Ухвала

від 02.12.2022 по справі 910/1349/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"02" грудня 2022 р. Справа№ 910/1349/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Демидової А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 (повний текст складено 26.09.2022)

у справі № 910/1349/22 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт"

до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про усунення перешкод у здійсненні права власності,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" - задоволено частково. Припинено податкову заставу нерухомого майна - квартир № 49, № 55, № 37, № 73 та № 43, що знаходяться у м. Черкасах по вулиці Гагаріна, будинок 41/1, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна, серія та номер: 347/26-15-17-02-17, що виданий 06.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номери записів про обтяження: 43683004, 43683220, 43682459, 43683952 та 43682758. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; ідентифікаційний код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" (18031, Черкаська обл., місто Черкаси, Надпільна, будинок 55; ідентифікаційний код 43111777) судовий збір в сумі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі заявник клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1349/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 до надходження матеріалів справи №910/1349/22.

10.11.2022 матеріали справи № 910/1349/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочку сплати судового збору. Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/1349/22 залишено без руху. Надано Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 3 721,50 грн у встановленому порядку та для надання доказів направлення копії апеляційної скарги (з доданими до неї документами) позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" у встановленому порядку. Попереджено Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

01.12.2022 від Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві надійшло клопотання про усунення недоліків з доданими до нього доказами направлення копії апеляційної скарги позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" у встановленому порядку, а також скаржник клопоче про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18; ухвали Верховного Суду: від 05.08.2021 у справі № 910/14458/18, від 19.08.2021 у справі №910/20753/20).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (на вказану постанову скаржник посилається у заяві про відстрочення сплати судового збору) зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…".

Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 06.01.2021 у справі №927/579/19, від 31.03.2021 у справі №903/465/20, від 26.04.2021 у справі №5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі №910/17424/19, від 19.04.2021 у справі №908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі №912/3514/20).

Частиною 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 статті 6 Конвенції.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що скаржник не надав доказів, які б свідчили про можливість сплатити ним судовий збір за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.

Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Враховуючи вищенаведене, скаржником протягом встановленого строку не усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн, тому апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду, оскільки не відповідає вимогам процесуального закону щодо форми апеляційної скарги.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 статті 260 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 статті 174 ГПК України).

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 8 ст. 260 ГПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/1349/22 повернути без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

4. Скаржнику надіслати копію даної ухвали та апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.

5. Матеріали справи №910/1349/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

А.М. Демидова