нада ються відповідно до законодавства, а умовами надання таких послуг є укладення договору у відповідності останнього вимогам до нього та оплати послуг, а споживачі телекомунікацій них послуг несуть відповідальність за порушення норм цього закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до вимог закону.

Крім того судами встановлено, що 01.01.2002р. між сторонами було укладено договір № 1/ГМ на використання мережі “Укртелеком” при наданні абонентам телефонної мережі відповідача послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку. При цьому конкретний перелік таких послуг, їх вартість сторонами всупереч п.14 Порядку взаєморозрахунків між оператором міжміського, міжнародного та місцевого телефонного зв'язку різних форм власності, затверджених наказом Міністерства зв'язку України від 30.10.1996р. № 234 визначено не було, будь-які додатки до договору не укладались. Проте, п. 3.1 розділу 3 договору № 1/ГМ сторони погодили, що вартість робіт по забезпеченню доступу та виконанню адміністративних витрат визначаються відповідно до зазначеного Порядку.

Відповідно до п.3.3 розділу 3 договору № 1/ГМ акт виконаних робіт є достатньою під ставою для виставлення “Укртелеком” рахунку на оплату наданих послуг. Оплата прово диться в десятиденний термін, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного роз рахункового періоду; якщо акт виконаних робіт не буде підписаний сторонами, тоді дані та рифікації ЗАТ “Утел” є підставою для виставлення рахунків на оплату наданих послуг.

Судами встановлено, що як на підставу заявленого позову позивач, зокрема, посилався на факт несплати відповідачем уточнених рахунків та рахунків на різницю по договору № 1/ГМ, а також на факт не підпи сання відповідачем актів виконаних робіт уточнених та актів виконаних робіт на різницю за період з 01.05.2005р. по 01.12.2006р.

З врахуванням того, що договором № 1/ГМ  не передбачено укладення сторонами ні уточнених актів виконаних робіт, ні актів виконаних робіт на різницю, а також порядку та можливості виписки та оплати уточнених рахунків на оплату та рахунків на оплату різниці, судом апеляційної інстанції правомірно не взято до уваги в якості належних доказів в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України надані позивачем та не підписані відповідачем уточнені акти виконаних робіт та акти на оплату різ ниці за період травень 2005 - листопад 2006 року.

Крім того, судом враховано, що надані позивачем рахунки (як уточнені, так і на оплату різниці) не містять взагалі будь-яких посилань як на договір № 1/ГМ, так і на договір № РО/35-134.

При цьому докази, які б підтверджували факт направлення саме рахунків як уточнених, так і на оплату різниці вартості наданих послуг відсутні.

Таким чином, з врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові в частині стягнення збитків по договору № 1/ГМ та договору № РО/35-134.

В той же час, оскільки в ході розгляду справи відповідачем у добровільному порядку було перераховано 10 200 грн., провадження по справі в цій частині було правомірно припинено на підставі п.11 ч. 1 ст.80 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                      ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 26.06.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 2/463 залишити без змін.

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                              Коробенко Г.П.