Постанова

від 16.03.2023 по справі 372/1371/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/1371/22 Головуючий 1 інстанція- Чередніченко Н.П.

Проваження № 22-ц/824/3747/2023 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 березня 2023 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2022 року відмовлено узадоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. про визнання права власності на спадкове майно.

17 жовтня 2022 до суду надійшла заява представника відповідачки адвоката Луценка В.А. про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації судових витрат на правничу допомогу у даній цивільній справі у розмірі 20000 грн.

Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2022 року заяву представника відповідачки задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу розмірі 20000 грн.

Не погоджуючись із додатковим рішенням, позивачка ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильну оцінку доказів. Скарга мотивована тим, що суд не врахував неспівмірність заявлених судових витрат, який не відповідає складності справи. Суд не взяв до уваги заперечення проти таких витрат, як і не врахував, що позивачка є внутрішньо переміщеною особою, не отримує доходу і сума є надмірною.

Відповідачка ОСОБА_3 в особі представника адвоката Луценка В.А. подала відзив на апеляційну скаргу, де вказала, що суд першої інстанції прийняв законне і

- 2 -

обгрунтоване рішення і правомірно стягнув витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн., а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кудрявцев О.В. належним чином повідомлені про розгляд справи, що стверджується направленими згідно ч.6 ст.128 ЦПК України на вказані ними електронні адреси судовими повістками і повідомленнями про їх доставлення, до суду не з`явилися, причин неявки не повідомили.

Напередодні, тобто 15 березня 2023 року, представник позивачки адвокат Кудрявцев О.В. електронною поштою подав заяву про відкладення, посилаючись на об`єктивін причини неможливості прибуття в засідання.

Відповідно до ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, проте суд може відкласти розгляд справи, якщо повідомлені стороною причини неявки буде визнано поважними.

Апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки представника позивачки з таких міркувань.

По-перше, посилаючись на неможливість явки до суду, представник позивачки не зазначив жодної причини, яка перешкоджає йому з`явитися до суду.

По-друге, представник позивачки не був позбавлений можливості порушити перед судом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положень ст.212 ЦПК України, що узгоджується із правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду: від 08 липня 2021 року у справі № 675/1538/19 та від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17, одна відповідної заяви не подав.

По-третє відповідно до ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Окрім того, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дана справа не знаходить свого вирішення близько року, що не відповідає встановленим процесуальним законом строкам і свідчить про порушення розумних строків її розгляду.

І по-четверте, відхиляючи клопотання про відкладення справи суд враховує, що позивачка подала апеляційну скаргу, в якій грунтовно і змістовно виклала свою позицію щодо незаконності і необгрунтованості судового рішення та наявності підстав для його скасування. Окрім того, обгрунтування позовних вимог та інша аргументація позивачки викладена у позові, відповіді на відзив, які містяться у справі.

З огляду на викладене та з метою дотримання передбачених законом розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за

- 3 -

відсутності представника позивача, визнавши причини його неявки неповажними.

Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Луценко В.А.в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив із наявності передбачених ст.270 ЦПК України підстав щодо відшкодування понесених відповідачкою судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

При цьому суд виходив із доведеності факту понесення таких витрат відповідачкою, якіпідтверджені належними та допустимими доказами, та необхідністю їх відшкодування з урахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи (ч.ч.1 та 2 ст.133 ЦПК України).

Згідно ч.4 ст.139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. Розмір витрат на проведення експертизи, залучення встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів, та має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (ч.ч.6,7 ст.139 ЦПК України).

Згідно приписів частин 1 - 6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- 4 -

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно положень ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладдаються на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, за змістом даної норми підставою для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу є сукупність певних обставин: по-перше, подання заінтересованою стороною доказів (договорів, рахунків тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, наявність заяви сторони про відшкодування судових витрат, зробленої нею до закінчення судових дебатів.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2022 року, яке енабрало законної сили, відмовлено узадоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. про визнання права власності на спадкове майно

Інтереси відповідачки ОСОБА_4 в ході розгляду справи на підставі відповідного договору про надання правничої допомоги представляв адвокат Луценко В.А.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідачкою надано копію ордеру, копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 01-06/2022 від 01 червня 2022 року, копію додаткової угоди № 1 від 01 червня 2022 року до договору про надання правничої допомоги, копію квитанції 0.0.2564406022.1 від 01 червня 2022 року, а також докази надсилання заяви з додатками іншим учасникам справи.

За таких обставин з урахуванням доведеності понесених відповідачкою витрат на

- 5 -

правничу допомогу, а також враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд першої інстанції обгрунтовано задоволив заяву, стягнувши витрати у розмірі 20000 грн., яка визначена сторонами у фіксованому розмірі, що відповдіає вимогам закону та судовій практиці.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував неспівмірність заявлених судових витрат, який не відповідає складності справи необгрунтовані. Вказаний розмір витрат є співмірним і відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги заперечення проти таких витрат, необгурнтовані. Хоча суд і послався на порушення строку, однак вказав у додатковому рішенні, щозаперечення представника позивачки не містять обґрунтованих підстав для зменшення розміру судових витрат.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що вона не отримує доходу бездоказові, оскільки, заперечуючи проти заяви відповідачки про відшкодування судових витрат, позивачка не надала ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції жодного доказу про свої доходи, який би вказував про її матеріальне становище.

Даючи оцінку доводам учасників, викладеним у апеляційній скарзі і відзиві, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даній постанові, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування єдостатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: