Постанова

від 24.10.2022 по справі 640/22599/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №640/22599/19

адміністративне провадження № К/9901/22366/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун», ОСОБА_3 , про визнання неправомірними дій та скасування наказу, за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Аверкової В.В. від 14.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Горяйнова А.М., Файдюка В.В. та Чаку Є.В. від 17.05.2021,

УСТАНОВИВ:

Вступ

Спір виник у зв`язку з прийняттям органом державного архітектурно-будівельного контролю наказу про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (далі також декларації).

Наказ обґрунтовано тим, що проектна документація затверджена замовником без отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, хоча це вимагається законом, а тому наявні підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що з метою проектування та будівництва об`єкта, стосовно якого відповідачем видано спірний наказ, замовник був зобов`язаний отримати вихідні дані у вигляді містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Однак, оскільки реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, а після реєстрації права власності на збудований об`єкт на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання, колегія суддів погодилась з висновком судів попередніх інстанцій стосовно протиправності оскаржуваних позивачем дій та наказу відповідача.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2019 року ОСОБА_4 (далі також ТОВ ОСОБА_5 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також Департамент ДАБК, відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун», ОСОБА_3 , у якому просив:

- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 05.01.2017 №КВ 083170051042 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири №16-174 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 » від 01 березня 2017 року № КВ 143170600101.

- скасувати наказ Департаменту ДАБК від 21.08.2018 №232 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » (далі також спірний, оскаржуваний наказ).

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі листів ТОВ «Комфорт-Таун» та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без здійснення архітектурно-будівельного контролю у вигляді позапланової перевірки.

3. На думку позивача, прийняття оскаржуваного наказу відбулося на підставі листів без фактичної перевірки викладених в них обставин, тобто з грубим порушенням процедури та усупереч нормам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

4. Обґрунтовуючи наявність у позивача права на звернення до суду з цим позовом, останній у позовній заяві вказував, що спірний наказ порушує його права та законні інтереси, які гарантовані статтею 41 Конституції України як особі, яка у встановленому законом порядку та за наявності відповідних правових підстав набула право власності на об`єкт нерухомого майна, перешкоджають реалізації права на володіння, користування та розпорядження цим майном.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, позов задоволено повністю.

6. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з такого.

7. Перевіряючи обґрунтованість доводів позивача про те, що оскаржуваний наказ Департаменту ДАБК був винесений з порушенням установленого порядку, а саме - без проведення перевірки та належного оформлення її результатів, суди попередніх інстанцій, в порядку норм частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, врахували правову позицію Верховного Суду щодо зазначеного питання, яка викладена в постанові від 19.08.2020 у справі №826/6660/16, про те, що достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, закон не зобов`язує Інспекцію проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

8. Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій також зазначали, що підставою для задоволення адміністративного позову ОСОБА_6 і визнання протиправним оскаржуваного наказу може бути саме не підтвердження фактів, які стали передумовою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.

9. З цього приводу в оскаржуваних судових рішеннях вказано, що положення статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 5 пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» у своїх сукупності засвідчують, що підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту. Проте, суди попередніх інстанцій відзначали, що наявність недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації вказаних декларацій.

10. Таку аргументацію викладено у оскаржуваних судових рішеннях з посиланням на правову позицією Верховного Суду, викладену в постановах від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 30.09.2019 у справі №818/260/17, від 14.11.2019 у справі №826/5055/16, від 20.08.2020 у справі №640/19360/19.

11. Суди попередніх інстанцій установили, що оскаржуваний наказ не містить інформації про те, у чому саме полягали встановлені Департаментом ДАБК порушення вимог закону. Водночас встановлені у ході розгляду обставини справи свідчать, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало виявлення контролюючим органом факту зазначення замовником у поданих деклараціях недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт будівництва самочинним, а саме: проектна документація затверджена без отримання вихідних даних - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; у замовника відсутній документ, що посвідчує право власності/користування земельною ділянкою, де розміщений об`єкт будівництва.

12. Такі факти були встановлені відповідачем на підставі, зокрема, листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.07.2018 №055-9427, згідно з яким замовнику ОСОБА_2 необхідно було отримувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва, адже після виконання будівельних робіт утворюється нове призначення будівлі (приміщень).

13. Судами попередніх інстанцій враховано те, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 було затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

14. Відповідно до пункту 25 вказаного Переліку в редакції, чинній на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 05.01.2017 №КВ 083170051042, містобудівні умови та обмеження не надаються для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

15. Згідно з наведеними судами попередніх інстанцій мотивами, у подальшому, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289, що набрав чинності 26.12.2017, було затверджено новий Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються та одночасно визнано таким, що втратив чинність наказ від 07.07.2011 №109.

16. Згідно з пунктом 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, що діє з 26.12.2017, містобудівні умови та обмеження не надаються для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

17. Провівши аналіз вищевикладених положень законодавства, суди попередніх інстанцій констатували, що на момент реєстрації ОСОБА_2 відповідних декларацій (05.01.2017 та 01.03.2017) зміна функціонального призначення приміщення, про що вказано у листі Департаменту містобудування та архітектури від 19.07.2018 №055-9427, не була підставою для виникнення у суб`єкта містобудування обов`язку отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

18. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки на момент затвердження проектної документації чинне законодавство не передбачало необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадку зміни функціонального призначення реконструйованого приміщення, то, відповідно, відсутні підстави стверджувати, що об`єкт будівництва збудовано без належно затвердженого проекту.

19. За висновками, викладеними у оскаржуваних судових рішеннях, такі обставини у світлі вищенаведеного правового регулювання вказують на протиправність оскаржуваних позивачем дій та наказу й зумовлюють скасування останнього.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.05.2017, зареєстрованого за номером 571, позивачем набуто право власності на нежитлове приміщення під номером АДРЕСА_1 .

22. 04.07.2018 ТОВ «Комфорт-Таун» звернулось із заявою №1019 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про проведення перевірки та прийняття заходів реагування, зокрема, власника квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

23. Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.07.2018 №463 про проведення позапланової перевірки наказано управленню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 ; ТОВ «Максі Консалт Груп» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція квартири № 16-174 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 » за адресою:

АДРЕСА_5 . На підставі вказаного наказу та звернення ТОВ «Комфорт-Таун» від 04.07.2018 №1019 відповідачем 05.07.2018 оформлено повідомлення для проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

25. Відповідачем направлено листи від 06.07.2018 №073-6262 ОСОБА_2 та ТОВ «Максі Консалт Груп» щодо необхідності прибуття до Департаменту 16.07.2018 об 11:45 год, за адресою: вул. Хрещатик, 32, 6-й поверх, м. Київ на надання документів, також, зазначено про необхідність забезпечення доступу посадової особі Департаменту до об`єкті будівництва.

26. Листом від 06.07.2018 №073-6219 відповідач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо підтвердження/спростування факту необхідності отримання вихідних даних - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція квартири №16-174 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 ».

27. Листом від 19.07.2018 №055-9427 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав відповідь відповідачу, в якому зазначено, що після виконання будівельних робіт замовником ОСОБА_2 утворюється нове призначення будівлі (приміщень) вважаємо за необхідне замовнику отримати містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва.

28. Листом від 13.08.2018 №073-7642 відповідач повідомив Дніпровське УП ГУ НП в м. Києві про те, що під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки доступу до об`єкту будівництва не було, замовник будівництва або уповноважені особи були відсутні.

29. Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №232 від 21.08.2018 було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири №16-174 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 » від 05.01.2017 №КВ 083140051042, замовник - ОСОБА_2 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири №16-174 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 » від 01.03.2017 № КВ 143170600101, замовник - ОСОБА_2 .

30. Вищевказаний наказ виданий відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної звітності», підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 17.01.2017 №1817-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» та на підставі листів ТОВ «Комфорт-Таун» від 04.07.2018 (вх. №073/5168), від 07.08.2018 №1180 (вх. №073/6218) та листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.07.2018 №055-9427.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

31. У касаційній скарзі Департамент ДАБК наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, який виник у справі, яка розглядається, не врахували усіх обставин справи, а саме - залишили поза увагою те, що зі інформацією, наданою ТОВ «Комфорт-Таун», зокрема, у листі від 04.07.2018 №1019, замовником будівництва виконуються будівельні роботи, зокрема, з влаштування окремого входу до реконструйованої квартири - окремої вхідної групи, тобто здійснюється втручання у несуче-огороджувальні конструкції багатоквартирного будинку, чим фактично змінено зовнішню конфігурацію будівлі, що, у свою чергу, потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

32. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункт «а», пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

33. Виклад таких підстав мотивує тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - щодо відсутності у суб`єкта містобудування необхідності (обов`язку) отримувати містобудівні умови та обмеження під час виконання будівельних робіт з реконструкції квартири, в результаті чого змінюється функціональне призначення приміщення.

34. Відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах у цій справі, на думку відповідача, має фундаментне значення та вказує на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.

35. У відзиві на касаційну скаргу позивачем наводяться аргументи про те, що відповідачем не було проведено перевірку у встановленому законом порядку і не складено акт такої перевірки, у якому були б зафіксовані обставини, що могли б зумовити скасування декларації щодо об`єкту будівництва.

36. Окрім цього, позивач вважає, що наведені та визначені відповідачем порушення у дійсності не мали місця та не можуть слугувати підставою для скасування декларацій і видання спірного наказу.

37. З цих підстав позивач у відзиві на касаційну скаргу просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

38. ТОВ «Комфорт-Таун» подано пояснення на касаційну скаргу, в яких заявник наголошує, що на даний час співвласниками багатоквартирного будинку не ухвалено рішення щодо внесення змін до загального майна будинку (фасаду) за адресою, по якій позивачем здійснюється реконструкція об`єкту, в частині несучих, огороджувальних та несуче-огороджувальних конструкцій будинку. При цьому, позивачем не вжито жодних заходів з організації зборів співвласників, що свідчить про ігнорування правами співвласників будинку.

39 . Крім того, за доводами третьої особи, організація окремого входу з квартири та облаштування у подальшому нежитлового приміщення з функціональним призначенням магазин та офіс збільшить навантаження на житлово-комунальні мережі будинку, а також витрати на його утримання, що, у свою чергу, вплине і на власників інших квартир.

40 . Додатково у поясненнях вказується, що дозволу на використання земельної ділянки з метою організації окремого входу користувачем такої ділянки не надавалось.

41. Товариство зауважує, що саме з метою усунення порушень вимог законодавства та прав власників інших квартир було здійснено звернення до Департаменту ДАБК, а вжиті ним заходи, на думку третьої особи, є належними і відповідають вимогам законодавства.

42. З огляду на вищевикладене, ТОВ «Комфорт-Таун» просить врахувати надані ним пояснення на касаційну скаргу під час розгляду цієї справи у касаційному порядку і ухваленні рішення судом касаційної інстанції.

43. Відзив на касаційну скаргу також громадянами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які не є учасниками цієї справи, однак яким позивач передав у власність (продав) реконструйовану квартиру (приміщення) на підставі договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 29.07.2021.

44. Ці ж особи вважають, що у спірних правовідносинах є правонаступниками прав та обов`язків ОСОБА_6 , який виступає позивачем у цій справі, у зв`язку з чим подали клопотання про заміну сторони в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

45. Колегія суддів вважає таке клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з підстав, які наведені нижче у мотивувальній частині цієї постанови.

46. За правилами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

47. Реалізуючи передбачене статтею 338 Кодексу адміністративного судочинства України право, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у відзиві на касаційну скаргу зазначають, що спірний наказ прийнято відповідачем без дотримання встановленої законом процедури, зокрема, без проведення відповідної перевірки та оформлення її результатів актом.

48. Вищевказані особи також стверджують, що оспорюваний наказ порушує їх права та інтереси як власників об`єкта, введеного в експлуатацію відповідно до декларації, скасованої Департаментом ДАБК.

49. Автори відзиву вважають правильними висновки судів попередніх інстанцій стосовно протиправності спірного наказу і наявності підстав для його скасування, оскільки, на їхню думку, такий адміністративний акт прийнятий поза межами повноважень відповідача та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

50. У відзиві також наголошується, що усі аргументи скаржника, які викладені ним у касаційній скарзі, були належним чином перевірені та спростовані судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи з урахуванням встановлених у справі обставин, у зв`язку з чим заявники відзиву просять у задоволенні скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

51. Спірні правовідносини урегульовані, зокрема, Законом України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність», Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», а також Переліком об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №913/19651, Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 №122), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за №651/19389, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750), ДБН А.2.2-3:2014 «СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО», ДБН В.3.2.2-2009 «ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ».

52. Усі вищевказані джерела права застосовуються касаційним судом у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин.

53. Так, відповідно до абзацу першого частини першої статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

54. За визначеннями понять, наведеними у вищевказаній статті, проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно - планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, а погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування.

55. За нормами статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту.

56. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (частина перша статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

57. За визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

58. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

59. Основними складовими вихідних даних, у розумінні пункту 1 частин першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є, окрім іншого, містобудівні умови та обмеження.

60. За приписами частини другої, абзацу другого частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній станом на дату реєстрації декларацій, скасованих спірним наказом, фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

61. На виконання вищезазначеної правової норми наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №913/19651, затверджено Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, до якого пунктом 25 віднесено реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

62. Відповідно до частин дев`ятої, десятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

63. Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (частина перша статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

64. У затвердженому на виконання вищезазначеної правової норми Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів терміном «будівництво» охоплюється нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва (абзац третій пункту 1 цього Порядку).

65. За змістом пункту 3, пункту 4, підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

66. Згідно з положеннями першого речення пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

67. Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

68. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (частина перша статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

69. Частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

70. За правилами абзацу шостого пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

71. Схожі приписи щодо підстав скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації встановлено абзацом восьмим пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Відповідно до якого у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

72. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

73. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

74. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

75. У контексті доводів та вимог касаційної скарги Департаменту ДАБК, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, під час розгляду цієї справи у касаційному порядку належить визначити, чи належить об`єкт будівництва «Реконструкція квартири №16-174 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 » до Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, і, в залежності від відповіді на це питання, перевірити, чи відповідає висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача передбачених законом підстав для прийняття спірного наказу про скасування декларації щодо такого об`єкту правильному застосуванню судами попередніх інстанцій норм права.

76. Так, за визначенням понять, наведених у пункті 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 «СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО» реконструкція -перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

77. Відповідно до пункту 3 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», які були чинні станом на момент реєстрації позивачем декларації, у подальшому скасованих Департаментом ДАБК, реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв`язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників (Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»).

78. Ці ж ДБН визначають, що прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

79. Тобто, реконструкція квартири - може бути двох видів: 1) реконструкція квартири без зміни геометричних параметрів об`єкта (тобто без зміни техніко-економічних параметрів). Це перепланування квартири, - в якій не можна змінювати загальну площу квартири; 2) реконструкція квартири із змінами геометричних параметрів об`єкта (тобто прибудова балкона, збільшення площі за рахунок тамбура, та інше). Це реконструкція - яка вимагає отримувати дозвіл на проектування - містобудівні умови і обмеження.

80. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №825/528/16.

81. Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (висновок, викладений у Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №826/11727/16).

82. У справі яка розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що Департаментом ДАБК скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» щодо об`єкту «Реконструкція квартири №16-174 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 » на підставі листів ТОВ «Комфорт-Таун» від 04.07.2018 (вх. №073/5168), від 07.08.2018 №1180 (вх. №073/6218) та листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.07.2018 №055-9427.

83. У вищевказаних листах ТОВ «Комфорт-Таун» повідомлялось, що власником, зокрема, квартири АДРЕСА_1 проводиться облаштування окремого входу та вирізання у фасаді багатоквартирного будинку додаткових дверних отворів, облаштування окремої вхідної групи.

84. У листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.07.2018 №055-9427, отриманому на запит Департаменту ДАБК від 06.07.2018 №073-6219, відповідача повідомлено про необхідність отримати на вищевказаний об`єкт будівництва містобудівні умови та обмеження.

85. Замовник будівництва у відповідній графі декларації «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані» навів дані про те, що такі умови та обмеження не вимагаються.

86. У деклараціях, скасованих відповідачем відповідно до оскаржуваного у цій справі наказу, також наводились дані про наявність на вищезгаданий об`єкт будівництва проекту, розробленого ТОВ «МАКСІ ТОРГ ГРУП»; Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 10А, код 40700906; затвердженого наказом замовника №б/н від 20.12.2016.

87. У судах попередніх інстанцій позивач наполягав, що відсутність у нього обов`язку отримання містобудівних умов і обмежень вбачається з приписів пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (у редакції, чинній станом на момент реєстрації скасованих відповідачем декларацій), яким до такого Переліку віднесено реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

88. Верховним Судом неодноразово викладались висновки щодо застосування пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

89. Зокрема, у постановах від 08.09.2021 у справі №280/5204/18 та від 24.01.2019 у справі №826/7281/17 Верховний Суд викладав висновок про те, що як вбачається з аналізу наведеної правової норми проведення робіт у зв`язку з реконструкцією житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації не потребує отримання містобудівних умов та обмежень. В протилежному випадку наявність містобудівних умов та обмежень є обов`язковою.

90. Висновок про те, що містобудівні умови та обмеження не надаються, якщо здійснюється реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, наведено й у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 №820/4350/18, а у постанові Верховного Суду від 27.08.2021 у справі №826/8839/17 зазначено, що при здійсненні такої реконструкції, за результатами якої зовнішня конфігурація об`єкта будівництва змінюється, містобудівні умови є обов`язковими.

91. Крім того, у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №826/8924/16, обставини у якій є подібними до справи, що розглядається, і у якій також аналізувалось питання наявності або відсутності підстав для отримання містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції квартири у тому ж самому житловому будинку АДРЕСА_3 , колегія суддів встановила, що така реконструкція передбачає зміну зовнішньої конфігурації квартири та житлового будинку (зміна фасаду) шляхом влаштування окремого входу до приміщень квартири за рахунок влаштування прорізу у зовнішній стіні квартири із сторони ганку.

92. У вищевказаній постанові Верховний Суд, беручи до уваги такі обставини, констатував, що оскільки проведення таких будівельних робіт пов`язано із зміною зовнішньої конфігурації приміщень, то відповідно до норм чинного законодавства позивачу необхідно було отримати містобудівні умови та обмеження.

93. Застосовуючи вищевикладені правові позиції до справи, що розглядається, колегія суддів наголошує, що реконструкція є тим видом будівництва, який відповідно до наведеного законом визначення передбачає зміну функціонального призначення об`єкта (у спірних правовідносинах - житлового приміщення (квартири)).

94. Законодавець, як єдину умову, за якої для проектування реконструкції житлових приміщень містобудівні умови та обмеження не надаються, визначив відсутність зміни їх зовнішньої конфігурації.

95. З наведеного констатується, що реконструкція, у тому числі й та, яка за результатом проведених будівельних робіт передбачає зміну функціонального призначення житлового приміщення, не потребує отримання містобудівних умов та обмежень для проектування цього об`єкта, окрім випадків, у яких відбувається зміна його зовнішньої конфігурації.

96. У постанові від 14.05.2019 у справі №826/11727/16 Верховний Суд зауважив, що підставами для скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт чи про готовність об`єкта до експлуатації є виявлення у деклараціях недостовірних даних, внесених замовником, які дають підстави кваліфікувати об`єкт будівництва як самочинне будівництво.

97. У оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції містяться мотиви про те, що спірний наказ не містить інформації про те, у чому саме полягали встановлені Департаментом ДАБК порушення вимог закону. Водночас, встановлені під час розгляду обставини справи свідчать, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало виявлення контролюючим органом факту зазначення замовником у поданих деклараціях недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт будівництва самочинним, а саме:

проектна документація затверджена без отримання вихідних даних - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

у замовника відсутній документ, що посвідчує право власності/користування земельною ділянкою, де розміщений об`єкт будівництва.

98. Надаючи оцінку таким підставам для скасування декларацій, колегія суддів відзначає, що за змістом частини восьмої статті 36 та частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, покладається на замовника.

99. У розумінні приписів частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та підпункту 5 пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», недостовірними даними, які дають підстави кваліфікувати об`єкт будівництва як самочинне будівництво, є, зокрема, якщо об`єкт збудований або будується за відсутності затвердженого (належно затвердженого, затвердженого в установленому порядку) проекту.

100. Колегія суддів звертає увагу, що одним з етапів створення об`єкта архітектури є пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту, про що вказано у статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність».

101. За нормами частини першої статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування, а згідно з пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням, зокрема, вихідних даних на проектування.

102. Отже, належно розробленим, погодженим і затвердженим проектом можливо вважати лише той проект, який відповідає вихідним даним на проектування (до яких законом віднесено й містобудівні умови та обмеження), отримання яких передбачається законом для виконання певного виду будівельних робіт, та їх враховує. За відсутності такого проекту є підстави вважати, що об`єкт є самочинним будівництвом.

103. Беручи до уваги вищевикладені приписи правових норм у редакції, чинній станом на момент реєстрації скасованих відповідачем декларацій, та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, а також зважаючи на фактичні обставини цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що для проектування об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » замовник ( ОСОБА_2 ) повинна була отримати містобудівні умови та обмеження, позаяк внаслідок такої реконструкції було проведено облаштування окремого входу та вирізання у фасаді багатоквартирного будинку додаткових дверних отворів, облаштування окремої вхідної групи.

104. Оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій і не заперечується сторонами, містобудівні умови та обмеження на проектування вищевказаного об`єкту уповноваженим органом не надавались і замовником або проектувальником не отримувались, то й наведені у скасованих спірним наказом деклараціях дані про відсутність підстав для отримання містобудівних умов і обмежень та про наявність на цей об`єкт затвердженого (належно затвердженого, затвердженого в установленому порядку) проекту є недостовірними, оскільки останній не пройшов процедуру встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування (погодження проекту), до яких законом віднесено й містобудівні умови і обмеження, й не був розроблений з їх урахуванням.

105. На переконання колегії суддів такі недостовірні дані, наведені замовником у зареєстрованих органом державного архітектурно - будівельного контролю деклараціях, дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом і можуть бути підставою для їх скасування.

106. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у замовника об`єкта, декларації щодо якого скасовані спірним наказом Департаменту ДАБК, обов`язку отримати містобудівні умови та обмеження для його проектування не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, не відповідають фактичним обставинам цієї справи.

107. Разом з тим, на переконання колегії суддів, викладена у оскаржуваних судових рішеннях позиція стосовно протиправності дій та спірного наказу відповідача у цілому є правильною, однак у її обґрунтування покладені помилкові мотиви.

108. Так, згідно з установленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами цієї справи, відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.05.2017, зареєстрованого за номером 571, ОСОБА_12 , який у цьому спорі виступає позивачем, набуто право власності на нежитлове приміщення під номером 16-174, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

109. Вищевказаний договір знаходиться у матеріалах справи і був досліджений судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

110. Продавцем у вказаному правочині вказано ОСОБА_2 , яка є замовником об`єкту і за заявою якої було зареєстровано декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, «Реконструкція квартири №16-174 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 ».

111. Відповідно до пункту 1.3 цього ж договору, відчужуване приміщення належить продавцеві ( ОСОБА_2 ) на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 09.03.2017 за індексним номером витягу 82096716, номер запису про право власності 17899740, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 870330280000.

112. Такі обставини засвідчують, що після реєстрації скасованої спірним наказом відповідача декларації про готовність до експлуатації вищевказаного об`єкта, на нього було зареєстровано право власності за замовником цього будівництва (реконструкції), а згодом цей об`єкт було відчужено позивачеві за договором купівлі - продажу нежитлового приміщення.

113. За правилами ж статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

114. З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого їй цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

115. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

116. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19.

117. З фактичних обставин цієї справи вбачається, що право власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 оформлене до видачі спірного наказу, що свідчить про те, що декларація про готовність об`єкту до експлуатації вичерпала свою дію фактом її виконання.

118. З урахування наведеного, колегія суддів констатує протиправність оспорюваного у цій справі наказу відповідача та наявність підстав для його скасування.

119. При цьому колегія суддів зазначає, що після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент ДАБК зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

120. Тобто ефективним способом захисту за таких обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Департаментом ДАБК буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва.

121. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17.

122. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

123. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».

124. У рішенні ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

125. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

126. Отже, зареєструвавши декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та право власності на побудований об`єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, замовник, а також особи, які на визначених законом підставах набули право власності на нерухоме майно, вправі сумлінно розраховувати на використання належного їм майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб`єкта владних повноважень.

127. Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №640/20369/18, у якій предмет спору як і у справі, що розглядається, стосувався оскарження наказу органу державного архітектурно - будівельного контролю про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.

128. Відступу від такого висновку Верховним Судом не здійснювалось і підстав для цього колегія суддів, розглядаючи цю справу в касаційному порядку, не вбачає.

129. В обґрунтування такого правозастосування Верховний Суд у вищевказаній справі також зазначав, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Недоліки в роботі органу державної влади не можуть в подальшому призводити до негативних наслідків для особи.

130. За таких обставин колегія суддів у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №640/20369/18 визнала дії відповідача такими, що вчинені за межами належного урядування в розумінні правомірних очікувань та правової визначеності щодо користування об`єктом будівництва з боку позивача.

131. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій у цілому дійшли правильного висновку стосовно наявності підстав для задоволення цього позову, однак, при цьому, виходили з помилкових мотивів, що вказує на необхідність їх зміни шляхом викладення відповідно до мотивів, неведених у цій постанові Верховного Суду.

132. Вирішуючи клопотання про заміну сторони у справі - позивача ОСОБА_6 на його правонаступників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , колегія суддів виходить з такого.

133. Під час розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заявили клопотання про заміну позивача на вказаних осіб в порядку правонаступництва відповідно до норм статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

134. В обґрунтуванні такої вимоги наведено мотиви про те, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 29.07.2021 на визначених у цьому правочині умовах передав у власність в рівних частках вищевказаним особам нежитлове приміщення №16-174 за адресою: АДРЕСА_3 .

135. Колегія суддів враховує, що у справі, яка розглядається, спір виник у відносинах за участю ОСОБА_13 (як власника нерухомого майна) та органу державного архітектурно - будівельного контролю (як суб`єкта владних повноважень) у зв`язку з прийняттям цим органом наказу про скасування декларацій.

136. Оскільки усі права, обов`язки та інтереси як власника об`єкту нерухомого майна, про негативний вплив на які внаслідок прийняття оспорюваного наказу зазначав позивач, перейшли до нових власників на підставі відповідної цивільно - правової угоди, то є підстави вважати, що у спірних правовідносинах відбулась заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір.

137. Згідно з приписами частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

138. За наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим клопотання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 й вважає за можливе допустити заміну позивача - ОСОБА_6 на вказаних осіб.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

139. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

140. Частинами першою, четвертою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

141. Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також відповідно до повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваних судових рішень шляхом викладення їх мотивувальної частини відповідно до мотивів, наведених у цій постанові.

142. Керуючись статтями 340, 341, 349, 351, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про заміну сторони у цій справі в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнити.

Замінити позивача - ОСОБА_1 на його правонаступників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 - змінити, виклавши їх мотивувальну частину відповідно до мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа