Рішення

від 06.10.2022 по справі 694/637/20

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/637/20

провадження 2-др/694/5/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2022 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моб.тел. НОМЕР_2 , електронна адреса та пошта відсутні) до ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , тел.. НОМЕР_3 , електронна адреса та пошта відсутні), третя особа без самостійних вимог Гусаківська сільська рада Звенигородського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 26490740, адреса: с. Гусакове Звенигородський район Черкаська область, 20263, тел. 0977596332, 0474090744) про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в:

Відповідач ОСОБА_1 29.09.2022 звернулася до суду з заявою про ухвалення у цивільній справі № 697/637/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Гусаківська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним, додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви зазначила, що судом при винесенні судового рішення у вище вказаній справі не вирішено питання щодо судових витрат понесених нею на правничу допомогу під час розгляду справи. Зокрема, витрати відповідача на правничу допомогу становлять 8300,00грн., що підтверджується Договором про надання правової допомоги, розрахунком правничої допомоги від 29.09.2022 р., актом виконаних робіт від 29.09.2022 р. та квитанцією про сплату коштів адвокату. Просить ухвалити додаткове судове рішення у справі в частині стягнення судових витрат з позивача ОСОБА_2 , які понесені які понесені нею на правову допомогу у розмірі 8300,00 грн.

Також вказує, що відповідно до ст. 246 ЦПК України нею було зроблено заяву про подання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позову.

ОСОБА_2 05.10.2022 року подав відзив на заяву про вирішення питання про відшкодування відповідачу понесених у справі процесуальних та судових витрат в якій вказав, що розмір судових витрат на правничу допомогу явно перебільшений і не відповідає дійсності та складності. Просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з нього судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000.00 грн. на користь відповідача за понесені ним витрати на правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та порядку протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Розгляд зазначеної справи здійснювався за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримали.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Частина 4 ст. 270 ЦПК України передбачає, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення та матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Згідно Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні правові висновки містять і постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18: якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що згідно договору про надання правничої допомоги від 21.05.2020 року між адвокатом Бабенком Р.В. та відповідачкою ОСОБА_1 оплата послуг адвоката повинна здійснюватися в сумі 1000 грн. за годину роботи. Розрахунки між сторонами оформляються актом виконання робіт, розрахунком та квитанцією. Відповідач ОСОБА_1 надала суду відповідні документи, в тому числі розрахунок з детальним описом наданої правової допомоги.

Проаналізувавши наданий розрахунок, суд приходить до висновку, що не всі заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та витраченим ним часом на надання таких послуг.

Так, вказані у розрахунку послуги, а саме: надання консультації та підготовка заяви про проведення підготовчого судового засідання у справі без участі відповідача та його представника 15.10.2020 р., надання консультації та підготовка заяви про проведення судового засідання у справі без участі відповідача та його представника 19.04.2021 р., підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні 21.10.2021 р., підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні 27.09.2022 р., підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні 28.09.2021 р., за кожну з яких відповідачкою було сплачено по 1000 грн., не відповідають розміру затраченого часу та їх складності, оскільки участі ані відповідачка ані її представник у цих засіданнях не приймали, а подавали лише клопотання про проведення засідання без їх участі.

Решту вказаних у розрахунку послуг на загальну суму 13000,00грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.

Разом з тим, відповідно до акту виконаних робіт, сторони договору про надання правової допомоги погодили, що фактично сплачено 8300 (вісім тисяч триста) гривень, що підтверджується квитанцією від 29.09.2022 р. за надання правничої допомоги про сплату коштів, загальна сума гонорару зменшена до 8300 грн. у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем клієнта. Саме таку суму і просить стягнути відповідачка з позивача. Вказана сума відповідає визначеному розрахунку, з яким погоджується суд.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат відповідачкою на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідачки.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правову допомогу в розмірі 8300 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 164, 270, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Стягнути з позивача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідачки ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 понесені нею судові витрати на правову допомогу в розмірі 8300 (вісім тисяч триста) грн. 00 коп.,

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Д.І. Сакун