Рішення

від 14.09.2022 по справі 910/1349/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2022Справа № 910/1349/22

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Лахтадир М.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" (18031, Черкаська обл., місто Черкаси, Надпільна, будинок 55; ідентифікаційний код 43111777)

до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; ідентифікаційний код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код 44116011)

про усунення перешкод у здійсненні права власності,

Представники сторін:

від позивача: Прокопчук О.П.

від відповідача (Головного управління Державної податкової служби у місті Києві): Мартиненко Д.Ю.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" з позовом до Державної податкової служи України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому позивач просив суд припинити податкову заставу нерухомого майна - квартир № 49, № 55, № 61, № 37, № 73 та № 43, що знаходяться у м. Черкасах по вулиці Гагаріна, будинок 41/1, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна, серія та номер: 347/26-15-17-02-17, що виданий 06.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номери записів про обтяження: 43683004, 43683220, 43683708, 43682459, 43683952 та 43682758.

В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартир які були придбані товариством на електронних торгах існує обтяження у вигляді податкової застави, ТОВ "Фактор-консалт" 14.12.2021 звернулося з листом до Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України про виключення майна, що належить товариству, з податкової застави. Проте, листом від 30.12.2021 № 109207/6/26-15-13-05-20 ДПС України ГУ ДПС у м. Києві відмовило ТОВ "Фактор-консалт" у знятті обтяження з майна, посилаючись на наявність податкового боргу у ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" якому майно належало до проведення електронних торгів.

Як вказує позивач, він є добросовісним набувачем спірного майна, право на яке набуто ним за результатами електронних торгів в рамках виконавчого провадження, при цьому, процедура торгів ніким не оспорювалась, а отже, є дійсною. Відтак, податкова застава на майно, яке придбане на електронних торгах, порушує права власника на розпорядження цим майном та підлягає припиненню.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що станом на 06.11.2018, згідно з даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, за ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" (код ЄДРПОУ 31176312) обліковувався податковий борг. У зв`язку з чим, керуючись ст. 89 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акти опису майна від 06.11.2018 № 347/26-15-17-02-17 та від 27.11.2018 № 391/26-15-17-02-17, згідно з якими майно ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" внесено в податкову заставу, в тому числі: трикімнатну квартиру № 49, загальною площею 103,8 кв.м; трикімнатну квартиру № 55, загальною площею 103,7 кв.м; трикімнатну квартиру № 61, загальною площею 103,7 кв.м; трикімнатну квартиру № 37, загальною площею 104,1 кв.м; трикімнатну квартиру № 73, загальною площею 104,0 кв.м; трикімнатну квартиру № 43, загальною площею 103,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 41/1.

Відповідач вказує, що згідно п. 93.2 ст. 93 Податкового кодексу України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті. Враховуючи вищевикладене, майно платника податків може бути звільнене з-під податкової застави після подання до Головного управління ДПС у м. Києві відповідного документу, що засвідчує настання будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 Кодексу.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням в ній місцезнаходження Державної податкової служби України згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- доказів направлення (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) копії позовної заяви з доданими до неї документами за місцезнаходженням Державної податкової служби України.

30.03.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 підготовче засідання відкладено на 06.07.2022.

29.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" Прокопчука О.П. про проведення судового засідання в режимі відеоконференцій за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 відкладено підготовче засідання на 27.07.2022 та зобов`язано Державну податкову служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві у строк до 22.07.2022 надати суду письмові пояснення з нормативним обґрунтуванням своїх доводів чи заперечень щодо позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" про усунення перешкод у здійсненні права власності.

22.07.2022 до Господарського суду мста Києва надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про продовження строку на надання пояснень.

26.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.08.2022.

03.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про поновлення процесуальних строків для подання відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 03.08.2022, що проводилось за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ), представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, суд заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, не видаляючись до нарадчої кімнати ухвалив визнати поважними причини пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві процесуального строку на подання відзиву, у зв`язку з чим, судом поновлено процесуальний строк та відповідно прийнято до розгляду відзив на позовну заяву (дана інформація занесена до протоколу судового засідання 03.08.2022).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.09.2022.

12.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про проведення про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

13.09.2022 на електронну адресу суду та 14.09.2022 безпосередньо до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про приєднання доказів до матеріалів справи а саме, інформаційну довідку № 265577590 від 13.07.2021 сторінки № 1, 7, 8 та 118. Також, позивач просив суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання доказів та поновити пропущений строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" про поновлення процесуального строку на подання доказів.

У судовому засіданні 14.09.2022 що проводилось за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ) представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 14.09.2022 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.08.2021 в межах примусового виконання у виконавчому провадженні № 36576678 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на користь Київської міської ради 78 711 211, 50 грн. - основного боргу, 65 296 572, 18 грн. - пені Державним підприємством "Сетам" було проведено електронні торги щодо реалізації арештованого нерухомого майна - трикімнатна квартира № 49, загальною площею 103,8 кв.м (лот № 487480); трикімнатна квартира № 55, загальною площею 103,7 кв.м (лот № 487477); трикімнатна квартира № 61, загальною площею 103,7 кв.м (лот № 487438); трикімнатна квартира № 37, загальною площею 104,1 кв.м (лот № 487474); трикімнатна квартири № 73, загальною площею 104,0 кв.м (лот № 487450); трикімнатна квартира № 43, загальною площею 103,9 кв.м (лот № 487468), які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Гагаріна, будинок 41/1, що належали ПрАТ "Трест Київміськбуд-1".

Результати електронних торгів оформлені протоколами проведення електронних торгів від 05.08.2021 за номерами: 549287, 549288, 549289, 549291, 549292, 549293. Переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт".

26.08.2021 на підставі актів № 32885579/3, № 32885579/4, № 32885579/5, № 32885579/1, № 32885579/6 та № 32885579/2 про проведені електронні торги, які затверджені заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.Ю. Озадовським від 10.08.2021, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В. було видано свідоцтва у відповідності до яких Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" належить на праві власності майно, що складається з кватир, які знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Гагаріна, будинок 41/1, квартири № 49, № 55, № 61 № 37, № 73 та № 43. Того ж дня у визначеному законом порядку було зареєстровано право власності на означене майно за номери записів про право власності: 43683004, 43683220, 43683708, 43682459, 43683952, 43682758.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартир які були придбані позивачем на електронних торгах існує обтяження у вигляді податкової застави, що зареєстроване на підставі акту опису майна, серія та номер: 347/26-15-17-02-17, що виданий 06.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номери записів про обтяження: 29204779, 29182237, 29195680, 29182922, 28832431, 29189081. Особа, майно якої обтяжуються: Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", код ЄДРПОУ: 31176312, адреса: Україна, вул. Маршала Тимошенка, 29-6, м. Київ, 04205.

14.12.2021 позивач звернувся з листом до Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України про виключення майна, що належить товариству, з податкової застави.

Втім, листом від 30.12.2021 №109207/6/26-15-13-05-20 ДПС України ГУ ДПС у м. Києві було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" у знятті обтяження з майна, посилаючись на наявність податкового боргу у Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", якому майно належало до проведення електронних торгів.

Означене вище, й послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Так, предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення податкової застави, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України

Згідно ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2).

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що предметом податкової застави є майно виключно боржника-платника податків.

При цьому суд відзначає, що податкова застава, що зареєстрована 08.11.2018 виникла на підставі акту опису майна від 06.11.2018, тобто, вже після відкриття виконавчого провадження № 36576678 (дата відкриття 14.02.2013) в межах якого й було реалізоване спірне майно та після арешту майна боржника (ПрАТ "Трест Київміськбуд-1") накладеного 19.01.2016 з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення боргу на користь Київської міської ради.

Так, згідно п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2).

Пунктом 93.4 ст. 93 цього ж Кодексу встановлено, що у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Із аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто, в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їхнього проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто, є правочином.

Враховуючи той факт, що на час розгляду справи майно реалізовано і право власності на це майно набув позивач на підставі правочину (придбане на електронних торгах), то має місце спір про право цієї особи, оскільки наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан його речового права на спірне майно.

За приписами ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав на електронних торгах нерухоме майно а саме кватири, які знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Гагаріна, будинок 41/1, квартири № 49, № 55, № 61 № 37, № 73 та № 43 про що 10.08.2021 заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.Ю. Озадовським були складені відповідні акти № 32885579/3, № 32885579/4, № 32885579/5, № 32885579/1, № 32885579/6 та № 32885579/2 про проведення електронних торгів на підставі протоколів проведення електронних торгів від 05.08.2021 за номерами: 549287, 549288, 549289, 549291, 549292, 549293.

Докази на підтвердження оспорювання та/або скасування в судовому порядку процедури електронних торгів сторонами до матеріалів справи не представлені, а відтак, їх результати є дійсними.

Положеннями ст. 391 Цивільного кодексу України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Таким чином, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ним права розпорядження на належне йому на праві власності майно шляхом припинення податкової застави.

На переконання суду, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, реалізоване на електронних торгах на користь позивача рухоме майно знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", якому це майно належало до торгів.

В той же час, станом на момент звернення до суду із даним позовом та розгляду даної справи судом, власником майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт", придбавши його на електронних торгах.

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

В той час, судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом, позивачем не додано до позовної заяви доказів того, що станом на період реалізації трикімнатної квартири № 61, яка за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Гагаріна, будинок 41/1 був накладений арешт відділом примусового виконання рішень департаменту ДВС МЮУ.

При цьому, суд відзначає, що ухвалою суді від 14.09.2022 було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" про поновлення процесуального строку на подання доказів, а саме, інформаційної довідки № 265577590 від 13.07.2021.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" підлягає частковому задоволенню та відповідно припиненню податкової застави нерухомого майна підлягають квартир № 49, № 55, № 37, № 73 та № 43, що знаходяться у м. Черкасах по вулиці Гагаріна, будинок 41/1, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна, серія та номер: 347/26-15-17-02-17, що виданий 06.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номери записів про обтяження: 43683004, 43683220, 43682459, 43683952 та 43682758, оскільки як було встановлено судом вище, норми Цивільного кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

В той час, вимога в частині припинення податкової застави нерухомого майна - квартири № 61 що знаходяться у м. Черкасах по вулиці Гагаріна, будинок 41/1, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна, серія та номер: 347/26-15-17-02-17, що виданий 06.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номери записів про обтяження: 43683708, оскільки, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем не додано до позовної заяви доказів того, що станом на період реалізації трикімнатної квартири № 61, яка за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Гагаріна, будинок 41/1 був накладений арешт відділом примусового виконання рішень департаменту ДВС МЮУ.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" - задовольнити частково.

2. Припинити податкову заставу нерухомого майна - квартир № 49, № 55, № 37, № 73 та № 43, що знаходяться у м. Черкасах по вулиці Гагаріна, будинок 41/1, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна, серія та номер: 347/26-15-17-02-17, що виданий 06.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номери записів про обтяження: 43683004, 43683220, 43682459, 43683952 та 43682758.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; ідентифікаційний код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" (18031, Черкаська обл., місто Черкаси, Надпільна, будинок 55; ідентифікаційний код 43111777) судовий збір в сумі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 26.09.2022 (після виходу з відпустки)

Суддя Дмитро БАРАНОВ