Постанова

від 03.10.2022 по справі 308/1786/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/1786/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 жовтня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., СОБОСЛОЯ Г.Г.

за участю секретаря ІГНАТКО О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 308/1786/20 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 3 лютого 2022 року, повний текст якої складено 3 лютого 2022 року, головуюча суддя Сарай А.І., про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко»» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна, про визнання правочинів недійсними, -

встановив:

Відповідачка ОСОБА_1 оскаржила ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2022, якою забезпечено зазначений позов шляхом:

заборони вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб, закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «ЮГ-Рейн» чи відповідних корпоративних прав;

накладення заборони на відчуження чи передачу в заставу транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», а саме транспортних засобів з державними номерними знаками: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

На думку апелянта, ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.

Так, позивач ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко»» (ТОВ «ЕТК «Сіко»») не навів доводів і не надав доказів, які б слугували підставами для задоволення заяви про забезпечення позову. Дії позивача щодо забезпечення позову не повинні мати характер зловживання цивільними та процесуальними правами. Саме лиш посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання рішення суду, ухваленого на користь позивача, не є достатнім обґрунтуванням необхідності забезпечення позову.

Тим часом, ухвала суду першої інстанції обґрунтована лише припущеннями про можливе невиконання відповідачем рішення суду (в разі задоволення позову). Рішення не вмотивоване щодо того, чим саме буде утруднене виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову.

Позов, що розглядається, був пред`явлений з метою забезпечення можливості здійснення реального повороту виконання рішення в господарській справі № 5008/579/12, однак, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2020 і постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у цій справі відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ЕТК «Сіко»» про поворот виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016. Відтак наявні підстави для відмови в позові.

Крім того, судом не були дотримані вимоги цивільного процесуального закону щодо накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, оскільки арешт був накладений на корпоративні права та автомобілі, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», яке не було залучене до участі в справі. Цим порушені майнові права ТОВ «ЮГ-Рейн».

Сторона просить ухвалу суду скасувати, в забезпечення позову відмовити.

У відзиві на апеляцію позивач ТОВ «ЕТК «Сіко»» вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначає, зокрема, що дії відповідачки ОСОБА_1 із відчуження нерухомого майна та корпоративних прав є зловживанням цивільними правами, спрямованим на приховування майна з метою невиконання зобов`язань перед позивачем, які виникли внаслідок незаконного набуття ОСОБА_1 права власності на майно ТОВ «ЕТК «Сіко»» і подальшого його незаконного відчуження.

Відмова господарським судом у повороті виконання ухвали господарського суду, постановленої в рамках виконавчого провадження, підтверджує, що повернення майна в натурі, незаконно відчуженого ОСОБА_1 , виявилося неможливим саме внаслідок зволікання господарським судом із вирішенням питання про забезпечення позову. ТОВ «ЕТК «Сіко»» внаслідок цього вимушене було звернутися з позовом про витребування майна від ОСОБА_5 та з іншими позовами.

Зобов`язання повернути майно або відшкодувати його вартість виникло у ОСОБА_1 внаслідок припинення відносин правонаступництва і позивач зацікавлений у відновленні платоспроможності ОСОБА_1 із метою отримання відшкодування.

Вимога про заборону вчинення дій із відчуження чи обтяження корпоративних прав і автомобілів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», обґрунтована, позаяк ОСОБА_1 була одноосібним засновником і власником цього Товариства та користуючись ситуацією неодноразово відчужила майно з метою приховування його від позивача. Як з`ясувалося в подальшому, ОСОБА_1 за наявності відповідних судових проваджень передала в іпотеку спірну квартиру залежній від неї підлеглій ОСОБА_3 , а корпоративні права на ТОВ «ЮГ-Рейн» фактично відчужила доньці останньої ОСОБА_4 , збільшивши статутний фонд Товариства з 1000,00 грн до 100000,00 грн із яких 99000,00 грн (99%) були передані ОСОБА_4 . Цим ОСОБА_1 позбавилася права розпоряджатися корпоративними правами вартістю близько 5000000,00 грн.

ТОВ «ЕТК «Сіко»» оспорило судовим порядком цей перехід корпоративних прав як вчинений внаслідок зловживання.

Питання про залучення до участі в справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вирішувалося за ініціативою саме позивача, в чому суд спочатку відмовив. Відповідачка не повідомляла про необхідність залучення цих осіб до участі в справі, а самі вони проти цього заперечували. Такі дії є маніпулятивними. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були залучення до участі в справі лише після вказівки на це Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: відповідачки ОСОБА_1 адвоката Ламбруха О.С., який апеляцію підтримав, позивача ТОВ «ЕТК «Сіко»» ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які скаргу не визнали, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційну скаргу за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Як убачається з наявних матеріалів, 21.02.2020 до Ужгородського міськрайонного суду надійшов позов ТОВ «ЕТК «Сіко»» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними, яким позивач просив суд визнати недійсними з моменту укладення:

договір про відчуження ОСОБА_1 корпоративних прав (частки у статутному капіталі) в обсязі 100% ТОВ «ЮГ-Рейн» (код 37742693, 88020, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тельмана, буд. 98) на користь ОСОБА_2 ;

договір дарування, посвідчений 22.11.2019 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстровим № 1828, на підставі якого ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

покласти на відповідачів судові витрати (а.с. 1-8).

Позов був умотивований, зокрема, тим, що оспорені правочини були укладені на шкоду позивачу як кредитору (є фраудаторними правочинами) з метою уникнення виконання зобов`язань за ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/579/2012 про поворот виконання рішення суду шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕТК «Сіко»» вартості незаконно відчуженого нею нерухомого майна позивача на суму 4929832,00 грн.

На час пред`явлення вимоги про поворот виконання судового рішення ОСОБА_1 була єдиним засновником, а також директором ТОВ «ЮГ-Рейн», вартість чистих активів якого становила 5433200,00 грн, крім того, була одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 . У процесі вирішення судом питання про поворот виконання рішення це майно було відчужене ОСОБА_1 її матері ОСОБА_2 .

Позов спрямований на відновлення платоспроможності боржника з метою забезпечення можливості задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника, в тому числі, шляхом повороту виконання судового рішення.

Заявою від 02.02.2022 позивач ТОВ «ЕТК «Сіко»» просив забезпечити позов, а саме:

заборонити вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб, закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «ЮГ-Рейн» чи відповідних корпоративних прав;

накласти заборону на відчуження чи передачу в заставу транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», в тому числі, з державними номерними знаками: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (а.с. 40-42).

Ставлячи перед судом питання про забезпечення позову, ТОВ «ЕТК «Сіко»» вказувало на наявність спору між сторонами, необхідність відновлення платоспроможності боржника, на те, що відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 неодноразово вчиняли на шкоду позивачу недобросовісні дії, спрямовані на відчуження будь-якого майна, що належало ОСОБА_1 , чи такого, яке позивач намагався повернути в її власність судовим порядком. Зокрема, на час звернення з позовом вартість чистих активів ТОВ «ЮГ-Рейн» становила 5433200,00 грн, у власності Товариства перебували транспортні засоби з державними номерними знаками: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_1 , НОМЕР_13 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_14 , а станом на 31.01.2022 внаслідок відчуження транспортних засобів у власності залишилися тільки транспортні засоби з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , а також НОМЕР_3 .

Як директор ТОВ «ЮГ-Рейн» ОСОБА_1 відповідальна за розпорядження його майном і має для цього можливість.

ОСОБА_1 набула майно позивача без належної правової підстави, не відшкодувала його вартість, повернення майна в натурі неможливе, а відповідачка залишається зобов`язаною перед позивачем щодо відшкодування завданих йому збитків.

Забезпечення позову є необхідним для недопущення подальшого зловживання правом шляхом відчуження майна, а невжиття заходів забезпечення позову може, з огляду на ризики відчуження майна, істотно утруднити виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2022 заяву позивача задоволено частково, забезпечено позов шляхом:

заборони вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб, закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «ЮГ-Рейн» чи відповідних корпоративних прав;

накладення заборони на відчуження чи передачу в заставу транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», а саме транспортних засобів з державними номерними знаками: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (а.с. 46-52).

Приймаючи таке процесуальне рішення, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заяви, оскільки між сторонами існує майновий спір, ризики та можливість відчуження майна на шкоду інтересам кредитора є реальними, інтерес кредитора полягає в тому, щоб платоспроможність боржника не зменшувалася, була відновлена, а майно щоб належало саме боржнику. Тому невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача у разі задоволення пред`явлених вимог.

Відповідно до ст. 149 ч.ч. 1, 2, ст. 150 ч. 1 п. 2, ч.ч. 2, 3, ст. 151 ч. 1 ЦПК України, суд за заявою позивача може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; суд може застосувати кілька видів забезпечення позову; вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; з`ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень:

рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 у справі № 5008/579/2012 задоволено позов ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф»» до ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко»» про стягнення боргу, стягнуто з ТОВ «ЕТК «Сіко»» на користь ТОВ КУА «Ізі Лайф» суму 7739093,85 грн заборгованості за кредитним договором від 12.02.2008 № 1/4-08, а також суму 64380,00 грн у відшкодування судового збору (https://reyestr.court.gov.ua/Review/26315139);

ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі № 5008/579/2012 встановлено, що відповідно до договорів про відступлення права вимоги від 26.11.2010 № 39/113, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ТОВ КУА «Ізі Лайф», від 13.06.2016 № 39/395, укладеного між ТОВ КУА «Ізі Лайф» і ТОВ «Фактор Стандарт», і від 16.06.2016 № 30-16062016, укладеного між ТОВ «Фактор Стандарт» і ОСОБА_1 , право вимоги за кредитним договором від 12.02.2008 № 1/4-08, укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» і ТОВ «ЕТК «Сіко»», перейшло до ОСОБА_1 ;

замінено особу стягувача ТОВ КУА «Ізі Лайф» у виконавчому провадженні № 50314743 із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2013 у справі № 5008/579/2012 на його правонаступника ОСОБА_1 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/60144302);

постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018:

встановлено, зокрема, що:

16.06.2016 ТОВ «Фактор Стандарт» відступило ОСОБА_1 права вимоги за кредитним договором на суму 6679953,70 грн, всі права та обов`язки кредитора за кредитним договором, а також та права за договором застави від 26.03.2008 № 103/44-2008, укладеним між банком та майновим поручителем;

ОСОБА_1 мала сплатити ТОВ «Фактор Стандарт» 461000,00 грн, а відповідно до експертного висновку про оцінку майна, яке було предметом іпотеки, вартість будівель, споруд і земельної ділянки складає 4929832 грн, таким чином, уклавши договір № 30-16062016 ОСОБА_1 набула право іпотекодержателя майна вартістю, що понад 10 разів перевищувала сплачену нею суму;

у результаті укладення договору № 30-16062016 між ТОВ «Фактор Стандарт» і ОСОБА_1 фактично склалися правовідносини факторингу;

скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі № 5008/579/2012 і відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/2012 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/75694036);

постановою Верховного Суду від 15.11.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/78214918);

ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2020, зміненою постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, у задоволенні заяви ТОВ «ЕТК «Сіко»» про поворот виконання судового рішення (ухвали) Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі №5008/579/2012 відмовлено, у відкритті касаційного провадження щодо цих судових рішень ухвалою Верховного Суду від 03.02.2021 відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92003369, https://reyestr.court.gov.ua/Review/93853135, ІНФОРМАЦІЯ_1 );

ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.06.2019 у справі № 308/1294/19 за позовом ТОВ «ЕТК «Сіко»» до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , приватні нотаріуси Ужгородського районного нотаріального округу Резванова І.Д. та ОСОБА_8 , про повернення нерухомого майна із незаконного володіння зупинено провадження в справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/8326/18 за позовом ТОВ «ЕТК «Сіко»» до ТОВ «Фактор Стандарт» і ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82432770);

постановою Закарпатського апеляційного суду від 25.07.2019 ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 12.06.2019 про зупинення провадження у справі № 308/1294/19 залишено без змін, постановою встановлено, зокрема, що:

11.03.2019 відкрито провадження за віндикаційним позовом ТОВ «ЕТК «Сіко»», яким позивач просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 та відновити право власності ТОВ «ЕТК «Сіко»» на майновий комплекс, що складається з пункту миття автомобілів під літ. А, загальною площею 374,8 м кв.; адміністративний будинок літ. ББ площею 243,8 м кв.; навіс літ. В площею 339,0 м кв.; огорожа позначена № 1-5; споруда (майданчик) І; споруда (збірник водотоків) II, споруда (збірник водотоків) III, та на земельну ділянку площею 0,5000,00 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування автостоянки та автомийки вантажного транспорту, кадастровий №2124880301:03:017:0131, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

після заміни ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі № 5008/579/2012 сторони виконавчого провадження № 50314743 з ТОВ КУА «Ізі Лайф» на ОСОБА_1 останній як стягувачу в рамках цього виконавчого провадження у рахунок погашення боргу було передано нерухоме майно, що було предметом іпотеки та належало боржнику ТОВ «ЕТК «Сіко»»;

згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.12.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , останній набув у власність нерухоме майно, яке є предметом позову в справі № 308/1294/19;

у подальшому у зв`язку зі скасуванням 30.07.2018 ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі № 5008/579/2012 та відмовою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «ЕТК «Сіко»» наголошує, що всі дії, реалізовані у виконавчому провадженні ВП № 53186502, відкритому за заявою ОСОБА_1 в якості стягувача, є незаконними, з огляду на що набуття нею права власності на майно відповідача в результаті вказаних дій підлягає скасуванню;

у відкритті касаційного провадження щодо цих судових рішень ухвалою Верховного Суду від 03.02.2021 відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84120656);

рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.06.2021 у справі № 308/8326/18 встановлено, зокрема, що:

ТОВ «Фактор Стандарт» відступило грошову вимогу до ТОВ «ЕТК «Сіко»» в обмін на грошові кошти в сумі 461000, 00 грн, які ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити первісному кредитору, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу, тож укладений між ТОВ «Фактор Стандарт» і ОСОБА_1 договір № 30-16062016 та № 30-16062016/1 за своєю юридичною природою є договором факторингу;

фактично відбулася заміна кредитора на фізичну особу ОСОБА_1 , яка не може мати статус фінансової установи в розумінні закону, надавати фінансові послуги, у тому числі, і у формі факторингу;

позов ТОВ «ЕТК «Сіко»» до ТОВ «Фактор Стандарт» і ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги задоволено, визнано недійсними договір відступлення права вимоги від 16.06.2016 № 30-16062016, укладений між ТОВ «Факторинг Стандарт» і ОСОБА_1 , предметом якого було відступлення права вимоги за кредитним договором від 12.02.2008 р. № 1/4-08 з урахуванням внесених до нього в 2008 році змін, які є його невід`ємними частинами, та договір відступлення права вимоги від 16.06.2016 № 30-16062016/2, укладений між ТОВ «Факторинг Стандарт» та ОСОБА_1 , предметом якого було відступлення права вимоги за договором застави від 22.05.2008 № 149/44-2008, договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. № 1836 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97812042);

ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10.06.2021 повернуто скаржнику (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99408078), даних про оскарження цієї ухвали апеляційного суду в ЄДРСР немає.

Таким чином, судовими рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанцій від 30.07.2018 і від 15.11.2018, тобто, задовго до пред`явлення ТОВ «ЕТК «Сіко»» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позову про визнання правочинів недійсними було встановлено, що ОСОБА_1 набула відповідних прав вимоги щодо ТОВ «ЕТК «Сіко»» у відносинах факторингу, у зв`язку саме з чим їй було відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/2012. З позовом до ТОВ «Фактор Стандарт» і ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги ТОВ «ЕТК «Сіко»» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду у липні 2018 року (справа № 308/8326/18), з позовом до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння ТОВ «ЕТК «Сіко»» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду у березні 2019 року (справа № 308/1294/19).

Відтак ТОВ «ЕТК «Сіко»» діяло у судових процесах із метою захисту своїх майнових прав з урахуванням цих обставин, у тому числі, виходячи з позиції щодо неправомірності набуття ОСОБА_1 відповідних прав вимоги ставило питання про забезпечення свого позову про визнання недійсними правочинів, вчинених, відповідно до правової позиції позивача, йому на шкоду, задля унеможливлення відшкодування збитків, завданих Товариству, за рахунок майна і майнових прав, що належать ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Позивач враховував негативні для нього наслідки, завдані діями, серед інших, і ОСОБА_1 .

Саме контексті тривалих спірних відносин сторін щодо істотних майнових прав та інтересів належить оцінювати обґрунтованість їхніх правових позицій у питанні, зокрема, забезпечення позову.

Це питання вже виникало у справі № 308/1786/20. Так, постановою Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.01.2022, було скасовано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2020 про відмову в забезпеченні позову та було констатовано, серед іншого, що:

враховуючи те, що предметом позову є об`єкт нерухомого майна (квартира у АДРЕСА_1 ), а також корпоративні права у ТОВ «ЮГ-Рейн», одноосібним власником яких, на момент звернення ТОВ «ЕТК «Сіко»» із заявою про забезпечення позову, була ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку, що наведені обставини дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, може призвести до позбавлення захисту інтересу ТОВ «ЕТК «Сіко»», який полягає в тому, щоб предмет правочинів перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, на які позивач посилався пред`являючи позов, стосовно повороту виконання рішення у справі господарській справі № 5008/579/2012;

таким чином, існує обґрунтована необхідність для вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, при цьому за встановлених обставин у рамках даної справи доцільним та таким, що відповідає позовним вимогам, апеляційний суд вважає вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження корпоративних прав ТОВ «ЮГ-Рейн», а також накладення арешту та заборони відчуження на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Указаною постановою Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021 встановлено, що:

позивач ТОВ «ЕТК «Сіко»» посилався на те, що 22.11.2019 ОСОБА_1 відчужила свої корпоративні права (частку у статутному капіталі) в обсязі 100% ТОВ «ЮГ-Рейн» на користь своєї матері ОСОБА_2 , а також подарувала їй квартиру АДРЕСА_2 ;

на час звернення ТОВ «ЕТК «Сіко»» із заявою про забезпечення позову (10.03.2020) одноосібним власником корпоративних прав юридичної особи ТОВ «ЮГ-Рейн» була ОСОБА_2

власником квартири у АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 22.11.2019 № 1828.

Ці обставини підтверджуються й наявними на час апеляційного розгляду матеріалами справи:

витягами із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 01.10.2019 і станом на 27.11.2019, відповідно до яких станом на першу дату одноосібним засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «ЮГ-Рейн» була ОСОБА_1 , а станом на другу дату є ОСОБА_2 , при цьому, беззмінним у цей період керівником Товариства залишається ОСОБА_1 (а.с. 11-19);

даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційні довідки від 23.09.2019 № 181994196 і № 190781032), за якими право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано 26.09.2013 за ОСОБА_1 , а 22.11.2019 на підставі договору дарування від 22.11.2019 № 1828 за ОСОБА_2 .

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи характер і динаміку спірних відносин між сторонами слід констатувати, що позивач ТОВ «ЕТК «Сіко»» має у цих відносинах істотний майновий інтерес і має обґрунтовані підстави вважати цілком реальними ризики зменшення належних відповідачам майна та майнових прав (майнової маси), які за відповідних умов можуть бути використані в розрахунках між сторонами. Відчуження ОСОБА_1 майна позивача, а також іншого майна, що могло б бути використане в розрахунках, вже мало місце.

Позивач мав підстави на забезпечення свого майнового інтересу вживати заходи, спрямовані на збереження чи відновлення платоспроможності відповідачів, у тому числі, порядком забезпечення позову. Доводи позивача про необхідність і доцільність забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, спрямованих на зміну правового статусу та зменшення обсягу належного відповідачам майна, заслуговують на увагу.

Тож майновий спір з істотною ціною існує, як реально існує й можливість зміни правового статусу майна, обґрунтований інтерес щодо наявності якого має позивач, відчуження цього майна, що може істотно утруднити ефективний захист, поновлення прав позивача у разі задоволення позову. Це може мати наслідком виникнення необхідності у докладанні в подальшому значних зусиль для відновлення відповідних прав, може потягти порушення прав як позивача, так і інших осіб.

За таких умов, позивач обґрунтовано просив застосувати вид забезпечення позову, прямо передбачений цивільним процесуальним законом і за наявності підстав для цього: заборону вчиняти певні дії, спрямовані на зменшення майнової маси чи обтяження майна зобов`язаннями. Заборона вчиняти певні дії як забезпечення позову може залежно від обставин і характеру відповідних дій як поширюватися на конкретних фізичних і юридичних осіб, так і поширюватися на невизначене коло осіб (заборона «будь-кому» вчиняти певні дії).

Забезпечення позову, що на період спору зупиняє можливість зміни правового статусу, зокрема, відчуження та обтяження майна, має запобіжний характер, є достатнім і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду, недопущення недобросовісної поведінки, недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір, а також прав третіх осіб.

Враховуючи обставини справи та статус відповідачів у ТОВ «ЮГ-Рейн» та їхні реальні можливості з розпорядження майном і майновими правами Товариства, а також можливості з розпорядження власними майновими правами, відповідні види заборон в якості забезпечення позову не суперечать закону. Таке забезпечення позову не перешкоджає й господарській діяльності ТОВ «ЮГ-Рейн».

Доводи апеляції щодо наявності підстав для відмови в позові через відмову ТОВ «ЕТК «Сіко»» господарським судом у повороті виконання рішення в господарській справі № 5008/579/2012 не можуть братися до уваги при вирішенні поставленого ТОВ «ЕТК «Сіко»» питання про забезпечення позову, оскільки є припущенням сторони про результат справи. Ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд не вирішують на цій стадії процесу питання обґрунтованості та доведеності позову по суті і не вправі враховувати міркування щодо цього при вирішенні питання про забезпечення позову.

Твердження апелянта про порушення арештом майна майнових прав ТОВ «ЮГ-Рейн» безпідставне, оскільки арешт майна як забезпечення позову (ст. 150 ч. 1 п. 1 ЦПК України) не застосовувався, а заборона вчиняти певні дії могла бути застосована щодо цього Товариства. Крім того, ТОВ «ЮГ-Рейн» не оскаржувало застосоване ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2022 забезпечення позову, не оскаржила ухвалу і відповідачка ОСОБА_2 , а апелянт ОСОБА_1 діяла від власного імені.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції врахував обставини справи та ухвалив процесуальне рішення з додержанням вимог закону, чого доводи апеляції не спростовують, що є підставою відповідно до ст. 375 ЦПК України для залишення апеляції без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Поза тим, зважаючи на конкретні обставини руху справи № 308/1786/20 та враховуючи зміст відзиву ТОВ «ЕТК «Сіко»» на апеляцію, колегія суддів зауважує, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 20.06.2022 за клопотанням позивача ТОВ «ЕТК «Сіко»» залучено, зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, оскільки, як випливає зі змісту ухвали:

24.06.2020 ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 в іпотеку в рахунок забезпечення виконання зобов`язання на суму 450000,00 грн на підставі договору іпотеки від 24.06.2020;

25.06.2020 ОСОБА_2 як засновник прийняла рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «ЮГ-Рейн» з 1000,00 грн до 100000,00 грн за рахунок залучення внеску своєї доньки ОСОБА_4 у розмірі 99000,00 грн із набуттям останньою корпоративних прав в обсязі 99%;

ця інформація не була повідомлена відповідачами суду(https://reyestr.court.gov.ua/Review/104887816).

Наведене підтверджує реальну можливість відповідачів розпоряджатися відповідним майном і майновими правами та обґрунтованість доводів позивача в контексті питання про забезпечення позову.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 3 лютого 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 26 жовтня 2022 року.

Судді