Ухвала
Іменем України
27 грудня 2022року
м. Київ
справа № 453/484/17
провадження № 51-4115ск 22
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 5 травня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ,
встановив:
Вироком Сколівського районного суду Львівської області від 5 травня 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- частиною 2 статті 191 КК та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 роки;
- частиною 3 статті 191 КК та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 роки;
- частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366 КК та призначено покарання у виді штрафу у розмірні 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. що становить 4 250 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 роки.
На підставі частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК ОСОБА_4 звільнено від призначеного основного та додаткового покарання за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366 КК.
Відповідно до вимог частини 1 статті 70 КК ОСОБА_4 остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 роки.
Запобіжний захід у виді застави залишено без зміни до вступу вироку у законну силу. Вирішено питання з речовими доказами.
Також цим вироком засуджено та звільнено від відбування покарання ОСОБА_6 , рішення щодо якої в касаційному порядку не оскаржуються.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину.
Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з постановленими у кримінальному провадженні судовими рішеннями.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК України, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисник не дотримався.
Так, відповідно до частини 1 статті 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, обґрунтовуючи істотні порушення вимог кримінального процесуального закону вказує на правомірність дій бухгалтера підприємства та його підзахисного, при цьому кожному доказу у кримінальному провадженні надає свою оцінку, вказуючи суми нарахувань та платіжні доручення, що не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Обґрунтовуючи свою позицію захисник наполягає на тому, що виплату премій ОСОБА_4 було визначено правомірно та вона виплачувалась у межах бюджету, затвердженого у встановлений Законом порядком, однак оспорює висновки експертизи, в основу яких покладено акт ревізії, який, на думку захисту, повинен бути визнаний недопустимим доказом, не вказуючи при цьому належних мотивувань, з урахуванням вимог статті 86 КК, на яку посилається у скарзі.
У мотивувальній частині скарги захисник зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність під час постановлення судових рішень, однак зміст касаційної скарги зводиться лише до порушення процесуального права судами першої та апеляційної інстанції без належного вмотивування щодо порушення матеріального його аспекту.
До того ж, захисник, убачаючи можливість закриття кримінального провадження, у тому числі з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, не звернув уваги на те, що касаційний суд має право скасувати обвинувальний вирок із закриттям кримінального провадження за умови, що обставини в ньому досліджені всебічно, повно й об`єктивно.
Тобто захисник у своїй касаційній скарзі має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанції при їх постановленні, та навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Таким чином, недодержання захисником вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 5, частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 5 травня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишити без руху, надавши п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2022 |
Оприлюднено | 04.01.2023 |
Номер документу | 108225910 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лагнюк Микола Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні