Рішення

від 14.10.2022 по справі 372/1371/22

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1371/22

Провадження № 2-1017/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2022 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Висоцької Г.В.

при секретарці Костюк А. О., за участю представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_6 звернулась до суду в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, в якому просила визначити, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на садовий будинок становила - 1/2, частка на земельну ділянку становила - 1/2, визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину садового будинку та 1/6 частину земельної ділянки, а також стягнути з відповідачки судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ОСОБА_3 у період з 2005 по 2008 рік перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 . За час такого шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_4 . Наприкінці липня 2008 року ОСОБА_7 повторно одружився із відповідачкою ОСОБА_5 .. За час даного шлюбу ними було придбано у спільну сумісну власність майно, а саме: садовий будинок, загальною площею 100,9 м2, та земельну ділянку під садовим будинком, загальною площею 610 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Обидва об`єкти оформлені на відповідачку. У квітні 2022 року ОСОБА_7 помер, не залишивши заповіту. Відтак, після його смерті залишилось два спадкоємця за законом: його дочка ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_5 02.05.2022 року за заявою позивачки приватним нотаріусом КМНО Біловар І.О. в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 була відкрита спадкова справа № 10/22. Отримання неповнолітньою ОСОБА_4 своєї частини батьківського спадку на пряму залежить від активних дій відповідачки. Для отримання спадщини його спадкоємцями частка померлого в спільному майні повинна бути визначена. А для чого відповідачка, як друга з подружжя, повинна співпрацювати з нотаріусом. Зокрема, вона повинна звернутися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Однак, такої співпраці з боку відповідачки не спостерігається, що й змусило позивачку звернутися до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4

29.06.2022 року ухвалою судді прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано із Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Київського державного нотаріального архіву документи, та витребувано у приватного нотаріуса Біловар І.О. копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_7

11.07.2022 року на адресу суду на виконання ухвали від 29.06.2022 року надійшла спадкова справа №10/22 щодо майна померлого ОСОБА_7

18.07.2022 на адресу суду на виконання ухвали від 29.06.2022 року надійшла інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223186600:02:003:0016

19.07.2022 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, щодо задоволення позову заперечував повністю, виходячи з наступного. Спадкоємцями померлого ОСОБА_8 є три особи - його донька ОСОБА_4 (в інтересах якої звернулась позивачка), дружина, що його пережила - відповідачка у справі ОСОБА_5 , та донька від першого шлюбу ОСОБА_7 з ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вийшла заміж та змінила прізвище на « ОСОБА_11 ». До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулись дружина померлого ОСОБА_5 та позивачка в інтересах ОСОБА_4 . Старша донька ОСОБА_10 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини поки що не зверталась. Видача визначення частки померлого у спільному майні не є обов`язковою умовою для отримання спадщини спадкоємцями. Діюче законодавство не зобов`язує відповідача звертатись до нотаріуса чи якимось іншим чином співпрацювати з позивачем з приводу видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні. Визначення судом частки співвласника у праві спільної сумісної власності на спірні садовий будинок та земельну ділянку за померлим не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв`язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності. Враховуючи військову агресію, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Враховуючи це, строк для прийняття спадкоємцями спадщини ще не сплив. Позивачем не надано доказів відмови третьою особою в оформлені йому права на спадщину. На даний час ще не закінчився строк для прийняття спадщини. Отже, перешкоди для оформлення спадкоємцем ОСОБА_4 права на спадщину у позасудовому порядку відсутні як з боку відповідача, так і третьої особи.

25.07.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивачки.

28.07.2022 року на адресу суду надійшла відповідь Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

11.08.2022 на адресу суду надійшли заперечення представника відповідачки на відповідь на відзив.

24.08.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи по суті.

09.09.2022 року на адресу суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про відвід головуючої судді.

16.09.2022 року ухвалою суду визнано необґрунтованою заяву про відвід судді, заяву передано на авторозподіл для визначення судді для розгляду заявленого відводу по суті.

20.09.2022 ухвалою суду в складі головуючої судді Сташків Т.Г. у задоволенні заяви про відвід судді Висоцької Г.В. відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити частково, визнати, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на садовий будинок становила - 1/2, частка на земельну ділянку становила - 1/2, визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину садового будинку та 1/6 частину земельної ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача просив у позові відмовити, оскільки позовні вимоги є передчасними, необґрунтованими та недоведеними.

Третя особа в судове засідання не з`явилась.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 2005 по 2008 роки ОСОБА_3 , позивач, проживала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 .

У шлюбі в подружжя народилася дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 від 02.08.2006 року.

08.07.2008 року шлюб між подружжям був розірваний за рішенням суду, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

Наприкінці липня 2008 року ОСОБА_7 повторно одружився із ОСОБА_5 .

За час цього шлюбу подружжя ОСОБА_4 придбали у спільну сумісну власність наступне майно: 18.12.2009 року - садовий будинок, загальною площею 100,9 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; та 18.12.2009 року - земельну ділянку під садовим будинком, загальною площею АДРЕСА_2 .

Обидва об`єкти оформлені на відповідачку ОСОБА_5 та придбавалися на підставі договорів купівлі-продажу. Даний факт підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 301613988 від 26.05.2022 р.

Згідно чинного законодавства садовий будинок та земельна ділянка під ним є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 , де кожному з них належить по 1/2 частині.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер, не залишивши заповіту. Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 21.04.2022 року.

Під час розгляду справи стало відомо, відомо, що до ІНФОРМАЦІЯ_4 померлий перебував у шлюбі з ОСОБА_9 , від якого у нього ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_10

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_10 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_11 .

Враховуючи це, спадкоємцями померлого ОСОБА_7 є не дві особи, як вважає позивач, а три - його доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та дружина, що пережила - ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_7 за заявою позивача 02.05.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. було відкрито спадкову справу №10/2022 (номер у Спадковому реєстрі 69258985).

09.06.2022 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулась також його дружина - відповідач ОСОБА_5 .

Старша донька померлого - ОСОБА_10 на момент звернення до суду із позовом не зверталася, проте строк подачі заяви про прийняття спадщини на момент подачі позову та розгляду справи в суді не вичерпаний.

Окрім цього, в підготовчому судовому засіданні після з`ясування інформації про наявність у спадкодавця двох дочок, від представника позивачки не надійшло ініціативи про залучення ОСОБА_10 в якості співвідповідачки в цій справі.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст. 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначається, що для отримання спадщини його спадкоємцями частка померлого в спільному майні повинна бути визначена, а для цього відповідач повинен співпрацювати з нотаріусом, зокрема, звернутися до нього із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Отже, видача визначення частки померлого у спільному майні не є обов`язковою умовою для отримання спадщини спадкоємцями. Діюче законодавство не зобов`язує відповідача звертатись до нотаріуса чи якимось іншим чином співпрацювати з позивачем з приводу видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні.

Крім того слід зазначити, що визначення судом частки співвласника у праві спільної сумісної власності на спірні садовий будинок та земельну ділянку за померлим не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв`язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.

Таким чином, задоволення позовних вимог та визначення частки померлого ОСОБА_7 у праві спільної сумісної власності на спірні садовий будинок та земельну ділянку призведе до вирішення питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв`язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.

Отже, такі позовні вимоги не узгоджуються з вимогами законодавства та не є належним способом захисту порушених прав відповідно до статті 16 ЦК України, тому задоволенню не підлягають.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Поряд з цим, як відомо, 24.02.2022 підрозділами збройних сил рф та інших військових формувань рф здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року, і з подальшим продовженням.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Враховуючи це, строк для прийняття спадкоємцями спадщини спливає 10 лютого 2023 року (з 12.04.2022 по 11.08.2022 - зупинення строку, з 12.08.2022 по 11.02.2023 - перебіг строку).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк, з урахуванням його зупинки згідно постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022, подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом ст. 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.09.2021 у справі №227/3750/19.

Позивачем не надано доказів відмови третьою особою в оформлені йому права на спадщину. На даний час ще не закінчився строк для прийняття спадщини. Отже, перешкоди для оформлення спадкоємцем ОСОБА_4 права на спадщину у позасудовому порядку відсутні як з боку відповідача, так і третьої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а тому доказування має бути спрямоване на з`ясування фактів, якими обґрунтовувалися заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи, та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства не вбачається, що на момент звернення до суду право позивача на спадкування як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_7 порушено, не визнано або оспорюється відповідачем. Також, позивачем не вказано, чим саме відповідач порушив її права.

Тому слід дійти до висновку про те, що відсутнє порушення прав та інтересів позивача, ним не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування і за таких умов заявлений позов є передчасним та не підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи те, що строк на подання заяви про прийняття спадщини не сплив, можливе подання старшою донькою померлого нотаріусу відповідної заяви внаслідок чого розмір частки у спадковому майні позивача може змінитися.

У зв`язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09 год. 45 хв. 21 жовтня 2022 року, встановивши сторонам строк подання відповідних документів до суду до 19 жовтня 2022 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя