Постанова

від 03.10.2022 по справі 753/18200/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2022 року м. Київ

Справа № 753/18200/18

Провадження № 22-ц/824/6150/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д ., Шкоріної О. І.

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Олексієнко Любові Василівни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня

2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позов обґрунтовано тим, що 26 жовтня 2013 року сторони зареєстрували шлюб, під час якого за спільні кошти подружжя було придбано нерухоме та рухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 3221280801:01:082:0112, будинок з прибудованим гаражем, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, об?єм двигуна 3471 куб.см. Шлюб між сторонами розірвано. Посилаючись на те, що вищевказане майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, позивачка просила здійснити його поділ шляхом визнання за нею права власності на 1/2 його частину.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 липня 2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня

2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за

ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 98,4 кв.м. житловою площею 47,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 07 липня 2014 року, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 400984480000.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за

ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 98,4 кв.м. житловою площею 47,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 07 липня 2014 року, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 400984480000.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за

ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0567 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 3221280801:01:082:0112, яка зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки від 14 липня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В. запис у реєстрі під № 1168, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 65848632212.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за

ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0567 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 3221280801:01:082:0112, яка зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки від 14 липня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В. запис у реєстрі під № 1168, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 65848632212.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за

ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку з прибудованим гаражем загальною площею 136,3 кв.м. житловою площею 54,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу будинку з прибудованим гаражем від 14 липня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В., запис у реєстрі під № 1164, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975447532212.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за

ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку з прибудованим гаражем загальною площею 136,3 кв.м. житловою площею 54,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу будинку з прибудованим гаражем від 14 липня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В., запис у реєстрі під № 1164, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975447532212.

У задоволенні позову в частині поділу автомобіля «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі

8 810,00 грн.

У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня

2020 року пославшись на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, внаслідок чого він був позбавлений права подати відзив на позовну заяву і докази, які підтверджують заперечення проти позову. Вказав, що при ухваленні рішення судом не було враховано, що спірне майно було придбано за його особисті кошти та наявна нотаріальна відмова позивача від права спільної сумісної власності з підстав набуття майна за власні кошти відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року задоволено.

Скасовано заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року у справі № 753/18200/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя призначено в підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просила:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль марки «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, об?єм двигуна 3471 куб.см;

- стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в якості компенсації в сумі 259 149 грн, яка дорівнює 50 % від вартості автомобіля марки «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, об?єм двигуна 3471 куб.см.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду. Встановлено 15-ти денний строк на подання відзиву на заяву про зміну предмету позову.

11 листопада 2021 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до суду зустрічну позовну заяву (т. 2, а. с. 61-72).

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня

2022 року підготовче провадження у справі закрито та вирішено перейти до розгляду справи по суті.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня

2022 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову та повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 .

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_2 пропущено строки подання зустрічної позовної заяви.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

02 лютого 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Олексієнко Л. В. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати протокольну ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року про відмову у прийнятті зустрічного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що мотивування оскаржуваної ухвали не відповідає її змісту. Суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не завбачила відмінності та суті таких процесуальних дій як повернення зустрічного позову та відмова у прийнятті зустрічного позову. Заявник вказує, що зустрічні позовна заява прийнята судом протокольною ухвалою від 27 жовтня 2021 року та надано строк відповідачу на подання відзиву протягом 15 календарних днів. Зустрічна позовна заява була подача через засоби поштового зв?язку 11 листопада 2021 року, тобто з дотриманням строків.

Рух апеляційної скарги та матеріалів справи

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суд увід 04 лютого 2022 року витребувано із Дарницького районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 753/18200/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

26 липня 2022 року матеріали цивільної справи № 753/18200/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Олексієнко Л. В., в частині оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року про закриття підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя повернуто особі, яка її подала.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Олексієнко Л. В., в частині оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року про повернення зустрічного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, оскільки апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга стаття 369 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не находив.

Позиція Київського апеляційного суду

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права

Повертаючи зустрічний позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції зробив висновок про те, що останнім пропущено строки подання зустрічної позовної заяви.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Щодо апеляційного оскарження протокольної ухвали про відмову у прийнятті та повернення зустрічного позову

Положення частин четвертої, п`ятої статті 259 та частини першої статті 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого господарського суду в залежності від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 05 лютого 2019 року у справі № 903/381/18, від 11 листопада 2020 року у справі

№ 925/1142/18, від 23 вересня 2020 року у справі № 756/12128/15-ц та від 20 травня

2021 року у справі № 904/4013/20.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 333/6667/20 (провадження №61-10400сво21) зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень частини шостої статті 185, частин другої, третьої статті 194, пункту 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України.

Таким чином колегія суддів дійшла висновок про можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження протокольної ухвали відмову у прийнятті та повернення зустрічного позову.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами першою - третьою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Зі змісту наведених норм вбачається, що зустрічна позовна заява відрізняється від первісної позовної заяви лише стадією її подачі, взаємопов`язаністю позовів та доцільністю спільного розгляду.

Таким чином, для прийняття рішення про повернення зустрічної позовної заяви суд першої інстанції повинен встановити порушення відповідачем строку на подання позову визначеного частиною першою статті 193 ЦПК України і відсутності підстав для його поновлення, або якщо судом буде встановлено, що обидва позови не є взаємопов`язаними і їх спільний розгляд є недоцільним.

Повертаючи зустрічний позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції зробив висновок про те, що останнім пропущено строки подання зустрічної позовної заяви.

В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що зустрічний позов було подано у строки, встановлені судом для подання відзиву на заяву про зміну предмета позову.

Матеріали справи підтверджують обґрунтованість цих доводів.

Так, у вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Предметом первісного позову є: автомобіль, земельна ділянка, житловий будинок та квартира, які за твердженням ОСОБА_1 були придбані сторонами за час спільного проживання у шлюбі.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня

2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.

В подальшому, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року задоволено.

Скасовано заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року у справі № 753/18200/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя призначено в підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просила:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль марки «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, об?єм двигуна 3471 куб.см;

- стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в якості компенсації в сумі 259 149 грн, яка дорівнює 50 % від вартості автомобіля марки «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, об?єм двигуна 3471 куб.см.

Після зміни, предметом позову є автомобіль, який за твердженням ОСОБА_1 був придбаний сторонами за час спільного проживання у шлюбі.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду. Встановлено 15-ти денний строк на подання відзиву на заяву про зміну предмету позову.

11 листопада 2021 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просив: визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 настпуне майно: ноутбук Асус, СБ-хаб та кухонний комбайн Кенвуд. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію половини вартості ноутбука Асус у розмірі 17999,50 гривень, половину вартості ЮСБ-хаб у розмірі 1124,50 гривень та половину вартості кухонного комбайну Кенвуд у розмірі 6259,50 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 60458,42 гривень. Визнати начвним у ОСОБА_1 солідарного обов`язку із повернення коштів, які були взяті у позику у ОСОБА_6 у розмірі 50000,00 доларів США на придбання такого автомобіля, із строком погашення до 15.09.2023 року. (т. 2, а. с. 61-72).

Предметом зустрічного позову ОСОБА_2 визначив: ноутбук Асус, ЮСБ-хаб та автомобіль марки «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, об?єм двигуна 3471 куб.см, які за твердженням ОСОБА_2 були придбані сторонами за час спільного проживання у шлюбі.

Отже, як первісний позову, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, так і зустрічний позови взаємопов`язані між собою, оскільки правовідносини у первісному та зустрічному позовах виникають з сімейних правовідносин, а саме поділ спільного сумісного майна подружжя.

Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 3 частини другої статті 49 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Приймаючи протокольною ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року заву про зміну предмета позову, судом встановлено 15-ти денний строк для подання відзиву.

Таким чином, останнім днем для подання відзиву є 11 листопада 2021 рік.

З матеріалів справи відомо, що 11 листопада 2021 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до суду зустрічну позовну заяву (т. 2, а. с. 61-72).

Таким чином, Київський апеляційний суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов ОСОБА_2 пред`явлений у строк, встановлений протокольною ухвалою суду першої інстанції від 27 жовтня 2021 року, тобто в межах встановленого 15-ти денного строку та до початку розгляду справи по суті.

Закриваючи підготовче провадження, а в подальшому постановивши рішення у справі, суд першої інстанції не вирішив питання щодо подальшого процесуального руху зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .

За таких обставин, місцевий суд, не здійснивши процесуальних дій щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , у достатньому обсязі не сприяв сторонам у реалізації їх процесуальних прав, не вирішив спір щодо усіх заявлених вимог.

За наведених обставин ухвала Дарницького районного суду міста Києва від

20 січня 2022 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За правилами пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня

2022 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Олексієнко Любові Василівни задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня

2022 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна