Ухвала

від 14.11.2022 по справі 910/1349/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"14" листопада 2022 р. Справа№ 910/1349/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Демидової А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 (повний текст складено 26.09.2022)

у справі № 910/1349/22 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт"

до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про усунення перешкод у здійсненні права власності,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" - задоволено частково. Припинено податкову заставу нерухомого майна - квартир № 49, № 55, № 37, № 73 та № 43, що знаходяться у м. Черкасах по вулиці Гагаріна, будинок 41/1, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна, серія та номер: 347/26-15-17-02-17, що виданий 06.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номери записів про обтяження: 43683004, 43683220, 43682459, 43683952 та 43682758. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; ідентифікаційний код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" (18031, Черкаська обл., місто Черкаси, Надпільна, будинок 55; ідентифікаційний код 43111777) судовий збір в сумі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі заявник клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1349/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 до надходження матеріалів справи №910/1349/22.

10.11.2022 матеріали справи № 910/1349/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1)довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ст. 259 ГПК України).

Однак при зверненні з апеляційною скаргою скаржник не надав доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у справі. Таким чином суд вважає, що скаржником не надано належних доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами листом з описом вкладень у відповідності до ст. 259 ГПК України.

Частиною 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

У свою чергу ч. 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1) п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Підпунктом 4) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У поданій апеляційній скарзі Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" в повному обсязі.

За таких підстав та враховуючи приписи чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо судового збору, за подання апеляційної скарги у цій справі Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві має сплатити 3 721,50 грн судового збору (2 481 х 150%).

Апелянт при поданні апеляційної скарги судового збору не сплатив, однак в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору до розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовані ст. 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Зокрема, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення апеляційним господарським судом постанови у цій справі, Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві не вказує конкретної підстави із зазначених у переліку в ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Водночас, як було вказано вище, положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Однак предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Крім того, Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві не надає доказів на підтвердження того, що на момент ухвалення апеляційним господарським судом рішення відповідач буде спроможним оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі.

Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Таким чином, за відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 3 721,50 грн.

Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та докази направлення копії цієї апеляційної скарги позивачу, то така скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 258 ГПК України, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.

У зв`язку з наведеним, заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження буде розглянуто після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочку сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/1349/22 залишити без руху.

3. Надати Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- надання доказів сплати судового збору в сумі 3 721,50 грн у встановленому порядку.

- надання доказів направлення копії апеляційної скарги (з доданими до неї документами) позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-консалт" у встановленому порядку.

4. Попередити Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Пропонується учасникам справи зареєструватись в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua. Подати до суду заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб- порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.

Північний апеляційний господарський суд повідомляє про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Північний апеляційний господарський суд рекомендує учасникам процесу надати свої електронні адреси та мобільні номери телефонів представників сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ПІК України ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

А.М. Демидова