Рішення

від 19.10.2022 по справі 573/1575/21

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1575/21

Номер провадження 2/573/23/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

19 жовтня 2022 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Окружної прокуратури м. Суми в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та права оренди на земельну ділянку, витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Окружної прокуратури м. Суми (м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 79) в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (Сумська область, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки із незаконного володіння, задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.04.2019 № 18-3826/16-19-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, розташовану за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської територіальної громади Сумського району Сумської області.

Скасувати рішення державного реєстратора Білопільської міської ради Сумської області Пихтіної О.М. за № 32440128 від 15.07.2019 про державну реєстрацію права власності громадянина ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 (індексний номер 47830586 від 18.07.2019), припинивши право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку.

Скасувати рішення державного реєстратора Білопільської міської ради Сумської області Пихтіної О.М. за № 32934997 від 19.08.2019 про державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,000 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 (індексний номер 48365463 від 23.08.2019), припинивши право оренди ОСОБА_2 на цю земельну ділянку).

Витребувати із незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, розташовану за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської територіальної громади Сумського району Сумської області.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору на користь Сумської обласної прокуратури з кожного по 3303 грн.

Судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Сумської обласної прокуратури віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом 10 днів.

Суддя

Справа № 573/1575/21

Номер провадження 2/573/23/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст )

19 жовтня 2022 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Окружної прокуратури м. Суми в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та права оренди на земельну ділянку, витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

21 вересня 2021 керівник Окружної прокуратури м. Суми Кузьмін А. в інтересах держави звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , третьої особи ФОП ОСОБА_2 з позовом, в якому вказує, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 26.04.2019 №18-3826/16-19-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, що знаходиться за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області, та передано її у власність останнього для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного наказу, 15.07.2019 державним реєстратором Білопільської міської ради Пихтіною О.М. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку за № 32440128.

На підставі договору оренди землі б/н від 05.08.2019 ОСОБА_1 передав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку в оренду строком на 15 років, право оренди зареєстроване 19.08.2019 за № 32934997.

Проте, на час отримання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, оскільки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 17.01.2019 №18-346/16-19-СГ вже отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5920982400:09:001:0409 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, право власності на яку за останнім зареєстроване 22 січня 2019 року за № 29953508.

Посилаючись на те, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 вибула з державної власності внаслідок незаконного повторного звернення ОСОБА_1 щодо приватизації земельних ділянок одного виду використання, а Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області не було вжито заходів щодо перевірки використання останнім свого права на безоплатну приватизацію, прокурор просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 26.04.2019 №18-3826/16-19-СГ, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 05.08.2019, площею 2 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 та витребувати з незаконного володіння ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, розташовану за межами населених пунктів Ворожбянської міської ради Сумського (Білопільського) району Сумської області.

Ухвалою судді від 23 вересня 2021 року відкрито провадження в справі та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 36-37).

19 жовтня 2021 до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру в Сумській області на позовну заяву, в якому зазначено, що Управління діяло відповідно до встановленої законом процедури та в межах своїх повноважень, будь-яке порушення закону в діях управління відсутнє. У вересні 2018 до управління звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, та наказом від 24.10.2018 № 18-8296/16-18-СГ останньому надано такий дозвіл. У листопаді 2018 ОСОБА_1 знову звернувся до управління із аналогічною заявою, тільки вже відведення земельної ділянки на території Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області, та наказом від 19.12.2018 № 18-10354/16-18-СГ надано дозвіл на розроблення проекту. При цьому, заявник чітко у заяві зазначив, що раніше право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням, згідно ст. ст. 116, 118 ЗК України, не використовував. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, розташованої за межами Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області зареєстровано 22.01.2019, тобто після надання дозволу 19.12.2018 на розробку проекту землеустрою на іншу земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області. Відповідно до ЗК України єдиною підставною для відмови в затвердженні проекту землеустрою може бути лише непогодження проекту та відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту, при цьому повноваження щодо погодження проектів землеустрою у Головного управління відсутні. Оскільки проект землеустрою був погоджений, він підлягав затвердженню. Управління не має повноважень і правових підстав вчиняти дії щодо внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у тому числі й вчиняти дії щодо скасування запису права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, зареєстрованого за ОСОБА_1 (а. с. 40-44).

22 жовтня 2021 до суду надійшла відповідь керівника Окружної прокуратури м. Суми А. Кузьміна на відзив Головного управління Держгеокадасту в Сумській області, в якій він вказує, що Головне управління Держгеокадастру, окрім того, що здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, є ще й органом контролю, а отже зобов`язане вживати заходів щодо не порушення вимог земельного законодавства, у тому числі й у своїй діяльності, для чого наділене відповідними повноваженнями, зокрема, доступом до реєстру прав власності. Головне управління мало можливість перевірити та надати належну оцінку дійсному волевиявленню громадянина в отриманні спірної земельної ділянки, не допустити порушення вимог ч. 4 ст. 116 ЗК України, а отже запобігти незаконному вибуттю земель з державної власності (а. с. 56-58).

21 січня 2022 до суду надійшла заява керівника Окружної прокуратури м. Суми Кузьміна А. про залучення до участі у справі у якості співвідповідача - ФОП ОСОБА_2 та зміну предмету позову. Зокрема, зазначає, що вивченням інформації наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що спірна земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 05.08.2019 передана ОСОБА_1 в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 строком на 15 років. Речове право зареєстровано за ОСОБА_2 19.08.2019, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 32934997 (індексний номер 48365463 від 23.08.2019). Однією з вимог у даній позовній заяві є вимога про визнання договору оренди недійсним та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179. Сторонами у правовідносинах з оренди земельної ділянки є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Окрім того, позовні вимоги про витребування з незаконного володіння земельної ділянки сільськогосподарського призначення звернуті до ОСОБА_2 . Таким чином, належним співвідповідачем у вказаній справі є також фізична особа - підприємець ОСОБА_2 . Окрім того, у позовній заяві не заявлено вимогу про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 59206103:01:001:0179 за ОСОБА_1 .

Враховуючи зміну предмета позову представник позивача просить :

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.04.2019 № 18-3826/16-19-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, що знаходиться за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської територіальної громади Сумського району Сумської області;

-скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності громадянина ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 (індексний номер 47830586 від 18.07.2019), припинивши право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку;

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 б/н від 05.08.2019, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ;

-скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 (індексний номер 48365463 від 23.08.2019), припинивши право оренди ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;

-витребувати із незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га (кадастровий номер - 5920610300:01:001:0179) розташовану за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської територіальної громади Сумського району Сумської області ( а.с. 104-106).

У судове засідання представник Окружної прокуратури м. Суми не з`явився, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без їх участі, позов підтримують повністю та просять задовольнити ( а.с. 194).

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Сумській області в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, раніше подали клопотання про розгляд справи без їх участі, свою думку виклали у відзиві на позовну заяву (а. с. 171-172, 184-185).

Відповідач ОСОБА_1 у судовезасідання повторноне з`явився,повідомлений належнимчином продень,час тамісце розглядусправи,відзиву досуду ненаправив.У заявахдо судузаперечував протизадоволення позовнихвимог.11жовтня 2022року судомотримана заява від04.10.2022року уякій ОСОБА_1 просив провестирозгляд справибез йогоучасті тадолучив копіюйого заявипро добровільнувідмову відземельної ділянкиз кадастровимномером 5920610300:01:001:0179від 28.07.2021,посвідчену приватнимнотаріусом,копію рішеннядержавного реєстраторапро відмовуу державнійреєстрації припиненняправа власностівід 30.07.2021,лист головиВорожбянської міськоїради від04.08.2021про неприйняття зайого клопотаннямдо комунальноївласності земельноїділянки ізкадастровим номером5920610300:01:001:0179 (а.с.187, 189-192).

Відповідач фізична особа підприємець ОСОБА_2 в судове засідання також повторно не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 188). Про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали вказаної справи, повно, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів полягає у з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12,ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі тих доказів, які надані сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з ч. 4 ст. 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 20 листопада 2018 року в справі №5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року в справі №915/478/18).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема, у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах (постанова від 27 лютого 2019 року в справі №761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною в спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною в справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до п. 3 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року в справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskayav. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1-3 ч. 4 ст. 23 23 Закону).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 4 ст. 56 ЦПК України).

Системне тлумачення ч. 4 ст. 56 ЦПК України й абзацу 1 ч. 3 ст. 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно із ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами 1 і 2 ч. 4 ст. 23 Закону: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Звертаючись з позовом до суду прокурор обґрунтував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах (тобто, навів підставу для представництва інтересів держави), а також обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 травня 2020 року в справі №707/327/19.

Відповідно до чинного законодавства України Головне управління Держгеокадастру в Сумській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З огляду на викладене, оскільки позов заявлено до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, а збіг в одній особі позивача та відповідача не допускається, тому прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави.

Зазначене також узгоджується з постановами Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі №278/553/17, від 13 листопада 2019 року в справі №159/1264/16-ц, від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

Судом встановлено, що 24 вересня 2018 ОСОБА_1 , як учасник АТО, звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області. У своїй заяві останній повідомив, що раніше право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно ст. ст. 116, 118 ЗК України не використав (а. с. 17).

24 жовтня 2018 Головне управління Держгеокадастру в Сумській області видало наказ №18-8296/16-18-СГ, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державного значення, розташованої за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а. с. 18).

11 січня 2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га та надання земельної ділянки загальною площею 2 га йому у власність (а. с. 19).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 17 січня 2019 за № 18-346/16-19-СГ ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державного значення, розташованої за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, з кадастровим номером 5920982400:09:001:0409. Право власності на яку виникає з моменту державної реєстрації (а. с. 20).

Крім того, 23 листопада 2018 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області. У своїй заяві останній повідомив, що раніше право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно ст. ст. 116, 118 ЗК України не використав ( а.с. 21).

19 грудня 2018 Головне управління Держгеокадастру в Сумській області видало наказ №18-10354/16-18-СГ, яким надало дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державного значення, розташованої за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а. с. 22).

17 квітня 2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Сумська область. Білопільський район, Ворожбянська міська рада та надання земельної ділянку загальною площею 2,0000 га йому у власність (а. с. 23).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 26 квітня 2019 № 18-3826/16-19-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Сумська область Білопільський район Ворожбянська міська рада та надано останньому у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, у тому числі пасовища площею 2,0000 га (кадастровий номер 5920610300:01:001:0179) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 24).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22 січня 2019 зареєстроване право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920982400:09:001:0409, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області за № 29953508, здійснене на підставі наказу №18-346/16-19-СГ, виданого Головним Управлінням Держгеокадастру у Сумській області (а. с. 25-27).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.02.2019 зареєстровано за № 30421784 інше речове право право оренди землі за ПСП «Духанівське» на земельну ділянку з кадастровим номером 5920982400:09:001:0409, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області Рекуха С.О. (а. с. 26).

Також встановлено, що 15 липня 2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором Білопільської міської ради Сумської області Пихтіною О.М. за № 32440128, здійснене на підставі наказу №18-3826/16-19-СГ, виданого 26.04.2019 Головним Управлінням Держгеокадастру у Сумській області ( а. с. 28).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.08.2019 зареєстровано за № 32934997 інше речове право право оренди землі за ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48365463 прийняте державним реєстратором Білопільської міської ради Сумської області (а. с. 29-30).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримуючи у власність спірну земельну ділянку на території Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області повторно, використав право на приватизацію земельної ділянки одного виду використання.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Підстави та порядок набуття права власності на землю встановлені ЗК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. в) ч. 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, серед іншого, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Визначений статтею 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог статей 116, 121 ЗК України.

У частині 4 ст. 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як вбачається з п. 1, пп. 251 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, саме вказана служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема, в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до пунктів 6, 7 вказаного Положення Держгеокадастр для виконання покладених на нього завдань, серед іншого, має право: одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308, з наступними змінами, вказане управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Як вбачається з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідач ОСОБА_1 двічі скористався правом безоплатної приватизації земельних ділянок, цільовим призначенням яких є ведення особистого селянського господарства, тобто отримав вказані земельні ділянки у власність безоплатно на підставі ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України.

Оскільки частиною 4 ст. 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання, а відповідач ОСОБА_1 своє право на одержання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації використав, отримавши у власність земельну ділянку на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області на підставі наказу Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.01.2019 № 18-346/16-19-СГ, тому повторне відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства безоплатно у приватну власність за рахунок земель Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області суперечить вимогам чинного законодавства.

Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі №159/1264/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі №278/553/17, від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

Відповідно до ч. 2, п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

З огляду на викладене, оскільки приймаючи 26 квітня 2019 року оспорюваний наказ №18-3826/16-19-СГ, Головне управління Держгеокадастру в Сумській області не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі з державної власності, а тому суд вважає за необхідне визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 26 квітня 2019 року №18-3826/16-19-СГ.

Що стосується вимоги про витребування спірної земельної ділянки із незаконного володіння ФОП ОСОБА_2 , суд приходить наступних висновків.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1 ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою (п. 3 ч. 1 ст. 399 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Норма ст. 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Таким чином, право оренди є похідним від права власності, а визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яким затверджено проект землеустрою та передано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 припиняє правомочність відповідача як власника землі та є підставою для витребування земельної ділянки в орендаря.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне витребувати у ФОП ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.

Доводи Держгеокадастру про те, що ОСОБА_1 отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому проект підлягав затвердженню Головним управлінням суд вважає безпідставними, оскільки отримання вказаного дозволу не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Вказаний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18), а також у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

Згідно із п.3ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції від 20.08.2021 року, документ 1952-IV, Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи наявність орендних відносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , з урахуванням законодавчих змін, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 ( площею 2 га) без прийняття судом рішення про припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 (площею 2 га) є неможливим.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Перелічені норми процесуального закону означають, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суду належить постановити рішення у справі на користь протилежної сторони, розтлумачивши на її користь усі припущення, що не були доведені позивачем під час розгляду справи. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: проте, доведення підстав позову покладається на позивача, якщо правило про протилежне не міститься у певному законодавчому приписі.

Тягар доказування позивача виникає з моменту пред`явлення позову. На підставі правила про розподіл доказового тягаря формується позиція сторін у справі, надаються і вивчаються докази, а також приймається судове рішення. Відповідно, правило розподілу тягаря доказування організовує весь процесвід моменту пред`явлення позову до прийняття судового рішення.

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що в розумінні ст. ст. 77-78 ЦПК України позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, що є достатнім для задоволення позовних вимог.

Згідно із ст.ст.1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Суду, як джерело права.

Такий висновок ґрунтується на практиці Європейського Суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), де ЄСПЛ вказав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Окружної прокуратурим.Суми частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до положеньст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 6ст. 141 ЦПК Українивизначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 14.12.2021 року, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю 1 та 2 груп.

Отже судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Сумської обласної прокуратури має бути компенсований за рахунок держави.

Із інших відповідачів - Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору на користь Сумської обласної прокуратури з кожного по 3303 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-78, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Окружної прокуратури м. Суми (м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 79) в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (Сумська область, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки із незаконного володіння, задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.04.2019 № 18-3826/16-19-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, розташовану за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської територіальної громади Сумського району Сумської області.

Скасувати рішення державного реєстратора Білопільської міської ради Сумської області Пихтіної О.М. за № 32440128 від 15.07.2019 про державну реєстрацію права власності громадянина ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 (індексний номер 47830586 від 18.07.2019), припинивши право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку.

Скасувати рішення державного реєстратора Білопільської міської ради Сумської області Пихтіної О.М. за № 32934997 від 19.08.2019 про державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,000 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179 (індексний номер 48365463 від 23.08.2019), припинивши право оренди ОСОБА_2 на цю земельну ділянку).

Витребувати із незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 5920610300:01:001:0179, розташовану за межами населених пунктів на території Ворожбянської міської територіальної громади Сумського району Сумської області.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору на користь Сумської обласної прокуратури з кожного по 3303 грн.

Судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Сумської обласної прокуратури віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2022.

Суддя