Ухвала

від 30.06.2023 по справі 640/22599/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2023 року

м. Київ

справа №640/22599/19

адміністративне провадження № К/9901/22366/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про роз`яснення окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022, ухвал Верховного Суду від 03.02.2023 та від 15.06.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 (замінений на його правонаступників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун», ОСОБА_8 , про визнання неправомірними дій та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2019 року ОСОБА_9 (далі також ОСОБА_10 , позивач, замінений на його правонаступників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) звернувся з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також Департамент ДАБК, відповідач), треті особи: ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун», ОСОБА_8 , у якому просив:

- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 05.01.2017 №КВ 083170051042 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 » від 01.03.2017 №КВ 143170600101.

- скасувати наказ Департаменту ДАБК від 21.08.2018 №232 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » (далі також спірний, оскаржуваний наказ).

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, позов задоволено повністю.

3. Ці судові рішення оскаржені відповідачем у касаційному порядку до Верховного Суду.

4. Постановою Верховного Суду від 24.10.2022, прийнятою у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій змінено шляхом викладення їх мотивувальної частини відповідно до мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

5. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, колегія суддів Касаційного адміністративного суду, беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини, а також проаналізувавши положення законодавства, якими врегульовані спірні у цій справі правовідносини, дійшла висновку про наявність передбачених статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для постановлення у цій справі окремої ухвали.

6. Вирішуючи питання про постановлення окремої ухвали, колегія суддів встановила, що спірний об`єкт реконструкції має ознаки самочинного будівництва, у зв`язку з чим у органу державного архітектурно-будівельного контролю на підставі норм статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виник обов`язок вжити передбачені цієї статтею заходи щодо знесення такого самочинного будівництва.

7. Окремою ухвалою Верховного Суду від 24.10.2022 постановлено, зокрема:

- повідомити Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлені під час розгляду цієї справи порушення вимог законодавства для вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли встановленим судом порушенням;

- копію цієї ухвали надіслати Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- про вжиті заходи повідомити Верховний Суд не пізніше трьох місяців після надходження окремої ухвали.

8. 18.01.2023 у автоматизованій системі документообігу Суду зареєстровано заяву Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо виконання вимог окремої ухвали від 24.10.2022 у справі №640/22599/19.

9. Верховний Суд в ухвалі від 03.02.2023 визнав наведені у вищевказаній заяві аргументи такими, що не свідчать про наявність об`єктивних і непереборних обставин, які унеможливлюють виконання вимог окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022 та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли встановленим судом порушенням.

10. Цією ж ухвалою стягнуто з Департаменту ДАБК в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 805,20 гривень та постановлено про вжиті заходи до усунення порушень закону, зазначених в окремій ухвалі Верховного Суду від 24.10.2022, повідомити Верховний Суд не пізніше трьох місяців після надходження окремої ухвали.

11. 03.05.2023 до Верховного Суду надійшла заява Департаменту ДАБК на виконання вимог окремої ухвали від 24.10.2022 та ухвали від 03.02.2023 у справі №640/22599/19, розглянувши яку, колегія суддів не визнала наведені Департаментом ДАБК аргументи такими, що перешкоджають цьому органу вжити передбачені законом заходи, спрямовані на усунення причин та умов, які сприяли встановленим судом порушенням законодавства, й вважала, що вони не вказують на наявність поважних причин, які можуть зумовити невиконання вимог окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022 та ухвали від 03.02.2023 у справі №640/22599/19.

12. У зв`язку з цим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановлено ухвалу від 16.05.2023, згідно з резолютивною частиною якої, зокрема:

- визнано неповажними вказані Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) причини для невиконання вимог окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022 та ухвали від 03.02.2023 у справі №640/22599/19;

- визнано повторним невиконанням процесуальних обов`язків невиконання Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022 та ухвали від 03.02.2023 у справі №640/22599/19 та невжиття без поважних причин заходів з метою усунення порушень закону.

13. А також постановлено:

- про вжиті заходи до усунення порушень закону, зазначених в окремій ухвалі Верховного Суду від 24.10.2022, постановленій у справі №640/22599/19, повідомити Верховний Суд не пізніше трьох місяців після надходження окремої ухвали.

- стягнути з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2684 гривні.

14. Департамент з метою визначення належних та ефективних заходів, які йому необхідно вжити для усунення порушень закону, направлених на виконання вимог окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022, ухвали від 03.02.2023 та ухвали від 16.05.2023 у справі №640/22599/19, керуючись статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, подав до Верховного Суду заяву (зареєстрована у канцелярії суду 27.06.2023), у якій просить:

- роз`яснити окрему ухвалу Верховного Суду від 24.10.2022 та ухвали від 03.02.2023 і від 16.05.2023 у справі №640/22599/19 шляхом зазначення, які саме дії Департаменту будуть вважатись належним заходом усунення виявлених порушень закону у даній справі, а саме:

- звернення Департаменту до суду з позовом до ОСОБА_11 , як суб`єкта містобудування, про знесення самочинного об`єкта будівництва на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за відсутності обставини видачі посадовою особою Департаменту суб`єкту містобудування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, а також факту невиконання особою, яка здійснила самочинне будівництво вимог такого припису протягом встановленого строку;

- звернення Департаменту до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про знесення самочинного об`єкта будівництва на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за відсутності обставини видачі посадовою особою Департаменту суб`єктам містобудування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, а також факту невиконання особами, які здійснили самочинне будівництво вимог такого припису протягом встановленого строку;

- роз`яснити окрему ухвалу Верховного Суду від 24.10.2022, ухвалу від 03.02.2023 та ухвалу від 16.05.2023 у справі №640/22599/19, вказавши, чи не будуть вважатись дії Департаменту щодо звернення до суду із позовом про знесення самочинного об`єкта будівництва на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (за відсутності обставини видачі Департаментом суб`єкту містобудування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, а також факту невиконання особою, яка здійснила самочинне будівництво вимог такого припису протягом встановленого строку) такими, що вчинені у спосіб, що не відповідає вимогам статті 38 вказаного вище Закону та такими, що вчиненні з порушенням приписів статті 19 Конституції України.

15. Розглядаючи вищезазначену заяву Департаменту, колегія суддів виходить з такого.

16. За приписами частин першої, другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

17. Зміст вищевказаних положень процесуального закону дає підстави для висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

18. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

19. При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

20. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 13.07.2016 (провадження №21-6440іп15, №21-452іп15), від 12.07.2017 (справа №802/1028/13-а), а також у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 (справа №138/815/17), від 16.07.2020 (справа №619/3407/16-а) тощо.

21. В ухвалах Верховного Суду, які просить роз`яснити заявник, зазначалось, що ефективним і таким, що відповідає фактичним обставинам справи, способом реалізації повноважень відповідача у спірних правовідносинах є вчинення ним дій, визначених у статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзац перший частини першої якої передбачає, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

22. Абзацом другим частини першої цієї ж статті визначено, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

23. Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування вищевказаних норм права і визначав алгоритм дій органу державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення фактів самочинного будівництва.

24. Зокрема, згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №815/2311/15, від 09.07.2020 у справі №463/4564/16-а та від 08.03.2023 у справі №420/8499/20, які відомі заявникові і на які він посилався у заяві від 18.01.2023, поданій на виконання вимог постановленої у цій справі судом касаційної інстанції окремої ухвали від 24.10.2022, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

25. В ухвалах, які просить роз`яснити заявник, також зазначалось, що виявлення факту самочинного будівництва та видання особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припису в порядку статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» можливе як за результатом проведення заходу державного архітектурно - будівельного контролю, так і без його проведення, якщо ознаки самочинного будівництва є очевидними та/або встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

26. Також Верховним Судом наголошувалось, що проведення відповідної перевірки не визначено законом як обов`язкової передумови для реалізації органом державного архітектурно-будівельного контролю повноважень, передбачених статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

27. Оскільки розглядом цієї справи у судах попередніх інстанцій та у касаційному суді, а також встановленими у справі обставинами та наявними у її матеріалах доказами підтверджено самочинне будівництво об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 », то за таких умов Департамент зобов`язаний вжити вищевказані заходи, які передбачені нормами статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме:

- визначити вищевказаний об`єкт як такий, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

- у разі встановлення неможливості перебудови об`єкта видати особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво (у спірних відносинах це третя особа - ОСОБА_7 , яка є замовником і ці функції не передавались), припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- у разі встановлення факту невиконання такого припису протягом встановленого у ньому строку пред`явити позов про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

28. Колегія суддів звертає увагу й на висновки Верховного Суду, які містяться у постанові від 02.11.2022 у справі №420/4209/19, згідно з якими правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

29. Так, за змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

30. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

31. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

32. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

33. В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

34. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

35. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

36. Вищевказане вбачається зі змісту окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022, ухвал від 03.02.2023 та від 16.05.2023, постановлених у справі №640/22599/19, при цьому, колегія судів вважає, що усі частини наведених судових рішень викладені зрозуміло, не допускають їх неоднозначного сприйняття і множинного тлумачення, а також не створюють перешкод для повного і належного їх виконання, в тому числі у примусовому порядку.

37. У зв`язку з вищенаведеним колегія суддів вважає, що Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про роз`яснення окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022, ухвал Верховного Суду від 03.02.2023 та від 15.06.2023 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 254, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про роз`яснення окремої ухвали Верховного Суду від 24.10.2022, ухвал Верховного Суду від 03.02.2023 та від 15.06.2023, постановлених у справі №640/22599/19, відмовити.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа