Ухвала

від 22.03.2023 по справі 910/1349/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1349/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023

та рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022

у справі № 910/1349/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт"

до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про усунення перешкод у здійсненні права власності,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 08.03.2023 надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22, подана до Суду 07.03.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22 на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Водночас оскаржуваною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22.

Враховуючи те що, оскаржуване рішення суду першої інстанції не було переглянуто в апеляційному порядку, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Також Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/1349/22, з огляду на таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу у даній справі, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22, ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві 02.11.2022 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у даній справі відмовлено у задоволенні клопотання ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочку сплати судового збору, апеляційну на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22 було залишено без руху.

У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги та відмовою у задоволенні повторно поданої заяви про відстрочення сплати судового збору ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 у даній справі апеляційну скаргу ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22 було повернуто без розгляду.

До апеляційної інстанції 09.01.2023 повторно надійшла апеляційна скарга ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, подана до суду 29.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у даній справі апеляційну скаргу ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22 було залишено без руху, надано скаржнику строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для подання заяви із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у даній справі про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана в електронний кабінет ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві через систему "Електронний суд" та доставлено 25.01.2023, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду.

На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржник 09.02.2023 засобами поштового зв`язку подав до суду апеляційної інстанції клопотання про усунення недоліків, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначав, що через повномасштабний збройний напад російської федерації на Україну Указом Президента України "Про ведення воєнного стану в Україні" було введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Також скаржник просив врахувати об`єктивні факти порушення режиму роботи державних органів шляхом відключення світла на тривалий час та тривалі повітряні тривоги, що призвели до порушення режиму роботи державних органів в країні, а це є непереборними обставинами, об`єктивним та всім відомим фактом неможливості вчасно вчинити відповідні дії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/1349/22 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Так, суд апеляційної інстанції зауважив, що наведені скаржником у поданому 09.02.2023 клопотанні про усунення недоліків причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22 вже були розглянуті в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у даній справі, апеляційний суд надавав їм оцінку, зокрема, як вбачається з вказаної ухвали (текст розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень), зазначивши, що введення воєнного стану в Україні не звільняє учасника справи від обов`язку дотримання загального порядку подання апеляційної скарги у встановленому ГПК України порядку, а лише призводить до змін внутрішньої організації роботи самого скаржника і само собою не може бути розцінено судом як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також суд апеляційної інстанції в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/1349/22 наголосив, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на цей факт не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі, сторона повинна надати докази того, що обставини, на які вона посилається, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, існували безперервно до моменту оскарження рішення. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оголошення "повітряної тривоги" та відсутність електроенергії не є постійним явищем, протягом встановленого ГПК України строку на подання апеляційної скарги сигнал "повітряна тривога" оголошувався не кожного дня і не лише в робочий час. Крім того, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22 скаржник подав повторно 09.01.2023 після того, як апеляційна скарга на це саме судове рішення була повернена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 у даній справі.

Усі учасники справи поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одній зі сторін перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене у сукупності, керуючись принципами рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неупередженості суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки скаржник не надав належних доказів на підтвердження поважності наведених в обґрунтування заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги підстав, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22.

Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3 ст. 260 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві правильним і зазначає, що згідно зі змістом ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Між тим сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку, а питання його поновлення має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням відповідних обставин.

Як вбачається зі змісту ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/1349/22, скаржник не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження поважності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22, наведених скаржником в обґрунтування заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Водночас, саме лише посилання заявника у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на введення воєнного стану на території України, оголошення "повітряної тривоги" та відсутність електроенергії не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Таким чином Верховний Суд вказує на те, що конструкція правових норм процесуального закону (ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України) не передбачає подвійного тлумачення, їх правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування положень цих статей.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні ЄСПЛ від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, п.48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам - членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

За змістом ч. 2 ст. 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України під час постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення даної норми, у зв`язку з чим визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/1349/22. Також суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 234, 287, 293, 304 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 910/1349/22.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/1349/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.