Ухвала

від 14.02.2023 по справі 260/4347/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа №260/4347/20

адміністративне провадження №К/990/736/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є. в порядку підготовки справи до касаційного розгляду перевіривши матеріали касаційної скарги Закарпатської митниці Держмитслужби на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доміон Авто Груп" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 11 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Згідно зі статтею 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши й проаналізувавши доводи учасників справи, суд дійшов до висновку про необхідність розгляду даної касаційної скарги у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суддя-доповідач згідно зі статтею 340 КАС України здійснив необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Законами України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, від 15 серпня 2022 року №2500-IX та від 16 листопада 2022 року №2738-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022 та від 7 листопада 2022 року № 757/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (надалі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №389-VIII у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону №389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Рада суддів України ухвалила рішення від 24 лютого 2022 року №9, за яким звернула увагу всіх суддів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

2 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з якими, зокрема, громадянам роз`яснюється можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції. Водночас відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За наведених обставин, враховуючи положення статті 195 КАС України, Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року №196, а також технічні можливості Касаційного адміністративного суду, Суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи можливість обрати зручний для себе спосіб відеоконференцзв`язку (у приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду (за наявності у відповідного суду організаційно-технічних можливостей) або з використанням учасниками справи власних технічних засобів, про що повідомити суд касаційної інстанції, або подати клопотання про розгляд справи без участі.

Крім того, у касаційній скарзі Відповідач просив суд замінити Закарпатську митницю Держмитслужби її процесуальним правонаступником Закарпатською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про здійснення процесуального правонаступництва.

Керуючись статтями 262, 340 КАС України,

УХВАЛИВ :

Клопотання Закарпатської митниці про заміну правонаступником задовольнити.

Замінити Закарпатську митницю Держмитслужби її процесуальним правонаступником - Закарпатською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.

Призначити справу до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін на 1 березня 2023 року об 14 год. 40 хв. в приміщенні Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська