Рішення

від 16.10.2007 по справі 14/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/235

16.10.07  

        УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, просп. Миру,20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

11 жовтня 2007р.                                                                                          справа №14/235

Позивач: Приватна фірма „БОБР”, пр.Леніна 58, к.413, м. Харків, 61072

Відповідач: Приватне підприємство „КСІН”, вул.Рокоссовського,30, кв.81, м.Чернігів, 14034

Предмет спору про стягнення 58259грн.20коп.

Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

від позивача: Княжинська О. довіреність № 1юр від 21.04.2007р.

від відповідача: не з'явився   

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 58259,20грн. по договору №07-0406 від 07.04.06р., обґрунтовуючи вимоги сплатою 58259,20грн. як авансу за майбутнє виконання відповідачем робіт по переробці сировини та відмовою позивача від договору на підставі ст.849 ЦК України у зв'язку з тим, що стало очевидним, що робота не буде виконана відповідачем належним чином і у встановлений строк.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач в судовому засіданні 27.09.07р. надав уточнення та пояснення до позовної заяви від 24.09.2007 року, в якому вказує на те, що 29.03.07р господарським судом Чернігівської області було винесено рішення по справі за позовом приватної фірми „Бобр” до приватного підприємства „КСІН” про стягнення 58259,20грн., яким в позові було відмовлено. Позивач повідомляє, що зазначеним рішенням встановлено, що 07.04.2006р. між сторонами було укладено договір № 07-0406, який за своєю правовою природою є договором підряду. Крім того, позивач зазначив, що не висловлював пропозиції про відмову та розірвання договору, що термін дії договору закінчився 31.12.06р. й сторонами не продовжувався, однак за умовами п.6.2 договору зазначено, що зміна або розірвання договору може бути тільки по письмовій згоді сторін та після виконання зобов'язання сторонами по договору. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованості вимог про стягнення суми 58259,20грн., як заборгованості відповідача по договору №07-0406 від 07.04.06р. Позивач зазначає, що в рішенні суду вказано, що відповідач у відзиві на позов повідомив, що після поставки сировини готовий приступити до виготовлення шпону з сировини позивача. Позивач також пояснює, що за адресою яка вказана в п.3.1. договору (смт. Куликівка, вул. 8-го Березня, 23б) відповідач не знаходиться, а тому позивач не має можливості здійснити поставку сировини, що ніяких пропозицій від відповідача про внесення змін до вказаного пункту договору або про нову адресу поставки не надходило. Позивач вказує на те, що листом від 09.07.07р. ще раз повідомив відповідача про відмову від договору та висунув вимогу повернути грошові кошти у розмірі 58259,20грн., що відповіді від відповідача не надходило. Позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 58259,20грн. та судові витрати.

Подане позивачем уточнення позовних вимог розцінене судом, як зміна позивачем предмету позову щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 58259,20грн. Зміна позивачем предмету позову прийнята судом про що вказано в ухвалі суду від 27.09.07р.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача не надходило. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.08.07р., про відкладення розгляду справи від 11.09.07р. і від 27.09.07р., поштові повідомлення, які були направлені на адресу відповідача вказану в позовній заяві (вул.Рокоссовського,30, кв.81, м. Чернігів), повернулися до суду з відміткою пошти про відсутність адресата дома.

Представником позивача в судовому засіданні 11.10.07р. подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 04.10.07р. надається інформація, що приватне підприємство „КСІН” ідентифікаційний номер 33585939 зареєстровано 16.06.05р., місцезнаходження вул. Рокоссовського,30, кв. 81, м. Чернігів.

          Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

У відповідності зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, 29.03.2007р. було проголошено рішення господарського суду Чернігівської області у справі №13/96 за позовом приватної фірми „Бобр” до приватного підприємства „КСІН” про стягнення 58491,48грн. боргу, після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 58259,20грн. заборгованості, обґрунтовуючи відмовою відповідача від виконання зобов'язань по договору. У задоволенні вказаного позову було відмовлено повністю у зв'язку з відсутністю обґрунтованості вимог про стягнення суми 58259,20грн., як заборгованості відповідача по договору №07-0406 від 07.04.06р. Рішення суду набрало законної сили.

У вказаному рішенні встановлено, що 07.04.06р. між сторонами укладено договір №07-0406, відповідно до якого відповідач надає послуги, а позивач їх приймає та сплачує по переробці фанерної сировини наданого позивачем, в шпон лущений. За умовами п.1.7. договору відповідач зобов'язався приступити до переробки сировини в шпон в день надходження на склад, які фіксується в Акті приймання-передавання та завершити переробку партії, передати позивачу висушений та прирублений шпон протягом 4 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі. Сторонами складено додаткова угода №1 та додаток №1, додаток №2 щодо визначення кускового шпону, специфікацій до договору та критеріїв якості до продукції, маркування, норм витрат та інше. Рішенням у справі №13/96 встановлено, що між сторонами складено 5 Актів приймання-передачі виконаних робіт по договору №07-0406 від 07.04.06р., а саме: акт №1 від 04.07.06 на суму 14299,20грн., акт №2 від 18.07.06 на суму 13627,20грн., акт №4 від 02.08.06 на суму 14145,60грн., акт №5 від 10.08.06 на суму 14169,60грн. та акт №6 від 05.09.06 на суму 14299,20грн., відповідно до яких обсяг прийнятої сировини становить 323,314 м.куб, а виготовлено шпону 146,96 м.куб., що повністю відповідає нормі виходу продукції по додаткам до договору, а вартість робіт по поставленому об'єму сировини склала 70540,80грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що поставлена позивачем сировина повністю перероблена відповідачем.

Умовами договору , а саме п.4.4. передбачено, що позивач перераховує відповідачу оплату за виконані роботи на підставі накладної на відвантажену партію шпона не пізніше 3 календарних днів з моменту відвантаження партії шпону.

Подані позивачем до матеріалів справи копії виписок установи банку підтверджують перерахування на рахунок відповідача протягом квітня-вересня 2006 року коштів на суму 128800,00грн. з призначенням платежів “оплата за переработку шпона согласно договора 07-0406”, однак перерахування коштів здійснено без урахування фактично виготовленої продукції та наданих послуг відповідачем. З огляду на здійснені позивачем перерахування грошових коштів на суму 128800грн., суд доходить висновку, що позивач мав намір отримати послуг відповідача саме на цю суму, а тому повинен був поставити сировину на переробку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не надав позивачу послуг на суму 58259,20грн.

Умовами п.3.1 договору сторони передбачили, що виконавець відвантажує шпон зі свого складу (16300, смт.Куликівка, вул.8-го Березня, б.23-б) в транспортний засіб наданий замовником.

У рішенні господарського суду Чернігівської області у справі №13/96 встановлено, що на момент розгляду справи №13/96, термін дії договору закінчився 31.12.2006 року й сторонами не продовжувався, однак за умовами п.6.2. договору зазначено, що зміна або розірвання договору може бути тільки по письмовій згоді сторін та після виконання зобов'язань сторонами по договору, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою слід віднести до договорів підряду, умови укладення та правила поведінки сторін встановлені главою 61 ЦК України.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті встановлено, що договір підряду може укладатися на переробку майна.

Приписами ч.3 ст.849 Цивільного кодексу України встановлено, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Як свідчать матеріали справи, позивач стверджує про відсутність відповідача за адресою вказаною в п.3.1 договору - смт.Куликівка, вул.8-го Березня, б. 23-б.

31.05.07р. позивач, після проголошення судового рішення у справі №13/96, звернувся до відповідача з вимогою від 30.05.07р. письмово повідомити адресу, на яку позивач може поставити відповідачу сировину для виконання останнім обов'язків по договору. В цьому ж листі позивач зазначив, що якщо в продовж місяця з моменту відправки листа не отримає від відповідача відповіді з адресою поставки, то позивач буде вважати, що відповідач відмовляється від виконання свої обов'язків по договору, а також позивач у такому випадку просить вважати лист відмовою від договору на підставі ст. 849 ЦК України і просить відповідача повернути грошові кошти у сумі 58259,20грн. на рахунок позивача. Вказаний лист одержано відповідачем 08.06.07р. про що свідчить поштове повідомлення, копія якого додана до матеріалів справи.

У встановлений строк відповідач не повідомив позивачу адресу поставки сировини для її переробки в шпон, тим самим позбавивши позивача можливості виконати свої зобов'язання по договору №07-0406 від 07.04.06р. та отримати від відповідача послуг на вже оплачену суму 58259,20грн.

09.07.07р. позивач звертається до відповідача з листом, в якому повідомляє про неотримання від останнього відповіді на лист від 30.05.07р. і про неповідомлення адреси поставки сировини, а також в якому відмовляється від договору на підставі ст.849 ЦК України та просить повернути грошові кошти у сумі 58259,20грн.

Вище зазначені листи позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, який завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно приписів ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем завдано позивачу збитків у результаті неповернення грошових коштів, які надійшли на рахунок відповідача для проведення робіт (надання послуг) по переробці сировини в сумі 58259,20грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів, які підтверджують виконання ним взятих на себе зобов'язань та не довів відсутність своєї вини у завданих позивачеві збитках, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків в сумі 58259,20грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого державного мита у розмірі 582,59грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.22,623,837, 849 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства „КСІН” (вул. Рокоссовського,30, кв.81, м. Чернігів, р/р 26000012396400 Чернігів АКІБ „УкрСиббанк” МФО 351005 код 33585939) на користь Приватної фірми „БОБР” (пр.Леніна 58, к.413, м. Харків, р/р 2600812170001 в АКБ „Правек-Банк” МФО 350493, код 23143535) 58259грн.20коп. збитків, 582грн.59коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 16.10.2007р.

          Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш