Постанова

від 19.10.2022 по справі 260/4347/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 260/4347/20

адміністративне провадження № К/990/15223/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМІОН АВТО ГРУП» до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМІОН АВТО ГРУП» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Носа С.П., Сеника Р.П.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМІОН АВТО ГРУП» (далі ТзОВ «ДОМІОН АВТО ГРУП», позивач) звернулося в суд з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби (далі також Закарпатська митниця, відповідач) та просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатською митницею Держмитслужби від 17.08.2020 року № 00000147719, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться па територію України суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 1 680 880,66 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 1 287 104,53 грн та за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) 321 776,13 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатською митницею Держмитслужби від 17.08.2020 року № 00000167719 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 339 984,55 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 271 987,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 67 996,91 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатською митницею Держмитслужби від 17.08.2020 року № 00000157719 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито па нафтопродукти, транспортні засоби па загальну суму 91042,25 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 72 833,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18 208,45 грн. та стягнути судові витрати.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що донарахування грошових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями зумовлено не підтвердженням походження товарів з Європейського Союзу за наслідками документальної невиїзної перевірки. Позивач уважає, що відповідач безпідставно переглянув та відмовив позивачу у застосуванні преференційного режиму оподаткування товарів, що увозилися з території Європейського Союзу та були випущені у вільний обіг на території України за наслідками їх митного оформлення. Зазначає, що ні у іноземних митних органів ні митних органів України на час митного оформлення товарів, які увозилися на територію України не виникало сумнівів щодо документів, які подавалися позивачем для митного оформлення товарів. Такі документи в повній мірі відповідали встановленим вимогам, ідентифікували товари, підтверджували походження товарів з Європейського Союзу та надавали позивачу право на застосування преференційного режиму оподаткування при їх митному оформленні. Матеріали справи не містять доказів які б спростовували відомості про Європейське походження товарів та встановлювали, що країною походження товарів є країна, яка не входить до числа країн Європейського Союзу. Позивач також вважає, що оскільки відповіді компетентних органів іноземних держав не є належно перекладеними на українську мову, відтак, не є належними та допустимими доказами у справі.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Закарпатської митниці Держмитслужби від 17 серпня 2020 року № 00000147719.

3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Закарпатської митниці Держмитслужби від 17 серпня 2020 року № 00000157719.

3.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Закарпатської митниці Держмитслужби від 17 серпня 2020 року № 00000167719.

4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що із наявних у справі листів ДФС України та ДМС України про направлення відповідей компетентних органів на адресу відповідача не можливо встановити їх відношення до позивача ТОВ «ДОМІОН АВТО ГРУП», до митних декларації, які були предметом перевірки та декларацій інвойсів та сертифікату з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1, які були використані як підстава для застосування преференції при митному оформленні товарів.

4.1. Суд першої інстанції вказав про те, що позбавлений можливості повно та правильно зрозуміти зміст таких документів, а також встановити правильність тлумачення відповідачем змісту документів складених іноземною мовою при їх використанні під час перевірки та як наслідок прийняття спірних рішень, оскільки наявні у матеріалах справи складені різними іноземними мовами документи без їх засвідченого перекладу на мову судочинства не забезпечують встановлення та перевірку обставин, які входять до предмету доказування. Також зазначив, що відсутні підстави вважати, що листи, видані компетентними органами Словацької Республіки, Республіки Литви та Чеської Республіки, на які покликається відповідач, мають відношення до позивача, стосуються документів позивача та засвідчують обставини саме так як це сформульовано відповідачем у акті документальної перевірки.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМІОН АВТО ГРУП» до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказував на те, що згідно надісланої відповіді уповноважених іноземних митних органів щодо не підтвердження преференційного походження товарів, до задекларованого позивачем спірного товару, не може бути застосовано умови преференційного режиму оподаткування товарів в рамках Угоди та відповідно відсутні підстави для оподаткування ввезеного товару при здійсненні його митного оформлення в Україні за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита за преференцією «410».

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Товариство не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанцій подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №260/4347/20 та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №400/3049/18 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Так, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 20 березня 2018 у справі №820/2466/13-а, від 11 грудня 2018 року у справі №820/898/18, не зважаючи на подібність правовідносин та застосування одних і тих же норм права у оскаржуваному рішенню в даній справі та справі, які за аналогічних обставин прийшли до протилежного висновку, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

7.3. Товариство вказує, що ним додано до матеріалів справи документи передбачені митним законодавством та Угодою, на підставі яких здійснювалося митне оформлення товарів, що увозилися на територію України із застосуванням преференції. А з наявних в матеріалах справи «довільних» перекладів результатів перевірки судом першої інстанції вірно встановлено, що такі не відповідають вимогам, що ставляться до таких результатів, зокрема статтею 33 частиною 5 Протоколу 1.

7.4. Позивач зазначає, що відмова у наданні права на преференції можлива лише у тому випадку, коли така преференція не була надана. У спірному ж випадку преференція позивачеві була надана, та відповідно ним використана, ще заздалегідь до здійснення відповідної перевірки відповідно до У годи та Протоколу 1.

7.5. Також позивач звертає увагу на те, що право митного органу на проведення перевірок осіб, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, після завершення митного оформлення не є абсолютним та їх проведення і подальше застосування штрафних санкцій можливе за наявності обґрунтованої підозри вважати, що саме вказаною особою було вчинено порушення митного та/або податкового законодавства України.

7.6. Кім того, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, декларація про походження товару та сертифікат є документами, на підставі яких митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

7.7. Товариство вказує, що в акті перевірки вказано, що з листів уповноважених органів Словацької Республіки, Республіки Литви та Чеської Республіки про результати перевірки інформації про країну походження встановлено, що експортер не надав документів, які підтверджують преференційне походження товару, зазначене декларантом. Тобто, митні органи Словацької Республіки, Республіки Литви та Чеської Республіки підтвердили факт неподання експортером додаткових даних про походження товару, а не про встановлення чи не встановлення походження товару.

Тобто з вказаних відповідей убачається, що митні органи Словацької Республіки, Республіки Литви та Чеської Республіки підтвердили факт непроведення перевірки документів, що підтверджують про походження товару, фактично зазначивши, що ці документи є справжніми.

На думку позивача, дослідивши фактичні обставини справи та, надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції встановив, що товари, які були ввезені касатором в Україну, в період з 2017 по 2019 рік, походять з країн Європейського Союзу та відповідають правилам походження, що регулюють преференційну торгівлю з Україною.

8. У відзиві на касаційну скаргу митний орган проти її доводів заперечує, вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржуване судове рішення.

9. 12 липня 2022 року справа №260/4347/20 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

12. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до наказу Закарпатської митниці Держмитслужби від 02.07.2020 №291, проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «ДОМІОН АВТО ГРУП» з дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно поданих митних декларацій типу ІМ 40 АА та ДЕ (далі - митні декларації).

13. За результатами проведеної перевірки 30 липня 2020 року Закарпатською митницею Держмитслужби складено Акт № 0039/20/7.7-19/41083774 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ДОМІОН АВТО ГРУП» дотримання законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за період з 03.07.2017 по 19.07.2019 згідно 100 митних декларацій типу ІМ 40 АА та ДЕ».

14. У висновках акту перевірки зазначено, що документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ДОМІОН АВТО ГРУП»:

1) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-341, та статті 15 пункту 1 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом України від 08 листопада 2017 року № 2187-VIII, в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товарів ввезених за деклараціями інвойс та сертифікатом з перевезення (походження) товару EUR.1 як такими, що походять з певної країни в розумінні Протоколу 1 і Доповнення 1 та підпадають під дію цієї Угоди, статті 36 частини 7, статті 257 частини 1, статті 270 частини 1, статті 281 частини 1 Митного кодексу України від 13 березня № 4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита, згідно 100-та митних декларацій типу ІМ 40 АА та ДЕ, наведених в Додатку № 2 до акта перевірки, на загальну суму 1 359 938,33 грн.;

2) статті 190 пункту 190.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість згідно 100-та митних декларацій типу ІМ 40 АА та ДЕ наведених в Додатку № 2 до акта перевірки, на загальну суму 271 987,64 грн..

15. Згідно акту перевірки, така була проведена згідно зі статтею 351 частиною 2 пунктом 2, статтею 336 частиною 1 пунктом 7, статтею 345 МК України.

16. На підставі акта перевірки Закарпатською митницею Держмитслужби прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

-№ 00000147719 від 17 серпня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суду 1680880,66 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 128 7104,53 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 321 776,13 грн. (Т. 3 а.с. 170, 171).

-№ 00000167719 від 17 серпня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 339 984,55 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 271 987,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 67 996,91 грн. (Т. 3 а.с. 172, 173).

-№ 00000157719 від 17 серпня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби (крім транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщенні в митний режим транзиту) на загальну суму 91 042,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 72 833,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18208,45 грн..

17. Рішенням «Про результати розгляду скарги» від 21 жовтня 2020 року за № 08-1/10-06/13/13744 Державною митною службою залишено без змін вищезазначені податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення.

18. Позивач вважаючи прийняті митним органом податкові повідомлення-рішення протиправними та незаконними звернувся до суду з даним позовом.

V. Позиція Верховного Суду

19. Законом України № 1678-VII від 16.09.2014р. ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, від 27.06.2014р.

20. Відповідно до пункту другого статті 26 розділу IV вказаної Угоди термін «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва».

21. Згідно з пункту першого статті 16 цього Протоколу товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів:

- сертифікату перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до Протоколу, або

- у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу, - декларації інвойс, наданої експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

22. Відповідно до статті 22 вказаного Протоколу декларація інвойс може бути складена експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

23. Згідно з частиною третьою статті 2 зазначеного Протоколу експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього протоколу.

24. Відповідно до статті 33 цього Протоколу митні органи країни імпорту мають право здійснювати подальші перевірки підтвердження походження товару у довільному порядку або тоді, коли мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статус і походження відповідних товарів або виконання інших вимог даного Протоколу.

25. Згідно статті 43 Митного кодексу /МК/ України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

26. Пунктом 1 частини третьою статті 44 МК України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

27. Відповідно до частини другою статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

28. Частиною першою статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

29. Частиною п`ятою статті 280 МК України визначено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

30. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з, держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

31. Частиною першою статті 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

32. Окрім цього, частиною першою статті 45 МК України визначено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

33. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару.

34. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що згідно надісланої відповіді уповноважені іноземні митні органи не підтвердили преференційного походження товарів, до задекларованого позивачем спірного товару, тому не може бути застосовано умови преференційного режиму оподаткування товарів в рамках Угоди та відповідно відсутні підстави для оподаткування ввезеного товару при здійсненні його митного оформлення в Україні за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита за преференцією « 410».

35. Суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи не надавав оцінку змісту відповідей уповноважених іноземних митних органів щодо підтвердження преференційного походження товарів.

36. Так, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні тільки процитував висновки акту перевірки а саме, що компетентними органами Словацької Республіки, Республіки Литви та Чеської Республіки вищенаведеними листами, направлено результати процесу перевірок декларацій інвойсів та сертифікату з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1, і письмово наведено обґрунтування причин, з яких товари, що експортовані, з території Європейського Союзу на адресу українського підприємства ТОВ "Доміон Авто Груп", не відповідають вимогам положень Протоколу І та Доповнення і щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди. Проте судом апеляційної інстанції не було надано оцінки змісту відповідей митних органів, які містяться в матеріалах справи, на іноземній мові без перекладу.

37. Таким чином, судом не перевірено докази відповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товару, а також підтвердження тих обставини, що позивач не підтвердив відповідність товару, вимогам правил про преференційне походження товару.

38. За приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

39. Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

40. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, при ухваленні спірних у справі рішень, обмежився загальним посиланням на те висновки акту перевірки а саме, що компетентними органами Словацької Республіки, Республіки Литви та Чеської Республіки вищенаведеними листами, направлено результати процесу перевірок декларацій інвойсів та сертифікату з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1, і письмово наведено обґрунтування причин, з яких товари, що експортовані, з території Європейського Союзу на адресу українського підприємства ТОВ "Доміон Авто Груп", не відповідають вимогам положень Протоколу І та Доповнення і щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди. Натомість оскаржуване судове рішення не містять належних та допустимих доказів, а саме розкрити зміст вказаних відповідей компетентних органів Словацької Республіки, Республіки Литви та Чеської Республіки стосовно відповідадності вимогам положень Протоколу І та Доповнення і щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди.

41. Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

42. Статтею 80 КАС України передбачено право суду витребувати докази з власної ініціативи.

43. Ураховуючи, що суд першої інстанції задовольнив позов, виходячи з того, що податковий орган не довів правомірність свого рішення, а суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду послався на докази, які належним чином не були ним (судом апеляційної інстанції) досліджені, колегія суддів уважає, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи. Оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак так судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

45. Судом апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції були порушені норми процесуального права, які унеможливлюють установлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок недослідження доказів у справі, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

46. Керуючись статтями 3, 344, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМІОН АВТО ГРУП» задовольнити частково.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року скасувати, справу №260/4347/20 направити на новий судовий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко