Ухвала

від 26.09.2022 по справі 453/484/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/484/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/660/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційними скаргами прокурора Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 та захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,

з участю прокурора ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

встановила:

цим вироком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кальне, Сколівського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч.2 ст. 191 КК України до трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк три роки; за ч.3 ст. 191 КК України до чотирьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк три роки; за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк три роки.

На підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_9 від призначеного основного та додаткового покарання за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_9 призначено остаточне покарання за ч.2 ст. 191 та ч.3 ст. 191 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком на чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк три роки.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у виді застави до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Вирішено питання застави.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку та жительку АДРЕСА_2 ,

засуджено за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк три роки.

На підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_10 від призначеного основного та додаткового покарання за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.

Задоволено цивільний позов прокурора Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області до ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінальних правопорушень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області 35 419 грн. 26 коп. на відшкодування майнової коди.

Згідно вироку суду, ОСОБА_9 , будучи 18 листопада 2010 року на підставі рішень Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області № 1 «Про підсумки виборів сільського голови с. Гребенів» та № 4 «Про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування сільському голові с. Гребенів ОСОБА_9 » обраним на службу в орган місцевого самоврядування із присвоєнням йому дев`ятого рангу четвертої категорії посад, перебуваючи по даний час на посаді голови Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, та обвинувачена ОСОБА_10 , будучи 29 грудня 2001 року на підставі Протоколу засідання конкурсної комісії Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області № 1 обраною на службу в орган місцевого самоврядування із присвоєнням їй тринадцятого рангу сьомої категорії посад, перебуваючи аж до часу її звільнення 01.06.2016 року на посаді головного бухгалтера Гребенівської сільської ради Сколівськогр району Львівської області, обоє будучи при цьому службовими особами, які наділені правом підпису офіційних документів органу місцевого самоврядування, у серпні 2014 року (більш точної дати не встановлено), перебуваючи у приміщенні зазначеної сільської ради, що у АДРЕСА_2 , діючи кожен всупереч покладеним на них посадовим обов`язкам, маючи намір на службове підроблення з метою збагачення обвинуваченого ОСОБА_9 та заздалегідь домовившись про це, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння із його наслідками й бажаючи їх настання, достовірно знаючи зокрема, що в силу ч. 5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю тридцять календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, в порушення вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року за № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», за змістом котрого для надання голові такої матеріальної допомоги на оздоровлення відповідною радою попередньо щорічно приймається рішення про це, знаючи також, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2014 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення при його щорічній відпустці ані у розмірі посадового окладу ані у розмірі середньомісячної заробітної плати прийняте не було, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи кожен своє службове становище всупереч інтересів служби в органі місцевого самоврядування, поставили підписи в офіційному документі - відомості № 19 «Нарахування відпускних за серпень 2014 року», у котрому ОСОБА_10 попередньо було внесено завідомо неправдиві дані щодо нарахування сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення у зв`язку із наданням йому щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати - у сумі 4 545 грн. 24 коп., після чого обвинувачений ОСОБА_9 скріпив свій підпис та підпис обвинуваченої ОСОБА_10 на цьому офіційному документі гербовою печаткою Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області. У результаті таких спільних дій обвинуваченому ОСОБА_9 , на підставі офіційного документа, до котрого обвинуваченою ОСОБА_10 були внесені завідомо неправдиві відомості, у серпні 2014 року було незаконно нараховано матеріальну допомогу у збільшеному на суму 1 635 грн. 24 коп. розмірі та здійснено при цьому відрахування 593 грн. 60 коп. в якості внесків до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у загальному розмірі 2 228 грн. 84 коп.

Вони ж, у період з жовтня по грудень 2014 року (більш точної дати не встановлено), повторно, перебуваючи у приміщенні Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, що у с. Гребенів Сколівського району Львівської області по вул. Т. Шевченка, буд.18, діючи кожен всупереч покладеним на них посадовим обов`язкам, маючи намір на службове підроблення з метою збагачення обвинуваченого ОСОБА_12 та заздалегідь домовившись про це, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь із їх наслідками й бажаючи їх настання, достовірно знаючи зокрема, що в силу пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року за № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», голові ради та її працівникам не передбачена надбавка до заробітної плати, а преміювання голови здійснюється виключно на підставі рішень відповідної ради, знаючи також, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2014 році рішення про преміювання сільського голови як у четвертому кварталі так і помісячно (за жовтень, листопад, грудень) прийняті не були, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи кожен своє службове становище всупереч інтересів служби в органі місцевого самоврядування, поставили підписи в офіційних документах: відомості № 27 «Нарахування заробітної плати за першу половину жовтня 2014 року», у котрому обвинуваченою ОСОБА_10 попередньо було внесено завідомо неправдиві дані щодо нарахування сільському голові премії у розмірі 1 746 грн. (відповідає 60% від посадового окладу сільського голови за місяць); відомості № 28 «Нарахування заробітної плати за жовтень 2014 року», у котрому обвинуваченою ОСОБА_10 попередньо було внесено завідомо неправдиві дані щодо нарахування сільському голові премії у розмірі 6 111 грн. (відповідає 70% від посадового окладу за три місяці); відомості б/н «Нарахування і видачі зарплати робітникам і службовцям за листопад м-ць 2014 року», у котрому обвинуваченою ОСОБА_10 попередньо було внесено завідомо неправдиві дані щодо нарахування сільському голові премії у розмірі 2 037 грн. (відповідає 70% від посадового окладу сільського голови за місяць); відомості б/н «Нарахування і видачі зарплати робітникам і службовцям за грудень м-ць 2014 року», у котрих обвинуваченою ОСОБА_10 попередньо було внесено завідомо неправдиві дані щодо нарахування сільському голові премії у розмірі 2 037 грн. (відповідає 70% від посадового окладу сільського голови за місяць) та у розмірі 3 473 грн. (відповідає 119,3% від посадового окладу сільського голови за місяць), після чого обвинувачений ОСОБА_9 скріпив свій підпис та підпис обвинуваченої ОСОБА_10 на цих офіційних документах гербовою печаткою Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області. У результаті таких спільних дій обвинуваченому ОСОБА_9 , на підставі офіційних документів, до котрих обвинуваченою ОСОБА_10 були внесені завідомо неправдиві відомості, у період з жовтня по грудень 2014 року було незаконно нараховано премій на загальну суму 15 404 грн. та здійснено при цьому відрахування 5 591 грн. 60 коп. в якості внесків до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у загальному розмірі 20 995 грн. 60 коп.

Вони ж, у квітні 2015 року (більш точної дати не встановлено), повторно, перебуваючи у приміщенні Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, що у с. Гребенів Сколівського району Львівської області по вул. Т. Шевченка, буд. 18, діючи кожен всупереч покладеним на них посадовим обов`язкам, маючи намір на службове підроблення з метою збагачення обвинуваченого ОСОБА_9 та заздалегідь домовившись про це, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння із його наслідками й бажаючи їх настання, достовірно знаючи зокрема, що в силу п.1 ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року за № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», виплата матеріальної допомоги працівнику органу державної влади проводиться виключно на підставі рішення його керівника, а виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань голові ради проводиться виключно на підставі рішення відповідної ради, знаючи також, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2015 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань прийняте не було, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи кожен своє службове становище всупереч інтересів служби в органі місцевого самоврядування, поставили підписи в офіційному документі - відомості № 6 «Нарахування і видачі зарплати робітникам і службовцям за квітень м-ць 2015 року», у котрому обвинуваченою ОСОБА_10 попередньо було внесено завідомо неправдиві дані щодо нарахування сільському голові матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 7 402 грн. 34 коп., після чого обвинувачений ОСОБА_9 скріпив свій підпис та підпис обвинуваченої ОСОБА_10 на цьому офіційному документі гербовою печаткою Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області. У результаті таких спільних дій обвинуваченому ОСОБА_9 , на підставі офіційного документа, до котрого обвинуваченою ОСОБА_10 були внесені завідомо неправдиві відомості, у квітні 2015 року було незаконно нараховано матеріальну допомогу у розмірі 7 402 грн. 34 коп. та здійснено при цьому відрахування 2 687 грн. 60 коп. в якості внесків до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у загальному розмірі 10 089 грн. 34 коп.

Вони ж, у липні 2015 року (більш точної дати не встановлено), повторно, перебуваючи у приміщенні Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, що у с. Гребенів Сколівського району Львівської області по вул. Т. Шевченка, буд. 18, діючи кожен всупереч покладеним на них посадовим обов`язкам, маючи намір на службове підроблення з метою збагачення обвинуваченого ОСОБА_9 та заздалегідь домовившись про це, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння із його наслідками й бажаючи їх настання, достовірно знаючи зокрема, що в силу ч.5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю тридцять календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, в порушення вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року за № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», за змістом котрого для надання голові такої матеріальної допомоги на оздоровлення відповідною радою попередньо щорічно приймається рішення про це, знаючи також, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2015 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення при його щорічній відпустці ані у розмірі посадового окладу ані у розмірі середньомісячної заробітної плати прийняте не було, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи кожен своє службове становище всупереч інтересів служби в органі місцевого самоврядування, поставили підписи в офіційному документі - відомості № 12 «Нарахування і видачі зарплати робітникам і службовцям за липень м-ць 2015 року», у котрому обвинуваченою ОСОБА_10 попередньо було внесено завідомо неправдиві дані щодо нарахування сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення у зв`язку із наданням йому щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати - у сумі 4 454 грн. 74 коп., після чого обвинувачений ОСОБА_9 скріпив свій підпис та підпис обвинуваченої ОСОБА_10 на цьому офіційному документі гербовою печаткою Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області. У результаті таких спільних дій обвинуваченому ОСОБА_9 , на підставі офіційного документа, до котрого обвинуваченою ОСОБА_10 були внесені завідомо неправдиві відомості, у липні 2015 року було незаконно нараховано матеріальну допомогу у збільшеному на суму 1 544 грн. 74 коп. розмірі, та здійснено при цьому відрахування 560 грн. 74 коп. в якості внесків до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у загальному розмірі 2 105 грн. 48 коп.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_9 у серпні 2014 року (більш точної дати не встановлено), маючи умисел на заволодіння коштами місцевого бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, шляхом зловживання своїм службовим становищем, перебуваючи у приміщенні Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, що у с. Гребенів Сколівського району Львівської області по вул. Т. Шевченка, буд. 18, достовірно знаючи зокрема, що в силу ч.5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю тридцять календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, в порушення вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року за №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», за змістом котрого для надання голові такої матеріальної допомоги на оздоровлення відповідною радою попередньо щорічно приймається рішення про це, знаючи також, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2014 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення при його щорічній відпустці прийняте не було, умисно, з корисливих мотивів та необхідності надання процесу щодо отримання бюджетних коштів у зазначений спосіб законного вигляду, вніс відомості у книзі з номенклатурним номером 0402 під назвою «Розпорядження сільського голови про надання відпусток, відряджень», зокрема про прийняте розпорядження № 13В від 01.08.2014 року «Про надання чергової відпустки сільському голові ОСОБА_9 », у котрому розпорядився надати собі матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки, залишивши за собою контроль за виконанням даного розпорядження. У подальшому, на підставі зазначеного розпорядження обвинуваченого ОСОБА_9 , йому у серпні 2014 року обвинуваченою ОСОБА_10 , яка також була обізнаною про те, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2014 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення при його щорічній відпустці прийняте не було, всупереч положенням ч. 5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у зв`язку із наданням щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 4 545 грн. 24 коп. замість у розмірі посадового окладу у сумі 2 910 грн. Відтак, внаслідок вказаних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_9 , йому у серпні 2014 року незаконно нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення у збільшеному на суму 1 635 грн. 24 коп. розмірі та здійснено при цьому відрахування 593 грн. 60 коп. в якості внесків до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у загальному розмірі 2 228 грн. 84 коп.

Він же, у період з жовтня по грудень 2014 року (більш точної дати не встановлено), маючи умисел на повторне заволодіння коштами місцевого бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, шляхом зловживання своїм службовим становищем, перебуваючи у приміщенні Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, що у с. Гребенів Сколівського району Львівської області по вул. Т. Шевченка, буд. 18, достовірно знаючи, що на сесії Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області питання щодо його преміювання у четвертому кварталі 2014 року та помісячно за жовтень, листопад, грудень 2014 року, не виносилось, а відповідних рішень прийнято не було, у порушення вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року за № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», згідно з котрим голові ради та її працівникам не передбачена надбавка до заробітної плати, а преміювання голови здійснюється виключно на підставі рішень відповідної ради, реалізуючи такий свій умисел, скористався офіційними документами, у котрі були внесені завідомо неправдиві дані, а саме: відомості № 27 «Нарахування заробітної плати за першу половину жовтня 2014 року» про нарахування сільському голові премії у розмірі 1 746 грн. (відповідає 60% від посадового окладу сільського голови за місяць); відомості № 28 «Нарахування заробітної плати за жовтень 2014 року» про нарахування сільському голові премії у розмірі 6 111 грн. (відповідає 70% від посадового окладу за три місяці); відомості б/н «Нарахування і видачі зарплати робітникам і службовцям за листопад м-ць 2014 року» про нарахування сільському голові премії у розмірі 2 037 грн. (відповідає 70% від посадового окладу сільського голови за місяць); відомості б/н «Нарахування і видачі зарплати робітникам і службовцям за грудень м-ць 2014 року» про нарахування сільському голові премії у розмірі 2 037 грн. (відповідає 70% від посадового окладу сільського голови за місяць) та у розмірі 3 473 грн. (відповідає 119,3% від посадового окладу сільського голови за місяць), та котрими йому у період з жовтня по грудень 2014 року незаконного нараховано й виплачено премій на загальну суму 15 404 грн. та здійснено при цьому відрахування 5 591 грн. 60 коп. в якості внесків до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у загальному розмірі 20 995 грн. 60 коп.

Він же, у квітні 2015 року (більш точної дати не встановлено), маючи умисел на повторне заволодіння коштами місцевого бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, шляхом зловживання своїм службовим становищем, перебуваючи у приміщенні Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, що у с. Гребенів Сколівського району Львівської області по вул. Т. Шевченка, буд. 18, достовірно знаючи, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2015 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, всупереч п.1 ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року за № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», прийняте не було, з корисливих мотивів та необхідності надання процесу щодо отримання бюджетних коштів у зазначений спосіб законного вигляду, вніс відомості у книзі з номенклатурним номером 0205 під назвою «Розпорядження сільського голови з основної діяльності», зокрема про прийняте розпорядження № 13 від 14.04.2015 року (без назви), у котрому розпорядився надати собі матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати, залишивши за собою контроль за виконанням даного розпорядження. У подальшому, на підставі зазначеного розпорядження обвинуваченого ОСОБА_9 , йому у квітні 2015 року обвинуваченою ОСОБА_10 , яка також була обізнаною про те, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2015 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань прийняте не було, незаконно нараховано та виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань у сумі 7 402 грн. 34 коп.

Відтак, внаслідок вказаних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_9 , а також використання офіційного документа, у котрий були внесені завідомо недостовірні дані, а саме: відомості № 6 «Нарахування і видачу зарплати робітникам і службовцям за квітень м-ць 2015 року» про нарахування сільському голові матеріальної допомоги, йому у квітні 2015 року незаконно нараховано та виплачено матеріальну допомогу у розмірі 7 402 грн. 34 коп. та здійснено при цьому відрахування 2 687 грн. в якості внесків до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у загальному розмірі 10 089 грн. 34 коп..

Він же, у липні 2015 року (більш точної дати не встановлено), маючи умисел на повторне заволодіння коштами місцевого бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, шляхом зловживання своїм службовим становищем, перебуваючи у приміщенні Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, що у с. Гребенів Сколівського району Львівської області по вул. Т. Шевченка, буд. 18, достовірно знаючи зокрема, що в силу ч.5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю тридцять календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, в порушення вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року за № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», за змістом котрого для надання голові такої матеріальної допомоги на оздоровлення відповідною радою попередньо щорічно приймається рішення про це, достовірно знаючи, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2015 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення при його щорічній відпустці прийняте не було, умисно, з корисливих мотивів та необхідності надання процесу щодо отримання бюджетних коштів у зазначений спосіб законного вигляду, вніс відомості у книзі з номенклатурним номером 0402 під назвою «Розпорядження сільського голови про надання відпусток, відряджень», зокрема про прийняте розпорядження № 8В від 01 липня 2015 року «Про надання чергової відпустки сільському голові ОСОБА_9 », у котрому розпорядився надати собі матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки, залишивши за собою контроль за виконанням даного розпорядження. У подальшому, на підставі зазначеного розпорядження обвинуваченого ОСОБА_9 , йому у липні 2015 року обвинуваченою ОСОБА_10 , яка також була обізнаною про те, що Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області у 2015 році рішення про надання сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення при його щорічній відпустці прийняте не було, всупереч положенням ч. 5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у зв`язку із наданням щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 4 454 грн. 74 коп. замість у розмірі посадового окладу у сумі 2 910 грн.. Відтак, внаслідок вказаних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_9 , йому у липні 2015 року незаконно нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення у збільшеному на суму 1 544 грн. 74 коп. розмірі та здійснено при цьому відрахування 560 грн. 74 коп. в якості внесків до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у загальному розмірі 2 105 грн. 48 коп.

Всього місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області внаслідок зазначених вище умисних протиправних дій обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , котрі перебувають у прямому причинному зв`язку із насталими наслідками у виді незаконного вибуття з такого бюджету та отримання обвинуваченим ОСОБА_9 грошових коштів, заподіяно збитків на загальну суму 35 419 грн. 26 коп., з котрих: 2 228 грн. 84 коп. - нарахована у завищеному розмірі матеріальна допомога на оздоровлення за 2014 рік (з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів); 20 995 грн. 60 коп. - незаконно нараховані премії за жовтень- грудень 2014 року (з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів); 10 089 грн. 34 коп. - незаконно нарахована матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік (з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів); 2 105 грн. 48 коп. - нарахована у завищеному розмірі матеріальна допомога на оздоровлення за 2015 рік (з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів). Отже, 2 228,84 + 20 995,60 + 10 089,34 + 2 105,48 = 35 419,26. При цьому, на переконання суду, розмір зазначених вище збитків стороною обвинувачення вірно визначено з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів, оскільки справляння і сплата таких, серед котрих й прибутковий податок з громадян та інших обов`язкові платежі, у тому числі військовий збір, в силу положень чинного ПК України є відповідно обов`язком роботодавця та працівника. Крім цього, з місцевого бюджету вибули кошти саме у сумі 35 419 грн. 26 коп., а не у меншому розмірі.

В апеляційній скарзі прокурор Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 , вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме, невідповідністю призначеного останньому покарання ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.

Зазначає, що також належним чином не враховано обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, характер і тяжкість наслідків вчиненого обвинуваченим, що на думку апелянта, призвело до прийняття судом невмотивованого рішення та призначення обвинуваченому ОСОБА_9 несправедливого покарання через м`якість такого.

Просить скасувати вирок Сколівського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року відносно ОСОБА_9 , ухвалити новий вирок, яким визнати останнього винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України та призначити покарання за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України у вигляді штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. з позбавленням права обіймати посади строком три роки.

На підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Призначити ОСОБА_9 за ч.2 ст. 191 КК України покарання у вигляді позбавлення волі, строком на чотири роки з позбавленням права обіймати посади строком на два роки; за ч.3 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на п`ять років з позбавленням права обіймати посади строком на три роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання, остаточно призначити покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади строком на три роки.

Не погоджуючись з зазначеним вироком, окрім прокурора, також і захисники обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвокати ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , подали апеляційну скаргу, однак, до початку апеляційного розгляду, керуючись положеннями ч.1 ст. 403 КПК України обвинувачена та її захисник адвокат ОСОБА_7 подали клопотання про відмову від апеляційної скарги і просять закрити апеляційне провадження в частині, що стосується прав та законних інтересів ОСОБА_10 .

В свою чергу, в апеляційній скарзі захисники обвинуваченого ОСОБА_9 адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в інтересах останнього покликаються на те, що оскаржуваний вирок є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та вплинули на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.

Вважають, що дії обвинуваченого ОСОБА_9 не відповідають диспозиціям ч.ч.1, 2 ст. 191 КК України, оскільки необхідною умовою вказаного злочину є майнова шкода, заподіяна у формі привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном, натомість під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено в чому саме та кому заподіяна шкода.

Акцентують, що фактично ОСОБА_9 була нарахована та виплачена премія, яка є складовою заробітної плати, а також матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, і такі виплати є документально підтвердженими та здійсненими в межах бюджетних призначень.

Звертають увагу на те, що докази наявності заявлених збитків, тобто нестачі грошових коштів на відповідну суму, не підтверджені відображенням у бухгалтерському та податковому звітах Гребенівської сільської ради.

На думкуапелянтів,не заслуговуєна увагуі висновоксуду першоїінстанції проте,що інкримінованийобвинуваченому ОСОБА_9 злочин вчиненийшляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем,оскільки відповіднодо матеріалівсправи,складання відомостейщодо нарахуванняпрацівникам Гребенівськоїсільської радизаробітної плати та інших виплат не було обов`язком ОСОБА_9 і останній також не міг впливати на процедуру нарахування йому заробітної плати, про що ствердила допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 .

Доказів здійснення об`єктивної сторони злочину саме шляхом зловживання службовим становищем, сторона обвинувачення суду не надала.

Також вважають, що матеріалами справи не доведено суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 191 КК України (прямий умисел, корисливі мотиви та мета).

Зазначають, що хибним є твердження суду про те, що підписання та скріплення печаткою документів свідчить про попередню змову ОСОБА_9 з ОСОБА_10 , яка, на той час, обіймала посаду бухгалтера Гребенівської сільської ради, крім цього хибним є висновок суду про те, що матеріальна допомога повинна виплачуватись виключно у розмірі посадового окладу, а не у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Наголошують, що до посадових обов`язків ОСОБА_9 не входило формування та фіксація інформації, яка була занесена до відомостей про нарахування заробітної плати, премій, певних видів допомог працівникам Гребенівської сільської ради. Цей обов`язок був покладений саме-на бухгалтера, яка складала ці відомості та вносила до них інформацію щодо виду та розміру виплат. Даний факт не заперечувався і обвинуваченою ОСОБА_10 під час судового розгляду.

Стверджують, що підпис бухгалтера ОСОБА_10 на відомостях є підписом особи, яка відповідає за нарахування, в тому числі і за правильність такого нарахування, заробітної плати, та інших виплат. Разом з тим, підпис ОСОБА_9 , як керівника, є обов`язковим реквізитом (візування документу).

Покликаються на те, що у діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, оскільки останній не є суб`єктом злочину, а відтак у діях обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відсутні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України вчиненого за попередньою змовою.

Акцентують, що наявність підписів керівника та бухгалтера у відомості щодо нарахування та видачі заробітної плати не може вважатися попередньою змовою осіб про спільне вчинення кримінального правопорушення, такі підписи є обов`язковими реквізитами первинного документу, що містить відомості про господарську операцію.

Зазначають, що в ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення жодним чином не доведено, що на час підписання обвинуваченими відомостей щодо нарахування працівникам Гребенівської сільської ради заробітної плати та інших випла,т їх дії носили умисний корисливий, протиправний характер. Таке обвинувачення базується лише на припущеннях та не підтверджене жодними об`єктивними доказами.

Просять скасувати вирок Сколівського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року та закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник адвокат ОСОБА_7 покликається також на те, що поза увагою суду першої інстанції залишено доводи сторони захисту про правомірність нарахування виплат (премій) обвинуваченому ОСОБА_9 , як винагороду за його особисту працю (внесок) - вивезення побутових відходів (сміття) жителів села.

Стверджує, що судом при винесені вироку, не надано жодної правової 6оцінки протоколу загальних зборів громадян с. Гребенів № 1 від 03 квітня 2016 року, зі змісту якого вбачається, що депутатами на сесіях ради приймались рішення щодо преміювання сільського голови ОСОБА_9 у тому числі і за те, що останнім щомісячно вивозились тверді побутові відходи з території с. Гребенів Сколівського району Львівської області.

Вважає, що вищенаведене спростовує пояснення свідків депутатів Гребенівської сільської ради ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які в судовому засіданні стверджували про те, що рішення щодо преміювання сільського голови повинні були, на їх думку, прийматись виключно поквартально за результатами роботи сільського голови, однак, не приймалися.

Крім цього акцентує, що зміст даного протоколу спростовує пояснення зазначених свідків про те, що рішення № 282 від 29.07.2014 року, на їх думку, стосується виплати премії за II квартал.

Наголошує, що обставини, зазначені у протоколі, спростовують факт привласнення ОСОБА_9 грошових коштів, які були нараховані йому та виплачені як премія в розмірі 50% посадового окладу бухгалтером Гребенівської сільської ради ОСОБА_10 , оскільки дійсно ОСОБА_9 , протягом 2011-2015 років вивозив тверді побутові відходи за власний кошт.

Також зазначає, що в основу обвинувального вироку судом першої інстанції покладено висновки судових економічних експертиз, які сторона захисту вважає недопустимими доказами, оскільки зі змісту висновку судової економічної експертизи №9/177 вбачається, що органом досудового розслідування для проведення експертизи в числі інших доказів було скеровано акт позапланової ревізії №19-23/1 від 17 листопада 2016 року, яка була проведена ревізорами Західного офісу Держаудитслужби у ході проведення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Гребенівської сільської ради за період з 01 квітня 2014 року по 31 жовтня 2016 року. Разом з тим, даний акт позапланової ревізії є недопустимим доказом, з огляду на те, що його отримано не в порядку, передбаченому КПК України, а саме після початку кримінального провадження шляхом реалізації органом досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не встановлених цим Кодексом, оскільки у слідчого і прокурора відсутні повноваження призначати ревізії та перевірки.

Звертає увагу на те, що судовим експертом при проведенні експертизи не було встановлено розмір матеріальних збитків, лише зазначено, що розмір нарахованих премій та матеріальної допомоги обвинуваченому ОСОБА_9 у зв`язку із прийняттям рішень про затвердження бюджетів Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області за 2014 рік, та на рік є документально підтвердженими, однак всупереч висновку експерта, судом у вироку зазначено, що внаслідок проведення дослідження по першому питанню експертом повністю підтверджено розмір збитків, завданих Гребенівській сільській раді у загальній сумі 35 419 грн. 26 коп.

Просить скасувати вирок Сколівського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року та закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який не заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника адвоката ОСОБА_7 про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження в цій частині і підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 та виступ його захисника адвоката ОСОБА_8 , які не заперечили щодо задоволення клопотання обвинуваченої та її захисника про відмову від апеляційної скарги, підтримали своюапеляційну скаргуі заперечилищодо задоволенняапеляційної скаргипрокурора,перевіривши матеріали справи і обговоривши клопотання та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Так, відповідно до положень ч.1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

Згідно ч.2 ст. 403 КПК України, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника адвоката ОСОБА_7 про відмову від апеляційної скарги на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року підлягає до задоволення, а апеляційне провадження в ційчастині закриттю.

Що стосується апеляційних скарг прокурора Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 та захисників обвинуваченого ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , то колегія суддів приходить до висновку, що такі задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За правилами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_9 були дотримані.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні в період 2014-2015 років кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно та у службовому підробленні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб і службовому підробленні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб повторно, за які його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, ретельно дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана у відповідності до вимог ст. 94 КПК України об`єктивна оцінка і правильно покладеними місцевим судом в основу обвинувального вироку.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року за №268 «Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших», визначено умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування. Конкретизація умов праці посадових осіб місцевого самоврядування має бути врегульована затвердженим кожним органом місцевого самоврядування відповідним положенням. Отже, преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, в межах затвердження видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймаються відповідною радою.

Положення про преміювання є складовою частиною діючої системи оплати праці органу місцевого самоврядування

Місцевим судом встановлено, що внаслідок протиправних дій зокрема обвинуваченого ОСОБА_9 , місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області завдано збитків на загальну суму 35419,26 грн., з якої: 2 228 грн. 84 коп. нарахована у завищеному розмірі матеріальна допомога на оздоровлення за 2014 рік (з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів); 20 995 грн. 60 коп. незаконно нараховані премії за жовтень-грудень 2014 року (з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів); 10 089 грн. 34 коп. незаконно нарахована матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік (з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів); 2 105 грн. 48 коп. нарахована у завищеному розмірі матеріальна допомога на оздоровлення за 2015 рік (з урахуванням обов`язкових внесків до загальнодержавних цільових фондів).

Доводи сторони захисту про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та невинуватість обвинуваченого ОСОБА_9 є безпідставними, оскільки вони спростовуються рядом доказів, які визнані судом достовірними і належними.

Зокрема, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків депутата шостого та сьомого скликань Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_13 та аналогічними показаннями депутатів шостого скликання ради ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 про те, що протягом 2014 року на розгляд сесії сільської ради виносилось питання стосовно преміювання сільського голови двічі, зокрема за результати роботи за перший та другий квартали поточного року. За четвертий квартал 2014 року, що включає у себе можливість преміювання сільського голови за жовтень, листопад та грудень, згадане вище питання не вносилося на розгляд сесії, відповідно, жодного рішення з цього приводу прийнято не було. Що стосується рішення ради № 282 від 29 липня 2014 року «Про преміювання сільського голови с. Гребенів», то таким ОСОБА_9 надано премію відповідно до особистого внеску у загальні результати роботи у межах фонду преміювання у розмірі 50 % від посадового окладу за відпрацьовані три місяці другого кварталу 2014 року, тобто за квітень, травень та червень, що безпосередньо обговорювалося на цій сесії, хоча таке не відображено під час виготовлення остаточної версії рішення. Ствердили про обізнаність сільського голови та головного бухгалтера ради про період преміювання, оскільки питання преміювання сільського голови у Гребенівській сільській раді Сколівського району Львівської області завжди розглядалися та обговорювалися депутатами щоквартально. Також повідомили, що у 2014 році питання про надання сільському голові ОСОБА_9 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань було винесено на розгляд сесії та депутатами прийнято рішення щодо надання зазначеної допомоги, а у 2015 році такого питання на розгляд сесії не виносилось та відповідно рішення депутати не приймали. Крім цього, упродовж 2014-2015 років на розгляд сесії ради не вносились питання про надання сільському голові ОСОБА_9 допомоги на оздоровлення у зв`язку з наданням йому щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати, а, відтак, депутати за таке рішення не голосували.

В свою чергу, свідок ОСОБА_14 додатково зазначила, що депутати сільської ради завжди спершу заслуховували звіт сільського голови ОСОБА_9 про його особисту працю у відповідному кварталі поточного року, і тільки після цього вирішувалося питання стосовно можливості його преміювання шляхом голосування та прийняття рішення.

Крім цього, свідок ОСОБА_17 додатково вказала, що упродовж обраної каденції питання про преміювання сільського голови виносилось кожного року щоквартально, тобто аналогічно й у 2014 році мало б бути чотири рішення ради про преміювання сільського голови у поточному році, проте відповідних рішень за третій та четвертий квартали радою не приймалось.

Допитаний в судовому засіданні свідок депутат шостого скликання Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_19 у судовому засіданні, окрім іншого пояснив, що у 2014 році на розгляд сесії сільської ради двічі виносились питання щодо преміювання сільського голови, однак кожного разу такі питання ставились на голосування сесії за підсумками роботи сільського голови. Зазначив, що у 2014-2015 роках на розгляд сесії питання про надання сільському голові матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань було внесено лише один раз. Питань щодо надання сільському голові допомоги на оздоровлення у зв`язку з наданням йому щорічних основних відпусток у розмірі середньомісячної заробітної плати упродовж зазначеного періоду на розгляд сесії не вносилось, а відтак, депутати за таке рішення не голосували.

Поясненнями свідка депутата п`ятого, шостого та сьомого скликань Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_20 про те, що сесії ради, починаючи з літа 2014 року, майже не проводились через відсутність кворуму. Відповідно, рішення про преміювання сільського голови та надання йому матеріальної допомоги після цього радою не могли бути прийнятими та не приймались.

Аналогічними поясненнями свідків депутатів шостого та сьомого скликання Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . При цьому, свідок ОСОБА_21 додатково зазначив про можливість щоквартального перегляду депутатами розміру нарахування премій сільському голові, однак у другій половині 2014 року розмір премії сільському голові зменшено, бо половина депутатів не були задоволені його роботою, перебували із сільським головою у конфлікті.

Уповноважена на час здійснення допиту представник потерпілого-цивільного позивача секретар Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_23 , у судовому засіданні ствердила про обізнаність депутатського корпусу сьомого скликання із можливістю та необхідністю нарахування й виплати сільському голові місячних премій та матеріальних допомог на оздоровлення й для вирішення соціально-побутових питань виключно на підставі рішень, прийнятих на сесіях ради, як правило щоквартально. Зазначила, що відповідні нарахування, за винятком інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 періодів, проводились саме на підставі відповідних рішень ради, прийнятих напередодні (якщо це стосується виплати матеріальної допомоги) та після відпрацювання (якщо це стосується премій), так як премії нараховуються за фактично виконану роботу та певні успіхи у ній, а не наперед.

Крім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненому підтверджується проаналізованими місцевим судом письмовими доказами, на підставі яких також встановлено розмір завданих протиправними діями останнього збитків, зокрема, даними розпоряджень та списків перечислень заробітної плати, в яких, окрім іншого, йдеться про надання матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати та про преміювання у поза процесуальний спосіб сільського голови в інкриміновані обвинуваченому періоди роботи, а також висновками судової економічної експертизи № 9/177 від 24 квітня 2017 року та № 2240 від 31 липня 2019 року.

Виконання підписів на списках перечислень заробітної плати на вклади працівників Гребенівської сільської ради і відомостях про нарахування їм заробітної плати саме головним бухгалтером Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_10 та сільським головою с. Гребенів ОСОБА_9 стверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 6/141 від 22 березня 2017 року (том 1, а. с. 194-203).

Так, положеннями про преміювання працівників Гребенівської сільської ради, які діяли у 2014 та 2015 роках (том 1, а. с. 150, 151) визначено проведення преміювання працівників Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області у відповідності до п.3.2. Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року за № 268 «Про упорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», за особистий внесок у загальні результатами у межах фонду преміювання створеного в розмірі як 10% посадових окладів та економії фонду оплати праці. Також йдеться про те, що після закінчення місяця на службовій нараді у сільського голови проводяться підсумки виконання роботи, дотримання працівниками трудової, виконавчої дисципліни, дотримання вимог Законів України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією». Преміювання працівників сільської ради проводиться у відповідності до особистого внеску у виконання своїх завдань кожним із них щомісячно або щоквартально у визначеній сумі або відсотках до посадового окладу. Преміювання голови сільської ради проводиться відповідно до рішення сільської ради. Такі Положення про преміювання працівників Гребенівської сільської ради підписані сільським головою ОСОБА_9 та місять відтиск гербової печатки зазначеної ради.

Місцевим судом також проаналізовано виписку філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» по картковому рахунку за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року за № НОМЕР_1 (том 1, а. с. 183-191), якою, як вірно встановлено судом першої інстанції, підтверджується нарахування та виплата сільському голові с. Гребенів ОСОБА_9 у серпні 2014 року матеріальної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати у завищеному розмірі на суму 1 635 грн. 24 коп.; у жовтні, листопаді та грудні 2014 року премій всього на загальну суму 15 404 грн.; у квітні 2015 року премії у розмірі 7 402 грн. 34 коп.; у липні 2015 року матеріальної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати у завищеному розмірі на суму 1 544 грн. 74 коп.

Висновком судової економічної експертизи № 9/177 від 24 квітня 2017 року, який узгоджується із висновком проведеної за клопотанням сторони захисту додаткової судової економічної експертизи № 2240 від 31 липня 2019 року, якою підтверджено розмір збитків, завданих Гребенівській сільській раді Сколівського району Львівської області на суму 35 419 грн. 26 коп.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими покликання місцевого суду про безпідставність твердження обвинуваченого ОСОБА_9 і його захисників про відсутність заподіяних місцевому бюджету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області збитків внаслідок нарахування та виплати сільському голові у 2014 та 2015 роках премій і матеріальних допомог в силу надання таких у межах затверджених видатків на оплату праці, оскільки, розмір таких виплат хоча й відповідає прийнятим рішенням про бюджет ради на ці роки у цілому, проте, не з урахуванням місячних видатків на оплату праці, а нарахування й подальша виплата цих коштів була здійснена всупереч визначеному законодавчими актами порядку та без попередньо прийнятих для цього рішень, з чим погоджується і колегія суддів.

Крім цього, з огляду на норми ч.5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і положення абз.2 п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», а також норми ч.ч.1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вірними, на переконання колегії суддів є висновки суду першої інстанції про обов`язковість прийняття відповідною радою на одному із своїх пленарних засідань після належного обговорення, незалежно від попередньо затверджених цією радою видатків на оплату праці, проте у межах цих видатків, - рішення про виплату головам обласних, районних і районних у місті рад, їх заступникам, сільським, селищним і міським головам премій та матеріальних допомог, яке, в силу частоти скликань сесій ради, є можливість приймати щомісячно або ж щоквартально, за результатами виконаної головою ради роботи. Тобто, нарахуванню та виплаті голові ради премій чи матеріальних допомог у межах затверджених цією радою видатків на оплату праці, повинно в обов`язковому порядку передувати рішення про відповідне преміювання чи надання матеріальної допомоги, прийняте за результатами обговорення та залежно від особистого вкладу голови ради у її роботу за місяць чи квартал, що передував, а не наперед. Щодо матеріальної допомоги на оздоровлення, то законодавцем чітко визначено такий у розмірі посадового окладу, а не у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що згідно з положеннями кримінального процесуального закону, місцевим судом були оцінені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме, визнання обвинуваченого ОСОБА_9 винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

На думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, відповідає диспозиціям норм кримінального закону, згідно з якими встановлено кримінальну відповідальність за вчинені обвинуваченим ОСОБА_9 злочинні дії.

Відтак, на переконання колегії суддів, безпідставними є доводи апеляційної скарги захисників щодо відсутності складу інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_9 злочинів, виходячи при цьому з об`єктивно встановлених обставин подій.

Отже, досудове розслідування та судовий розгляд були проведені належним чином з дотриманням вимог КПК України, докази по справі зібрані у законний спосіб. Надавши перевагу одним доказам перед іншими, суд мотивував у вироку свої висновки.

Крім цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно оцінив невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 як спосіб захисту з метою уникнення або ж пом`якшення покарання за вчинені кримінальні правопорушення.

Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, то колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, врахувавши ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, призначив таке у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65, 70 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Також, колегія суддів вважає, що місцевий суд, у відповідності до вимог ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України підставно звільнив обвинуваченого ОСОБА_9 від призначеного основного та додаткового покарання за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

Щодо покликань сторони захисту в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції про можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_9 положень ст. 75 КК України, то такі суперечать вимогам закону, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно примітки до ст. 45 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного актикорупційного бюро України та Національного агенства з питань запобігання корупції» від 12 лютого 2015 року № 198-VIII, який набув чинності 4 березня 2015 року) корупційними злочинами вважаються злочини, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Відтак, з огляду на пряму заборону закону щодо застосування іспитового строку до осіб, які вчинили корупційний злочин після набрання чинності цим законом, що має місце у даному випадку, безпідставними є доводи захисту обвинуваченого з цього приводу.

Крім цього, однією із умов досягнення справедливості покарання є відшкодування завданих злочином збитків або усунення заподіяної шкоди.

Оцінюючи правильність вирішення судом цивільного позову прокурора Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області до ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінальних правопорушень в розмірі 35 419 грн. 26 коп., колегія вважає законним і належним чином обґрунтованим у вироку суду визначення суми стягнення.

З врахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту та сторони обвинувачення.

Крім цього, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

прийняти відмову обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника адвоката ОСОБА_7 від апеляційної скарги на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року і закрити апеляційне провадження в цій частині.

Апеляційні скарги прокурора Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 та захисників обвинуваченого ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Сколівського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4